[Ред.]п'ять ордерів
П'ять ордерів на ілюстрації з трактату Віньоли
Коротка характеристика п'яти ордерів
Тосканський ордер
Спрощений варіант доричного ордеру
Стовбур (фуст) колони не має канелюр
Доричний ордер
Відсутність бази колони (У давньогрецькій архітектурі)
Канелюри колони примикають одна до одної без доріжок між ними
Капітель колони складається з абаку, ехіна і абаки
Поверхня фризу являє собою чергування тригліфів і метоп
Іонічний ордер
Канелюри колони розділені доріжками
Капітель має дві протилежно розміщені волюти
Фриз не поділений на тригліфи та метопи
Коринфський ордер
Являє собою дальший розвиток іонічного ордеру
Канелюри колони розділені доріжками
Пишна подовжена капітель має невеликі наріжні волюти та вкрита стилізованим листям аканту
Композитний ордер
Являє собою поєднання коринфського та іонічного ордерів
Тут коринфська капітель має великі іонічні волюти
[Ред.]Приклади використання [ред.]у світі
Доричний ордер Парфенону
Вілла Ротонда
Грецька античність
Парфенон (438 рік до н. е., Афіни, Греція)
Храм Ніки Аптерос (421 рік до н. е., Афіни, Греція)
Ерехтейон (406 рік до н. е., Афіни, Греція)
Римська античність
Колізей (80 рік н. е., Рим, Італія)
Пантеон (126 рік н. е., Рим, Італія)
Арка Костянтина (315 рік н. е., Рим, Італія)
Ренесанс
Палаццо Публіко («Базиліка») (1549 рік, Венеція, Італія)
Вілла Ротонда (1561 рік, Віченца, Італія)
Собор Сан-Джорджо Маджоре (1610 рік, Венеція, Італія)
Бароко
Церква Сан Карло алле Кваттро Фонтане (XVII століття, Рим, Італія)
Церква Сант Андреа делла Валле (XVII століття, Рим, Італія)
Класицизм
Східний фасад Лувру (1667 — 1670, Париж, Франція)
Церква Сен-Мадлен (кін. XVIII століття - поч. XIX століття, Париж, Франція)
Петербурзька академія мистецтв (1764 — 89, Санкт-Петербург, Росія)
Еклектика й неостилі
[Ред.]в Україні
Велика лаврська дзвінниця
Київ
Велика лаврська дзвіниця
Червоний корпус КНУ
Контрактовий будинок
Олександрівський костел
Будівля Національного художнього музею України
Львів
Домініканський костел
Костел кармеліток взутих
Драматичний театр імені Марії Заньковецької
Харків
Дзвінниця Успенського собору
Будинок «Саламандра»
Одеса
Спасо-Преображенський собор
Воронцовський палац
Дніпропетровськ
Спасо-Преображенський собор
3).Історія
Перше поселення тут виникло ще в епоху неоліту, вік його встановлено за знайденими керамічними уламками — приблизно 6 тисячоліття до н. е. Узолотий вік на вершині пагорбу стояв мікенський мегарон. У 13 столітті до н. е. на тут також був зведений палац, а сам пагорб був укріплений стіною ціклопічної кладки завширшки до 5 м, висотою до 10 та загальною протяжністю 760 м. Грандіозність та надзвичайна надійність стіни, побудованої без використання будь-якого будівельного зв'язуючого розчину, пізніше приписуватиметься міфічним циклопам. В «Одіссеї» Гомер згадує Афінський акрополь як «чудово укріплений будинок Ерехтея» (Одіссея 7.81). Комплекс акрополя ще у мікенську добу передбачав спорудження гбилокого колодязя, який би запезпечував городян водою, це набувало надзвичайного значення в період облоги міста.
Навіть у і продавні часи Акрополь вже був осередком політичної та військового життя, а також місцем постійного перебування правителя. Наприкінці 2 тисячоліття до н. е. Акрополь набуває виключно культового значення. Богиня Афіна, з одного боку, була покровителькою сил землі, родючості, народжуваності (Поліада]), з іншого — вона войовнича захисниця міста і Діва (Паллада). Приблизно у 10-8 ст. до н. е. її культ відправлявся у невеликому храмі на тій ділянці, де пізніше був побудований храмЕрехтейон. Згідно з давньогрецькими міфами, її дерев'яна статуя було скинута Зевсом на землю і впала на Акрополь. Мало що відомо про архітектурний ансамбль Афінського акрополя до початку періоду архаїки.