3. Бібліографічне оформлення самостійних робіт

Бібліографічний опис являє собою сукупність бібліографічних відомостей про документ, приведених за встановленими правилами і призначених для ідентифікації та загальної характеристики документа. Опис може бути складений на книгу (однотомне або багатотомне видання), серійне видання, окремий том, випуск, номер багатотомного або серійного видання, а також статтю, розділ, главу з книги або серійного видання. Для бібліографічного оформлення студентських робіт досить короткого опису, що включає наступні обов'язкові елементи:

• заголовок;

• вихідні дані;

• відомості про видання;

Бібліографія оформлюється за таким стандартом:

Монографії, 1-3 автори:

Вінник О.М. Господарське право - Київ: Атіка, 2005. - 624 с.

Монографії, 4 автори:

Ринок цінних паперів в Україні / Кузнецова Н. С, Назарчук І. Р., Норка В.С. Ткаченко В.І. /Під. Ред Петренка К П. - К.: Юрін­ком, 1998.

Складові частини журналу:

Нечипоренко І.В. Проблемні питання відповідальності в господарському праві // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - №11. - С 57-80.

Бібліографічні списки розрізняються за повнотою охоплення матеріалу. "Бібліографією" можна називати лише такий список, що гарантує максимальне охоплення видань. Найчастіше складаються "Списки використаної літератури".

Посилання найкраще розміщати в затекстовому списку. Варто акуратно складати бібліографічні списки і не забувати посилатися на джерело.

Бібліографічне посилання може бути приведене цілком або частково в тексті або в примітках. Внутрішньотекстовий спосіб оформлення посилання (у дужках усередині речення) досить незручний. Частіше використовується підрядкове розміщення посилань. Якщо посилання на те ж саме джерело повторюються, використовується форма „Там же”.

4. Алгоритми пошуку інформації

У самостійній роботі студентам приходиться використовувати джерела різних видів. Кожен студент повинний приділити якийсь час вивченню способів, як знаходити необхідну інформацію. Для пошуку літератури, безумовно, необхідне використання каталогів і картотек. Система каталогів цілком відбиває все, чим розташовує бібліотека, тому варто ознайомитися з їхнім змістом, перш ніж звертатися до книжкових полиць відкритого доступу.

Алфавітний каталог, що містить опис добутків печатки за абеткою прізвищ авторів, заголовків і найменувань колективних авторів (установ і організацій), дає можливість підібрати добутку визначеного автора, установити наявність у бібліотеці потрібного видання.

Систематичний каталог, у якому опису книг розташовуються по галузях знання і темам у логічній послідовності, допомагає в підборі літератури за темою. У великих наукових бібліотеках ведуться також предметні каталоги, де описи книг розташовані за змістом, конкретним предметам, об'єктам вивчення, але не в логічній послідовності, як у систематичному каталозі, а за абеткою предметних рубрик. Цей каталог зручний для підбора літератури з окремих питань.

Для пошуку журнальних і газетних публікацій використовуються наявні в бібліотеці систематичні картотеки статей. Матеріали в картотеці розташовуються по галузях знання і темам, картки останніх публікацій ставляться на перше місце, що дозволяє знаходити найбільш актуальні матеріали.

Отже, алгоритми пошуку інформації, на перший погляд, можуть показатися складними, але, опанувавши ними, можна позбутися від значної витрати часу і багатьох турбот.

Самостійна робота з вивчення правових дисциплін усе більш набуває характер дослідної діяльності. Зрозуміло, індивідуальна робота з літературою не відділена від лекцій, семінарів, консультацій. Однак вдумливе читання, складання тез, конспекту, підготовка реферату і т.п. сприяють набагато більш глибокому розумінню досліджуваної проблеми. До того ж організація самостійної роботи студентів ставить задачу не тільки рішення вже сформульованих викладачем проблем, але і формування у студентів проблемного бачення. А для цього, насамперед, необхідні глибокі знання, уміння самостійно орієнтуватися в стрімкому потоці інформації.