42. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах.

Загальновживані слова – це нейтральні слова, що вживаються в різних функціональних стилях мови, а також ті, які є назвами нових речей і понять, що широко побутують у суспільстві (електричка, телевізор, холодильник, диван, телефон, стіл тощо).

У словниковому складі укр мови є значна частина діалектизмів, тобто слів, які вживаються лише на окремій території України. Діалектизми не входять до лексичного складу укр літ мови, але використовуються у художніх творах для змалювання життя та мови людей, що проживають на певній території.

Жаргон – соціальний діалект, що відрізняється від загальновживаної мови специфічною лексикою і експресивністю зворотів, але не має власної фонетичної і граматичної системи. Розвивається у середовищі замкнутих колективів: школярів, студентів, військовослужбовців, різних професійних груп. Жаргони лексично і стилістично різноманітні. Вони проникають в художню літературу і використовуються для характнристики мови героїв. Крім жаргонів, які виникли на основі загальнонародної мови, існують жаргони, що з”явилися в результаті спілкування різномовного населення в прикордонних областях. У сучасній українській мові найбільш чітко виділяються жар­гонізми, вживані студентською молоддю (хвіст — академзабор-гованість; сачок— студент, який не відвідує занять; зідрати — списати; пара — незадовільна оцінка; плавати — непевно почу­ватися під час відповіді на екзамені; провалитися — не скласти екзамену та ін.) та людьми, що зв'язані спільними інтересами не­гативного характеру, зокрема злодіями, волоцюгами, картярами, любителями спиртного (барахло, манатки — речі; сіно — тю­тюн; балеринка — відмичка для дверей; рубати — істи; купити, позичити, свиснути— вкрасти). У п'яниць є чимало експресив­них синонімів до дієслова випити (кирнути, закласти, хильнути, смикнути, нализатися) та ін. У молодіжних жаргонах багато розмовно-побутових, експресивних слів, напр.: сачкувати— ухи­лятися від обов 'язків; махнути — обміняти що-небудь; шурупати кумекати— розуміти; здрейфити— злякатися; драїти, пісо-чити — критикувати; баласт — щось непотрібне; влипнути — потрапити в неприємне становище; блат — знайомство, зв 'язки і т. ін., що використовуються в особистих інтересах, та ін.

Діалектизми і жаргонізми збіднюють українську літературну мову, тому в усному мовленні слід намагатися заміняти такі сло­ва літературними відповідниками.

Діалектизми і жаргонізми можуть використовуватися в худож­ніх творах як зображальний засіб.

43. Неологізми, архаїзми, історизми в українській літературній мові та в економічній термінології.

Активна і пасивна лексика в словниковому складі сучас­ної української літературної мови виділяється у зв'язку з тим, що словниковий склад постійно змінюється, розвивається, попов­нюється: одні, непотрібні, слова виходять з ужитку, інші — з'яв­ляються.До активної лексики належать слова, які часто вживаються в повсякденній практиці спілкування. Вони зрозумілі для кожного члена колективу. Це загальновживані слова (хліб, сіль, молоко, масло, сир, гіркий, добрий, іти, бігти) й загальновідомі терміни (нація, панно, аналіз, синтез, квартет, хокей, футбол )

До пасивної лексики сучасної української літературної мови належать рідковживані слова. Вони можуть використовуватися лише в разі певної потреби. До пасивної лексики належать за­старілі слова, або архаїзми, які вже вийшли чи виходять з ужит­ку (десяцький, князь, граф, осавула, гетьман, боярин, панщина, гайдамаки, челядь, МТС, неп, лікнеп) Архаїзми – це застарілі слова, що виходять з ужитку. Але реалії, названі ними, залишаються й мають уже інші, сучасні назви: чоло-лоб, ректи-говорити. та нові слова, або неологіз­ми, Неологізми – це нові слова, покликані до життя потребами суспільства, що відбивають сучасність. тобто слова, які тільки входять або недавно ввійшли в мову (кварк, гліон, відеомагнітофон та ін.). Неологізми з'являються в мові внаслідок розвитку науки, техніки, мистецтва. Так, багато нових слів потрапило в українську мову в зв'язку з упроваджен­ням ринкових відносин (бартер, біржа, брокер, маклер, купон, валютний ринок, чек, бізнес та ін.), із розвитком техніки. Неологізм, який стає загальновживаним словом, перестає бути неологізмом. Історизми – це назви предметів старої культури, побуту: смерд, кріпак, князь. У процесі історичного розвитку зникають окремі предмети, поняття, звичаї, а з ними перестають вживатися й слова, що їх називали.

Нові слова поповнюють словниковий склад української мови, вони є загальновідо-мими й індивідуально-авторськими.Архаїзми вживаються тільки в художніх творах для створення історичного колориту тієї доби, про яку йдеться у творі. Неологі­зми властиві науковому, публіцистичному й газетно-інформацій­ному функціональним стилям. Особливо велику роль відіграють неологізми в науковій мові.

Активні й пасивні шари лексики української мови яскраво ві­дображують безперервні зміни, які в ній відбуваються.