Результати розрахунків інтегрального показника конкурентоспроможності підприємства

Складові	I період	II період	III період
Виробнича	0,85	1,11	0,96
Економічна	0,91	1,37	0,86
Фінансова	1,54	1,70	1,31
Кадрова	1,00	1,34	1,55
Маркетингова	0,66	0,67	0,79
Науково-технічна	1,09	1,51	1,10
Інформаційна	2,63	0,64	0,73
Інтегральний показник	8,68	8,34	7,29

Таким чином, найвище значення інтегрального показника конкурентоспроможності потенціалу підприємства в І періоді – 8,68, в ІІ періоді – 8,34, в ІІІ періоді – 7,29. Отже, рівень конкурентоспроможності підприємства з кожним роком знижується.

Для оцінки рівня конкурентоспроможності потенціалу підприємства пропонується шкала (табл.3.4.), за якою рівень конкурентоспроможності потенціалу ПАТ «Піонтекс» в останньому періоді середній.

Табл.3.4.

Шкала визначення рівня конкурентоспроможності потенціалу

Рівень конкурентоспроможності потенціалу	Оцінка, бали
Високий	7,5-10,0
Середній	5,0-7,49
Низький	2,5-4,99
Граничний	0-2,49

Для підвищення рівня конкурентоспроможності потенціалу і, в свою чергу, конкурентоспроможності всього підприємства необхідна оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства та обгрунтування напрямів, що сприятимуть забезпеченню конкурентоспроможності підприємства та його потенціалу.

2. Напрями щодо покращення рівня конкурентоспроможності підприємства

Враховуючи першочергову важливість підвищення продуктивності праці для конкурентоспроможності підприємства розробляють і впроваджують заходи, щодо управляння продуктивності, які включають в себе наступні етапи:

• вимірювання і оцінка досягнутого рівня продуктивності на підприємстві в цілому і за окремими видами праці зокрема;

• пошук і аналіз резервів підвищення продуктивності праці на основі інформації, одержаної в ході вимірювання і оцінки;

• розробка плану використання резервів підвищення продуктивності праці, який повинен включати конкретні терміни і заходи по їх реалізації, передбачати фіксування витрат на ці заходи й очікуваний економічний ефект від їх впровадження, визначити відповідних виконавців;

• розробка систем мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності;

• контроль за реалізацією заходів, передбачених планом і всією програмою, і регулюванням їх виконання;

• вимірювання і оцінка реального впливу передбачуваних заходів на зростання продуктивності праці.

Зростання продуктивності праці означає підвищення випуску продукції (виконання робіт,послуг) за одиницю робочого часу (людино-година, людино-день, людино-місяць, людино-рік) порівняно з минулим аналогічним періодом.

Оскільки праця є процесом взаємодії робочої сили із засобами виробництва, фактори зростання продуктивності праці за змістом можна поділити на три групи:

1) соціально-економічні, що визначають якість використовуваної робочої сили;

2)матеріально-технічні, що характеризують якість засобів виробництва;

3)організаційно-економічні, що відбивають якість поєднання робочої сили із засобами виробництва.

Для ПАТ «Піонтекс» саме організаційно – економічні фактори зростання продуктивності праці є найбільш доцільними для реалізації.

Отже, організаційними факторами підвищення продуктивності праці на підприємстві на мою думку є:

• модернізація обладнання;

• використання нової продуктивнішої техніки;

• підвищення кваліфікаційного рівня працівників;

• покращання умов праці та відпочинку, вдосконалення систем матеріального стимулювання;

• прогресивні зміни в організації праці, трудового процесу та управління;

• впровадження нових прогресивних технологій;

• збільшення обсягу робіт;

• скорочення втрат робочого часу.

Останні чотири організаційні фактори можна використати для підвищення продуктивності праці на ПАТ «Піонтекс».

Підприємство вирішило провести організаційні заходи, щодо підвищення продуктивності праці.

Планується : збільшення обсягу робіт на 5 %; економія чисельності працівників внаслідок:

• підвищення технічного рівня -12 чол.;

• удосконалення організації праці – 2 чол.;

• збільшення обсягу робіт – 8 чол.;

• скорочення втрат робочого часу – 5 чол.

Розрахунок приросту ПП визначається за формулою:

(3.1)

–загальна економія чисельності працівників;

- чисельність планово – умовна (показує кількість робітників, необхідних для виконання робіт в плановому році при умові базової ПП).

(3.2)

–чисельність базова;

них робіт.

(3.3)

–економія чисельності робітників внаслідок збільшення технічного рівня;

економія чисельності працівників внаслідок удосконалення організації праці;

- економія чисельності працівників внаслідок збільшення обсягу робіт;

- економія чисельності працівників внаслідок скорочення втрат фонду робочого часу.

чол.

6,3 %;

7,2 %;

= 1,2 %;

= 4,8 %;

= 3%.

Таким чином, з наведених розрахунків становиться зрозуміло,що саме підвищення технічного рівня (удосконалення техніки та технологій) праці призведе до найбільшого підвищення продуктивності праці на підприємстві,але за рахунок інших факторів ПАТ «Піонтекс» підвищить свою ефективність на 16,3% . Збільшення продуктивності праці призведе до покращення економічних показників підприємства.

Управління продуктивністю праці на підприємстві — це фактично частина загального процесу управління підприємством, що охоплює планування, організацію, мотивацію, керівництво, контроль і регулювання. Ця робота ґрунтується на постійному аналізі співвідношення корисного ефекту від певної трудової діяльності, з одного боку, і витрат на цю діяльність, з іншого боку.