- •1. Синтаксис як вчення про будову синтаксичних одиниць.
- •2. Основні ознаки речення. Речення і судження.
- •3. Види синтаксичного зв'язку між словами у словосполученні.
- •4. Типи словосполучень за структурою: дієслівне, іменникове і т.Д.
- •5. Просте і складне словосполучення.
- •6. Синтаксичні відношення між компонентами словосполучення: атрибутивні, об'єктні, обставинні.
- •7. Словосполучення і його основні ознаки.
- •8. Основні положення лінгвістичної теорії словосполучення.
- •9. Речення і його основні ознаки.
- •10. Узгодження - спосіб підрядного зв’язку у словосполученні.
- •11. Прилягання — спосіб підрядного зв’язку у словосполученні.
- •12. Керування - спосіб підрядного зв’язку у словосполученні.
- •13. Порядок слів у словосполученні та реченні.
- •14. Просте й складне речення.
- •15. Складносурядні речення.
- •16. Сполучники в складносурядних реченнях.
- •17. Пунктуація в складносурядних реченнях.
- •18. Складнопідрядні речення.
- •19.Проблема класифікації складнопідрядних речень. Принципи класифікації.
- •20 Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними.
- •21. Складнопідрядні речення і підрядними означальними.
- •22. Складнопідрядні речення і підрядними обставинними.
- •23.Безсполучникові складні речення. Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях.
- •24.Складні речення з сурядністю й підрядністю.
- •25.Складнопідрядні речення з кількома підрядними.
- •26.Вставні слова, словосполучення й речення.
- •27. Відокремлені додатки.
- •28.Відокремлені обставини.
- •29.Відокремлені узгоджені й неузгоджені означення.
- •30.Відокремлені прикладки.
- •31. Речення з однорідними членами.
- •32. Актуальне членування речення.
- •33. Називні речення. Генетивні речення.
- •34. Безособові речення.
- •35. Означено-особові речення.
- •36. Неозначено-особові речення.
- •37. Узагальнено-особові речення.
- •38. Односкладні та двоскладні речення.
- •39. Обставини .Типи обставин.
- •40. Прямі та непрямі додатки.
- •41. Прикладка як різновид означення.
- •42. Узгоджені та неузгоджені означення.
- •43. Другорядні члени речення.
- •44. Складений іменний присудок.
- •45. Складений дієслівний присудок.
- •46. Простий дієслівний присудок.
- •47. Головні члени речення.
- •48. Просте двоскладне речення
20 Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними.
Складнопідрядні з підрядними з’ясувальними – це такі складнопідрядні речення, у яких підрядна частина виступає у функції додатка до якогось члена речення головної частини і відповідає на питання непрямих відмінків. З головним реченням підрядні з'ясувальні пов'язуються сполучниками і сполучними словами хто, що, щоб, який, чий, котрий, як, наче, ніби, коли, куди, де та ін. У головному реченні цим сполучникам і сполучним словам може відповідати вказівне слово той у непрямих відмінках. Підрядна частина у цих реченнях стоїть після головної або в середині її, але після слів, яких вона стосується.
21. Складнопідрядні речення і підрядними означальними.
Складнопідрядні з підрядними означальними – це такі складнопідрядні речення, у яких підрядна частина виступає в ролі означення до якогось члена головного речення і відповідає на питання який? яка? яке? З головним реченням підрядні означальні можуть поєднуватися сполучними словами — займенниками який, котрий, чий, сполучними словами — прислівниками де, куди, звідки, коли, як та сполучниками що, щоб, мов, наче, неначе. У головному реченні можуть бути вказівні слова той, такий.
22. Складнопідрядні речення і підрядними обставинними.
Складнопідрядні з підрядними обставинними – це такі складнопідрядні речення у яких підрядна частина вказує на місце, час, причину, спосіб, умову чи мету дії, про яку говориться в головній частині і відповідає на питання як? коли? де? чому? при якій умові? для чого? та ін.
23.Безсполучникові складні речення. Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях.
Безсполучникове речення – це таке складне речення, частини якого об'єднуються в одне синтаксичне смислове ціле без сполучників чи сполучних слів, лише за допомогою інтонації. Безсполучникові складні речення, у яких складові частини однотипні, співвідносні з частинами складносурядного речення. З різнотипними частинами – співвідносні з частинами складнопідрядного речення.
Між предикативними частинами безсполучникових складних речень вживаються такі розділові знаки, як кома, крапка з комою, двокрапка і тире.
Між предикативними частинами безсполучникових речень з однотипними частинами, коли вони семантично тісно пов'язані між собою і означають одночасність перелічуваних явищ, часову послідовність дій, перелік їх, звичайно ставиться кома. Якщо ж предикативні частини цих речень зберігають відносну самостійність і в своєму складі мають ще розділові знаки, зокрема коми, то між ними ставиться крапка з комою.
У складних безсполучникових реченнях з різнотипними частинами нерідко ставиться двокрапка. Цей розділовий знак, зокрема, вживається тоді, коли між предикативними частинами цих речень існують з'ясувально-об'єктні, означальні, а також причинові відносини.
У безсполучникових складних реченнях з однотипними частинами із зіставно-протиставними відносинами між їхніми компонентами ставиться тире. Тире ставиться також у складних безсполучникових реченнях із різнотипними частинами, що виражають часові, умовні, наслідкові, порівняльні відносини.