Геодезичні розбивки при розробці котлованів
Для розбивки граней котлованів в натурі користаються основними і допоміжними осями, закріпленими на обгородженні або створними знаками.
При розробці котловану для побудови фундаментів Перекоп дна не допускається. В цьому випадку треба не добирати до проектної позначки підошви фундаменту до 10 – 25 см з наступною зачисткою ґрунту перед закладкою фундаменту.
За весь час розробки котловану виконують побіжний контроль виїмки ґрунту за допомогою нівеліра і 3-х – 4-х метрових рейок (глибина до 1,5 – 2,5 м).
При глибоких котлованах, траншеях, кар’єрах для контролю зачистки дна завчасно закладають репер на дні котлована, на який передають позначку.
а) глибина до 3-х метрів
Перевірка позначки дна котловану
Порядок роботи:
ставлять нівелір між репером і котлованом, беруть відлік по рейці а, яка стоїть на репері;
ставлять рейку на дно котловану в потрібних місцях, і беруть відліки b, в мм;
обчислюють горизонт інструмента:
ГІ = НRP + а;
4) через горизонт інструмента (ГІ) обчислюють фактичну позначку для котлована – Нф. котл.:
Нф .котл. = ГІ – b;
підраховані позначки для котлована - Нф. котл. – звіряють з проектною позначкою, взяту з проекту, і визначають величину недокосу або перекопу (що не бажано).
б) глибина котловану більше 3-х метрів. Щоб передати позначку на дно котлована глибиною більше 3-х метрів, потрібно або прокласти нівелірний хід по в’їздній траншеї, або за допомогою підвісної рулетки.
Передача позначки на дно глибокого котловану
В котловані закладають тимчасовий робочий репер, на який і передають позначку з постійного репера, закладеного за межами об’єкта.
Нроб. репера = НRP + a1 – b1 + a2 – b2.
Перенесення осей на дно котлована
Осі, які закріплені створними знаками або на огорожі, переносять на дно перевіреного та прийнятого котлована по акту за допомогою сталевих струн, висків або теодоліта
Для перенесення осей за допомогою сталевих струн між мітками на огорожі натягують струни вздовж головних осей будівлі, точки перетину струн проектують за допомогою виска на дно котлована.
Точки проекції закріплюють шматками арматури, кілочками та ін. Для контролю виконують вимірювання рулеткою відстані між проектними точками. Ці відстані порівнюють з проектними, і в разі потреби вводять поправки, переміщуючи кілочки. Перпендикулярність сторін чотирикутника перевіряють вимірюванням діагоналей.
Перенесення осей на дно котлована
Порядок роботи:
Становлять теодоліт на створний знак А´, наводять на створний знак В´.
Від створеного знаку А´ рулеткою відміряють відстань 10,0 м до осі споруди, підвішують висок до рулетки і по команді виконавця виводять його на лінію візирування, проектуючи вісь споруди на дно котлована. Осі закріплюють кілочками або шматками арматури. Перенесені осі контролюють вимірюваннями відстаней між сусідніми осями.
Виконавча зйомка котлованів
Розміри котлованів визначають промірами рулеткою від осей, які закріплюються шматками арматури на дні котлована після перенесення з обгородження або створних знаків, з врахуванням деякого запасу, до нижніх граней котловану. В разі потреби розміри розміри котлована виправляють бульдозерами, ескаваторами. Позначки для котлована перевіряють нівелюванням. Нівелювання виконують методом поперечників по всій площині котлована, ставлячи рейку ерез 3 – 5 м (визначає майстер). Обчислюють позначки дна котлована через горизонт інструмента (ГІ):
ГІ = НRP + a
H1 котл. = ГІ – b1
Н2 котл. = ГІ – b2 і т.д.
Порівнюючи фактичні позначки для котловані з проектними, визначають глибину недокосу або перекопу в кожній рейковій точці. Перекоп недопустимий – Перекоп компенсується бетоном, що веде до перевитрат матеріалів і коштів.
Схему котлована з осями, на якій показані розміри і фактичні позначки, величини перекопу або недокосу, прикладають до акту прийомки об’єкта.