5. Контроль за справлянням податку з доходів громадян

Податковим кодексом України (далі - ПК) по новому регулюється оподаткування доходів фізичних осіб[3].

Так зокрема змінено поняття соціальної пільги. В кодексі ця категорія визначена як податкова знижка. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів, робіт чи послуг, а також строк їх продажу, виконання чи надання[44].

Кодексом (п.165.1.19)[3] передбачено виключення з доходу коштів або вартості майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій у відповідності із Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення за наявності відповідних підтвердних документів. Виключенням є витрати, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Крім того, згідно з пп. 164.2.18 ПК[3], до загального місячного оподатковуваного доходу платника включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо. Останнє існує у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування.

Отже оподаткуванню підлягає дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, а саме у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачене нормами колективного договору, або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у цьому Кодексі для оподаткування прибутку підприємств.

У даному випадку ясно, що легалізація таких доходів буде здійснюватись шляхом отримання інформації про реєстрацію прав оренди нерухомого майна з метою його подальшого оподаткування. Також, джерелом інформації для органів ДПС можуть служити дані про тимчасову реєстрації транспортних засобів на користування працівниками представництв та реєстрація правочинів доручення на управління транспортних засобом у нотаріуса.

В цьому випадку необхідно переукласти або внести зміни в діючі трудові (колективні) договори.

Ефективність запровадження такого порядку у випадках надання так званих додаткових благ особам, що перебувають у родинному чи дружньому зв'язках, буде низькою, оскільки родичі не зацікавлені в легалізації особистих подарунків.

Кодекс не конкретизує, що саме включає в себе такий дохід як вартість харчування, безоплатно отриманого платником податку. Зокрема, чи включаються до цих доходів вартість харчових продуктів, які згідно з чинним законодавством безоплатно надаються окремим категоріям працівників зі шкідливими умовами праці.

Згідно з Податковим кодексом до загального місячного оподатковуваного доходу платника включається дохід, отриманий платником податку у вигляді вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими[3]. При цьому під терміном «послуги домашнього обслуговуючого персоналу» маються на увазі послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними.

Пропозиція підпункту 165.1.39 ПК містить новелу, згідно з якою до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі[3].

Кодексом передбачено оподатковування за ставкою 5% на:

- процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

- процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;

- дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;

- дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

- дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації, від їх емітента відповідно до закону;

- дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

- доходи у вигляді дивідендів.

Кодексом вводиться прогресивна шкала оподаткування.

Ставка податку на ДФО визначена в розмірі 15%. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку в звітному податковому місяці, доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної в розмірі 15% та 17%, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів.

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками 15% та 17% за прогресивним методом. Розрахунок здійснюється за встановленою формою (Додаток 6).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, які входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом «Оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, до витрат фізичних осіб-підприємців не може бути включено витрати понесені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації.

Ще однією новелою кодексу є авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються підприємцем самостійно, але не менше ніж 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

Податку з доходів фізичних осіб платниками сплачено по Крижопільському району 26221,4 тис.грн (110,1% плану), приріст до планових завдань становить 2415,2 тис.грн, а до відповідного періоду минулого року –3776,8 тис.грн.

До Державного бюджету за 2010 рік по МДПІ надійшло 29442,8 тис.грн., в т.ч. по Крижопільському району 14605,1 тис.грн., план виконано на 102,1%, в порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 7684,7 тис.грн.

За 2010 рік податковою інспекцією Крижопільського району забезпечено надходження до Зведеного бюджету України в сумі 46200,5 тис. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, або 108% до плану. Зазначена сума перевищує надходження відповідного періоду минулого року по Крижопільському району на 11801,1 тис.грн.