Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
25
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
74.44 Кб
Скачать

2. Цілі управління персоналом, їх місце в системі організації цілей

Рішення щодо персоналу в організації повинні орієнтуватись і на економічні, і на соціальні цілі.

При прийнятті рішень у сфері управління персоналом повинні бути враховані як економічні аспекти (наприклад, затрати), так і потреби та інтереси співробітників (наприклад, справедлива оплата праці, умови праці і т.д.).

Економічна ефективність у сфері менеджменту персоналу означає досягнення цілей організації шляхом використання співробітників за принципом економічного споживання обмежених ресурсів.

Показники: витрати на персонал; обіг; матеріальні затрати.

Соціальна ефективність: реалізується у вигляді виконання очікувань, потреб та інтересів співробітників.

Показники: навантаження; зайнятість; абсентизм; плинність; задоволеність роботою.

Цілі управління персоналом є частиною організаційних цілей.

Коаліційна теорія цілей пояснює, як цілі менеджменту персоналу включаються в систему організації цілей.

Сутність коаліційної теорії:

  1. Люди, які працюють в організації, утворюють коаліцію.

  2. Партнери по коаліції виконують для організації роботу й очікують як компенсацію, виконання вимог, які вони ставлять перед організацією.

  3. Вимоги партнерів до організації включаються в цілі організації.

  4. Від розподілу влади між різними сторонами коаліції залежить структура системи цілей.

  5. Якщо економічна і соціальна ефективність конкурують між собою, то зазвичай група цілей, що належать до економічної ефективності, домінує, бо їх носіями є керівники.

Економічно активне використання персоналу відображає сприятливе співвідношення результатів роботи і затрат на персонал. Тому кожне рішення в сфері персоналу необхідно аналізувати з двох поглядів: по-перше, як воно впливає на результат роботи персоналу, по-друге – які затрати на нього.

Заниження витрат на персонал може погіршити економічну ефективність організації в цілому за рахунок реакції співробітників:

  • свідомого заниження продуктивності;

  • абсентизму – тимчасової відсутності без звільнення;

– плинності персоналу (флуктуація).

Економічні і соціальні цілі менеджменту персоналу взаємодоповнюються, що пояснюється такими причинами:

1. Соціальну ефективність як стимул для співробітників можна забезпечити тільки тоді, коли діяльність організації є стабільною і вона отримує прибуток, який дає можливість надавати ці стимули.

2. Економічної ефективності можна досягти тільки в тому випадку, якщо співробітники будуть надавати організації свою робочу силу, що вони готові зробити тільки за наявності відповідної соціальної ефективності.

Отже, існує взаємозв’язок між економічною і соціальною ефективністю. Тому роботодавці підтримують соціальну ефективність, а співробітники – економічну.

Таким чином, цільова функція менеджменту персоналу полягає у визначенні балансу інтересів роботодавців і працівників при досягненні економічної і соціальної ефективності, тобто такого рівня соціальної ефективності, при якому економічність досягає оптимального значення.

Узагальнення досвіду вітчизняних та зарубіжних організацій дає можливість сформулювати головну мету системи управління персоналом: забезпечення кадрами, організація їх ефективного використання, професійного та соціального розвитку.

Відповідно до цієї мети формується система управління персоналом організації. Базою для її побудови є принципи та методи, обґрунтовані наукою та опробовані практикою.