2. Електромагнітні прилади.

У приладах електромагнітної системи поворот вказівної стрілки викликається взаємодією магнітного поля нерухомої котушки, по якій тече вимірюваний струм, з феромагнітним сердечником, жорстко скріпленим з віссю. Електромагнітні прилади можуть бути з плоскою чи з круглою котушкою. На неферомагнітний каркас намотується з товстого дроту плоска нерухома котушка так, щоб у середині її утворився повітряний зазор. Рухлива частина складається з укріпленим на осі феромагнітним сердечником та вказівною стрілкою що повертається уздовж шкали, і протидіючою пружиною. Коли по плоскій котушці пропускають вимірюваний струм, у ній виникає магнітне поле. При цьому фер­ромагнитний сердечник втягується в повітряний зазор котушки. Обертання стрілки припиняється, коли обертаючий момент і протидіючий момент, створюваний спіральною пружиною, стануть рівні. Кут відхилення стрілки залежить від квадрата сили струму. Прилади цієї системи застосовуються для виміру постійного і змінного струмів.

Достоїнством приладів електромагнітної системи є: простота конструкції; можливість вимірювання великих струмів; стійкість до тривалих перевантажень. Недоліки приладів елек­тромагнітної системи такі: нерівномірність шкали; низьку чутливість вимірювання малих струмів і вплив зовнішніх магнітних полів на роботу приладу.

3. Електродинамічні прилади.

Електродинамічні прилади складаюються з двох котушок. Нерухома котушка виконана з товстого дроту і має малу кількість витків, а рухлива котушка намотана тонким дротом і має велике число витків. Рухлива котушка має вісь із закріпленими

на ній стрілкою і двома спіральними пружинами, які служать для подачі струму в рухливу котушку. Ці пружини створюють протидіючий момент. Коли по котушках пропускають струм, в них виникають магнітні поля, а їх взаємодія створює обертовий момент рамки зі стрілкою. Рамка буде повертатися доти, поки не зрівняються обертаючий і протидіючий моменти спіральних пружинок. Швидке заспокоєння приладу досягається за рахунок повітряного заспокоювача.

Прилади електродинамічної системи використовують для виміру електричного струму, електричної напруги і потужності в електричних колах змінного і постійного струмів.

Основні достоїнства приладів електродинамічної системи наступні:

• можливість проведення вимірів у колах змінного і постійного струмів;

• рівномірність шкали при вимірі потужності;

• висока точність виміру постійного струму.

До недоліків приладів електродинамічної системи необхідно віднести наступні:

• нерівномірність шкали при вимірюванні струмів і напруг;

• залежність приладів від впливу зовнішніх магнітних полів;

• обмеженість меж виміру по напрузі і струму.

4. Теплова система

У тепловій системі рухомою частиною є пружина, натяг якої залежить від довжини провідника, по якому тече струм. Видовження чи скорочення провідника є тепловим і виникає при зміні його температури. При проходженні в провіднику струму, в ньому виділяється джоулеве тепло яке і змінює температуру провідника.

Вимірюють електричні величини по різних їхніх проявах і впливам: а) механічним; наприклад, різниця потенціалів між двома пластинами може бути виміряна по силі їхнього взаємного притягання; б) хімічним, наприклад, кількість пройденої електрики (величина заряду q) може бути виміряна по вазі речовини, що виділилася на електродах; в) тепловим — по нагріванню провідника і т.д. Вимір однієї величини можна часто замінити виміром іншої, із нею зв'язаної. Наприклад, знаючи опір ділянки ланцюга і, виміривши вольтметром спадання напруги, можна знайти величину струму за законом Ома. Вимір може бути абсолютним (вимір q електрометром) чи порівняльним (вимір R мостовою схемою). Як правило, усякий вимір у кінцевому рахунку зводять до виміру переміщення чи стрілки чи променя світла («зайчика») по шкалі. Вимірювальна апаратура розділяється на міру (еталони опору, електрорушійної сили, ємності і т.д.) і вимірювальний прилад, що порівнює вимірювану величину з одиницею її виміру.

Прилади розділяються: а) по характеру вимірювання на прилади з безпосереднім відліком і самозаписувальні; б) за умовами роботи­­ на стаціонарні, переносні і транспортувальні; в) за точністю  на класи 0,2; 0,5; 1; 1,5; 2; цифра класу, що наноситься на шкалу приладу, дає відсоток погрішності від номінальної межі виміру; г) за принципом роботи  магнітоелектричні, електромагнітні, теплові, електродинамічні, і т.д. Символ, що вказує принцип дії приладу, також наноситься на його шкалу. На шкалу, крім того, наносяться й інші характеристики приладу: рід струму-постійний (—) чи перемінний (~); установка вертикально (  ), горизонтально () чи під кутом (60°); пробивна напруга ізоляції ( 2 кВ) і т.д.