4.Господарське і духовне життя, наука і культура в нашому краї 19 ст.

XIX століття — період високого розвитку української культури, яку творили широкі народні маси і патріотично налаштована українська інтелігенція. Однак православна церква України, перейшовши під владу Петербурга, уже не відігравала значної ролі в розвитку української культури. Перехід до Російської імперії монастирських і церковних земель у 1736 р. був ударом по українській церкві, підірвав її матеріальні можливості. Церковна верхівка, її вплив на духовне життя народу значною мірою залежали від митрополита. Враховуючи це, царизм вів таку лінію, яка перешкоджала українцям обіймати цю посаду. Одночасно, починаючи з кінця XVIII ст., російський уряді Петербурзьке православне керівництво значні зусилля спрямовують на навернення уніатів Поділля в православну віру. На землях, що відійшли за поділами Польщі до Російської імперії, створювалися російські православні школи, як духовні, так і державні, пізніше приватні, де навчання велося російською мовою за російськими підручниками. Здійснювалися адміністративно-репресивні заходи, насильницьке закриття уніатських церков, перетворення їх на православні.

Реформа освіти 1864 р. дала значні свободи для створення шкіл різних типів: відомствами, духовенством, приватними особами, товариствами. Програми пристосовувалися до місцевих умов. До керівництва школами допускалися представники міського самоврядування та земств. Однак навчання велося лише російською мовою, особливо після валуєвського «указу» 1863 р. З 70-х років XIX ст. у розвитку народної освіти зростає роль земств, які організували широку шкільну мережу, дбали про вчительські кадри, виділяли кошти на утримання шкіл. На початку XX ст. 84% коштів на школи виділяли земства, 14% — міністерство освіти, 2% — духовне відомство. У 1837 р. в Поділлі існувало 5 тис. початкових шкіл. Проте вони охоплювали лише третину дітей. Не всі діти селян і робітників відвідували школи через скрутне матеріальне становище. Тому рівень грамотності трудящих, особливо селян, був низьким. Наприкінці 90-х років у Поділлі відсоток письменних коливався від 15,5 до 27,9.

Значних змін зазнала мала історична наука, досягнення якої пов´язані з блискучою плеядою учених — М. Костомарова, В.Антоновича, М. Драгоманова, Д. Багалія, Д. Яворницького, О. Лазаревського, О. Єфименка. Вершиною української історичної науки був науковий доробок академіка Михайла Грушевського. Плідно розвивалися мовознавство, літературознавство, фольклористика і етнографія, юридичні науки, філософія.

Подільська художня література, розвиваючись в складних суспільно-політичних умовах, досягла високого рівня розвитку, її зростання значною мірою зумовлювалося впливом геніальної творчості Т. Шевченка, демократичних, революційних і національно-визвольних ідей. Високої зрілості досягають всі її жанри — проза, поезія, драматургія, публіцистика тощо.

Високого рівня розвитку досягли Подільська драматургія і театр. Цьому сприяли подвижницька творча діяльність видатних письменників і майстрів сцени. Подільська драматургія спиралася на давні традиції, творчість І. Котляревського та Т. Шевченка. Особливістю розвитку було те, що провідні драматурги водночас були і організаторами, і керівниками театральних труп. У другій половині XIX ст. українська драматургія збагатилася десятками п´єс, багато з яких мали значну суспільно-куль-турну та художню цінність.

Як і театральна творчість, Подільська музика розвивалася в умовах репресій і переслідувань.

У XIX ст. відбувається подальший розвиток образотворчого мистецтва і архітектури. В Подільскій губернії живописі чітко окреслилися всі жанри, і багато подільських майстрів оволоділи ними.

Швидкий розвиток промисловості і сільського господарства, зростання старих міст і поява нових сприяли прогресу будівельної техніки, появі нових матеріалів і конструкцій. В архітектурі переважала суміш різних стилів.

Визначними будівлями прикрасилися: наше місто, Грецька Георгіївська церква ,«Домом городничего» (теперішня музична школа), «Театром» (теперішній будинок школярів) , Полкова церква Святого Благовірного Князя Олександра Невського.

Пореформений період розвитку Подільської губернії (до 1917 р.) характеризувався перш за все бурхливим зростанням економіки. Завдяки новим європейським технологіям вона перетворилася на один із найбільш економічно розвинутих регіонів Російської імперії . Суспільно-політичне життя Поділля характеризувалось посиленням ролі інтелігенції, її діяльністю в напрямі здійсненню національного відродження, піднесенню національної самосвідомості мас, їх політичної активності. її активність значною мірою сприяла широкому розвитку української культури, вражаючі здобутки якої дозволяють говорити про XIX ст. як про класичну добу в розвитку українського мистецтва, літератури та науки. Зросло й значення робітничого класу, який відіграв значну роль у революції 1905-1907 pp., в ослабленні самодержавства, промисловому перевороті, розвитку могутньої індустрії на Поділі. Та попри все найчисельнішою соціальною групою суспільства залишалося селянство, в своїй більшості бідне, безземельне чи малоземельне. Це вело до посилення його радикалізму та революційності, було основою майбутніх революцій і війн.

Релігійний склад населення (перепис 1897 року ) :

православні — 2 358 497 (78,14 %)
юдеї — 370 612 (12,28 %)
римо-католики — 262 738 (8,7 %)
старообрядці — 18 849 (0,62 %)
протестанти — 3 876 (0,13 %)
мусульмани — 3 460 (0,11 %)
інші — 267 (0,01 %)
Православних церков — 1645, 7 чоловічих і 4 жіночих монастиря
Синагог — 89, єврейських молитовних будинків — 431
Римсько-католицьких костьолів і каплиць — 202
Лютеранських церков — 4
Мечеть — 1

Найбільші громади іудеїв (за переписом 1897 р.):

Населений пункт	Повіт	Всього	Іудеї	%
Кам'янець-Подільський	Кам'янецький	35934	16221	45,14
Балта	Балтський	23363	13235	56,65
Могилів-Подільський	Могилівський	22315	12344	55,32
Вінниця	Вінницький	30563	11689	38,25
Проскурів	Проскурівський	22855	11411	49,93
Тульчин	Брацлавський	16245	10055	61,90
Бершадь	Ольгопільський	8885	6608	74,37
Меджибіж	Летичівський	8164	6040	73,98
Хмільник	Літинський	11657	5977	51,27
Богопіль	Балтський	7226	5909	81,77
Бар	Могилівський	9982	5773	57,83
Криве Озеро	Балтський	7836	5478	69,91
Немирів	Брацлавський	8920	5287	59,27
Дунаївці	Ушицький	7849	5198	66,22

Найбільшою чисельність римо-католиків була в таких населених пунктах (за переписом 1897):

Населений пункт	Повіт	Всього	Римо-католики	В%
Городок	Кам`янецький	8 848	4 288	48,46
Кам'янець-Подільський	Кам'янецький	35 934	4 211	11,72
Чернівці	Ямпільський	8 994	3 305	36,75
Проскурів	Проскурівський	22 855	3 201	14,01
Вінниця	Вінницький	30 563	2 629	8,60
Гречани	Проскурівський	2 185	2 151	98,44
Жмеринка	Вінницький	13 944	1 638	11,75
Шаровечка	Проскурівський	1 381	1 368	99,06
Бар	Могилівський	9 982	1 332	13,34
Шостаківка	Могилівський	1 348	1 233	91,47
Мацьківці	Проскурівський	1 168	1 161	99,40
Оринин	Кам`янецький	5 727	1 061	18,53
Маниківці	Летичівський	1 167	1 007	86,29

Розселення старообрядців в Подільській губернії (за переписом 1897 року):

Населений пункт	Повіт	Всього	Старообрядці	В %
Балта	Балтський	23 363	1 804	7,72
Брацлав	Брацлавський	7 863	1 144	14,55
Перепеличчя	Брацлавський	953	129	13,54
Шура Копіївська	Брацлавський	2 315	964	41,64
Борсків	Вінницький	1 934	1 927	99,64
Вінниця	Вінницький	30 563	562	1,84
Жуківці	Вінницький	1 764	1 014	57,48
Курники з Атаками	Вінницький	700	401	57,29
Людавка	Вінницький	1 600	819	51,19
Гайсин	Гайсинський	9 374	264	2,82
Женишківці	Летичівський	2 504	238	9,50
Петраші	Летичівський	2 534	1 282	50,59
Літин	Літинський	9 420	534	5,67
Слобода-Чернятинська	Літинський	713	706	99,02
Бар	Могилівський	9 982	233	2,33
Куренівка	Ольгопільський	1 375	322	23,42
Пилипонівка	Ольгопільський	1 466	1 332	90,86
Пилипи-Хребтіївські	Ушицький	1 122	784	69,88
Ставчани	Ушицький	950	168	17,68
Бушинка	Ямпільський	1 104	340	30,80
Краснянка	Ямпільський	616	143	23,21
Пилипи-Борівські	Ямпільський	1 011	961	95,05
Юхимівка	Ямпільський	1 435	166	11,57

+ Наш край у таблицях

ПЕРЕПИС 1897: ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ

Повіти	Всього осіб	Українці	у %	Євреї	у %	Росіяни	у %	Поляки	у %
Кам'янецький	266350	210264	78.94	37114	13.93	10922	4.1	7275	2.73
Кам'янець-Под. (м.)	35934	9755	27.15	16112	44.84	7420	20.65	2160	6.01
с. н.	230416	200509	87.02	21002	9.11	3502	1.52	5115	2.22
Балтський	391018	300543	76.86	53066	13.57	15188	3.88	3344	0.86
Балта	23363	4124	17.65	13164	56.35	5385	23.05	299	1.28
с. н.	367655	296419	80.62	39902	10.85	9803	2.67	3045	0.83
Брацлавський	241868	199859	82.63	28142	11.64	7948	3.29	4824	1.99
Брацлав	7863	2608	33.17	3275	41.65	1782	22.66	119	1.51
с. н.	234005	197251	84.29	24867	10.63	6166	2.63	4705	2.01
Вінницький	248314	184847	74.44	30742	12.38	17664	7.11	12690	5.11
Вінниця	30563	10862	35.54	11456	37.48	5206	17.03	2173	7.11
с. н.	217751	173985	79.9	19286	8.86	12458	5.72	10517	4.83
Гайсинський	248142	214218	86.33	25733	10.37	4662	1.88	3043	1.23
Гайсин	9374	3946	42.1	4322	46.11	884	9.43	167	1.78
с. н.	238768	210272	88.06	21411	8.97	3778	1.58	2876	1.2
Летичівський	184477	149120	80.83	24387	13.22	6809	3.69	3164	1.72
Летичів	7248	1719	23.72	4105	56.64	651	8.98	741	10.22
с. н.	177229	147401	83.17	20282	11.44	6158	3.47	2423	1.37
Літинський	210502	175007	83.14	24051	11.43	6368	3.03	4348	2.07
Літин	9420	3047	32.35	3828	40.64	2126	22.57	357	3.79
Сальниця	3699	2758	74.56	899	24.3	14	0.38	19	0.51
Хмільник	11657	5375	46.11	5979	51.29	148	1.27	150	1.29
с. н.	185726	163827	88.21	13345	7.19	4080	2.2	3822	2.06
Могилівський	227672	183353	80.53	33036	14.51	6377	2.8	4249	1.87
Могилів	22315	6512	29.18	12188	54.62	2668	11.96	684	3.07
Бар	9982	3332	33.38	5764	57.74	485	4.86	378	3.79
с. н.	195375	173509	88.81	15084	7.72	3224	1.65	3187	1.63
Ольгопільський	284253	231991	81.61	32555	11.45	6321	2.22	4325	1.52
Ольгопіль	8134	4837	59.47	2465	30.3	625	7.68	69	0.85
с. н.	276119	227154	82.27	30090	10.9	5696	2.06	4256	1.54
Проскурівський	226091	176685	78.15	27299	12.07	6586	2.91	14512	6.42
Проскурів	22855	4425	19.36	11369	49.74	3483	15.24	2824	12.36
с. н.	203236	172260	84.76	15930	7.84	3103	1.53	11688	5.75
Ушицький	223312	188830	84.56	25437	11.39	5173	2.32	2666	1.19
Нова Ушиця	6371	1836	28.82	2214	34.75	2120	33.28	178	2.79
Стара Ушиця	4176	2488	59.58	1584	37.93	44	1.05	57	1.36
Вербовець	2311	1282	55.47	661	28.6	37	1.6	326	14.11
с. н.	210454	183224	87.06	20978	9.97	2972	1.41	2105	1.0
Ямпільський	266300	228102	85.66	27744	10.42	4966	1.86	4716	1.77
Ямпіль	6605	3282	49.69	2819	42.68	275	4.16	165	2.5
с. н.	259695	224820	86.57	24925	9.6	4691	1.81	4551	1.75
Разом по губ.	3018299	2442819	80.93	369306	12.24	98984	3.28	69156	2.29

ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ (ПРОДОВЖЕННЯ)

Повіти	Всього осіб	Молдавани	у %	Німці	у %	Татари	у %	Башкири	у %	Чехи	у %
Кам'янецький	266350	10	0.0	230	0.09	218	0.05	9	0.0	30	0.01
Кам'янець-Под. (м.)	35934	7	0.02	106	0.29	153	0.43	9	0.03	9	0.03
с. н.	230416	3	0.0	124	0.05	65	0.03	—	—	21	0.01
Балтський	391018	17583	4.5	260	0.07	242	0.06	5	0.0	205	0.05
Балта	23363	10	0.04	19	0.08	233	1.0	5	0.02	9	0.04
с. н.	367655	17573	4.78	241	0.07	9	0.0	—	—	196	0.05
Брацлавський	241868	331	0.14	284	0.12	212	0.09	14	0.0	54	0.02
Брацлав	7863	—	—	20	0.25	31	0.39	9	0.11	1	0.01
с. н.	234005	331	0.14	264	0.11	181	0.08	5	0.0	53	0.02
Вінницький	248314	19	0.0	352	0.14	539	0.22	634	0.26	186	0.07
Вінниця	30563	13	0.04	119	0.39	170	0.56	355	1.16	44	0.14
с. н.	238768	6	0.0	233	0.11	369	0.17	279	0.13	142	0.07
Гайсинський	248142	11	0.0	184	0.07	121	0.05	2	0.0	19	0.0
Гайсин	9374	—	—	13	0.14	24	0.26	—	—	—	—
с. н.	238768	11	0.0	171	0.07	97	0.04	2	0.0	19	0.0
Летичівський	184477	136	0.07	133	0.07	121	0.07	405	0.22	51	0.03
Летичів	7248	1	0.01	3	0.04	4	0.06	5	0.07	1	0.01
с. н.	177229	135	0.08	130	0.07	117	0.07	400	0.23	50	0.03
Літинський	210502	288	0.14	105	0.05	49	0.02	13	0.0	61	0.03
Літин	9420	2	0.02	3	0.03	25	0.27	13	0.14	16	0.17
Сальниця	3699	—	—	3	0.08	—	—	—	—	6	0.16
Хмільник	11657	—	—	3	0.03	—	—	—	—	1	0.0
с. н.	185726	286	0.15	96	0.05	24	0.01	—	—	38	0.02
Могилівський	227672	23	0.01	175	0.08	121	0.05	19	0.0	101	0.04
Могилів	22315	9	0.04	67	0.3	72	0.32	6	0.04	32	0.14
Бар	9982	2	0.02	5	0.05	—	—	—	—	10	0.1
с. н.	195375	12	0.0	103	0.05	49	0.03	11	0.0	59	0.03
Ольгопільський	284253	8135	2.86	592	0.21	92	0.03	4	0.0	72	0.03
Ольгопіль	8134	1	0.01	1	0.01	90	1.11	4	0.05	5	0.06
с. н.	276119	8134	2.95	591	0.21	2	0.0	—	—	67	0.02
Проскурівський	226091	60	0.03	179	0.08	570	0.25	8	0.0	32	0.01
Проскурів	22855	44	0.19	68	0.3	525	2.3	8	0.04	8	0.04
с. н.	203236	16	0.0	111	0.05	45	0.02	—	—	24	0.01
Ушицький	223312	118	0.05	989	0.44	8	0.0	—	—	36	0.02
Нова Ушиця	6371	—	—	11	0.17	3	0.05	—	—	4	0.06
Стара Ушиця	4176	1	0.02	2	0.05	—	—	—	—	—	—
Вербовець	2311	—	—	—	—	5	0.22	—	—	—	—
с. н.	210454	117	0.06	976	0.46	—	—	—	—	33	0.02
Ямпільський	266300	50	0.02	586	0.22	3	0.0	—	—	39	0.01
Ямпіль	6605	4	0.06	21	0.32	2	0.03	—	—	17	0.26
с. н.	259695	46	0.02	565	0.22	1	0.0	—	—	22	0.0
Разом по губ.	3018299	26764	0.89	4069	0.13	2296	0.08	1113	0.04	886	0.03

<<< < Предыдущая 1 23 / 33

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
10.11.2019235.52 Кб1програма_ДОВІДКОВО-ЕНЦИКЛОПЕДИЧНІ ТА РЕКЛАМНІ В...doc
#
30.03.2016348.16 Кб13Програма_РПНД_Історія політичних і правових вчень_Рахнянська Т.О. (2).doc
#
17.08.2019454.14 Кб1Програми ДЕК бак. 12.doc
#
06.02.2016438.78 Кб67Програми ДЕК бак. 13.doc
#
16.09.201939.94 Кб6Проект Тищенко.docx
#
06.02.2016546.3 Кб3Проектне дослідження з історії україни.doc
#
06.02.201638.91 Кб40Пролісок.docx
#
06.02.2016131.07 Кб30Протореклама.doc
#
13.09.2019564.22 Кб6Психологія.doc
#
10.12.2018545.79 Кб11Психология, билеты.doc
#
06.02.2016120.32 Кб5психология.doc