Звязок "я-реального" та "я-ідеального" (г), самооцінка позитивних (со-й та негативних (со-) рис

Рис. 2.5 Представлення результатів дослідження рівнів самооцінки у учнів 9-

І 0 класів

• Висока

• Тенденція до завищення

• Адекватна

• Тенденція до заниження

• Низька

х

•ж,

X

т

ш

с

о

о

СЕ

м

н

о

'2

£

2

Г~І

		35 35														39
ЗО									ЗО ЗО ЗО
	'
				10
0				0									0

60 - 50 40 ЗО 20

10 4-

І

0 І

48

Звязок "Я-реального“ та "Я-ідеального" (г), самооцінка позитивних (СО+) та негативних (СО-) рис

Рис. 2.6 Представлення результатів дослідження рівнів самооцінки у

студентів групи СР-04 Проте, як бачимо з гістограм, все ж можна виділити групу досліджуваних для яких характерними є неадекватно занижена самооцінка та тенденція до заниження. Серед підлітків ця група складає 8%. Підтвердженням цьому є також відомості про цих учнів та особливості їх поведінки, отримані під час бесіди з класними керівниками відповідних класів. Враховуючи це, ми запропонували педагогам школи звернути увагу

на групу учнів із заниженою самооцінкою та змінити стиль поведінки по відношенню до цих учнів, з метою сприяння формуванню у них більш адекватної самооцінки. Також були надані рекомендації вчителям з приводу того, як допомогти учням, які недооцінюють себе, підвищити самоповагу та зміцнити почуття власної гідності, сформувати позитивну ,Д-концепцію”.

Аналізуючи самооцінку, ми ділили досліджуваних на групи за трьома ознаками:

1. вік (підлітки та юнаки)

2. схильність до тютюнопаління („палять” та „не палять” - за кількістю нарахованих балів у відповідній колонці)

3. стать (чоловіча, жіноча).

Аналіз самооцінки проводився на основі даних таблиці 2.5.

Порівняльний аналіз самооцінки молодих осіб, які палять та не палять

Ознака поділу	Категорії досліджуваних			г		О О +		С0‘
І)Вік	Підлітки			0,68		0,66		0,33
	Юнаки			0,43		0,54		0,33
ІІ)Схильність до тютюнопаління	„ Палять	Вся сукупність досліджуваних	0,58		0,61		0,32
		Підлітки	0,75		0,68		0,33
		Юнаки	0,36		0,51		0,29
	„Не палять ”	Вся сукупність досліджуваних	0,59		0,62		0,34
		Підлітки	0,64		0,65		0,34
		Юнаки	0,5		0,55		0,36
ІП)Стать	Чоловіча	Вся сукупність досліджуваних	0,7		0,67		0,34
		„Палять”	0,74		0,7		0,34
		„Не палять”	0,66		0,62		0,33
	Жіноча	Вся сукупність досліджуваних	0,5		0,6		0,32
		„Палять”	0,41		0,51		0,3
		„Не палять”	0,54		0,63		0,32

(на основі середніх арифметичних значень)

Таблиця 2.5

Отже, дивлячись на таблицю, можна сказати, що є деякі відмінності у самооцінці юнаків та підлітків. Перш за все, для підлітків, в основному, характерний тісний зв’язок (г=0,68) між уявленнями „Я-реального” та „Я- ідеального” образів, тобто вони вважають, що їх реальні риси майже повністю відповідають рисам їх ідеалу, а отже і себе вважають майже ідеальними. Серед юнаків цей зв’язок значно слабший (г=0,43), хоча й також є значимим, а величина коефіцієнта свідчить про те, що юнаки оцінюють себе більш адекватно ніж підлітки. Підліткам же властива тенденція до завищення самооцінки, причому вони високо оцінюють як свої позитивні якості, так і негативні. Тобто, чим більше позитивних якостей, на їхню думку, властиво ідеальному образу людини, то тим більше таких якостей властиво і для них самих; відповідно, чим більше негативних якостей властиво „антиідеалу” людини, то тим менше вони знаходять їх у своєму реальному образі. Це означає, що у підлітковому віці людина ще не здатна адекватно оцінити ні свої позитивні, ні негативні риси. Що ж до юнацького віку, то, як уже зазначалося, представники цього вікового періоду досить адекватно співвідносять свій реальний образ з „Я-ідеальним”, досить реалістично, адекватно оцінюють свої позитивні якості, проте так само як і підлітки ще не здатні адекватно оцінити свої „недоліки”, а тому відносно оцінок „негативного Я-образу” у них також спостерігається тенденція до завищення самооцінки.

Аналізуючи самооцінку досліджуваних за другою ознакою поділу, тобто за схильністю до тютюн опал і ння, можна сказати, що суттєвих відмінностей у самооцінці молодих людей, які палять і які, не палять немає. І для одних і других, в середньому, характерний досить тісний зв’язок (г=0,58, г=0,59) між уявленнями про свої реальні риси та риси свого ідеалу, і величини коефіцієнтів є близькими до тих, що можуть свідчити про тенденцію до завищення самооцінки. Також немає відмінностей і у оцінювані своїх і позитивних і негативних якостей, і коефіцієнти самооцінки у обох категорій досліджуваних знаходять приблизно на однаковому рівні,

що характеризується тенденцією до завищення самооцінки. Це підтверджує і проведений нами порівняльний аналіз, в процесі якого було порівняно самооцінку молодих осіб, що палять та самооцінку тих, що не палять. Процедура підрахунку відбувалась з використанням комп’ютера, за допомогою якого було обраховано середні арифметичні значення (М) та середні квадратичні відхилення (5). Для цього було використано електронні таблиці МІСГОБОЙ Ехсеї для \¥тсіо\У5 (Р - статистичні - срзнач та - статистичні - стандотклон). Далі відповідно до формули було обраховано значення 1-критерія Стьюдента:

_ М_х -М₂

(2.4)

*

т:

де: т - середні помилки відповідних вибірок, що обраховуються за формулою:

£

(2.5)

т -

де: N — сукупність вибірки.

Отримані дані було занесено в таблицю 2.6, з якої видно, що значення ^Іе.,_тричного значно менші І_{критичного}, яке навіть на 5% рівні становить: для 61

досліджуваного - 2,01; 38 досліджуваних - 2,04; 23 досліджуваних - 2,09. А отже, суттєвих відмінностей між самооцінкою юнаків та підлітків, які палять і не палять немає. І це підтверджено статистичними обрахунками.

Таблиця 2.6

Результати порівняльного аналізу рівнів самооцінки молодих осіб, які палять і осіб, які не палять

Категорії досліджуваних, що порівнюються	СО+	со~	г
Уся сукупність досліджуваних, які палять та які не палять	0,22	0,4	0,1
Підлітки, які палять та які не палять	0,6	0,1	1,4
Юнаки, які палять та які не палять	0,6	1	1,04

Порівняльний аналіз розбіжностей у самооцінці молодих осіб, які палять та які не палять, на основі кількісних показників виражених у відсотках [Додаток Е] показав, що для юнаків та підлітків, котрі палять більш характерною є завищена самооцінка, а самооцінка тих хто не палить має більш адекватний характер.

Якщо брати до уваги і вік досліджуваних і їх схильність до тютюнопаління, то про підлітків ми нічого нового сказати не можемо. Для них у будь-якому разі домінуючою є тенденція до завищення самооцінки у всіх відношеннях, незалежно від того палить підліток чи ні. Проте у юнацькому віці уже спостерігаються деякі відмінності у самооцінці юнаків, що палять і тих, що не палять. Можна зазначити, що юнаки котрі палять, менш чітко уявляють свій ідеальний образ, не диференціюють „Я-реальне” та „Я-ідеальне”, проявляють тенденцію до заниження своєї значимості, а для тих хто не палить характерне більш адекватне співвідношення та більш тісний зв’язок між уявленнями свого реального та ідеального „Я-образу”. Проте, як видно з таблиці 2.6, ці відмінності є також не суттєвими.

Аналіз самооцінки молодих людей за статевою ознакою засвідчив певні тендерні відмінності у оцінювані себе підлітками та юнаками. Результати багатьох наукових досліджень свідчать про те, що у дівчаток самооцінка вища, ніж у хлопчиків одного з ними віку і пояснюють це більш раннім фізичним і соціальним дозріванням дівчаток порівняно з хлопчиками. Такий висновок не узгоджується з іншими результатами, що вказують на відсутність чітко виражених статевих розходжень у самооцінці. Значна кількість наукових праць, присвячених дослідженню статевих відмітностей, свідчать про те, що в дівчаток самооцінка не нижча, ніж у хлопчиків [61, с.129]. Однак у деяких дослідженнях, в тому числі і в нашому, була виявлена більш низька самооцінка в дівчат порівняно з хлопцями. Для того, щоб визначити чи є ці відмінності суттєвими ми провели порівняльний аналіз обрахувавши значення ї-критерія Стьюдента, за допомогою способу, що був описаний вище. Результати подано в таблиці 2.7.

79

Таблиця 2.7