10. Валютний контроль

Валютне регулювання та валютний контроль в Україні здійснюється на основі Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 9 лютого 1993 р. № 15-93[17], Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» вiд 23.09.1994 № 185/94-ВР[18], Наказу МФУ «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» вiд 25.12.1995 № 207[19], Постанови НБУ «Про затвердження Положення про валютний контроль» вiд 08.02.2000 № 49[20], Постанови НБУ «Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам» вiд 17.06.2004 № 270[21], Наказом ДПА «Про затвердження Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» вiд 04.10.1999 № 542[22] та іншими нормативними актами.

В ДПІ нарахуванням та сплатою податків по валютним операціям займається відділ по контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Резиденти та нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень встановлених законодавством України.

Доходи, отримані чи нараховані платником податку в іноземній валюті у зв’язку з продажем товарів протягом звітного періоду, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом НБУ, на дату отримання чи нарахування таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв’язку із зміною курсу протягом звітного періоду.

Будь-яка заборгованість платника податку, основна сума якої без процентів та комісійних винагород виражена в іноземній валюті відображається в податковому обліку дебітора чи кредитора шляхом перерахунку суми такої заборгованості у гривнях за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату її виникнення і не підлягає перерахуванню у зв'язку із зміною валютного курсу. У разі коли така заборгованість гаситься протягом звітного періоду, вартість такої заборгованості визначається шляхом перерахунку її суми в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату погашення такої заборгованості.

Сума, сплачена за купівлю іноземної валюти за гривні вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

У разі купівлі одної іноземної валюти за іншу балансова вартість придбаної валюти, що була продана обчислюється по курсу на день купівлі в гривнях.

З метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що перебуває на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховується в гривнях за офіційним обмінним курсом НБУ, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна різниця між результатом такого перерахунку включається до складу валового доходу.

Згідно Податкового кодексу, операції з продажу товарів на експорт обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою[3].

Відвантажені на експорт товари, надані послуги, оформлюються податковою накладною.

Платник податку повинен вести окремий облік операцій по продажу товарів на експорт.

До відділу по контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства щоквартально надають Декларацію про валютні цінності

(Додаток 13).