10. Узгодження - спосіб підрядного зв’язку у словосполученні.

У словосполученні між головним і залежним словами завжди встановлюється підрядний зв'язок. Розрізняють три способи зв’язку слів: узгодження, керування, прилягання.

Узгодження —- це такий тип підрядного зв'язку, за якого залежне слово уподібнюється граматичним фермам головного слова. У словосполученнях життєрадісна дітвора, наш дім, п'ятий день, написаний лист залежні слова — прикметник, займенник, порядковий числівник і дієприкметник — узгоджуються в роді, числі, відмінку з головним словом — іменником. Зміна форми головного слова потребує відповідної зміни залежного слова: життєрадісній дітвори в нашому домі, п'ятого дня, написаного листа.

Залежно від того, повністю чи частково узгоджується залежне слово з головним, розрізняють узгодження повне й неповне. При повному узгодженні всі форми залежного слова відповідають формам пояснюваного слова: далеке минуле (узгодження в роді, відмінку й числі), яскраві квіти (узгодження у відмінку й числі); замерзлі ріки (узгодження в числі) При неповному узгодженні залежне слово уподібнюється головному тільки у формах відмінка і числа (козир-дівка, місто Київ) або тільки відмінка (місто Суми).

11. Прилягання — спосіб підрядного зв’язку у словосполученні.

У словосполученні між головним і залежним словами завжди встановлюється підрядний зв'язок. Розрізняють три способи зв’язку слів: узгодження, керування, прилягання.

Прилягання — це такий тип підрядного зв'язку, за якого залежне слово є невідмінюваним (незмінним), а головне може бу­ти як відмінюваною частиною мови, так і невідмінюваною. Під­порядковане слово визначає свою залежність від головного тільки за змістом та інтонаційно, для їх зв'язку не використовуються ні флексії, ні службові слова: читати вголос, розповідав хвилюю­чись, готовий працювати, дуже жаль, старанно вчитися.

Як видно з наведених прикладів, прилягають прислівники, дії прислівники та інфінітив.

12. Керування - спосіб підрядного зв’язку у словосполученні.

У словосполученні між головним і залежним словами завжди встановлюється підрядний зв'язок. Розрізняють три способи зв’язку слів: узгодження, керування, прилягання.

Керування — це такий тип підрядного зв'язку, за якого головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми: переборювати втому, переборення втоми, купувати квіти, при­ходити до рідних, радісно дітям, розмовляти з вихователем.

Керування може бути безпосереднім (безприйменниковим) і опосередкованим (прийменниковим): цінити доброту, хазяїн земці, співати пісню і передаю через знайомого, жити для народу.

Розрізняють сильне і слабке керування. При сильному керуванні семантико-граматичні особливості головного слова ви­магають обов'язкової появи залежного слова: зустрів товариша, копав криницю, виконав завдання, написав на папері. При слаб­кому керуванні семантико-граматичні особливості головного сло­ва не потребують обов'язкової появи залежного слова: сидіти і сидіти за столом, подарунок і подарунок на іменини, їхати і їхати машиною, їхати в поїзді. У цих словосполученнях голов­не слово не вимагає від залежного обов'язково певної відмінкової форми, Наявність залежного слова тут зумовлена семантикою Сло­восполучення. Головні слова сидіти, подарунок можуть сполу­чатися з іншими відмінковими формами залежних слів: сидіти на столі, сидіти біля столу, подарунок від мами.