• Гіпертимний □ Застряглий

  • Емотивний

  • Цикл отим ний

  • Дистимічний

• Педантичний □ Тривожний

• Демонстративний □ Збудливий

• Екзальтований

Рис. 2.5 Представлення результатів дослідження акцентуйованих рис

особистості учнів 9-10 класу Дивлячись на побудовані гістограми та враховуючи дані таблиці 2.4, можна сказати, що в середньому для підліткового та юнацького віку

характерні приблизно однакові типи та діапазони акцентуйованих рис особистості. До діапазону акцентуйованих рис особистості, і у учнів і в студентів потрапляє екзальтований тип особистості. Проте у студентів також акцентуйованою рисою є циклотимність, хоча й у школярів показники по цій шкалі досить високі - у них проявляється тенденція до акцентуації.

25

21

20,3

18,9

І 20 2

17,6

17,1

©

-8* 1

ж ©

а ?

43,8-

15

11

11

10,7

и

10

-8,2

х

Е£

®

О.

©

О

0

Типи акцентуйованих рис особистості

[□ Гіпертимний	□ Застряглий	□ Емотивний
□ Педантичний	□ Тривожний	□ Циклотимний
□ Демонстративний □ Збудливий			□ Дистимічний
□ Екзальтований І

Рис .2.6 Представлення результатів дослідження акцентуйованих рис

особистості студентів Для обох цих вікових груп характерна тенденція до акцентуації! по гіпертимному та збудливому типу, а для студентів ще й по емотивному; низькі показники по демонстративності, дистимічності, застряглому типові. Студенти в порівняні з учнями є дещо більш тривожні, а учні більш схильні до педантизму.

Далі на основі протоколів дослідження та також користуючись даними таблиці 2.4, було побудовано таблиці [Додаток 3 і Додаток К], що відображають на якому рівні та у якої кількості досліджуваних проявляється та чи інша риса особистості. Дивлячись на ці таблиці, можна зробити наступні висновки, які також можна представити у вигляді таблиці 2.9.

85

Таблиця 2.9

Порівняння акцентуйованих рис особистості у досліджуваних

учнів та студентів

Тип акцентуації	Гіпертимний	Застрягаючий	Емотивний	Педантичний	Тривожний	3	5 £ 2 І		Демонстративний		Збудливий		Дистимічний		Екзальтований
Учні (%)	47,4	0	13,2	0	2,6	44,7				0		39,4		0		42,1
Студенти (%)	34,8	0	52,2	0	13	73,9				0		30,4		0		47,8

Отже, як бачимо з таблиці 2.9, і для учнів і для студентів характерні однакові типи акцентуйованих рис особистості, проте є відмінності у тому в якої частини досліджуваних в певній віковій групі проявляється даний тип акцентуації. Для більшості учнів характерні гіпертимний, циклотимний, збудливий та екзальтований типи, а для більшості студентів - емотивний, циклотимний та екзальтований. І для тих, і для інших зовсім не властиві акцентуйовані риси по типу застрягаючий, педантичний, демонстративний та дистимічний. Також лише незначний відсоток досліджуваних, як однієї так і іншої вікової групи, характеризуються тривожним типом акцентуації, причому студенти є більш тривожні, що напевно можна пояснити соціальною ситуацією їх розвитку.

Також аналіз акцентуйованих рис особистості проводився враховуючи такі ознаки як стать досліджуваних та їх схильність до тютюнопаління. Для зручності було складено таблицю 2.10, в яку було внесено середні арифметичні значення по кожній із шкал акцентуйованих рис особистості для досліджуваних чоловічої і жіночої статі, а також для дівчат та хлопців, які палять і які не палять.

86

Таблиця 2.10

Порівняльний аналіз акцентуйованих рис особистості хлопчиків та

дівчаток, які палять та не палять (на основі середніх арифметичних значень)

Тип акцентуйованих рис	Стать		„Палять”				„Непалять”
	Чол.	Жін.	Всі	Чол.	Жін.	Всі		Чол.	Жін.
Гіпертимний	18	18	18	19	18	18		18	18
Застрягаючий	12	11	12	13	11	12		12	12
Емотивний	12	18	16	13	19	16		11	18
Педантичний	13	12	12	13	12	12		13	12
Тривожний	6	12	9	6	12	11		6	13
Циклотимний	19	19	20	20	20	19		18	19
Демонстративний	9	11	11	10	12	10		9	11
Збудливий	18	18	18	19	17	18		17	18
Дистимічний	13	10	12	15	10	10		10	10
Екзальтований	19	21	20	21	20	20		18	21

Отже, як бачимо з таблиці 2.10, є певні відмінності у проявах акцентуйованих рис особистості між хлопцями та дівчатами. Серед досліджуваних чоловічої статі в діапазон акцентуйованих рис особистості потрапляють такі типи, як циклотимний та екзальтований, а також проявляється тенденція до акцентуацій по гіпертимному та збудливому типах. Серед досліджуваних жіночої статі акцентуйованими є також циклотимний та екзальтований типи рис особистості, проте тенденцією до акцентуації характеризуються гіпертимний, збудливий та емотивний. Дівчата є дещо більш демонстративними, ніж хлопці та значно тривожнішими, а хлопці більш дистимічні.

Порівнюючи тих хто палить і не палить, можна сказати, що ми не виявили якихось значних відмінностей у проявах їх акцентуйованих рис. І одним і другим в середньому характерні акцентуйовані риси лише двох типів: циклотимного та екзальтованого; тенденції до акцентуацій по гіпертимному, емотивному та збудливому типах. Є деякі відмінності по типу тривожності, демонстративності та дистимічності (юнаки та підлітки, які

палять більш демонстративні та дистимічні, але менш тривожні). Проте, ці відмінності не є істотними.

Якщо здійснювати аналіз на основі кількісних даних виражених у % [Додаток Л], то ми бачимо, що у групі досліджуваних, які палять в більшій мірі, ніж у тих хто не палить, виражені акцентуації по гіпертимному (46%), циклотимному (67%) та збудливому (38%) типах, а також тенденція до акцентуації по дистимічному (42%) та застрягаючому (25%). Серед тих хто не палить більше емотивних особистостей.

Враховуючи дані подані в таблиці 2.10, можна так охарактеризувати наших досліджуваних:

^ хлопці, які палять характеризуються високими показниками по типах гіпертимності, циклотимності, збудливості та екзальтованості, а також їм характерна тенденція до акцентуації по дистимічному типові. Тобто вони вирізняються добрим та піднесеним настроєм, високим життєвим тонусом, енергійністю, комунікабельністю. Вони легко адаптуються до нових умов та важко переносять самотність, чим напевно можна пояснити домінування субмісивної мотивації тютюнопаління. Проте іноді фази підвищеного настрою, внаслідок різних обставин, можуть змінюватися станами, що супроводжуються різними депресивними реакціями. Ці реакції, внаслідок лабільності психіки, часто можуть бути викликані причинами, які у інших молодих людей не спричиняють жодних змін. Вони важко переживають психічні травми, втрату чи відторгнення з боку значимих людей, і, як один із захисних механізмів, можуть вживати наркотичні речовини, зокрема тютюн. Цим і пояснюється домінування у цьому віці атарактичної мотивації вживання тютюну, з метою зняти стрес та позбутися неприємних відчуттів. Вони також, як і більшість підлітків та юнаків, характеризуються послабленим контролем за власними діями, вчинками, імпульсивні та дратівливі, іноді грубі та схильні провокувати конфлікти;

дівчата, які палять, як і хлопці, легко піддаються зміні настрою з будь- яких причин, часто з мізерних та непомітних для оточуючих. Вони потребують співчуття та співпереживання, чутливі, а тому відчувають та швидко розпізнають як ставляться до них оточуючі, різні життєві події сприймають серйозніше ніж інші. Тому навіть якась незначна подія у житті, невдача чи нездійснення очікувань, можуть викликати неадекватні реакції, що можуть проявлятися у вигляді тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків. У них не так яскраво як у хлопців, які палять проявляються риси гіпертимності, а також значно менші показники по дистимічному типу, вони більш тривожні та вразливі, боязкі, що напевно можна пояснити страхом бути викритими та засудженими оточуючими людьми, страхом, що їх не зрозуміють, не зрозуміють їх вчинків та звичок;

^ для хлопців, які не палять не є характерними яскраві прояви якихось рис, тобто жодна із досліджуваних рис не є у них акцентуйованою. У діапазон тенденцій потрапляють гіпертимний, циклотимний, збудливий та екзальтований типи рис особистості. А тому вони менш ніж хлопці, що палять, схильні до різкої зміни настрою та аморальних вчинків, вони не настільки дратівливі, імпульсивні та некеровані, легше переносять самотність, більш адекватно оцінюють себе та свої можливості. У період зниження настрою та активності у них менш яскраво та гостро, ніж у хлопців, які палять проявляються особливості дистимічного типу особистості, причому ці відмінності є досить значимими, що підтверджено статистичними обрахунками (і_ем ⁼ 2,41, тоді як І_кр= 2,01 на 5% рівні значимості), а тому перепади настрою у менш різкі і не спричиняються будь-якими незначними подіями. Тобто вони є більш стійкими та стабільними у відношенні впливу різних зовнішніх та внутрішніх чинників, стресогенних факторів. А оскільки менша ймовірність виникнення стресу, фрустрації, депресії та інших негативних переживань та емоцій, то й менша ймовірність того, що

молода людина, для якої характерні вище описані особистісні якості, спробує позбутися негативних станів шляхом вживання наркотичних речовин, а отже й менша ймовірність формування у неї залежності, в тому числі і тютюнової;

^ дівчата, які не палять також схильні до різкої зміни настрою, внаслідок високої чутливості до подразників різного типу та лабільності нервової системи. Вони легко захоплюються і так само легко розчаровуються, мають багато друзів, комунікабельні, легко піддаються навіюванню. Вони енергійні, ініціативні, оптимістичні. Від дівчат, що палять їх відрізняє дещо вища тривожність, але менша демонстративність. Вони не намагаються показатись дорослішими, ніж є насправді, не використовують тютюнопаління як засіб привернення до себе уваги. Враховуючи те, що, як показали результати нашого дослідження, дівчата, які палять характеризуються більш адекватною самооцінкою, ніж ті, які не палять, то можна зробити висновок, що перші використовують тютюнопаління як засіб самоствердження, в той час, як дівчата, які не палять, для яких характерна тенденція до завищення самооцінки вважають, що для них це не потрібно, оскільки вони і так „достатньо хороші”. В такому разі завищену самооцінку слід розглядати не як основу для формування залежності, а навпаки, як свого роду „захисний бар’єр” між залежністю та свободою.

Для того, щоб підтвердити наші міркування та припущення стосовно зв’язку характерологічних особливостей особистості та її схильності до тютюнопаління, а також визначити чи залежить від них самооцінка молодої особи, ми провели кореляційний аналіз між показниками отриманими за допомогою опитувальника М. Шмішека та методиками для визначення рівня самооцінки, а також показником схильності до тютюнопаління, вирахуваним на основі анкетних даних. Кореляційний аналіз проводився для двох груп досліджуваних окремо: для тих хто палить і для тих хто не палить. Отримані результати подано в таблиці 2.11.

90

Таблиця 2.11