16.3.4.3. Технологія комплексного аналізу оперативної обстановки

Процедура № і. З’ясування основних тенденцій в стані та динаміці злочинності в цілому на території області в розрізі міськрайорганів.

Мета: Виявити території області, що обслуговуються міськрайорганами, на яких сталися серйозні зміни в стані і динаміці злочинності і котрі зумовили загальне зростання злочинності в області.

Шляхом зіставлення статистичних даних підрозділу оперативної інформації УМВС про зареєстровані злочини за минулий та попередній йому періоди, визначаємо темпи приросту злочинів у цілому по області і в розрізі територій, що обслуговуються міськрайорганами.

Потім вибираємо міськрайоргани, на території обслуговування котрих відмічається найбільше зростання (зниження) зареєстрованих злочинів, тобто визначаємо географію злочинності. При цьому важливо відразу ж звузити кількість таких ОВС до 3–5 залежно від загального числа підлеглих органів. В аналітичній довідці реалізація даної процедури може виглядати, наприклад, в такій редакції: "Із загального числа зареєстрованих злочинів 70% приросту дали Миколаївський, Петровський та Іванівсь-кий РВВС". Тим самим у подальшому маємо можливість конкретизувати відповідні управлінські рішення, чітко визначивши адресатів (РВВС) управлінських впливів.

Процедура № 2. Виявлення основних тенденцій в стані та динаміці злочинності по основних напрямах (лініях) діяльності ОВС області.

Мета: Виявити негативні зміни в злочинності по відповідних напрямах (лініях) діяльності в цілому по області і по конкретних ОВС.

Проаналізувати інформацію про зареєстровані злочини з урахуванням основних ліній (компетенцій) роботи – КР, БЕЗ та інші лінії в цілому по області. А далі виявити ОВС, що мають негативні тенденції по цих показниках.

-В аналітичній довідці результати цієї процедури можуть бути відображені констатацією того, що за звітний період у порівнянні з попереднім по лінії, наприклад, карного розшуку, кількість зареєстрованих злочинів зросла на стільки-то (дані – абсолютні чи відносні величини). При цьому вказуються конкретні ОВС. Припустимо, що в цій групі знов-таки Миколаївський, Петровський та Іванівський РВВС. Висвітлюється проблемна ситуація. Це також стосується злочинів у сфері економіки та інших сферах діяльності ОВС.

Процедура № 3. Визначення структури злочинності та її динаміки в цілому по області і окремих ОВС.

386

Мета: Виявити конкретні види злочинів, що мають тенденцію зростати і становлять значну питому вагу в структурі злочинності. Технологічно дана процедура виконується, як і

попередні.

Тут необхідно подати розгорнуту структуру злочинності, визначити, яким видам злочинів належить у структурі більша частка. Наприклад, в структурі злочинності за 1998 рік переважну частку складають майнові злочини, зокрема крадіжки. Аналізуємо крадіжки. На другому місці опинилися злочини проти особи,

насильницькі злочини.

Потім вибираємо види злочинів, котрі складають основну частку від усієї маси злочинів. Визначаємо вид злочинів, що становить підвищений інтерес, при цьому необхідно виявити, яка кількість майнових злочинів і злочинів проти особи припадає на Миколаївський, Петровський та Іванівський РВВС. Реалізація цієї процедури дає можливість поставити завдання щодо посилення боротьби з майновими та насильницькими злочинами у

вказаних районах області.

Процедура № 4. Характеристика злочинів за способом, місцем, часом їх учинення та іншими параметрами.

Мета: Виявити основні характеристики конкретних видів злочинів по області в цілому і по конкретних ОВС.

Інформація, що характеризує виділені в процесі аналізу злочини за способом, часом, місцем та за іншими параметрами їх учинення, може бути одержана від підрозділу оперативної інформації УМВС. Вона дозволяє заакцентувати увагу на особливостях вчинення злочинів і забезпечує концентрацію зусиль опе-ративно-розшукових, криміналістичних, слідчих та інших підрозділів на запобіганні та розкритті злочинів з урахуванням саме виявлених характеристик злочинів. При цьому, в першу чергу аналізуються такі види злочинів, котрі були виявлені на попередніх етапах (майнові – крадіжки; насильницькі – вбивства і т. ін.) і по відповідних ОВС.

Процедура Л6 5. Визначення і характеристика осіб, які вчинили злочини на території області в цілому і по конкретних

ОВС.

Мета: Встановити контингенти осіб, які вчинили, в першу чергу, злочини із числа видів, виділених на попередніх етапах.

Ця процедура має відповісти на запитання: "Хто вчиняє ці злочини?" ЇІри відповіді на це запитання необхідно виділити як пріоритетні майнові злочини і злочини проти особи. Традиційно аналізуємо три або чотири групи осіб, які вчинили злочини: раніш судимі; неповнолітні; ті, які перебували у стані сп’яніння; не

працюючі.

Також можна виділити інші групи – міські жителі, сільські жителі, іноземці та ін. Але найголовніше – встановити при-чинно-наслідковий зв’язок між видами злочинів та особами, які їх учинили. Необхідно встановити, які особи вчиняють крадіж-

387

ки? – Раніш судимі, не працюючі, неповнолітні. Які категорії злочинців учиняють злочини проти особи? – Раніш судимі, молодь, чоловіки. Аналіз допомагає виділити категорію громадян, які вчиняють ті чи інші види злочинів, тобто зв’язуємо злочини з особами, які їх учинили. Наступний крок - "прив’язка" до географії. Необхідно проаналізувати, в яких регіонах виявлені особи вчиняють ці види злочинів. Головне завдання таке: з’ясувати, хто на території ОВС учиняє злочини, що призвели до зростання злочинності.

Необхідно проаналізувати всі параметри щодо особи, а саме: соціальна група (робітники, служоовці, представники комерційних структур), статево-вікова група і т. ін.

Процедура № 6. Визначення причин і умов зовнішнього середовища, які зумовлюють негативні тенденції і характеристики злочинності.

Мета: Встановити причинно-наслідковий зв’язок між негативними тенденціями злочинності в цілому, по окремих видах злочинів (виділених на попередніх етапах) з факторами зовнішнього середовища.

Ця процедура передбачає здобування інформації із власних, а головне зовнішніх джерел, що характеризують зовнішнє середовище функціонування ОВС в цілому по області і в обов’язковому порядку тих районів, на території яких сталися найбільш серйозні зміни в стані та динаміці" злочинності. При цьому можливі два методичних підходи:

1) розподілення факторів на групи (природно-географічні, адміністративно-територіальні, економічні, соціально-демографічні, соціально-культурні);

2) розподілення факторів на кримінальні і антикримінальні групи.

Однак головне полягає у відборі не всіх факторів зовнішнього середовища і не самих по собі, а тільки з урахуванням їх причинно-наслідкової залежності з виділеними видами злочинів, особами, які їх учинили, і конкретними (знов-таки виділеними) ОВС.

У нашому прикладі треба визначити, як і які фактори вплинули на зростання майнових та насильницьких злочинів, що були вчинені раніш судимими і не працюючими на території Миколаївського, Петровського та Іванівського РВВС.

По-суті, реалізація даної процедури дає змогу виявити об єктивні, незалежні від ОВС фактори (причини і умови), що визначили негативні зміни в оперативній обстановці у вказаних РВВС, а можливо, і в цілому на території області. Якщо зовнішнє середовище не змінювалось і залишається стабільним, то на наступному етапі можна розпочати аналіз, пов’язаний з виявленням проблем (прорахунків, упущень), що мають місце в діяльності ОВС.

388

Процедура № 7. Оцінка результатів діяльності ОВС, виявлення власних проблем.

Мета: Виявити ступінь впливу (результативність) діяльності ОВС по боротьбі зі злочинністю в цілому по області в розрізі ОВС.

Необхідно по конкретних органах проаналізувати всі напрями оперативно-службової діяльності: профілактику злочинів, розкриття, розслідування злочинів, охорону громадського порядку і т. ін.

При цьому аналіз результатів має здійснюватися з чіткою орієнтацією на виявлення причинно-наслідкових залежностей між ними і негативними тенденціями виділених видів злочинів та осіб, які їх учинили. Забезпечується логічний ланцюжок: наприклад, зростання насильницьких злочинів – особи, які їх учинили, -неповнолітні – зростання кількості неповнолітніх, які мешкають на території виділених районів, – зниження розкриваиості цих злочинів, погіршення показників оперативного прикриття цих контингентів осіб, скорочення індивідуальної профілактики.

Відпрацьовування цієї процедури приводить до власних проблем діяльності конкретних ОВС: невідповідність активності і результатів діяльності ОВС ситуації, що складається (зростання злочинності).

Процедура № 8. Визначення внутрішніх факторів (причин і умов), що знижують результативність діяльності ОВС. Характеристика сил та засобів ОВС.

Мета: Виявити власні причини і умови, які призвели до зниження основних результатів діяльності виділених ОВС по видах злочинів, що аналізуються, і особах, які їх учинили.

Очевидно, що причинами зниження результатів запобігання, розкриття та розслідування злочинів і т. ін. можуть бути ті чи інші прорахунки в ресурсному, організаційно-структурному, штатному, кадровому та іншому забезпеченні.

Тому в процесі цієї процедури робиться аналіз сил і засобів ОВС, їх основних кількісних і якісних характеристик та параметрів. При цьому оцінка дається з позицій їх достатності для роз-в язання виниклих проблем, забезпечення належної результативності роботи з урахуванням:

а) відповідності нормативної належності ситуації, яка об’єктивно склалася;

б) відповідності нормативної належності можливостям, котрі реально має ОВС;

в) ступеня раціональності використання ресурсів, котрі має ОВС.

Робиться аналіз по конкретних ОВС, де знизились результати діяльності. На основі вивчення стану сил і засобів ОВС з’ясовуємо причини зниження результатів діяльності. При цьому може виявитися, що у головних службах відсутнє професійне ядро, основну масу співробітників складають молоді за віком люди,

389

які не мають достатнього досвіду роботи і т. ін. Аналізуються всі аспекти, що мають відношення до проблеми і які пов’язані з такими питаннями, як: штатне забезпечення, кадри, формування професійного ядра, віковий склад; матеріально-технічне забезпечення, у тому числі автомототранспортом, криміналістичними і спеціальними засобами, їх оснащення, застосування в оперативно-службовій діяльності, використання в розкритті злочинів, якісний огляд місця події; робота чергових частин, наявність штатних чергових, постійної слідчо-оперативної групи і т. ін.

Інформацію про динаміку, структуру та результати діяльності можна здобути в підрозділі оперативної інформації. Інформацією по штатах і кадрах володіє підрозділ по роботі з особовим складом.

Процедура № 9. Аналіз стану організаторської діяльності на рівні ОВС і апарату УМВС.

Мета: Визначити ступінь впливу апарату управління і керівництва ОВС на організацію діяльності міськрайорганів та інших підрозділів на місцях.

Рівень і стан управлінської діяльності значною мірою визначають основні результати роботи ОВС щодо запобігання, розкриття та розслідування злочинів, забезпечення громадського порядку і безпеки, вони також є важливою детермінантою (причиною) погіршення (поліпшення) основних результатів діяльності ОВС.

Реалізуючи цю процедуру, необхідно встановити, як апарати галузевих служб УМВС впливали на організацію діяльності міськрайорганів. Чому, наприклад, апарат управління своєчасно не виявив ОВС, що мають провали в оперативно-службовій діяльності, своєчасно не прийняв управлінських рішень, які б були спрямовані на стабілізацію діяльності,, не подав практичної допомоги саме раніш виділеним ОВС. З цією метою можуть аналізуватися матеріали відряджень: недостатня кількість відряджень, не в ті органи, не з тих питань (питання боротьби з майновими злочинами, злочинами проти особи, кадрові питання). Потрібно дати оцінку цілеспрямованості керівництва в самих міськрайорганах і апараті управління.

Виконання запропонованих методичних рекомендацій щодо комплексного аналізу оперативної обстановки має забезпечити:

виявлення загальних, вузлових проблем організації і діяльності ОВС;

визначення ступеня участі, впливу та активності різних служб і підрозділів ОВС при розв’язанні виявлених проблем;

зосередження зусиль всіх служб, органів, підрозділів на розв язанш комплексних, пріоритетних завдань організації й діяльності ОВС області.

390