28.Відокремлені обставини.

Відокремлюватися можуть обставини, виражені діє­прислівниковими зворотами, одиничними дієприслівника­ми, прислівниками та іменниками в непрямих відмінках.

Відокремлюються обставини у таких випадках:

1. Коли вони виражені дієприслівниковими зворотами: Коло пасіки росли яблуні й груші, посхиляв­ши густе гілля в пасіку над вуликами.

Якщо у реченні відокремлені обставини, виражені діє­прислівниковими зворотами чи одиничними дієприслівни­ками, з'єднані єднальним сполучником, то перед ним кома не ставиться: Степ, струсивши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

2. Коли дієприслівник у реченні стоїть перед дієсловом: І я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину. Як­що одиничний дієприслівник стоїть після дієслова і виконує функцію обставини способу дії, то він комою не відокрем­люється: Кілька годин вони працювали не відпочиваючи (Соб.).

3. Можуть відокремлюватися обставини, які уточнюють значення попередньої обставини: Життя клекотіло внизу, в глибокій долині, а тут стояла тиша. Обставини, виражені іменниками, відокремлюються тоді, коли їх треба виділити се­ред інших членів і надати їм особливої смислової ваги: Восени, перед відлітом у вирій, тривожиться і табунами збирається птаство.

4. Завжди відокремлюються обставини з допустовим значенням: Незважаючи на дідову обіцянку, перевіз не прибував.

29.Відокремлені узгоджені й неузгоджені означення.

Відокремлені узгоджені означення. У реченнях вони виражені одиничними дієприкметниками і прикметника­ми, дієприкметниковими і прикметниковими зворотами. Часто такі компоненти можуть бути однорідними, напр.: Небо розгорнуло намет свій — синій, широкий, глибокий! (Панас Мирний). Постпозитивні означення, виражені дієприкметни­ковими і прикметниковими зворотами, завжди відокрем­люються. У будь-якій позиції відокремлюються узгоджені означення, що стосуються особових займенників, напр.: Хоч би мене, старого, пожалів (Б. Грінченко).

Відокремлені неузгоджені означення. Трапляються по­рівняно рідко. Напр.: Слідком за бабою вийшов з хати дід Грицай, в одній сорочці, в крамних синіх штанях (І. Не­чуй-Левицький).

Часто узгоджені і неузгоджені відокремлені означення поєднуються в реченні, напр.: На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі... (М. Коцюбинський).

30.Відокремлені прикладки.

Найчастіше прикладки відокремлюються у таких ви­падках:

1. Коли прикладка поширена і стоїть після власної назви: Сам Лисенко, бездоганний рицар української пісні, прекрасний композитор і піаніст, зостався в моїй пам'яті як найчарівливіша людина.

2. Коли прикладка відноситься до особового займенни­ка: Благословенні ви, вітрила лазурові Життя і юнос­ті, жадоби і любові.

3. Коли прикладка є видовим поняттям до родового: Діти — хлопчик і дівчинка, — здивовані незвичайною об­становкою, шептались поміж себе.

4. Коли прикладкою виступає власна назва, то вона відокремлюється лише тоді, коли має уточнююче значення; Сільський чабан, дід Свирид, показав та розказав мені, як із тієї солом'яної стрічки бриля шити.

5. Коли прикладка приєднується до означуваного слова (іменника) за допомогою сполучників або, чи, тобто, як та інших уточнюючих слів, зокрема: як-от, а саме, особ­ливо, навіть, переважно, родом, на ймення, на прізви­ще тощо: У Сквирі лікар був, на прізвище Рушилов (Рил.).