2. Соціальні та економічні потреби, та інтереси суспільства

Соціальні та економічні потреби та інтереси суспільства – категорії, які позначають основні стимули суспільного виробництва, які сприяють не лише розвитку економіки, а і покращенню соціального життя людини.

Поняття потреби дуже широке, воно включає фізіологічні, духовні, матеріальні, специфічні потреби кожної людини.

Економічні потреби – це необхідність у життєвих благах, бажання володіти ними і використовувати за призначенням. Вони поділяються на особисті і суспільні.

Особисті потреби включають фізіологічні (продукти харчування, одяг, житло, предмети домашнього господарювання); інтелектуальні (освіта, культурний відпочинок, підвищення кваліфікації); соціальні (охорона здоров’я, умови праці, транспорт, зв'язок, житлово-побутові умови). Усі ці потреби стимулюють діяльність людини з метою їх задоволення.

У процесі виробничої діяльності розвиваються потреби, пов’язані з різними сферами економічного життя і людини, і суспільства: розвиваються засоби виробництва, наука, необхідність у розвитку сировинної і енергетичної бази.

Поступовий розвиток виробництва формує і розвиває систему суспільних потреб, які працівники використовують спільно у процесі суспільного відтворення: виникає необхідність у розвитку спільного виробництва з використанням складних механізмів, залучення науки до розробок нових засобів виробництва і технологій, транспорту, зв’язку і т. д.

Удосконалення і розвиток виробництва, збагачення суспільства економічним здобутками у свою чергу розвиває особисті потреби людини: вона прагне мати вищу освіту, більш різноманітні форми культурного розвитку, відпочинку, високотехнічні механізми в побуті, автомобілі, обчислювальну техніку в повсякденному житті.

Отже, особисті і суспільні економічні потреби взаємозв’язані і стимулюють заявлений розвиток, який є постійним і безперервним. З цього положення випливає закон зростаючих потреб, який відображає безперервне зростання маси і різноманітності споживчих вартостей в результаті зростання продуктивних сил. Це призводить до зміни структури виробництва і витіснення існуючих потреб новими. Розвиток продуктивних сил, міжнародний поділ праці, спеціалізація сприяють економічному зближенню народів різних країн, що веде до збільшення продуктів праці, а отже, до появи нових потреб.

Цей закон визначає основні правила економічного розвитку:

а) поза потребами неможливе й саме виробництво;

б) рушійною силою розвитку сучасного суспільства є забезпечення умов для безперервного розвитку потреб.

У суспільстві можуть виникати суперечності:

- загальні потреби людини сформовані під впливом розвитку економіки, у конкретно визначеному регіоні, державі можуть не задовольнятися із-за економічного відставання;

- економічні потреби може стримувати дефіцит економічного ресурсу, навіть певні духовні особливості соціуму (релігія, культурні традиції).

3. Соціальні та економічні інтереси особи

Соціальні та економічні інтереси особи – це вигоди, які досягаються у процесі реалізації економічних відносин. Щоб пізнати економічні інтереси необхідно визначити суб’єктів економічних відносин. Ці суб’єкти повинні бути власниками на свою суспільно-виробничу силу (здібності, знання, професійність), на засоби виробництва чи капітали, задіяний у процесі виробництва. Відповідно. Суб’єктами можуть виступати індивіди, товариства, кооперативи, асоціації, фірми. Держава. Вони постійно вступають у різні економічні відносини і мають різноманітні економічні інтереси.

Структура інтересів досить складна. Їх розділяють за носіями інтересу: особа. Сім’я, колектив, народ, світова спільнота. Носії інтересу можуть розподілятися за соціальним станом (робітників, селян, інтелігенції, професійних груп), за віковим (молодь, пенсіонери). Інтереси можуть бути другорядними і визначальними, поточними і перспективними. Так задоволення усіх громадян окремим комфортабельним житлом може бути і поточною, і перспективною – все залежить від рівня економічного розвитку суспільства і його політичних цілей.

Інтереси класифікують і за об’єктом (чого прагне особистість чи колектив). Це майнові, інтелектуальні, фінансові, інтереси пов’язані з моральними умовами чи режимом праці і т. п. Їх послідовність залежить і від суспільного розвитку, виховання, індивідуальних особливостей людини.

Кожна особистість, соціум повинні знати свої інтереси, формувати їх, усвідомлюючи можливості і власні, і суспільства, тому можуть виникати суперечності, які розв’язуються у процесі економічного розвитку, освіти і виховання людини.