
- •Металеві конструкції робочі площадки виробничих будівель Навчальний посібник
- •1.1. Загальна характеристика балкових конструкцій робочих площадок
- •1.2. Основи компонування балкових кліток
- •Орієнтовні товщини сталевих і залізобетонних настилів
- •1.3. Настили
- •1.4. Розрахункові схеми балок
- •1.5. Основи розрахунку балок
- •До розрахунку балок на загальну стійкість
- •Коефіцієнт
- •Значення для зварних балок
- •Граничні значення для зварних балок
- •Значення коефіцієнта
- •Граничні значення вертикальних прогинів
- •Навантаження на 1 м2 перекриття
- •Максимальні експлуатаційний і розрахунковий моменти в балці:
- •2.2. Зміна поперечного перерізу балки
- •2.3. Поясні з’єднання
- •2.4. Опорні частини балок
- •2.5. Вузли сполучення балок
- •2.6. Стики балок
- •Коефіцієнт
- •3.1 Загальні принципи проектування
- •3.2. Суцільні колони
- •Коефіцієнт розрахункової довжини
- •Граничні відношення /у стиснутих елементах
- •Гранична умовна гнучкість стінки
- •3.3. Підбір складеного перерізу суцільних колон
- •Раціональні значення для двотаврових колон
- •Коефіцієнти для підбору перерізів центрально-стиснутих елементів
- •3.4. Наскрізні колони
- •3.5. Компонування стрижня наскрізної колони
- •873,7 КНсм; 48,5 кН.
- •4.1. Бази колон
- •Коефіцієнтдля розрахунку на згин плит, що обпираються на дві або три сторони
- •Коефіцієнт для розрахунку на згин плит, що обпираються на чотири сторони
- •5472,7 КНсм.
- •4.2. Оголовки колон
- •Запитання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Нормативні та розрахункові опори сталі за гост 27772-88, зварних і болтових з’єднань
- •Коефіцієнти умов роботи
- •Нормативні і розрахункові опори металу швів зварних з’єднань з кутовими швами
- •Мінімальні катети зварних кутових швів
- •Коефіцієнти для розрахунку кутових швів
- •Розрахункові опори болтів
- •Тимчасові опори високоміцних болтів
- •Площі перерізів болтів
- •Коефіцієнти умов роботи болтових з’єднань
- •Конструктивні вимоги до розміщення болтів
- •Коефіцієнт j поздовжнього згину центрально-стиснутих елементів
- •Сталь гарячекатана, балки двотаврові
- •30 / Гост 8239-89
- •Двотаври сталеві гарячекатані з паралельними гранями полиць
- •30 Ш1 / гост 26020-83
- •Швелери сталеві гарячекатані з похилом внутрішніх граней полиць
- •33 / Дсту 3436-96 (гост 8240-97)
- •Сталь листова прокатна
- •Металеві конструкції робочі площадки виробничих будівель Навчальний посібник
Коефіцієнтдля розрахунку на згин плит, що обпираються на дві або три сторони
|
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
1,2 |
1,4 |
2,0 |
>2,0 |
|
0,060 |
0,074 |
0,088 |
0,097 |
0,107 |
0,112 |
0,120 |
0,126 |
0,132 |
0,133 |
Таблиця 4.2
Коефіцієнт для розрахунку на згин плит, що обпираються на чотири сторони
|
1,0 |
1,1 |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
1,8 |
1,9 |
2,0 |
>2,0 |
|
0,048 |
0,055 |
0,063 |
0,069 |
0,075 |
0,081 |
0,086 |
0,091 |
0,094 |
0,098 |
0,100 |
0,125 |
Для ділянки, обпертої
на три сторони,
приймають за табл.4.1 при
і відношенні довжин закріпленої
і вільної
сторін. Якщо
,
ділянка розглядається як консольна з
розрахунковим звисом
.
Коефіцієнт
для ділянки, обпертої на чотири сторони,
залежить від відношення
(довжини більшої
і меншої
сторін). Момент визначають при
,
коефіцієнт
береться за табл. 4.2. При
плита розглядається як балка прольотом
,
обперта на дві шарнірні опори.
Розміри ділянок плити доцільно обирати так, щоб згинальні моменти, визначені за (4.3) для кожної з них, були, по можливості, однакові. Якщо це не так, то товщину плити визначають за максимальним моментом:
40 мм.
(4.4)
Якщо розрахунковий
момент на одній з ділянок значно
відрізняється від інших або товщина
плити виявляється більшою за 40 мм, то
доцільно змінити розміри ділянок за
рахунок варіювання значень
і
,
а також умови їхнього обпирання
постановкою додаткових діафрагм (див.
рис. 4.4,в).
Елементи бази (траверси, ребра, діафрагми) розглядаються як балки прямокутного перерізу, які утворюють своєрідні балкові клітини (рис.4.4, г, д). Траверси розраховуються, як одонопролітні балки з консолями, їхні вантажні площі виділені на рисунку, а товщина може визначатися з умови її міцності при згині чи призначатися конструктивно. Ребра розраховуються як консолі, діафрагми – як одонопролітні балки.
Лінійні навантаження
на балки від опорного тиску
збираються з відповідних вантажних
прольотів, після чого визначаються
розрахункові зусилля – згинальні
моменти
та перерізувальні сили
.
Якщо товщина
кожного з елементів призначається
конструктивно, то їх висота
обирається за двома умовами:
– забезпечення несучої здатності балки при дії максимального моменту (для траверс і консольних ребер – в опорному перерізі, для діафрагм – в середині прольоту):
(4.5)
де
– індекс відповідного елемента (траверси,
ребра, діафрагми); за довжиною вертикальних
зварних швів, якими приварений
-й
елемент і через які передається зусилля
з колони на базу:
+ 1 см,
(4.6)
де
– кількість швів (для траверс зазвичай
4)
;
–
катет шва, який призначається, з
урахуванням товщин зварюваних елементів
або за формулою (2.18), що гарантує виконання
вимоги неперевищення довжиною шва
максимального значення 85
;
– реакція відповідної балки (для траверс
).
Як правило, друга умова є вирішальною,
тому в практиці проектування висоту
-го
елемента визначають за (4.6), а потім
перевіряють міцність його перерізу й
уточнюють за необхідності його товщину.
Для траверс і ребер
найбільші зусилля
та
діють в опорних перерізах, тому їхню
міцність перевіряють при сумісній дії
відповідних нормальних і дотичних
напружень. Міцність кутових швів
перевіряють за рівнодійною напружень
а стикових – за зведеними напруженнями
Міцність перерізу діафрагми на зріз і
міцність кутових швів, що прикріплюють
її до траверс або ребер, перевіряють
також в опорному перерізі.
Крім уже вказаних умов слід враховувати ще й конструктивні міркування. Висоти траверс і ребер не слід приймати меншими за половину найменшого габаритного розміру перерізу стрижня колони. Висота діафрагм обмежується висотою елементів, до яких вони примикають.
Приклад 4.1
Запроектувати базу
суцільної колони з фрезерованим торцем.
Колона двотаврового перерізу складена
з листів
380х10 мм (стінка) і 380х16 мм
(полиці). Матеріал бази – сталь С235 (220
МПа=22 кН/см2
при товщині листа 21…40 мм). Бетон фундаменту
класу В12,5 (
7,5
МПа=0,75 кН/см2).
Розрахункове зусилля в стрижні колони
4000кН
(рис. 4.5).
При
0,75·1,2=0,9
кН/см2
необхідна площа плити
4444
см2.
Розмір однієї сторони
плити
66,7
см.
П
Рис.
4.5. До розрахунку
прикладу 4.1
При
57см,
3249см2<
=4489см2,
28,5
см. Це означає (див. рис.4.2,а),
що
67см<
114
см та
67
см<
95,4
см. Таким чином, можна вважати, що при
розмірах плити 67х67 см опорний тиск
фундаменту під нею розподіляється
рівномірно та дорівнює
0,891
кН/см2<
0,9
кН/см2.
Використовуючи спрощений
метод розрахунку для визначення
згинального моменту в перерізі
(рис. 4.5), знаходимо центр ваги розрахункової
трапеції як відношення статичного
моменту трапеції відносно осі
до її площі:
см.
Згинальний момент