Питання для перевірки засвоєних знань

1. Які нещасні випадки підлягають розслідуванню?

2. Які нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків визнаються як пов’язані з виробництвом; як не пов’язані з виробництвом.

3. В яких випадках за висновками комісії складаються акти форми Н-5, Н-1, НТ?

4. Кого повинен повідомити роботодавець у разі настання нещасного випадку на виробництві?

5. Хто і коли призначає комісію з розслідування нещасного випадку, що стався на виробництві і, хто може входити до складу комісії з розслідування?

6. Кому надсилаються затверджені акти з розслідування та в який термін?

Література: основна [1,5, 9], додаткова [10, 22].

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2 (2 год.)

Тема 7. Загальні санітарно-гігієнічні умови у виробничих приміщеннях та вимоги до розміщення підприємств.

Тема 8. Вентиляція та освітлення виробничих приміщень.

Тема 9. Захист від іонізуючих випромінювань.

Тема 10. Захист від електромагнітних полів та випромінювань.

Тема 11 . Захист від полів виробничих механічних коливань.

Тема 12 . Захист від випромінювань оптичного діапазону.

Тема 13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, виробничих приміщень.

План семінарського заняття № 2

1. Гігієнічна класифікація умов праці.

2. Небезпечні та шкідливі чинники виробничого середовища.

3. Категорії робіт за ступенем важкості та напруженості трудового процесу.

4. Гігієнічне нормування параметрів повітря робочої зони.

5. Освітлення виробничих приміщень.

Ключові терміни та поняття: гігієнічні умови праці, шкідливі умови праці, небезпечні умови праці, граничнодопустима концентрація (ГДК), мікроклімат приміщення, параметри мікроклімату, освітлення виробничих приміщень.

Гігієна праці – це галузь практичної і наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників у його обумовленості умовами праці і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров'я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.

Гігієнічна класифікація умов праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих чинників.

Оцінка умов праці проводиться на підставі «Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1. клас – оптимальні умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

1. клас – допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.

2. клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженні змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені.

4клас – небезпечні (екстремальні) – умови праці, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Важливе значення з точки зору фізіології праці має вивчення протікання пси­хічних та фізіологічних процесів під час трудової діяльності людини, яку можна умовно поділити на фізичну та розумову.

За величиною загальних енерговитрат організму фізичні роботи поділяються на легкі (Іа, Іб), середньої важкості (ІІа, ІІб) та важкі (III) (див. табл.1).

Таблиця 1