Задача 8.2 Виконання

Визначимо індивідуальні індекси цін та загальні індекси товарообігу, цін й фізичного обсягу продукції:

Вид продукції	Вартість всієї продукції в діючих цінах, гр.од.		Вартість всієї продукції в порівняних цінах, гр.од. ()	Індивідуальні індекси цін
	2004 р. ()	2005 р. ()
Б	2000	1800	1800/0,98=1836,7	0,98 [(100-2)/100]
С	500	620	620/1,03=601,9	1,03 [(100+3)/100]
К	2300	2500	2500/0,98=2551,0	0,98 [(100-2)/100]
Д	600	700	700/1,01=693,1	1,01 [(100+1)/100]
Разом	5400	5620	5682,7	-

Обчислимо загальний індекс товарообігу:

Обчислимо загальний індекс цін:

Обчислимо загальний індекс фізичного обсягу:

Абсолютна зміна товарообігу в цілому складе:

Δ

Зміна товарообігу за рахунок цін:

Δ

Зміна товарообігу за рахунок фізичного обсягу:

Δ

Отже, у 2005 році порівняно з 2004 роком товарообіг зріс в цілому на 220 гр.од або на 4,1%.

Це відбулося за рахунок двох факторів:

- за рахунок цін товарообіг скоротився на 62,7 гр.од. або на 1,1%;

- за рахунок фізичного обсягу товарообіг зріс на 282,7 гр.од. або на 5,3%.

Задача 8.3 Виконання

Визначимо коефіцієнт галузевої локалізації експорту продукції.

Галузь промисловості	% до підсумку		Коефіцієнти локалізації, %
	Загальний обсяг виробництва	Обсяг експорту товарів
Харчова промисловість	28	32	114,3
Легка промисловість	15	10	66,7
Виробництво виробів з деревини	13	5	38,5
Виробництво коксу	9	11	122,2
Хімічна та нафтохімічна промисловість	6	10	166,7
Металургія та оброблення металу	12	17	141,7
Інші галузі	17	15	88,2
Разом по галузі	100	100	х

Отже, коефіцієнти локалізації свідчать про нерівномірність експорту за галузями промисловості.

Так, за чотирма галузями частка експорту перевищує частку загального обсягу виробництва, зокрема:

- харчова промисловість на 14,3%;

- виробництво коксу на 22,2%;

- хімічна та нафтохімічна промисловість на 66,7%;

- металургія та оброблення металу на 41,7%.

В розрізі інших галузей спостерігається протилежна тенденція - частка експорту є меншою від частки загального обсягу виробництва:

- легка промисловість на 33,3%;

- виробництво виробів з деревини на 61,5%;

- інші галузі на 11,8%.

1. Поняття варіації та особливості її вимірювання. Показники варіації

Середні величини, як узагальнюючі показники, характеризують сукупності за варіюючою ознакою, вказують на їх типовий рівень у розрахунку на одиницю однорідної сукупності. Проте середня величина не пояснює, як групуються навколо неї окремі значення — чи лежать вони поблизу, чи навпаки, істотно відхиляються від середньої. В одних сукупностях індивідуальні значення ознаки щільно групуються навколо центру розподілу, в інших — значно відхиляються. Чим менші відхилення, тим однорідніша сукупність, а отже, тим більш надійні і типові середні характеристики розподілу.

Коливання окремих значень ознаки характеризують показники варіації. Термін "варіація" походить від латинського variatio — зміна, коливання, відмінність. Варіацією в статистиці називають кількісні зміни величини досліджуваної ознаки в межах однорідної сукупності, які зумовлені впливом дії різних факторів.

Неважко уявити дві сукупності, в яких середні величини варіюючої ознаки однакові, проте наближення індивідуальних значень у кожній сукупності до середньої є різним. Ось чому для характеристики сукупності велике практичне значення має вивчення відхилень досліджуваної ознаки окремих одиниць сукупності від середньої величини. Треба брати до уваги не лише крайні відхилення, а й сукупність відхилень усіх варіантів. Від розміру і розподілу цих відхилень залежить типовість і надійність середніх величин.

Для вимірювання та оцінки варіації використовуються абсолютні й відносні характеристики. До абсолютних належать: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення, дисперсії. Відносні характеристики представлені низкою коефіцієнтів: варіації, локалізації, концентрації. Всі перелічені показники є іменованими величинами, крім коефіцієнтів, які обчислюються у відсотках.

Для характеристики розмірів коливань ознаки по відношенню до середньої величини обчислимо показники варіації.

У системі показників варіації найпростішим є показник розмаху варіації (амплітуди коливань). Розмах варіації характеризує межі, в яких змінюється значення ознаки, і обчислюється як різниця між максимальним і мінімальним значенням ознаки. (1.1.)

В інтервальному ряді розподілу розмах варіації визначають як різницю між верхнею межею останнього інтервалу і нижньою межею першого або як різницю між середніми значеннями цих інтервалів.

У практиці статистико-економічного аналізу широко використовують характеристики варіації, що ґрунтуються на відхиленнях індивідуальних значень ознаки від середньої величини Оскільки =0, то при розрахунку такого роду характеристик використовують або модулі, або квадрати відхилень. У результаті маємо такі характеристики варіації: середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення σ та дисперсію σ ².

Методика обчислення цих показників залежить від характеру вихідних даних (табл.1.1).

Таблиця 1.1