
- •1. Синтаксис як вчення про будову синтаксичних одиниць.
- •2. Основні ознаки речення. Речення і судження.
- •3. Види синтаксичного зв'язку між словами у словосполученні.
- •4. Типи словосполучень за структурою: дієслівне, іменникове і т.Д.
- •5. Просте і складне словосполучення.
- •6. Синтаксичні відношення між компонентами словосполучення: атрибутивні, об'єктні, обставинні.
- •7. Словосполучення і його основні ознаки.
- •8. Основні положення лінгвістичної теорії словосполучення.
- •9. Речення і його основні ознаки.
- •10. Узгодження - спосіб підрядного зв’язку у словосполученні.
- •11. Прилягання — спосіб підрядного зв’язку у словосполученні.
- •12. Керування - спосіб підрядного зв’язку у словосполученні.
- •13. Порядок слів у словосполученні та реченні.
- •14. Просте й складне речення.
- •15. Складносурядні речення.
- •16. Сполучники в складносурядних реченнях.
- •17. Пунктуація в складносурядних реченнях.
- •18. Складнопідрядні речення.
- •19.Проблема класифікації складнопідрядних речень. Принципи класифікації.
- •20 Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними.
- •21. Складнопідрядні речення і підрядними означальними.
- •22. Складнопідрядні речення і підрядними обставинними.
- •23.Безсполучникові складні речення. Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях.
- •24.Складні речення з сурядністю й підрядністю.
- •25.Складнопідрядні речення з кількома підрядними.
- •26.Вставні слова, словосполучення й речення.
- •27. Відокремлені додатки.
- •28.Відокремлені обставини.
- •29.Відокремлені узгоджені й неузгоджені означення.
- •30.Відокремлені прикладки.
- •31. Речення з однорідними членами.
- •32. Актуальне членування речення.
- •33. Називні речення. Генетивні речення.
- •34. Безособові речення.
- •35. Означено-особові речення.
- •36. Неозначено-особові речення.
- •37. Узагальнено-особові речення.
- •38. Односкладні та двоскладні речення.
- •39. Обставини .Типи обставин.
- •40. Прямі та непрямі додатки.
- •41. Прикладка як різновид означення.
- •42. Узгоджені та неузгоджені означення.
- •43. Другорядні члени речення.
- •44. Складений іменний присудок.
- •45. Складений дієслівний присудок.
- •46. Простий дієслівний присудок.
- •47. Головні члени речення.
- •48. Просте двоскладне речення
15. Складносурядні речення.
Складносурядним називається речення, що складається з двох і більше простих речень, незалежних одне від одного.
Прості речення з'єднуються в складносурядні речення за змістом, за допомогою інтонації або сполучників: Шумлять поля, палають жаром домни, в садах плоди звисають важко з віт (В. Сосюра). 2. У долинах співали струмки, і кожен з них мав свій голос (М. Стельмах). 3. Ліс одягався тоді у жовте й червоне листя, а сонце обертало його у золото і вогні (М. Коцюбинський).
Складносурядні речення зі сполучниками:
Єднальними (означають явища, що відбуваються одночасно чи послідовно): і, й, та (в значенні і), ні-ні, ані-ані.
Протиставними (означають явища, які чергуються, чи одне виключає інше): а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак.
Розділовими (означають одне явище, яке протиставляється іншому): або, чи, хоч, то ... то, чи ... чи, хоч ... хоч, або ... або.
Прості речення, що входять до складу складносурядного, відокремлюються одне від одного комами. Кома перед сполучниками і або та (в значенні і) не ставиться лише тоді, коли в складносурядному реченні є спільний другорядний член, що відноситься до обох простих речень: За селом знов шелестіли хліба й пахло полином (А. Головко). Вдалині поле ніби вогнем горить та річка виблискує на сонці.
Якщо в простих реченнях, з'єднаних сполучником і, говориться про швидку зміну подій або явищ, то між такими простими реченнями ставиться тире: Розчинив вікно — і весняна злива розірвала тишу.
16. Сполучники в складносурядних реченнях.
Складносурядним називається речення, що складається з двох і більше простих речень, незалежних одне від одного.
Прості речення з'єднуються в складносурядні речення за змістом, за допомогою інтонації або сполучників: Шумлять поля, палають жаром домни, в садах плоди звисають важко з віт (В. Сосюра). 2. У долинах співали струмки, і кожен з них мав свій голос (М. Стельмах). 3. Ліс одягався тоді у жовте й червоне листя, а сонце обертало його у золото і вогні (М. Коцюбинський).
Складносурядні речення зі сполучниками:
Єднальними (означають явища, що відбуваються одночасно чи послідовно): і, й, та (в значенні і), ні-ні, ані-ані.
Протиставними (означають явища, які чергуються, чи одне виключає інше): а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак.
Розділовими (означають одне явище, яке протиставляється іншому): або, чи, хоч, то ... то, чи ... чи, хоч ... хоч, або ... або.
Прості речення, що входять до складу складносурядного, відокремлюються одне від одного комами. Кома перед сполучниками і або та (в значенні і) не ставиться лише тоді, коли в складносурядному реченні є спільний другорядний член, що відноситься до обох простих речень: За селом знов шелестіли хліба й пахло полином (А. Головко). Вдалині поле ніби вогнем горить та річка виблискує на сонці.
Якщо в простих реченнях, з'єднаних сполучником і, говориться про швидку зміну подій або явищ, то між такими простими реченнями ставиться тире: Розчинив вікно — і весняна злива розірвала тишу.