Розбивні роботи при спорудженні монолітних і збірних фундаментів

До геодезичних робіт при спорудженні фундаментів приступають після остаточної прийомки котлована по акту.

Детальні осі розбивають від основних точок споруди (точки перетину основних осей) за допомогою рулетки. Орієнтуючись на закріплені осі, ставлять щити опалупки на проектних відстанях – m і n. На підкладки (шматки цегли або острівці бетону) кладуть арматурні сітки. За допомогою нівеліра від робочого репера в котловані виносять проектних рівень верха фундаменту. Цей рівень фіксують на щитках опалубки цвяхами, фарбою або ін. По цих мітках після ущільнення вібраторами бетону рівень загладжують з точністю до 1 см.

Для зручності передачі позначки верха фундаменту робочий репер забивають на позначці верха фундаменту, що виключає допоміжні розрахунки і дії.

Спорудження стрічкового монолітного фундаменту

Винесення осей на фундаменти

Осі на фундаменти (верхню половину) переносять за допомогою сталевих струн або теодоліта так само, як і при перенесені осей на дно котлована.

Осі закріплюють на фундаменті фарбою. Допоміжні осі розбивають від основних за допомогою сталевих рулеток (див. схему перенесення осей на дно котлована).

Виконавчі зйомки планового і висотного положення фундаментів

Виконавчі схеми складають після перенесення осей на фундаменти і зняття щитів опалубки.

В різних місцях фундаментів рулеткою роблять виміри відстаней від основних осей до зовнішніх граней фундаментів. Дані вимірів і проектні відстані наносять на схему фундаментів. Аналізуючи і порівнюючи фактичні дані з проектними, визначають відхилення зробленого фундаменту від проектного.

На основі проведеного аналізу вирішують про допустимість відхилень від проекту. Виконавча схема додається до акту прийомки фундаментів.

Виконавча схема фундаменту

По результатах нівелювання верха фундаментів визначають відхилення позначок фундаменту від проектних.

Фактичні і проектні позначки також наносять на виконавчу схему. Відхилення фактичних позначок від проектних допускається в межах ±1 см.

Монтажний горизонт – це умовна площина, яка проходить через нижній рівень основи будівельних елементів конструкцій.

Геодезичні роботи при спорудженні надземної частини будівель і споруд

Після закінчення монтажу стін підвалу та цоколя нівелюванням верхньої площини ряду блоків цоколя через кожні 3 - 5 м визначають позначки площин по осях стін. У випадку негоризонтальності цієї площини і неспівпадання з проектним горизонтом її вирівнюють, змінюючи товщину підстиляючого шару під елементами перекриття над підвалом. Потім знову повторюють контрольне нівелювання і приступають до монтажу плит перекриття.

Кінцевою стадією геодезичних розбивок при роботах нульового циклу є винесення осей — головних або основних — споруди та нульового горизонту на цоколь споруди. Осі на плити перекриття цоколя переносять з обгородження або створних знаків за допомогою сталевих струн, висків або теодоліта (що найкраще). Сліди проекції осей на збудованому цоколі будівлі замальовують тонкими рисками, нанесеними помітною водостійкою фарбою.

Нанесення розбивної основи на вихідний горизонт

Другорядні або допоміжні осі розбивають сталевою рулеткою від основних осей рулеткою. Щоб зберегти розбивні осі і мати змогу їх перенести на вищі монтажні горизонти 2-го, 3-го і т.д. поверхів, їх наносять також на зовнішні стіни цоколя (див. рис. 53).

Винесення нульового горизонту на цокольну частину будівлі виконують звичайними методами нівелювання через горизонт інструмента і розрахунку висоти по рейці, підставленій в проектній точці.

Так як горизонт чистої підлоги 1-го поверху розташований завжди вище цоколя і перекриття над підвалом на 8 - 10 см, то на зовнішню стіну виносять умовний горизонт, який нижче нульового горизонту десь на 30 - 50 см.

Нанесені основні осі і умовний горизонт є розбивною основою – плановою і висотною — для будівництва надземної частини споруди.

По завершенні робіт нульового циклу виконують виконавчу зйомку і складають виконавчу масштабну схему, на якій показують положення всіх осей будівлі, винесених на цоколь, дійсні відстані між цими осями і фактичні позначки поверхні покриття над підвалом.