Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

bmp

.pdf
Скачиваний:
39
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
36.09 Mб
Скачать

252

Одиничні епюри згинальних моментів, помножені на величини відповідних основних невідомих, і вантажна епюра MP наведені на рис.13.16.

 

11,3358

 

 

 

 

7,5572

7,5572

1,9082

 

1,9082

22,6716

 

 

 

3,8164

 

 

2,8623

3,8164

3,8164

2,8623

3,7786

3,7786

 

 

 

 

 

M1 Z1

 

7,6328

7,6328

 

 

M2Z2

 

 

 

 

 

 

27,1375

27,1375

 

5

5

5

 

27,1375

 

2,5

2,5

 

 

 

 

 

 

18,0917

18,0917

 

 

 

 

18,0917

M P

Рис.13.16

Дійсна епюра згинальних моментів Mд представлена на рис.13.17,а.

 

9,466

 

9,466

 

9,466

 

 

 

 

9,466

 

0,9355

 

8,168

10,802

8,168

 

б

 

а

 

 

 

 

 

 

 

10,458

9,466

10,458

 

 

 

 

6

2,863

7,595

 

7,595

2,863

 

 

 

1,908

1,908

 

 

 

 

 

14,275

 

 

9,466

 

 

 

Mд

 

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

 

 

1

1

1

 

1

7,595

1

 

 

 

 

1

10,458

г

 

EI=15i

EI=15i

3

 

 

EI=4i

x1=1

x1=1

EI=4i

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

2,863

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

2

 

EI=10i

EI=10i

 

2

 

EI=3i

x2=1

x2=1

EI=3i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Mk

 

 

 

 

 

Рис.13.17

 

 

253

Статична перевірка

Перевірка полягає в аналізі рівноваги вузлів. Очевидно, що виокремлений зі схеми вузол 6, до якого прикладено згинальні моменти, вибрані з епюри Mд (рис.13.17,б), перебуває в стані рівноваги. Так само зрівноваженим є вузол 3 (рис.13.17,в). Дійсно

M3 10,458 7,595 2,863 0.

Кінематична перевірка

Для виконання кінематичної перевірки вибираємо в заданій рамі основну систему методу сил. Ступінь статичної невизначуваності рами

n 3k ш 3 3 2 7 .

Сім “зайвих” в’язей відкидаємо шляхом введення в схему одного шарніра і двох розрізів. До отриманої в такий спосіб основної системи методу сил прикладаємо дві основні невідомі X1=1 i

X2=1 з таким розрахунком, щоби епюра згинальних моментів Mk розповсюджувалась на всі стержні (рис.13.17,г).

Визначимо жорсткості стержнів на згин за формулою

EI i l .

Отже:

EI6 7 EI7 8 3i 5 15i;

EI3 4 EI4 5 2i 5 10i;

EI1 3 EI2 5 i 3 3i;

EI3 6 EI4 7 EI5 8 i 4 4i.

Жорсткості елементів рами на згин показано на її схемі (рис.13.17,г). Отже за формулою Мора

l

MEIk Mд dx 65 152i 9,466 1 4 8,168 1 10,802 1

0

101i 1 5 1,908 2 31i 12 2,863 3 23 2 2 41i 1 4 0,9355 2

3,779i 1,908i 3,817i 1,871i 5,687i 5,688i 0,001i 0 .

254

Побудова епюри поперечних сил

Поперечні сили в стержнях рами визначаємо за епюрой згинальних моментів Mд (рис.13.17,а). Оскільки епюра Mд симетрична, поперечні сили будуть кососиметричними. Отже, обчислювати поперечні сили можна лише для подовжні рами.

Для ділянок, на яких епюра Mд прямолінійна:

Q

 

2,863

0,954 кН;

 

 

1 3

3

 

 

 

Q

 

9,466 4,595

 

4,365 кН;

 

3 6

4

 

 

Q

 

10,458 14,275

4,947 кН.

 

3 4

5

 

 

 

 

 

Для ділянки, на якій епюра Mд криволінійна, поперечні сили визначаємо з аналізу рівноваги стержня. Так, стержень 6-7 виокремлюємо зі схеми і прикладаємо до нього зовнішнє рівномірно розподілене навантаження q = 2,4 кН/м. В місцях розрізів прикладаємо згинальні моменти, які беруться з епюри Mд, а також додатньо спрямовані кінцеві поперечні сили (рис.13.18).

 

 

q = 2,4 кН/м

9,466 кНм 6

 

10,802 кНм

7

 

Q 6-7

Q 7-6

 

 

5 м

 

 

 

 

Рис.13.18

З рівнянь рівноваги стержня 6-7 маємо:

M 7

0

 

Q6 7

5 2,4 5 2,5 9,466

10,802 0

Q6 7

10,053кН;

 

0

 

 

5 2,4 5 2,5 9,466

10,802 0

Q7 6

1,947 кН.

M 6

Q7 6

Дійсна епюра поперечних сил Qд побудована на рис.13.19,а.

255

 

 

 

10,053

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,947

 

 

 

 

4,265

 

 

 

 

 

 

4,265

 

 

 

 

1,947

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10,053

 

 

 

 

 

4,947

 

 

4,947

 

 

 

 

4,265

 

 

 

 

 

4,265

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,954

 

 

 

 

 

0,954

 

 

 

 

 

 

 

4,947

4,947

 

 

 

 

0,954

 

 

а

 

 

0,954

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q д

 

 

б

 

 

 

 

в

 

P=6

4,265

N 3-6 г

6

 

N 6-7

N

7-6

7

 

N 7-8

 

N 3-4

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10,053

 

 

1,947

 

1,947

 

4,947

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4,265

 

 

 

 

 

 

0,954

 

N

6-3

 

 

 

 

N 7-4

N

3-1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д

4,265

 

 

 

 

4,265

 

 

10,053

 

9,894

 

 

10,053

 

 

 

 

 

 

 

10,053

 

9,894

 

 

10,053

15,000

 

 

 

 

 

3,311

 

 

 

 

3,311

15,000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15,000

 

 

 

 

 

N д

 

15,000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.13.19

Визначення поздовжніх сил

Поздовжні сили в стержнях рами визначаються з умов рівноваги вузлів рами. З умов рівноваги вузла 6 (рис.13.19.б) можна записати:

Fx 0

 

N6 7 4,265 0

N6 7 4,265 кН;

 

 

 

 

 

 

 

 

Fy 0

 

N6 3

10,053 0

 

N6 3 10,053кН.

З умов рівноваги вузла 7 (рис.13.19.в):

 

 

 

Fx 0

 

N7 6

N7 8 0

N7 6

4,265 кН;

 

 

 

 

 

 

 

 

Fy 0

 

N7 4

1,947 1,947 6 0

 

N7 4 9,894 кН.

Для вузла 3 (рис.13.17.г):

 

 

 

 

Fx 0

 

N3 4 0,954 4,265 0

 

N3 4

3,311кН;

 

 

 

 

 

 

 

 

Fy 0

 

N3 1

N3 6 4,947 0

N3 1 15,000 кН.

Епюра поздовжніх сил Nд побудована на рис.13.19,д.

256

13.5. Розрахунок симетричної рами в розгорнутій формі

Виконаємо розрахунок статично невизначуваної рами на симетричне навантаження методом переміщень в розгорнутій формі (рис.13.20,а). Погонні жорсткості стержнів:

i

3EI

i;

3 4

6

 

 

 

i

2EI

0,8i;

1 4

5

 

 

 

i

EI

i;

4 7

2

 

 

 

i

3EI

i.

6 8

6

 

 

 

Визначення кількості основних невідомих і призначення основної системи

Рама має чотири проміжних жорстких вузли, отже

k 4 4 , 5, 7 , 8 .

Для визначення кількості незалежних поступальних переміщень вузлів утворюємо шарнірну схему рами шляхом введення в усі жорсткі вузли наскрізних шарнірів (рис.13.20,б). Очевидно, що для забезпечення геометричної незмінюваності шарнірної схеми достатньо ввести три додаткові опорні стержні С1, С2 і С3. Це означає, що k = 3. Очевидно, що стержень С1 усуває лише горизонтальне переміщення ригеля 3-4, стержень С2 лише горизонтальне переміщення ригеля 5-

6, а стержень С3 горизонтальне переміщення ригеля 7-8. Таким чином кількість основних невідомих

k = k + k = 7.

Основна система, утворена введенням “плаваючих” затиснень в проміжні жорсткі вузли, а також додаткових стержнів С1, С2 і С3, представлена на рис.13.20,в.

Урахування симетрії дозволяє скоротити кількість основних невідомих. Дійсно, оскільки рама і навантаження симетричні, то й симетричними будуть деформації рами. На цій підставі можна вважати, що

8 7 ;5 4.

До того ж поступальне переміщення ригеля 7-8 дорівнюватиме нулю, а поступальні переміщення ригелів 3-4 і 5-6 будуть симетричними і залежатимуть від параметра

(див.рис.13.20,б):

1 2 .

Таким чином кількість невідомих скорочується до трьох: 4 , 7 і .

257

P=6 кН

 

 

7

 

8

 

 

q=2,4кН/м

 

 

 

3EI EI

q=2,4 6

 

 

EI

 

 

 

 

 

 

 

3

2EI

4

 

5

 

2EI

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EI

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

EI

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3м

 

 

5м 2м

С3

 

7

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С 1 3

4

 

 

 

 

 

 

5-8

5

6 С2

 

 

 

 

 

 

 

 

4-7

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1-4

 

 

2-5

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P=6

 

 

 

 

7

 

 

8

 

 

3 q=2,4

 

 

 

 

 

 

 

 

і

q=2,4

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і

 

 

 

 

і

 

 

 

 

 

і

 

4

 

 

 

 

 

5

і

 

 

 

 

 

 

0,4i

 

 

 

 

0,4i

 

в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

Рис.13.20

Кути перекосу стержнів визначатимуться через параметр за схемою перекосів, представленої на рис.13.20,б:

 

 

2

5

 

;

4 7

ψ

5 8

 

;

1 4

 

5

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψ3 4

ψ5 6

0;

ψ7 8 0.

 

 

 

Складання розв’язувальних рівнянь

Розв’язувальні рівняння складаємо з умов рівності нулю реакцій в накладених з’єднаннях, розглядаючи рівновагу елементів з одного боку від осі симетрії.

M 7

M

7-8

Реактивний момент пружного затиснення вузла 7 виражається через кінцеві

 

 

 

7

моменти в стержнях з умови рівноваги вузла 7.

 

 

 

 

 

M7-4

 

M 0

M7 M7 8 M7 4 0.

 

 

 

258

У свою чергу, кінцеві моменти виражаються через переміщення вузлів за допомогою формул методу переміщень для зігнутих стержнів, які наведено в табл.13.2. Оскільки стержні 7-8 і 7-4 мають на обох кінцях затиснення, скористаємось з формул першого рядка табл.13.2:

M7 8 2i7 8 2 7 8 3 7 8 M7 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 6

 

 

 

 

 

2i 2 7

7

0

 

 

2i 7 4,5;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

M7 4 2i4 7 2 7 4 3 4 7 M7 4

 

 

2

 

 

 

 

 

 

0 4i

 

2i

 

3i .

2i

7

4

3

 

7

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

M7 6i 7 2i 4 3i 4,5 0 .

Реактивний момент пружного затиснення вузла 4 виражається через кінцеві моменти в стержнях з умови рівноваги вузла 4.

M 4-7

4

M 0

M 4 M 4 7 M4 1 M 4 3 0.

4 M

 

 

M4-3

M 4-1 Кінцевий момент M4-7 виражаємо через основні невідомі, використовуючи формулу з першого рядка, а кінцеві моменти M4-1 i M4-3 з другого рядка табл.13.2.

M4 7 2i4 7 2 4 7 3 4 7 M 4 7

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

0 4i

 

2i

 

3i ;

 

 

 

 

 

2i

4

7

3

 

4

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M4 1

3i4 1

4

 

4 1

 

 

 

 

 

4

 

 

0

1,2i 4

0,24i ;

M4 1 3 0,4i

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M4 3 3i4 3 4 4 3 M4 3 3i 4 0 2,48 42 3i 4 4,8.

M4 2i 7 8,2i 4 2,76i 4,8 0 .

Для аналізу реакції в накладеному стержні С1 розглядаємо рівновагу ригеля 3-4, який утримується зазначеним стержнем від поступального переміщення.

 

 

 

Q4-7

Fx 0

R3 Q4 1 Q4 7 0 .

 

 

3

 

 

 

4

Для стержня

4-1, що

має на

одному кінці

затиснення,

а на

 

 

 

R3

 

 

 

 

 

 

 

протилежному

шарнір,

кінцеву

поперечну силу

виражаємо

через

V3

Q 4-1

 

 

основні невідомі за формулою з другого, а для затисненого на обох кінцях стержня 4-7 з першого рядка табл.13.2.

259

 

 

 

3i

4 1

 

 

 

 

 

Q

 

 

3 0,4i

 

 

 

 

 

0

0,24i

 

0,048i ;

Q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l4 1

 

 

 

 

 

 

 

 

4 1

 

 

 

 

 

 

 

4

 

1 4

 

4

1

 

 

5

 

 

4

 

5

 

 

 

4

 

Q4 7

 

6i4 7

4 7 2 4 7 Q4 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l4 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

7

 

2

 

 

0 3i

4

3i

7

3i .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R3 3i 7 2,76i 4 3,048i 0 .

У результаті маємо систему трьох рівнянь:

6 7

2i 4

3i

4,5 0 ;

2i 7

8,2i 4

2,76i

4,8 0 ;

3i 7

2,76i 4

3,048i 0.

Розв’язавши систему рівнянь отримаємо:

7 1,3177i ; 4 0,6764i ; 0,6845i .

Для перевірки правильності розв’язання підставимо розв’язки до сумарного рівняння:

11i 7 12,96i 4 5,808i 0,3

11 1,3177 12,96 0,6764 8,808 0,6845 0,3 14,7947 14,7952 0 .

Обчислення кінцевих моментів

Підставляючи отримані розв’язки до формул методу переміщень обчислюємо кінцеві моменти:

M7 8 2i 7 4,5 2 1,3177 4,5 1,865кНм;

M7 4 4i 7 2i 4 3i 4 1,3177 2 0,6764 3 0,6845 1,865кНм;

M4 7 4i 4 2i 7 3i 4 0,6764 2 1,3177 3 0,6845 2,124кНм;

M4 3 3i 4 4,8 3 0,6764 4,8 2,771кНм;

M4 1 1,2i 4 0,24i 1,2 0,6764 0,24 0,6845 0,647кНм.

При симетричному навантаженні епюра згинальних моментів буде симетричною. Тому можна обмежитись обчисленням кінцевих моментів лише для половини рами.

Відкладавши кінцеві моменти з урахуванням знаків (додатний момент обертає вузол проти годинникової стрілки) на схемі рами і з’єднавши ординати прямими відрізками отримаємо епюру вузлових моментів Mвузл (рис.13.21,а).

260

1,865

1,386

2,124

а

б

q=2,4кН/м

3

4,8

1,865

1,865

 

 

 

 

1,865

 

 

 

 

 

 

 

2,771

2,771

 

1,386

 

0,647

0,647

 

2,124

 

 

Еп.М вузл

 

 

 

Еп.М б

q=2,4кН/м

 

6

4

5

 

 

 

 

P=6кН

7

 

 

 

8

 

 

 

 

 

4,8

 

в

1,865

2,635

1,994

2,124 2,771

0,647

3,415

9,0

 

 

1,865

 

2,771

2,124

 

0,647

 

 

7,135

 

3,415

 

Еп.М д

г

2,124

 

1,865

7

4

 

 

2,771

1,865

0,647

Рис.13.21

Побудова дійсної епюри згинальних моментів

Додавши до епюри вузлових моментів Mвузл епюри Mб , побудовані в навантажених стержнях

як в простих балках (рис.13.21,б), отримаємо дійсну епюру згинальних моментів Mд в заданій рамі (рис.13.21,в).

Статична перевірка дійсної епюри згинальних моментів

Статична перевірка полягає в аналізі рівноваги вузлів. Виокремлені зі схеми вузли рами, до яких прикладені згинальні моменти, наведені на рис.13.21,г. Рівновага вузла 7 очевидна. Для вузла 4 можна записати:

M4 2,124 0,647 2,771 0.

261

Кінематична перевірка

Для кінематичної перевірки необхідно вибирати для заданої рами основну систему методу сил. Ступінь статичної невизначуваності рами

n 3k ш 3 3 6 3 .

Одна з можливих основних систем може бути отримана шляхом розрізу ригеля 7-8 по осі симетрії (рис.13.22,а). Одинична епюра M1 від дії основних невідомих X1 1 побудована на рис.13.22,б. Перемножимо епюру M1 на дійсну епюру Mд за формулою Мора:

 

 

 

X 2

 

 

X 3

 

 

X 3

 

X 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

X

1

 

 

 

 

X

1

 

 

 

 

 

0,5

 

 

 

 

1 X =1

X =1 1

0,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еп.М1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.13.22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

1

д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1д

 

 

 

 

 

dx 2

 

 

 

1 3

2,635

 

 

 

 

1 2 1,994

 

 

 

 

 

 

 

 

EI

 

3EI

 

EI

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,353

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2,635

 

 

3,984

 

 

 

 

 

 

 

 

0

4 0,5 3,415 1 2,771

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 2EI

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EI

 

 

 

EI

 

 

EI

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначення поперечних сил

Поперечні сили в стержнях рами простіше за все визначити по відповідності до епюри згинальних моментів Mд . Зважаючи на те, що при симетричному навантаженні поперечні сили мають кососиметричний характер, будемо обчислювати їх лише для половини рами.

Q

 

7,135

1,865

 

3,000 кН;

 

 

 

7 8

 

 

 

 

3 1,865

 

Q4 7

 

2,124

0,129 кН;

 

2

 

 

 

 

0,647

 

 

 

Q

 

3кН.

 

 

 

1 4

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для стержня 3-4, де епюра Mд має криволінійний характер, обчислимо поперечні сили по формулам методу переміщень для поперечних сил (табл.13.2, рядок 2):

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]