24.3. Організаційні форми інформаційного забезпечення управління

Потреба у вирішенні комплексних інформаційних задач об’єктивно викликала необхідність створення в органах управління спеціалізованих функціональних підрозділів.

Використання ж ЕОМ привело до відокремлення процесу збирання, збереження, передачі та обробки інформації від функції її реалізації. Таке відокремлення знаходить своє організаційно-правове оформлення. В органах управління створюється нова служба – інформаційно-обчислювальна, її мета полягає в упорядкуванні потоків інформації, обробці даних тільки фахівцями із застосуванням досконалої техніки, в забезпеченні багаторазового та багатоцільового використання зібраної інформації.

В органах внутрішніх справ на території колишнього СРСР інформаційне забезпечення управління як спеціалізований вид діяльності почало формуватися в апаратах карного розшуку. Ще в лютому 1919 р. було прийнято рішення про створення при Центральному управлінні карного розшуку РРФСР реєстраційного та дактилоскопічного бюро. Воно і стало прообразом сучасних інформаційних апаратів органів внутрішніх справ.

У 1920 році при зливанні карного розшуку та слідства у складі Центрального слідчого управління було створено реєстраційно-дактилоскопічне відділення та новий інформаційний підрозділ – відділ кримінальної статистики. В подальшому вони часто реорганізовувалися, змінювалися їхні найменування. Однак основними завданнями цих підрозділів залишалися збирання і обробка даних кримінальної статистики, відповідне методичне керівництво місцевими установами, концентрація та реєстрація дактилоскопічних матеріалів на злочинців та довідкова робота.

У 1968–1970 рр. у ряді УВС були створені перші обчислювальні центри, тобто підрозділи, які були призначені для експлуатації ЕОМ. У 1971 році при МВС СРСР був створений Головний інформаційний центр, в котрий були включені деякі інформаційні підрозділи, а також обчислювальний центр. Аналогічні підрозділи (інформаційні центри) були створені в усіх МВС, УВС. На черзі постало завдання створення головних науково-дослідних організацій або великих наукових підрозділів для вдосконалення управління і впровадження в нього автоматизованих систем управління. В 1971 році у складі Головного інформаційного центру МВС СРСР була створена науково-дослідна лабораторія по розробці

538

проблем автоматизації управління, а сам центр був перейменований в Головний науково-дослідний центр управління та інформації (ГНДЦУІ) МВС СРСР. Перед ним додатково були поставлені завдання дослідження та вдосконалення процесів управління в системі органів внутрішніх справ .на базі комплексного застосування сучасних математичних методів, обчислювальної техніки та засобів зв’язку, методичного і науково-технічного керівництва мережею інформаційних центрів (ІЦ) МВС, УВС.

Головне призначення інформаційних центрів МВС, УВС як самостійних структурних підрозділів полягає у виконанні функції забезпечення органів та установ МВС, УВС необхідною, своєчасною та достовірною інформацією для реалізації покладених на них завдань боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку.

Інформаційні центри мали можливість контролювати і здійснювати організаційно-методичне керівництво процесом реєстрації, оформлення та передачі первинної інформації в ІЦ. Це обумовлено певними обставинами. Відповідальність за своєчасне подання в ІЦ доброякісної первинної інформації покладена на галузеві служби і територіальні органи, ідо є постачальниками такої інформації. В свою чергу, ІЦ несе відповідальність за високу якість її обробки та своєчасну видачу одержаних результатів галузевим службам і територіальним органам як споживачам інформації.

Оснащені засобами обчислювальної техніки, ІЦ зобов’язані вирішувати завдання автоматизації не тільки інформаційних систем, котрі безпосередньо ними реалізуються, але й тих, що функціонують у рамках окремих галузевих служб. При експлуатації таких систем ІЦ здійснюють лише автоматизовану обробку інформації, яка подається галузевою службою, котра зберігає у себе весь її масив. В цих випадках взаємодія III, з галузевими службами будується на договірних засадах, з випливаючими з цього особливостями відносин.

Оснащення органів внутрішніх справ сучасними ЕОМ відкрило великі можливості для використання математичного апарату в системах машинної обробки інформації. ЕОМ дозволило виконувати принципово нові завдання інформаційного забезпечення управління. Одним з таких актуальних завдань є агрегування даних статистичної звітності. Воно полягає в отриманні кількісно виражених узагальнених показників, тобто концентрованих характеристик, що відображають у значно меншому обсязі істотні сторони статистичне спостережуваного явища (об’єкта). Як відомо, при інформаційному забезпеченні управління виникає суперечність між бажанням мати достатньо простий, зручний для практичного застосування опис об’єкта, що нас цікавить, та прагненням до високої точності цього опису, до відображення властивостей, зв’язків та відносин об’єкта в усій їхній різноманітності. Агрегування служить засобом усунення даної суперечності, дозволяючи істотно зменшити обсяг опису при мінімальних втратах вихідної інформації.

Параметри злочинності, стану і діяльності системи органів внутрішніх справ доводяться за допомогою безлічі показників.

539

Об’єктивно це обумовлено тим, що соціальні феномени, як правило, не припускають їх безпосереднього виміру; вони характеризуються сукупністю побічних показників. Між останніми існує взаємозв’язок, який визначає погодженість зміни цих значень. Тому шляхом аналізу структури взаємозв’язків між показниками можна встановити властиві їм статистичні залежності, що і є передумовою для скорочення обсягу інформації без істотних втрат характеристик об’єктів, які відображаються в ній. Методи агрегування різноманітні як за вихідними умовами та гіпотезами, так і за складністю застосованого математичного апарату та обчислювальних процедур.

Одним із методів, який використовується при агрегуванні кримінальної статистики, є факторний аналіз. Основу його застосування складає припущення, що найбільш істотна, визначальна властивість явища, яке вивчається, відображається в більшій сукупності взаємозв’язаних статистичних показників. Проце дури ж факторного аналізу виділяють загальне, притаманне всім вихідним показникам і формують новий інтегрований показник. У даному разі набір вихідних показників кримінальної статистики перетворюється в значно меншу кількість відносно незалежних узагальнених показників, що називаються факторами. Для обробки даних статистичної звітності органів внутрішніх справ методами факторного аналізу необхідно використання ЕОМ.

Агрегування є одним із напрямів оптимізації інформаційної структури органів внутрішніх справ. Сучасні методи аналізу та ЕОМ дозволяють вирішувати також інші завдання, основини зміст яких зводиться до такого перетворення вихідних масивів інформації, котрий забезпечує споживача необхідними даними в найбільш зручному для нього вигляді.

Ефективність системи інформаційного забезпечення перебуває в залежності і від її здатності відображати дійсно необхідні, об’єктивні інформаційні потреби органів управління. Інформаційна потреба має визначатися не стільки індивідуальними, скільки суспільними інтересами. В цьому сенсі слід відрізняти інформаційну потребу від інформаційного запиту з часткового, як правило, обмеженого питання. Вивчення інформаційних потреб і приведення у відповідність до них відповідної системи забезпечення є важливішим завданням органів управління.