[Ред.]Римська доба

Ерехтейон та портик Каріатид

На початку 4 століття до н. е. цар Пергама Евмен II встановлює квадригу на високому постаменті (відомий як Постамент Агріппи) поруч із Пінокатекою. Уримський період на Афінському акрополі на схід від Парфенона був побудований невеликий круглий моноптерний (без вівтарної частини) храм на честь обожнюваної Роми (Риму) та першого римського імператора Октавіана Августа (63 до н. е. — 14н. е.).

Після тисячі років своєї історії 465 р. статуя була вивезена у Константинополь як трофей. 1203 р. вона була знищена натовпом марновірних християн під часЧетвертого хрестового походу. Деякі інші споруди Афінського акрополя спіткала така ж доля: вони були назавжди зруйновані. Серед них Халькотека, храмПандроси, капище Пандіона, храм богині Артеміди Бравронейон.

[Ред.]Візантійська та османська доба

За візантійської доби стають християнськими храмами Ерехтейон та Парфенон, останній носив назву Церкви Святої Софії. 1205року Афінами заволоділи франки (хрестоносці), і герцоги Делароші (фр. De La Roche) влаштовують у Пропілеях та у Пінакотеці свою резиденцію. Парфенон в цей час стає кафедральним собором — Нотр-Дам де Афіни.

1456 Афіни завойовує Османська імперія, армією на чолі із Омара Турахана, одного з найталановитіших полководців Мехмеда Завойовник. Парфенон перетворюється на мечеть, Ерехтейон — на гарем турецького коменданта. У 1687 р. венеціанська армія взяла в облогу Акроопль, постійно обстрелюючи його. Один зі снарядів потрапив просто в Парфенон, використовувався, який на той час використовувався як пороховий склад. Це призвело до колосальних вибуху, храм був зруйнований. У тому ж році храм Ніки Аптерос був розібраний турками на складові мармурові блоки, які використовувалися ними для зміцнення бастіону. Частина Пропілей також знищена вибухом.

[Ред.]Сучасна історія

Див. також: Мармури Парфенона

1801 р. британський посол у Константинополі лорд Томас Брюс Ельджин (1811—1863), отримав дозвіл султана зробити креслення та створити копії стародавностей Афінського акрополя. Натомість відбулось масштабне вивезення мистецької спадщини Стародавньої Греції. Тепер ці твори зберігаються в Британському музеї. В результаті військових дій Грецької національно-визвольної війни проти турецьких завойовників, що почалася в Греції 1821 р., деякі будівлі Акрополя значно постраждали (частина Ерехтейона була зруйнована). Після здобуття Грецією незалежності і проголошення Афін столицею, Акрополь передається під опіку держави. Знищуються мінарет над Парфеноном, турецькі зміцнення Пропілей, відновлюєтьсяхрам Ніки Аптерос (1834—1838), проводяться розкопки, в результаті яких знайдено велику кількість творів архаїчних архітектури та скульптури, вони експонувались в Музеї Акрополя. З 1898 до другої світової війни проводились масштабні реставраційні роботи. Нині всі вцілілі стародавності Афінського акрополя представлені у Новому музеї Акрополя.

Від 1987 року Афінський акрополь є визнаний об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО, сама ж організація ЮНЕСКО використовує стилізоване зображення Парфенону у своєму логотипі. Уряд Греції з 1983 року веде поки що безуспішні переговори з Британським музеєм щодо повернення скульптур.

Під час страйків і загальнонаціональних акцій протесту 2010 року всередині жовтня майже на 2 дні Афінський акрополь був заблокований близько 300 працівниками міністерства культури Греції, і таким чином «визволяти» пам'ятку довелося грецькій поліції, внаслідок чого відбулася жорстка сутичка, в тому числі із застосуванням сльозогінного газу^[4].

До сучасного ансамблю Афінського акрополя входять:

Парфенон Ерехтейон Пропілеї

Храм Ніки Аптерос Театр Діоніса Одеон Ірода Аттичного

• 

Театр Діоніса

 

• 

Пропілеї

 

• 

Одеон Ірода Аттичного

[ред.]