2.2 Аналіз експлуатаційної ситуації

Важливою умовою створення одягу високої якості є розробка моделей одягу, що відповідають умовам його експлуатації. Крім того, одяг має відповідати зовнішності людини та її вподобанням, внутрішньому світу особистості. Тобто, розміри, форми, конструкції, матеріали для одягу повинні обиратись відповідно до його призначення та умов експлуатації. Відповідність одягу цим вимогам забезпечується вірним вибором виробу, згідно з його пизначенням, що в свою чергу потребує від швейної промисловості виготовлення одягу, різного по нуменклатурі.

На нічну сорочку в процесі експлуатації та при догляді діють фактори які призводять до погіршення її зовнішнього вигляду. Серед цих факторів, на мій погляд, найпагубнішим є тертя.

Основні фактори,що діють:

1. прання;

2. прасування;

3. тертя по згинам;

4. тертя по площині;

5. розтягування;

6. дія поту.

а)вигляд спереду б)вигляд ззаду

Рисунок 2.1 – Види факторів, які виникають у процесі виготовлення та експлуатації виробу

Таблиця 2.2 – Види взаємодій швейного виробу

Види систем	Фактори зносу
	Механічні	фізико-хімічні	біологічні	комбіновані
Людина-одяг	Тертя по площині; розтягування; згинання	Дія поту	-	Тертя + розтягування
Людина-одяг-предмети	Тертя по площині та згинах	Миючі засоби	-	ВТО
Людина-одяг-кліматичне середовище	-	Дія світла та світлопогоди	мікроорганізми	-

В залежності від кожного виду дій факторів на матеріали верху виникають передумови відмови виробу (потертості, деформації, заломи, складки, зміна кольору пофарбування та інші), які записуються у таблицю 2.3 у відповідності з місцем розташування діючих факторів.

Таблиця 2.3 – Види відмов

Види систем	Фактори зносу
	механічні	фізико-хімічні	біологічні	комбіновані
1	2	3	4	5
Людина-одяг	Зміна фарбування; потертість; деформації; складки	Зміна фарбування; зменшення міцності та жорсткості	-	Зміна фарбування; потертість

Продовження таблиці 2.3

1	2	3	4	5
Людина-одяг-предмети	Зміна фарбування; потертість; деформації	Зміна фарбування; зменшення міцності	-	Зміна фарбування; зменшення міцності; зміна лінійних розмірів
Людина-одяг-кліматичне середовище	-	-	Зміна фарбування; зменшення міцності	-

2.3 Формування вимог до матеріалу верху виробу та складання номенклатури показників якості

Визначення вимог до властивостей матеріалів є найбільш важливим у процесі конфекціювання. Весь комплекс споживчих і техніко-економічних властивостей (їх групові й одиничні показники) матеріалів для одягу формується на різних етапах виробництва і залежить від вихідної сировини, структури, обробки цих матеріалів, формування споживчих властивостей.

На підставі встановлених вимог до якості одягу (табл. 2.1) формулюються вимоги до матеріалів, що комплектують конкретний заданий виріб. Ці вимоги встановлюються диференційовано в залежності від класу одягу, його призначення і виду, з урахуванням умов експлуатації та ін., а також з урахуванням як споживчих, так і техніко-економічних показників якості.

При оцінці якості текстильних матеріалів (тканин, трикотажних і нетканих полотен, текстильної галантереї) склалася певна номенклатура одиничних показників якості, представлена у відповідних стандартах. Ця номенклатура поєднує велику кількість показників, серед яких є як показники якості, так і параметри продукції. При цьому всі ці показники підрозділяються на загальні, обов'язкові для всіх груп матеріалів, і спеціалізовані (додаткові), застосовувані лише для окремих груп в залежності від їх призначення. До складного комплексу показників якості матеріалів пред'являються вимоги з боку споживачів і з боку виробництва. У зв'язку з цим усі численні показники якості матеріалів теж умовно розділені на дві групи – споживчі і техніко-економічні.

Споживчі показники якості матеріалів.

Споживчі властивості і їх показники якості текстильних матеріалів визначають споживчий попит на одяг. До цих властивостей відносяться зовнішній вигляд матеріалу (зовнішній прояв властивостей – фактура, оздоблення, колористична гама, блиск, зминальність, відповідність зовнішнього оформлення вимогам моди та ін.) і здатність матеріалу створювати і зберігати в процесі експлуатації просторову форму (внутрішній прояв властивостей).

Номенклатура споживчих властивостей і показників якості текстильних матеріалів включає, як було сказано вище, такі групові показники, як призначення, ергономічність, надійність в експлуатації (споживанні), естетичність, безпека споживання.

У свою чергу, групові показники містять у собі одиничні показники, номенклатура яких поєднує більше 60 найменувань , серед яких є не тільки показники якості, але і параметри продукції (вид волокон і їх процентний вміст, вид і лінійна густина ниток, вид переплетення, щільність переплетення та ін.), а також геометричні показники (товщина, ширина, довжина, поверхнева густина).

Нижче представлена коротка характеристика найбільш значимих групових показників якості.

1. Показники призначенняхарактеризують відповідність матеріалу призначенню одягу і представлені двома підгрупами показників якості – соціального призначення і функціональними:

• показники соціального призначення характеризують відповідність текстильного матеріалу і, відповідно, одягу з нього, масовому попиту споживачів і здатність товару задовольняти цю потребу. Ця підгрупа включає ті показники, які характеризують матеріал з боку соціальної адреси і споживчої групи населення (для чоловіків, для жінок, для дітей) і у відповідності з цим матеріали повинні мати різну поверхневу щільність, різні структурні характеристики і різне художньо-колористичне рішення;

• функціональні показники характеризують відповідність матеріалу цільовому призначенню конкретного виду одягу. Вони визначають основні функції, для виконання яких призначений матеріал, і обумовлюють область його використання. Наприклад, для білизняних матеріалів важливі показники гігроскопічності, повітропроникності, зносостійкість і стійкість до багаторазового прання, для костюмних тканин більш важливі показники – жорсткості, незминальності, формостійкості, стійкості до хімічних чищень та ін.

Показники призначення можуть включати і естетичні показники, і показники надійності, і ергономічності в залежності від виду матеріалу і вимог споживачів до нього.

2.Показники ергономічностітекстильних матеріалів характеризують зручність і комфорт експлуатації виробу в системі "людина – виріб – навколишнє середовище" і враховують відповідність матеріалів різним ергономічним вимогам людського організму. У цю групу входять дві підгрупи показників, що характеризують вплив обраних матеріалів на самопочуття і працездатність людини, на зручність при носінні виробу:

• гігієнічні показники (вологість, гігроскопічність, паропроникність, повітропроникність, теплозахисні характеристики і т.д.), що визначають відповідність матеріалів гігієнічним умовам життєдіяльності людини;

• показники комфортності (поверхнева густина, товщина, жорсткість і т.д.), що визначають ступінь відповідності матеріалів фізіологічним і психологічним особливостям людини.

3.Показники надійностіхарактеризують здатність матеріалів зберігати зовнішній вигляд, розміри і форму у виробі на різних стадіях зношування, їх цілісність протягом всього періоду експлуатації, а також довговічність. Для текстильних матеріалів надійність у споживанні характеризується такими властивостями, як формостійкість (збереження розмірів і форми після мокрих обробок і хімічного чищення, незминальність та ін.) і зносостійкість (збереження зовнішнього вигляду – стійкість фарбування до різних фізико-хімічних впливів, утворення пілей, зміна лінійних розмірів, стійкість проти закочування ворсу, міцність закріплення петель та ін.), а також витривалість і довговічність (стійкість до стирання на згинах, характеристики міцності та ін.).

Показники надійності визначають безвідмовність і довговічність виробів з текстильних і нетекстильних матеріалів.

4.Показники естетичностівідображають естетичні властивості матеріалу і його товарний вид (художньо-колористичне оформлення, колір, малюнок, блиск, структура, обробка, фактура поверхні, туше (гриф) та ін.).

Ці показники характеризують виразність, оригінальність і стильову відповідність матеріалу вимогам моди на певний період часу. Для продукції текстильної промисловості естетичні показники мають першочергове значення – вони визначають інформаційну виразність виробу, цілісність композиції і досконалість виробничого виконання.

5.Показники безпекивикористання матеріалів для одягу визначають ступінь нешкідливості і безпеки матеріалів і ступінь захищеності людини від впливу небезпечних і шкідливих факторів (наприклад, здатність матеріалів викликати алергію, токсичність хімічних компонентів, час займистості, вогнетривкість, бактерицидність та ін.).

6.Показники екологічностіматеріалів характеризують їх нешкідливість для навколишнього середовища в процесі переробки і використання швейних виробів (наприклад, ступінь виділення часток пилу при переробці, вміст шкідливих домішок, виділення газоподібних речовин з неприємним запахом і т.д.).

Техніко-економічні показники якості.

До цих показників відносяться групові показники стандартизації й уніфікації, технологічності, економічності.

Показники стандартизації визначають ступінь відповідності текстильних матеріалів стандартним показникам структури, якості і нормам (волокнистий склад, поверхнева густина, лінійна густина ниток основи і утоку, щільність тканини, розривне навантаження і розривне подовження, вологість та ін.); показники уніфікації визначають рівень відповідності параметрів будови матеріалів визначеним вимогам (ширина, лінійні розміри штучних текстильних виробів та ін.).

Показники технологічності характеризують властивості матеріалів, що впливають на процеси виробництва – моделювання, конструювання і технологію виготовлення одягу (товщина, жорсткість, драпірувальність, зминальність і незминальність, обсипальність і прорубка ниток, розсувальність ниток у швах, повна деформація). Ці показники визначають вибір конкретної моделі і її конструкцію, трудомісткість виготовлення виробу з конкретного матеріалу, впливають на витрату матеріалу, кількість відходів, припуски на обробку, конструкцію швів, вибір устаткування, швейних ниток і голок.

Економічні показники якості визначають економічну доцільність використання конкретного матеріалу для конкретного виду одягу, встановлюють в кінці вартість виробу (ціна, матеріалоємність, трудомісткість переробки, раціональність використання, сорт та ін.). Економічні показники складають істотну частину загальних вимог до матеріалів. Вони визначають можливість виготовлення й існування того чи іншого виробу. І це визначається вже на стадії проектування. Але економічні вимоги відбивають і процес існування виробу. Задовольняючий естетичні і функціональні вимоги виріб початково одержує високу ціну. Але проходить певний час, змінюються критерії моди чи з'являються нові матеріали, які краще забезпечують ті чи інші функції виробу, і вартість виготовленого раніше виробу різко падає: втрачається соціальна (моральна) цінність виробу, хоча його фізична цінність може залишатися незміною.

Вимоги до матеріалу верху вибраного швейного виробу формуються з урахуванням нормативно-технічної документації:

- ДСТУ 3047-95 «Тканини та вироби ткані поштучні. Класифікація і номенклатура показників якості».

- ДСТУ 3845-95 «Полотна та вироби трикотажні, хутро штучне трикотажне. Класифікація та номенклатура показників якості»

- ДСТУ 3177-95 «Шкіра. Номенклатура показників якості».

Номенклатура показників якості матеріалу верху виробу (приклад)

Таблиця 2.4 – Номенклатура показників якості матеріалу верху виробу

№	Група вимог	Характеризована властивість	Показники якості
1	2	3	4
1	Призначення	Соціальна	Відповідність художньо-колористичного оформлення і структури, матеріалу зразку-еталону(ГОСТ 14067),
		Функціональна	Жорсткість,мкНсм2(ГОСТ 10550);коефіцієнт незминальності,%(ГОСТ 19204); вологовіддача, Па, мм вод. ст.(ГОСТ 3816).; питомий поверхневий електричний опір, Ом (ГОСТ 19616)
2	Ергономічності	Гігієнічність	Гігроскопічність,% (ГОСТ 13816); вологовіддача,% (ГОСТ 3816); капілярність,% (ГОСТ3816); водопоглинання,% 9ГОСТ 3816); вологовіддача, Па, мм вод. ст.(ГОСТ3816); коефіцієнт повітропроникності,дм3/см2 с (ГОСТ 12088); питомий поверхневий електричний опір, , Ом (ГОСТ 19616)
		Комфортність	Поверхнева густина, г/м2 (ГОСТ 3811);товщина, мкн, мм, см (ГОСТ 12023);жорсткість, мкНсм2(ГОСТ 10550)
3	Надійності	Формостійкість	Зміна лінійних розмірів після ВТО,% (ГОСТ 5012); коефіцієнт незминальності, коефіцієнт,% (ГОСТ 19204); коефіцієнт зминальності,% (ГОСТ 18117)

Продовження таблиці 2.4

1	2	3	4
		Зносостійкість	Ступінь стійкості фарбування до різних фізико-хімічних впливів,боли (ГОСТ 9733); число циклів стирання на згинах,цикли (ГОСТ 21516); число пілей,пілі/см2 (ГОСТ 14326)
		Міцність	Розривальне навантаження,мН, сН, даН (ГОСТ 3813); видовження на момент розриву,%(ГОСТ 3813); роздувальне навантаження в швах,Н,даН 9ГОСТ 22730); обсипальність, Н (ГОСТ 3814)
4	Естетичності	Оптичні	Відповідність художньо-колористичного оформлення та структури матеріалу зразку-еталону(ГОСТ 14067); довершеність виробничого виконання
5	Технологічності	Геометричні	Ширина,см (ГОСТ 3811); зміна лінійних розмірів після ВТО, % (ГОСТ 5012)
		Механічні	Товщина, мкн, мм, см (ГОСТ 12023); роздувальне навантаження в швах, Н, даН (ГОСТ 22730); обсипальність, мм, Н (ГОСТ 3814)
6	Безпеки споживання		Вміст речовин, що негативно впливають на організм людини