18. Виплата допомоги по безробіттю може бути припинена на термін до трьох місяців у разі:

а) відмови громадянина від двох пропозицій підходящої роботи;

б) приховування від державної служби зайнятості відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю;

в) порушення безробітним умов його реєстрації та перереєстрації як безробітного;

г) відсутності більше одного місяця безробітного за місцем проживання без погодження з державною службою зайнятості;

д) відмови від роботи за спеціальністю, набутою після перенавчання за направленням служби зайнятості;

е) припинення навчання у навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів без поважних причин.

Період, на який припиняється виплата допомоги по безробіттю, зараховується до загального періоду виплати допомоги по безробіттю.

Подання додаткової матеріальної та іншої допомоги безробітним і членам їхніх сімей

19. Членам сім'ї, які перебувають на утриманні безробітного, а також громадянам, які втратили право на допомогу по безробіттю у зв'язку із закінченням установленого терміну її виплати, подається матеріальна та інша допомога (включаючи дотації за користування житлом, комунальними послугами, громадським транспортом) у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати у розрахунку на кожного з них за рахунок коштів місцевої частини державного фонду сприяння зайнятості населення, а в разі його відсутності - асигнувань, що виділяються з бюджету місцевих державних адміністрацій, або на підставі колективних угод (договорів), за умови дотримання безробітним установлених рекомендацій. У разі смерті безробітного членам сім'ї або особі, яка здійснила поховання, виплачується одноразова матеріальна допомога у розмірі двомісячної допомоги по безробіттю, але не менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Умови надання матеріальної та іншої допомоги (строки, періодичність тощо) визначаються Радою Міністрів Республіки Крим, місцевими органами державної виконавчої влади.

20. Відповідальність за правильність і своєчасність виплати допомоги по безробіттю, матеріальної та інших видів допомоги безробітним і членам їхніх сімей, які перебувають на їх утриманні, несе керівник центру зайнятості, рішенням якого громадянину надано статус безробітного.

Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. N 47

( Положення втратило чинність на підставі Постанови КМ N 578 ( 578-98-п ) від 27.04.98 )

Положення про організацію оплачуваних громадських робіт

( У тексті Положення посилання "Української РСР" замінено на посилання "України", "місцеві Ради народних депутатів" - на "місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети відповідних Рад народних депутатів" згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )

1. Оплачувані громадські роботи* - це загальнодоступні й такі, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки, види тимчасової трудової діяльності безробітних або частково незайнятих громадян.

_______________________________ * Надалі - громадські роботи.

2. Громадські роботи організуються з метою:

надання тимчасової роботи громадянам, які втратили роботу і заробіток, в першу чергу безробітним, а також юнакам у період до призову в Збройні Сили, учнівській молоді у вільний від навчання час;

забезпечення роботою осіб передпенсійного віку, інвалідів, які втратили професійну й територіальну мобільність, необхідну для повноцінної трудової діяльності в умовах ринкової економіки;

трудової реабілітації осіб, які мали значну перерву в професійній діяльності у зв'язку із тривалою хворобою, вихованням дітей, доглядом за непрацездатними членами сім'ї, позбавленням волі чи з інших причин.

3. Організація проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах та організаціях комунальної власності і за договорами на інших підприємствах, в установах та організаціях здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами відповідних Рад народних депутатів за участю державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні. ( Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )

Конкретні види та обсяги таких робіт визначаються виходячи із ситуації, що склалася на ринку праці в даній місцевості, і складу осіб, які мають в них потребу. В першу чергу організовуються такі види громадських робіт: благоустрій території населеного пункту; допомога будівельним організаціям у виконанні робіт по будівництву об'єктів соціальної сфери та селу під час весняно-польових робіт, сінокосіння, збирання врожаю; робота на овочевих базах; догляд за престарілими та інвалідами тощо.

4. Для проведення громадських робіт місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети відповідних Рад народних депутатів створюють на підвідомчих підприємствах, в установах і організаціях за рахунок коштів місцевого бюджету спеціальні додаткові робочі місця, в тому числі з гнучкими формами праці, а також визначають умови та порядок створення таких робочих місць на інших підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності й господарювання.

Зазначені робочі місця створюються перш за все у сфері побутового обслуговування, охорони здоров'я, соціального забезпечення, торгівлі, громадського харчування, культури та спорту з урахуванням потреб населення.

5. Громадські роботи фінансуються за рахунок місцевого бюджету, коштів підприємств, установ і організацій, для яких ці роботи виконуються, а в окремих випадках - коштів державного фонду сприяння зайнятості населення в частині організації таких робіт для безробітних.

6. Направлення громадян на громадські роботи здійснюється місцевими центрами зайнятості.

Участь громадян у громадських роботах допускається лише за їх згодою. При цьому повинні по можливості враховуватися професійні навички і нахили працівника.

7. З громадянами, які бажають брати участь у громадських роботах, підприємства, установи, організації або місцеві центри зайнятості укладають строковий трудовий договір з правом його продовження за погодженням сторін до вирішення питання про їх працевлаштування на підходящу роботу. Переважним правом укладання договорів користуються громадяни, зареєстровані як безробітні, в першу чергу ті, у яких закінчився встановлений строк виплати допомоги по безробіттю. ( Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )

У разі одержання постійної підходящої роботи укладений із громадянином договір підлягає розірванню.

8. На громадських роботах може застосовуватись як індивідуальна, так і колективна форма організації та оплати праці.

9. Громадянам, зайнятим на громадських роботах, тривалість робочого часу встановлюється відповідно до законодавства про працю.

До оплачуваного робочого часу безробітних, зайнятих на громадських роботах, включається по 2 години на тиждень, призначені для пошуку постійної роботи та відвідування центру зайнятості.

За бажанням громадян можуть проводитися підсумований облік робочого часу, використовуватися гнучкі форми організації робочого дня і робочого тижня, а також вводитися скорочений робочий час з оплатою пропорційно відпрацьованому часу.

Період участі у громадських роботах зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

10. Оплата праці громадян, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу, але не нижче мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством України, при якісному виконанні норм праці.

За безробітними громадянами зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені Законом України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ). ( Пункт 10 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 315 ( 315-93-п ) від 29.04.93 )

11. На громадян, зайнятих на громадських роботах, поширюються соціальні гарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності.

12. Контроль за організацією громадських робіт здійснює державна служба зайнятості.

Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. N 47