Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Тара и упаковка_MU

.pdf
Скачиваний:
87
Добавлен:
04.02.2016
Размер:
740.73 Кб
Скачать

стерилізацію здійснюють розчинами карболової кислоти, етанолом, хлораміном (0,2 - 0,5% для обробки рук; для обробки інструментів і гумових рукавиць – 5 - 10%; для дезинфекції посуду – 1%). Скляні трубки для очищення від пірогенів обробляють розчином перманганату калію з додаванням сірчаної кислоти.

Речовини, що використовуються для хімічної стерилізації в залежності від концентрації та дії поділяють на асептики та консерванти. Сильним дезінфектантом і стерилізуючим агентом є надоцтова кислота, антимікробна дія якої виявляється при концентрації 0,01%. Розчини надоцтової кислоти мають фунгіцидну та спороцидну дію. Дія розчинів виявляється дуже швидко, і дріжджі в 1%-ому розчині гинуть через 1 хв. Інструменти, які виготовлені з полімерних матеріалів, якщо будуть занурені в 1%-ий розчин надоцтової кислоти, за 30 хв стають стерильними. Для роботи в асептичному приміщенні спеціалісти обробляють руки різними дезинфікуючими засобами (етанол, октонісепт, розчин хлораміну та ін.).

Контроль параметрів хімічної стерилізації здійснюють хімічними та фізичними методами, визначають вміст стерилізуючого агенту в вихідному та робочому розчині та контролююють температуру робочого розчину.

Стерильність ЛЗ досягається дотриманням асептики та застосуванням методів стерилізації відповідно до вимог ДФУ стаття 5.1.1 – 5.1.4. Згідно ДФУ при виробництві, пакуванні, зберіганні та розповсюдженні готових ЛЗ мають бути вжиті заходи для забезпечення їх мікробної чистоти. Всі готові ЛЗ розділяють на категорії згідно вимог до їх мікробіологічної чистоти. Готові ЛЗ, до яких ставляться вимоги щодо стерильності, та інші ЛЗ, марковані, як стерильні, мають витримувати випробування на стерильність. Стерилізація має велике значення для створення умов асептики, які необхідні в процесі виготовлення стерильних і нестерильних ЛЗ. Мається на увазі дезинфекція робочих поверхонь обладнання, стерилізація апаратури, закупорювальних засобів, тари для пакування, посуду, стерилізація повітря приміщень, тощо. Тому стерилізації підлягають готові ЛЗ, а в деяких випадках попередньо стерилізують лікарські та допоміжні речовини.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Очистка виробів медичного призначення перед стерилізацією. Методи очистки.

2.Стерилізація виробів медичного призначення.

3.Фізичні методи стерилізації.

4.Теплова стерилізація.

5.Стерилізація ІК-,УФ- та СВЧвипромінюванням.

6.Радіаційна та плазмова стерилізація.

7.Хімічні методи стерилізації (газами, розчинами).

8.Обладнання для стерилізації та дезинфекції.

31

Практичне заняття № 4

ТАРА, ЗАКУПОРЮВАЛЬНІ ЗАСОБИ ТА ПАКУВАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У МЕДИЦИНІ ТА ФАРМАЦІЇ (І).

Мета заняття:

1.Ознайомлення з основними поняттями про тару та упаковку, їх класифікацією.

2.Ознайомлення з асортиментом споживчої тари, закупорювальних засобів та пакувальних матеріалів.

Питання для самостійної роботи:

1.Класифікація тари за функціональним призначенням.

2.Класифікація закупорювальних засобів за конструктивними особливостями та способом закріплення на тарі.

3.Класифікація пакувальних матеріалів.

4.Асортимент споживчої тари, закупорювальних засобів та пакувальних матеріалів.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

Останніми роками в фармації велике значення приділяється питанням пакування ЛЗ для збереження їх споживчих властивостей, формування раціональних одиниць вантажів із ЛЗ при транспортуванні, завантаженні, розвантаженні, складуванні та продажу.

Термінологія в сфері пакування продукції різного призначення, в т.ч. медичного, визначається державними стандартами (ДСТУ 2887-94 «Паковання та маркування. Терміни та визначення») і законом України «Про упаковку та відходи упаковки».

Паковання - це усі продукти, вироблені з будь-яких матеріалів будь-кої природи, що використовуються для вміщення, захисту, переміщення, доставки та презентації товарів, від сировини до готових виробів, починаючи від виробника і закінчуючи користувачем або споживачем. Цей термін та термін «упаковка» мають однакове значення

Упаковка – продукція, яка виготовлена з будь-яких пакувальних матеріалів та допоміжних пакувальних засобів, використовується для вміщення, захисту, збереження, переміщення, доставки та презентації товарів (від сировини до готових виробів), починаючи від виробника та закінчуючи користувачем чи споживачем. Упаковка представляє собою засіб або комплекс засобів, який забезпечує захист продукції від пошкоджень, втрат, навколишнього середовища, забруднення, в тому числі, який забезпечує обіг продукції (тобто транспортування, завантаження, розвантаження, складування та продаж продукції).

Тара – основний елемент паковання, що є виробом для розміщення товару, тобто це основний елемент упаковки, який представляє собою виріб для розміщення та просторового переміщення продукції. Термін «тара» походить від арабського «tarha», що означає «вирахування», є співвідношенням товару з упаковкою і без неї.

32

Споживча тара – тара, що надходить до споживача з товаром і не призначена для транспортування товару.

Упаковка – це більш загальне поняття, ніж тара. Приклад: флакон є тарою, але флакон, який вже містить лікарський засіб, із кришкою, етикеткою та іншими допоміжними засобами є упаковкою.

Упаковка складається з таких компонентів: тара, закупорювальний засіб, допоміжні засоби, інформаційні матеріали.

Закупорювальні засоби – це засоби, які використовуються для герметизації готового продукту.

Допоміжні пакувальні засоби – це засоби, котрі використовуються для покращення споживчих властивостей (це крапельниці, дозатори, тощо).

Інформативні матеріали – це матеріали, що входять у склад упаковки, тобто листи - вкладиші, інструкції по використанню, тощо).

Класифікація тари і упаковки. За матеріалом тару та упаковку розділяють на виконану з паперу або картону, пластмаси, металів, скла, кераміки та дерева. Папір і картон є найбільш розповсюдженими пакувальними матеріалами. Головні їх переваги у порівнянні з іншими пакувальними матеріалами - низька вартість і екологічна чистота. Пластмаси відрізняються хорошими механічними характеристиками, універсальністю та невисокою вартістю. Метали (переважно сталь і алюміній) володіють високою міцністю та термостійкістю і застосовуються для упаковки аерозолів. Скло є хімічно нейтральним матеріалом і традиційно широко використовується для упаковки рідин. В даний час спостерігається тенденція до збільшення використання пластмас і скорочення застосування дерева, металів, скла.

Вибір матеріалу упаковки визначається вимогами до її фізичних, хімічних, гігієнічних, біологічних і інших властивостей, обумовленими особливостями товару, економічними та маркетинговими чинниками, а також технологічними вимогами до процесу упаковки.

Класифікація тари і упаковки за конструкцією здійснюється за різними ознаками. По конструктивній формі - коробки, банки, пляшки, ящики, фляги, бочки, туби, стаканчики, ампули, пакети, сумки, мішки, пенали,

пробірки, тощо. За конструктивним виконанням (компактністю) тару та упаковку підрозділяють на розбірну, нерозбірну, доладну (що складається) й розбірно-доладну. Розбірна тара може розбиратися на складники та знов збиратися за допомогою пристроїв, що з’єднують. Доладна тара відрізняється здатністю складатися без порушення елементів, що з’єднують, та знов розкладатися. По жорсткості конструкції, або стабільності форми, тару та упаковку ділять на жорстку, напівжорстку й м'яку. Стабільність форми визначається як властивостями матеріалів, так і особливостями конструкції. Жорстка упаковка не змінює своєї форми і розмірів при заповненні її продукцією, здатна витримати зовнішні механічні дії при зберіганні та транспортуванні. До жорсткої упаковки відносять тару з металів, скла, дерева, деяких полімерів. Напівжорстка упаковка зберігає форми та розмір тільки при незначному навантаженні. Напівжорстка упаковка виготовляється

33

зі щільного паперу, картону, пластмас. М'яка упаковка може міняти свої розміри та форму при наповненні продукцією. Вона виготовляється з паперу малої щільності, синтетичних плівок. За герметичністю конструкції тара та упаковка підрозділяються на негерметичну та герметичну. Негерметична тара буває відкритою або закривається кришкою/затвором. Герметична - відрізняється конструкцією, яка забезпечує непроникність для газів і рідин. Герметична тара та упаковка може бути ізобаричною та ізотермічною. Герметична ізотермічна упаковка призначена для зберігання продукції при заданій температурі протягом встановленого часу. Всередині ізобаричної упаковки підтримується заданий тиск. Різновидом ізобаричної упаковки є аерозольна тара, забезпечена розпилювальним клапаном.

Тара та упаковка має великий вплив на якість готових лікарських засобів (ГЛЗ). В фармації прийнята класифікація тари та упаковки за функціональним призначенням. Але для ГЛЗ функціональне призначення тари та упаковки визначається не тільки його збереженням. Функціональне призначення включає такі завдання, як забезпечення зручності у використанні ЛЗ, можливості його дозування, контроль першого розтину упаковки, недоступність розтину упаковки для дітей. Тара та упаковка повинні сприяти найбільшому терапевтичному ефекту ГЛЗ і водночас відповідати вимогам технології, автоматизації процесу та економічності. Упаковка також виконує логістичні та маркетингові функції (маркетингові функції – це просування товару на ринок).

За призначенням виділяють чотири види тари/упаковки для ГЛЗ:

-первинна (індивідуальна), яка безпосередньо контактує з матеріалом фармацевтичного продукту;

-вторинна, яка містить одну або декілька одиниць первинної упаковки;

-групова, яка містить певну кількість первинних або вторинних упаковок;

-транспортна, в якій фармацевтична продукція доставляється від підприємства-виробника до міст розподілу (оптова ланка) або реалізації (роздрібна ланка).

До первинної тари відносяться флакони, банки, пробірки, пакети та інші ємкості, які виготовлені з скла, картону, металу, ПМ і які, якщо необхідно, постачаються із закупорювальними засобами.

До вторинної тари/(упаковки відносяться картонні коробки, пакети, паперові оболонки, мішки з крафт-паперу або ПМ з інструкцією, листом – вкладишем, етикеткою. Вторинна упаковка повинна забезпечувати найбільш простий та зручний облік та контроль продукції, яка упакована в індивідуальну тару. Досить часто вторинну упаковку ще називають споживчою тарою/упаковкою, оскільки вона несе необхідну для споживача інформацію, яка наноситься на зовнішню поверхню упаковки.

Групова упаковка - упаковка, яка на момент купівлі становить групу певної кількості однотипного товару, незалежно від того чи вона продається кінцевому користувачу або споживачу, чи застосовується лише як засіб доповнення у момент продажу, її можна зняти з продажу, не завдаючи шкоди характеристикам продукції;

34

Транспортна тара використовується для переміщення виробів в системі логістики. Це різні за розміром ящики, коробки з картону, бочки металеві, скляні бутилі, тощо. Транспортна тара виконує, в основному, захисні та логістичні функції. З погляду логістики її головне завдання - забезпечення можливості раціонального складування і транспортування товарів.

Пакувальні матеріали. Пакувальні матеріали – це матеріали, котрі використовуються у виробництві тари, закупорювальних засобів, для завертання, щільної укладки та амортизації з метою захисту продукції від пошкодження при транспортуванні. Пакувальні матеріали класифікуються за

призначенням, походженням, споживчими властивостями, хімічним складом. Учбова класифікація пакувальних матеріалів: деревина, вата, папір, тканини, пластик, пінопласт, стружка, комбіновані та інші подібні матеріали.

Асортимент пакувальних матеріалів. Для упаковки виробів медичного призначення та ЛЗ використовують різні матеріали:

-на основі ефірів целюлози ( картон гофрований, папір обгортувальний, папір парафінований, пергамент, целофан, бумага для пакування, фанера, тощо)

-силікатні матеріали (скло нейтральне, скло медичне тарне безкольорове, хімічно та хімічно стійке скло, фарфор)

-металічні матеріали (фольга алюмінієва, найчастіше в поєднанні з папером, полімерними плівками і лаками, тобто багатошарові матеріали, які мають шороші захисні, технологічні, ергономічні та естетичні властивості);

-ПМ (різні види та марки поліетилену, полівінілхлориду, гуми на основі натурального та синтетичного каучуку).

Асортимент тари для пакування виробів медичного призначення та ЛЗ. Для пакування ЛЗ, рослинної сировини, виробів медичного призначення використовуються різні види тари. Скляна тара використовується найбільш широко для збереження медикаментів, їх транспортування та безпосередньо для відпуску хворим медикаментів у лікарнях. Товарні види скляної тари представлені різними за формою, масою та об’ємом флаконами, банками, пробірками, сосудами для крові та ампулами. Споживчі властивості скляної тари, як і інших видів, визначаються такими показниками: розмір, маса, місткість та відхилення від форми. Для пакування ін’єкційних розчинів найчастіше використовують скляні ампули - тонкостінні скляні ємкості з витягнутим носиком. Скляна ампула може вважатися найкращою первинною тарою/упаковкою (інертна до розчинів, технологія пакування контролюється, валідовані методи контролю процесу). Але ампули дуже крихкі. Крихкість ампул вимагає застосування недешевої вторинної упаковки для запобігання виникнення напруження у склі та бою ампул при транспортуванні. Негативний фактор використання ампул у виробництві ін’єкційних розчинів – при їх відкритті у розчин можуть попасти у великій кількості осколки скла та скляний пил. Для запобігання цьому в упаковку вкладають скаріфікатори, а на капілярі ампули роблять

35

невелике звуження для позначення місця надрізу.

Металева тара представляє собою ємкості, виготовлені з різних металів. Широко використовується жерсть різних марок. З неї виробляють металеві банки з кришками для сипких продуктів. Для фасування медичних мазей використовують туби алюмінієві двох типів: туба звичайна та туба з витягнутим носиком. Внутрішня поверхня туб покривається захисним лаком, а зовнішня водостійкою емаллю, на яку наносять етикетку. Номер серії наносять методом тиснення на кінець туби при її запечатуванні. Для укупорки туб передбачені два типа бушонів: багатогранні та конусні подовжені рифлені для звичайних туб та бушон подовжений для туб із носиком. Для пакування таблеток, драже, порошків у капсулах використовують металеві пробірки з алюмінію. Окремі фармацевтичні продукти (дезрозчини, різні хімічні речовини) транспортують та зберігають в металевих бочках і барабанах із сталі або алюмінію. При необхідності внутрішня поверхня такої тари покривається поліетиленом або полівінілхлоридом. Поряд з барабанами використовують бочки металеві з високоякісної сталі, алюмінію. Бочки випускають двох типів: з вузьким горлом та широким (останній у бочках 100 - 250 л). Дуже часто така тара покривається атмосферостійкою емаллю або фарбою. Перевірку внутрішньої поверхні бочки перед заповненням роблять за допомогою електричної лампочки та дзеркала.

Тара з ПМ (полістирол блочний, полістирол вдаростійкий, поліпропілен, поліетилен низького тиску) останнім часом дуже широко використовується для пакування ЛЗ. Це пакети різної форми, коробки, флакони, шприці, туби, мішки, ампули. Тара з медичної пластмаси за експлуатаційними властивостями має значні переваги у порівнянні з тарою з інших матеріалів (скло, картон, метал). Це довговічність, стійкість до атмосферної дії, низька теплопровідність та проникність, хороша герметичність. Недоліки полімерної тари – можливість взаємодії з ЛЗ. Тому для пакування ЛЗ використовують спеціальні матеріали, виготовлені за стандартами та допущені до використання у фармації.

Для пакування порошків, ліків з неприємним запахом використовують желатинові або крохмальні капсули (облатки). Капсули – це оболонки для дозованих порошків, гранул, пастоподібних або рідких ЛЗ. Відомі наступні види капсул:

-желатинові - виготовляють з желатину, гліцерину та води з різним вмістом компонентів (тверді та м’які) з добавками фарбувальних, ароматизуючих та ін. речовин. Желатинові капсули бувають кулеподібні, подовженої форми, різні за об’ємом і вміщають від 0,1 до 1,5 г ЛЗ;

-крохмальні з кришечками - представляють собою відкриті з одного боку та округлі з іншого циліндри, котрі вільно входять один в інший, не утворюючі зазорів.

Особливе місце займає тара для пакування аерозолей, що пов’язане з особливостями лікарської форми, в якій лікарські речовини знаходяться під тиском газу –пропеленту в балоні, герметично закритим клапаном. По

36

призначенню аерозольні балони діляться на інгаляційні, отоларінгічні, дерматологічні, стоматологічні, проктологічні, офтальмологічні, спеціального призначення (діагностичні, перев’язочні, кровозупиняючі). Вимоги до аерозольної упаковки – вона повинна бути легкою, але досить міцною для того щоб витримувати тиск без деформації. Відомі різні конструкції балонів ємкістю від 3 мл до 3 л. Балони виготовляють із скла, пластмаси, металу та комбіновані. При застосуванні балонів враховують:

-ефективність і гігієнічність, можливість використовувати у різних умовах, простота пристрою;

-вартість і можливість упаковувати певний продукт;

-економічність, безвідмовність у роботі, транспортабельність, зовнішній вигляд.

Закупорювальні засоби. Закупорювальні засоби в упаковці фармацевтичних матеріалів займають особливе місце завдяки особливості свого призначення – створення певного ступеню герметичності.

Відомі шість типів закупорювальних засобів: кришка, котра нагвинчується; кришка, котра натягується; ковпачок, котрий обкатується по трикутному віночку; ковпачок, котрий обкатується за різьбою; пробка; прокладка. Для виготовлення закупорювальних засобів використовують ПМ, метали, скло, гуму, кору пробкового дерева. Використання пластмасових закупорювальних засобів має певні обмеження. Так, не можна використовувати пластмасові кришки, що нагвинчуються без прокладок з картону, або застосування пробок без кришок для фасування рідких ЛЗ. З металевих закупорювальних засобів широко використовуються алюмінієві ковпачки, що обкатуються. Їх застосовують в комплекті з прокладками з пластмаси, картону з двостороннім поліетиленовим покриттям, пробками з поліетилену низького тиску або гуми. В деяких випадках (аптечна практика) використовують коркові пробки. Внаслідок того, що коркові пробки руйнуються під дією окисників (пероксид гідрогену, йод, хлор), а органічні розчинники екстрагують з пробки екстрактивні речовини, коркові пробки використовують з ізолюючими прокладками з матеріалу, який є стійким до наведених вище речовин. Високої герметичності можна досягти при використанні скляних притертих пробок для закупорювання скляної тари. Пробка та флакон виготовляють із скла однієї марки. Для герметизації флаконів і банок використовують також, так звані смолки, різного складу. Смолки, які складаються з желатину, гліцерину, оксиду цинку, води, застосовуються в аптеках.

Для закупорювання рідких ЛЗ використовують гумові пробки таких марок: ІР-2 (бежевого кольору) на основі силіконового каучуку, ІР-119 (сірого кольору) на основі бутилкаучуку, ІР-119-А (чорного кольору) з натурального каучуку. Марки пробок, що використовують для закупорки ін’єкційних розчинів, регламентуються нормативною документацією. Гумові пробки є нестійкими до дії органічних розчинників, окисників, мінеральних масел. При розробці нових закупорювальних засобів керуються підвищенням їх споживчих властивостей. Вони повинні бути зручними у використанні,

37

швидко відкриватися, повинні використовуватися багаторазово, сприяти збереженню ЛЗ, забезпечувати герметичність упаковки, гарантувати достовірність ліків. Сьогодні особливу увагу приділяють створенню закупорювальних засобів, які роблять упаковку ЛЗ недоступну для розтину дітьми.

Уніфікація тари та упаковки. необхідна для скорочення числа видів тари/упаковки. Уніфікація сприяє зниженню витрат на розробку та виготовлення тари, оснащення; сприяє організації серійного та потокового виробництва на високопродуктивному автоматизованому устаткуванні. Уніфікація тари та упаковки проводиться за виглядом, типорозмірами та конструкції або окремими конструктивними елементами. Деяка одноманітність уніфікованої тари може бути компенсована поліграфічним оформленням, варіюванням колірної гамми використовуваних матеріалів, декоруванням окремих елементів упаковки. Завдяки цьому можливе створення уніфікованої упаковки, що відповідає високим естетичним вимогам.

Сьогодні уніфіковані всі види та упаковки – ампули, флакони, транспортна тара. Уніфікація транспортної тари по тіпорозмірам базується на модульній системі, в основу якої покладені площі плоських піддонів, що для країн - членів ISO дорівнює 1200×800, 1000×800 и 1200×1000 мм. Початковими даними при розробці уніфікованої упаковки є внутрішні розміри транспортної упаковки, які розділені на сітку кратних розмірів і визначають зовнішні розміри споживчої тари. Вимоги кратності розповсюджуються на транспортну тару, що отримується з будь-якого матеріалу і будь-яким способом. Розміри «стандартного» піддону визначають розміри та конструкціяю навантажувально-розвантажувальних транспортних засобів, площі складських приміщень при проектуванні останніх. Ці розміри покладені в основу, так званих, пакетних перевезень (система перевезень, пов'язана з використанням піддонів).

Уніфікація елементів тари забезпечує можливість заміни деталей, що швидко зношуються, сприяє скороченню втрат робочого часу при ремонті тари. Стандартизація тари покликана забезпечити єдність показників якості, технологічних і економічних параметрів. Стандартизація пакувальних матеріалів, загальних технічних вимог до тари та упаковки, методів їх випробувань сприяє збереженню якості впакованої продукції, зниженню втрат при транспортуванні, зберіганні та реалізації, а також поліпшенню техніко-економічних показників у всіх ланках економіки, що використовують тару і упаковку

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Тара, упаковка. Визначення та термінологія.

2.Пакувальні метеріали. Класифікація. Асортимент.

3.Класифікація тари та упаковки.

4.Упаковка, її компоненти.

5.Види тари за призначенням.

38

6.Класифікація тари за функціональним призначнням.

7.Класифікація закупорювальних засобів.

8.Асортимент закупорювальних засобів.

Практичне заняття № 5

ТАРА, ЗАКУПОРЮВАЛЬНІ ЗАСОБИ ТА ПАКУВАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У МЕДИЦИНІ ТА ФАРМАЦІЇ (ІІ).

Мета заняття:

1.Ознайомлення з вимогами до споживчої тари, закупорювальних засобів та пакувальних матеріалів.

2.Ознайомлення з видами транспортної тари, технічними вимогами до транспортної тари

Питання для самостійної роботи:

1.Вимоги до споживчої тари, закупорювальних засобів та пакувальних матеріалів. Зберігання.

2.Види транспортної тари та її призначення. Технічні вимоги до транспортної тари. Організація обігу тари.

3.Вибір умов зберігання тари, закупорювальних засобів та пакувальних матеріалів з урахуванням їх фізичних і хімічних властивостей.

4.Маркування транспортної тари.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

Різноманіття функцій, що виконує упаковка в процесі збереження якості виробів медичного призначення та ЛЗ визначає різноманіття вимог до споживчої тари, закупорювальних засобів та пакувальних матеріалів. Найбільш жорсткі технічні вимоги - до первинної тари/упаковки ЛЗ, оскільки вона контактує з ЛЗ. Поряд з газота паронепроникністю, індиферентністю до організму людини та інгредієнтам ЛЗ, світлонепроникністю, бар’єрною стійкістю до мікроорганізмів та іншими показниками, індивідуальна тара/упаковка повинна мати наступні споживчі властивості:

-мати товарний вид (приємний колір та однорідне забарвлення, гладку чисту поверхню);

-бути зручною у використанні, носінні або транспортуванні;

-добре ізолювати ЛЗ від зовнішнього середовища на протязі всього встановленого терміну придатності;

-бути надійно закупореною або закритою;

-бути придатною до стерилізації;

-допускати можливість контролю першого розтину упаковки;

-мати хороші показники адгезії, які обумовлюють здатність матеріалів для упаковки з’єднуватись за допомогою зварювання або склеювання;

-мати однакову геометричну форму для даної партії;

-забезпечувати компактне складування. При необхідності передбачати таке розміщення ЛЗ, яке дозволяло б зберігати його герметичність,

39

стерильність та контроль розтину при багатократному застосуванні упаковки;

-повинна бути дешевою та недефіцитною;

-допускати можливість застосування високотехнологічної та маловідходної технології переробки матеріалу в упаковку;

-повинна бути придатною або підготовленою для етикетування або нанесення печаті;

-мати інформацію про зберігання та прийом лікарського засобу.

Тара/упаковка, пакувальні матеріали не повинні містити канцерогенні та токсичні речовини, сторонній запах, який абсорбується ЛЗ; не повинні адсорбувати інгредієнти ЛЗ, які мають здатність проникати в упаковку.

Існують певні обмеження в галузі застосування окремих видів тари/упаковки та пакувальних матеріалів, які пов’язані з властивостями останніх. З 9-ти марок обгортувального папіру для пакування лише 5 дозволено використовувати у фармації – це папір марок А, В, 01, 02, Д. Алюмінієва фольга, як пакувальний матеріал та матеріал для виготовлення первинної упаковки, має такі недоліки, як нездатність до зварювання, низька стійкість до корозії, низьке відносне подовження при розриві, низька стійкість до подвійних загинів. Але ці недоліки усувають ламінуванням фольги різними ПМ та папірами.

Існують також певні обмеження для застосування тари та упаковки з ПМ і зберігання в них окремих речовин, ЛЗ, розчинників, що використовуються у фармації. Не дозволяється використовувати полімерну тару з акрилонітрил-бутадієнстирольного пластика, полістиролу, полікарбонату для зберігання деяких ЛЗ (що містять альбіхтол, валідол, дьоготь, камфору, еуфелін, скипидар, метилсалицілат, ефірні масла, тощо), фенолу, хлороформу та ін. Забороняється застосування тари/упаковки з поліетилену і паперу з поліетиленовим покриттям для тривалого зберігання йоду, камфори, фенолу, сухого концентрату наперстянки, сухого екстракту красавки та термопсісу, ацетату калію і натрію, хлориду кальцію, тощо. Для зберігання валідолу також не дозволяється застосовувати контурну безчарункову упаковку з поліетилену, поліпропілену, полістиролу. Забороняється застосування тари/ упаковки з плівкових матеріалів для довгострокового зберігання легко окиснювальних, швидко висихаючіх та сильно гігроскопічних речовин.

Поліетилен також має певні обмеження у застосуванні. Він не витримує контакту з амілнитрилом, валідолом, леткими речовинами (хлороформ, хлоретил, етиловий спирт з концентрацію більш ніж 70%, тощо). Скло – крихкий матеріал, вимагає додаткових амортизаційних матеріалів (паперу, картону, полімеру).

Транспортна тара. Транспортна тара призначена для переміщення та перевезення певної кількості товарних одиниць з метою уникнення механічного пошкодження при транспортуванні. Транспортна упаковка не включає контейнери для автомобільних, залізничних, водних і повітряних перевезень. Це різні за розміром ящики, коробки з картону, бочки металеві,

40

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]