2. Форми власності в сучасних умовах

В сучасному складному економічному процесі усі форми власності умовно доцільно поділити на два типи: спільна і приватна власність. Кожен тип має свої форми, які змінюються і розвиваються.

До приватного типу відносяться такі форми:

- особиста – це предмети власного користування людини, засоби праці для задоволення власних потреб;

- індивідуальна – це засоби виробництва, за допомогою яких людина самостійно виробляє і реалізує товар для отримання прибутку, щоб задовольнити власні потреби сім’ї;

- приватна – це власність на засоби виробництва, яка дає можливість власнику використовувати робочу силу і отримувати прибуток;

- інтелектуальна – це право особи володіти і розпоряджатись власними науковими відкриттями, творами духовної культури, а саме літературними і музичними.

До спільного типу відносяться такі форми:

- державна – це власність усіх громадян держави, якою управляють, організовують її використання і розподіл, державні органи влади, обрані народом;

- колективна – це власність колективу, який спільно управляє, розпоряджається нею, а прибуток, отриманий у ході спільної праці розподіляється за трудовим вкладом членів колективу;

- кооперативна – це власність колективу, утвореного в результаті об’єднання індивідуальних пайових внесків, засобів виробництва, прибуток, отриманий в результаті спільної праці розподіляється у відповідності з розміром пайового внеску;

- акціонерна – це власність акціонерів, які розпоряджаються і отримують прибуток відповідно до кількості акцій, які засвідчують їх грошовий внесок у виробництво;

- муніципальна власність – це власність певної територіальної громади, якою управляють і розподіляють місцеві органи самоврядування;

Корпоративна – це крупні економічні об’єднання з єдиною економічною політикою та інтересами, які можуть включати різні економічні структури і підрозділи, що мають свою власність, але яка функціонує за єдиним положенням корпорації.

3. Зміна форм власності в Україні за роки незалежності

В Україні розвиваються різні форми власності, що відповідає умовам розвитку ринкової економіки.

Зменшилась державна власність, але вона залишається важливою в економічній структурі держави. Державними залишаються майно державної влади, управління, Збройних Сил; золотий і валютний фонди; державні матеріальні резерви; комплекси з виготовлення цінних паперів і грошових знаків; засоби урядового фельд’єгерського та спеціального зв’язку; об’єкти державної метрологічної служби; національні культурні та історичні цінності; об’єкти освіти, науки, культури, що фінансуються з бюджету; майнові комплекси підприємств з виготовлення зброї; наркотиків та радіоактивних речовин; атомні електростанції.

Активно розвивається акціонерна власність у різних галузях економіки, близько 80 відсотків акціонерних товариств є закритими – акції належать лише працівника товариства.

Приватні підприємства поступово розширяють свою питому вагу в економічному розвитку держави. Серед них не лише малі підприємства, а і виробничі об’єднання і підприємства інфраструктури держави.

Колективна власність найбільш представлена власністю різних громадських організацій та об’єднань, політичних партій.

Важливе значення в національній економіці займає кооперативна власність. Вона розвивається в єдиній загальнодержавній структурі споживчої кооперації, яка охоплює і виробничі підприємства, і торгові організації, систему розподілу, надання послуг. Кооперативи розвиваються в сільському господарстві, в системі обслуговування, роздрібної торгівлі, надання послуг населенню.