1.3. Правовий та психологічний аспекти конфліктів у сфері оподаткування.
На сучасному етапі вдосконалення регулювання податкових відносин в Україні важливу роль відіграє стабільність, попередження та правове розв’язання конфліктів, що виникають у сфері оподаткування.
Наука теорії права, фінансового, податкового, адміністративного та кримінального права спрямована на розв’язання проблем, які негативно впливають на стабільність економіки держави.
У даний час теорія податкового права потребує розвитку нових теоретичних та методологічних підходів з використанням методологічних прийомів, категорій різних наук.
Регулювання податкових спорів досить складний процес, який супроводжується адміністративно-апеляційною процедурою узгодження податкового зобов’язань, судовим розглядом податкових спорів, колізією норм податкового законодавства з іншими галузевими нормами.
В теорії податкового права крім традиційних підходів в регулюванні податкових відносин доцільно використовувати прогресивні правові теорії про формування нових податково-правових інститутів. До таких нових теорій слід віднести конфліктологію податкових відносин, співвідношення публічних та приватних інтересів у сфері оподаткування, аналіз спірних ситуацій у податковому праві.
Відсутність єдиного кодифікованого нормативного акту з питань оподаткування негативно впливає не тільки на фінансово-економічний стан держави, а й несе загрозу правопорядку в податковій сфері.
Сучасна теорія податкового права і практика правового регулювання податкової діяльності ускладнюють правовідносини, що в свою чергу, впливає на посилення державного регулювання.
Вважаю, що розвиток основ теорії та практики попередження податкових правопорушень, правове розв’язання конфліктів у сфері оподаткування можуть відігравати важливу роль у досягненні співвідношення публічних та приватних інтересів у сфері оподаткування.
Податкове право характеризується перш за все як право, що регулює відносини у сфері публічних та приватних інтересів. Відтак весь зміст його існування полягає у підтриманні публічного правопорядку в сфері оподаткування, впорядкуванні системи застосування державного примусу в процесі законного вилучення частини власності підприємств, установ, організацій та фізичних осіб на публічні (державні) потреби, попередженні та розв’язанні неминучих при цьому індивідуальних соціальних конфліктів та спорів. В силу цієї специфіки податкове право не можу бути безконфліктним.
В Україні, як і в інших країнах посттоталітарного простору, суспільство виявилося не підготовленим до такої важливої проблематики, як конфлікт. Орієнтація на "безконфліктний" розвиток суспільства робила проблематику конфліктів неперспективною. Це призвело не тільки до її фактичного вилучення зі сфери наукового дослідження, а й до того, що в суспільстві не сформувалися механізми попередження та розв'язання конфліктів.
У повсякденному спілкуванні слово "конфлікт" застосовується щодо широкого кола явищ. Слово "конфлікт" походить від латинського сопflictus — зіткнення. Майже в такому вигляді воно входить і в інші мови (соп — англійська, соп -— німецька, соп — французька, конфлікт — українська та ін.). Поняття конфлікту сьогодні не належить якійсь одній певній галузі знань (науки) чи практики. Це соціальний феномен, який проникає в усі сфери людського життя, тому його й почали вивчати фахівці різних галузей науки в тому числі і податкового права.
Сама ж наука конфліктологія має інтегративний характер, вона збагачується життєвим досвідом і досягненнями усіх галузей науки, розвивається активністю думки, розмаїттям вчинків, мудрістю сприймання проблем та розв'язання їх. Людське життя суперечливе, у ньому кожний індивід так чи інакше самовизначається й самоутверджується в процесі конфліктологічної взаємодії протягом життя.
Практика вітчизняного податкового законодавства показує, що поетапне введення в силу актів законодавства про податки, обов’язкові платежі та збори, недостатня розробленість відповідної теоретичної основи, поспішність законодавця в розробці та прийнятті нормативно-правових актів з питань оподаткування, а також відсутність системності у формуванні внутрішньої структури податкового закону, служать причиною виникнення конфліктних ситуацій між податковими органами та платниками податків.
При цьому основа конфліктів полягає не стільки в роз’ясненні податковими органами норм права, стільки в неможливості з’ясування змісту та умов застосування правової норми в силу її невизначеності чи колізійності з іншими нормативно - правовими актами, що регулюють подібні податкові правовідносини.
Врегулюванню спору в таких умов сприяє його передача на розгляд компетентним органам державної податкової служби вищого рівня чи судовим органам.
В більшості випадків вибір платників податків припадає на користь судових органів, - в силу відсутності внутрівідомчої зацікавленості, дії принципу змагальності, процесуальної рівності сторін податкового конфлікту.
Між тим, не зважаючи на наявність гарантій захисту, платники податків досить часто не спроможні нормативно обґрунтувати свою позицію. Причина цьому – не відсутність знань податкових законів, а прогалини законодавства, протиріччя у застосуванні окремих податкових норм, які в одному випадку не дозволяють однозначно застосувати правову норму, а в іншому - дозволяють застосувати дану норму до відносин, які по своїй правовій природі не передбачають її застосування.
В результаті виникають протиріччя в практиці правозастосування податкових норм, які ускладнюють не тільки реалізацію права на судовий захист, але і формують масив судових рішень, якими в деяких випадках перекручується зміст податкового закону, що в свою чергу призводить до гальмування розвитку податкового законодавства в цілому.
Негативні наслідки подібних обставин присутні не тільки у відношенні платників податків, а і напряму стосуються інтересів держави, поскільки зв’язані з відволіканням значних матеріальних, трудових, організаційних ресурсів і податковими платежами до бюджету.
Стабільне функціонування податкової системи України в даний час потребує створення умов мінімізації податково-правових конфліктів та забезпечення їх ефективного вирішення.
Наше суспільство тривалий час ігнорувало конфлікти, внаслідок чого владні структури не володіли науковою методологією вивчення, регулювання та прогнозування конфліктів. Демократичні перетворення відкрили двері для стихії конфліктного розмаїття в усіх сферах сучасного життя в тому числі і в сфері оподаткування.
Період вдосконалення системи оподаткування, який ми нині переживаємо, супроводжується конфліктними ситуаціями. Викликані вони соціальними недугами, які охопили економіку, політику, мораль. У суспільстві змінюються ціннісні, орієнтації, комунікативні структури та ін. Усі ці зміни позначаються на системі людських відносин досить складно й проблемно.
Конфлікт інтересів платників податків та органів ДПС з розвитком суспільних відносин набув двоякого розуміння: правового та психологічного.
Так, відповідно до п.п.4.4.1.п.4.4.ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників подптків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року, №2181-III (далі за текстом – Закон №2181) у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне трактування прав і обов”язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Проте, застосувати дану норму при розгяді спору між платниками податків та органами державної податкової в судових органах досить проблематично, оскільки правило конфлікту інтересів суперечить правовим засадам судочинства.
Тому судовий вердикт у формі постанови, залишається в даний час одним із важливих аргументів при розв’язанні тих чи інших конфліктиних ситуацій і фактично виступає в деяких випадках головним, авторитетним і відносно незалежним джерелом прийняття платниками податків та органами державної податкової служби конкретних рішень.
Прийняття судовими органами рішень та постанов відображає активну державну діяльність у сфері правового регулювання податкових конфліктів у сфері оподаткування.
Таким чином, рішення судових органів є актом, яким від імені держави та у відповідності до норм матеріального та процесуального права податковий конфлікт розв’язується по суті.
При цьому слід зазначити, що судові рішення та постанови по податковим спорам та конфліктам не відносяться до податкового законодавства, а відтак не входять до системи нормативно-правових актів з оподаткування.
Поряд з цим, реалізація судами законодавства про податки, збори та обов’язкові платежі являє собою установлений нормативними правовими актами порядок дії судових органів, направлений на регулювання відносин по встановленню, введенню та стягненню податків та платежів до бюджетної системи України.
В даний час досить часто в процесі реалізації норм законодавства при розгляді податкових конфліктів виникає ситуація, коли ряд суспільних відносин, що підпадають під сферу правового регулювання, не охоплюються нормативно правовою регламентацією, внаслідок чого судові органи долають прогалини за допомогою правотворчої функції.
Можливість виникнення конфліктів у сфері оподаткування існувала завжди.
Проте, головним завдання в умовах посилення конфліктних ситуацій між платниками податків та органами державної податкової служби, є перш за все знаходження ключа вирішення цієї проблеми, який полягає в тому, щоб глянути на конфлікт, як на завдання, що повинно бути розв’язано, визначити причину податкового конфлікту, а потім - застосувати відповідну техніку рішення конфліктних проблем.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996.- N 30.
2. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - N 37-38. С.189.
3. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - N 18, N 19-20, N 21-22. С.144.
4.Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005 - N 16. С.86.
5. Про державну податкову службу в Україні: Закон від 05.02.1998 р. // Відомості Верховної Ради Україн. - 1998. - № 29. -С. 190.
6. Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 р.№ 2181-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - N 10. - С.44 .
7. Князєва М.Н. Конфлікт.- – М.: Глобус, 1998.–330с.
8. Москаль Р. Конфлікт інтересів – правило для практичного застосування // Юридична практика. – 2004. - № 12. – с.5-6.
9.Копейчіков В. Загальна теорія держави і права. - К.: “Юрінком”, 1997. – 320 с.
10.Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Академія державної податкової служби України. - Ірпінь,2001. -362 с.
11.Мелибруда Е. Психологічні можливості поліпшення спілкування // Пер. з польс. - М: Прогрес, 1986. – 365 с.
12. Анцупов А. Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию. — К.,
1996.
13. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. — М., 1999.
14. Бандурка А. М., Друзь В. А. Конфликтология. — Харьков, 1997.
15. Ворожейкин И. Е., Кибанов А. Я., Захаров Д. К. Конфликтология. —
М., 2000.
16. Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию
конфликтов: Юридическая конфликтология. — М., 1993. — Ч. 1.
17. Дружинин В. В., Конторов Д. С., Конторов М. Д. Введение в тео-
рию конфликта. — М., 1989.
18. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. — СПб., 2000.
19. Зеркин Д. П. Основы конфликтологии. — Ростов н/Д, 1998.
20. Козырев Г. И. Введение в конфликтологию. — М., 1999.
21. Конфликтология / Под ред. А. С. Кармина. — СПб., 1999.
22 Корнелиус Х., Фейр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать
конфликты. — М., 1992.
23 Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов:
Юридическая конфликтология. — М., 1993. — Ч. 2.
24 Мастенбрук У. Управление конфликтными ситуациями и развитие
организации. — М., 1996.
25. Обозов Н. Н., Щёкин Г. В. Психология работы с людьми. — К.,
1990.
26 Основы конфликтологии: Учеб. пособие / Под ред. В. Н. Куд-
рявцева. — М., 1997.
27. Скибицька Л. І. Конфліктологія. — К., 1999.