Література [1,2,5,36,60,62,68,91,92,98]

Тема 12. Особливості державного забезпечення захисту прав споживачів

Громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). Права громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів).

Державний контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Поняття державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. Система державних органів, що здійс­нюють захист прав споживачів. Повноваження рад, їх виконавчих та розпорядчих органів, місцевих державних адміністрацій. Держав­ний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації та його територіальні органи. Органи і установи державного санітар­ного нагляду України. Інші органи державної виконавчої влади, на які покладено контроль за якістю і безпекою товарів (робіт, послуг), призначених для споживачів. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення, судові органи. Основні завдання, фу­нкції та права.

Правові гарантії забезпечення належної якості товарів. Державні гарантії щодо забезпечення громадянам захисту їх інтересів як спо­живачів; надання можливості вільного вибору товарів (робіт, по­слуг) та набуття знань і кваліфікації; придбання або одержання то­варів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я та життєдіяльності.

Недійсність умов договорів, що обмежують права споживача.

Література [1,2,5,21,60,62,76,91,92,98] Тема 13. Стандартизація і сертифікація

Державна система стандартизації. Основні принципи стандарти­зації. Нормативні документи із стандартизації. Державні стандарти України. Обов'язкові та рекомендовані вимоги.

Галузеві стандарти, стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок.

Технічні умови і стандарти підприємств.

Управління діяльністю у сфері стандартизації. Технічні комітети із стандартизації.

Види сертифікації та її мета. Сертифікація продукції: обов'язкова та добровільна. Державна система сертифікації.

Правові способи і порядок захисту порушених прав споживачів.

Література [1,2,9,60,62,91,92,98] Тема 14. Відповідальність суб'єктів підприємництва

Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності. Гос­подарсько-правові санкції: грошові та натуральні, майнові й органі­заційні. Функції господарсько-правової відповідальності. Підстави господарсько-правової відповідальності.

Фінансові санкції: за порушення законодавства про господарську діяльність, за порушення законодавства про грошовий обіг, за по­рушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, за по­рушення податкового законодавства.

Злочини у сфері підприємницької діяльності. Злочини проти по­рядку здійснення підприємницької діяльності.

Злочини, що перешкоджають правомірній підприємницькій дія­льності.

Література [1,2,3,5,22,28,50,60,62,68,88,91,92,98]. Методичні рекомендації з організації самостійної роботи

1. Робота з книгою

У самостійні роботі з вивчення дисципліни „ Правове регулювання підприємницької діяльності” студентам доводиться використовувати літературу різних видів. Для того щоб глибоко зрозуміти зміст книги, потрібно вміти раціонально її читати. Попередній перегляд книги дозволить вирішити питання, чи варто її читати (попередній перегляд включає ознайомлення з титульним листом книги, анотацією, передмовою, змістом). При ознайомленні зі змістом необхідно виділити глави, розділи, параграфи, що представляють для вас інтерес, швидко їх переглянути, знайти місця, що стосуються обраної теми (абзаци, сторінки, параграфи), і познайомитися з ними загалом.

Наступний етап роботи з книгою – читання виділених місць у швидкому темпі. Ціль швидкого читання – визначити до якого питання доповіді або реферату має відношення інформація і що з нею робити, як застосувати, чим доповнити.

Сформулюємо наступні рекомендації швидкого читання:

- ясно усвідомити і чітко зафіксувати мету читання: з якого саме питання потрібна інформація, для чого вона потрібна, її характер і т.д.;

- оперативно змінювати швидкість читання, сповільнюючи темп на інформації, що представляє інтерес, збільшувати швидкість читання інших частин. Описовий текст читається швидше, ніж текст складних умовиводів, доказів;

- зосереджено працювати над текстом, без відволікання. Це забезпечить глибоке розуміння тексту;

• уміти визначати структуру тексту - співпідпорядкованість його частин (глав, параграфів, рубрик), взаємозв'язок тексту з малюнками, таблицями, графіками, виносками, примітками і додатками;

• розуміти зміст прочитаного при швидкому ознайомленні з текстом (виробити здатність при прочитанні цілого речення відразу розуміти його зміст і значення).

Швидкість правильного читання повинна бути в 3-4 рази вище швидкості мови.

До значущих елементів книги відносяться відомості про автора і заголовок книги, її тип або жанр, відомості про відповідальність (редакторах, організаціях, що брали участь у підготовці видання, і т.д.), вихідні дані, анотація. Ці відомості, розташовані зазвичай на титульному аркуші і його обороті, допомагають скласти попередню думку про книгу. Глибше зрозуміти зміст книги дозволяють вступна стаття, післямова, передмова, коментарі, списки літератури.

Передмова знайомить з подіями епохи, іншими працями автора, а також містить довідково-інформаційний матеріал.

Багато наукових книг і статей мають у своєму апараті списки літератури, що підвищують інформаційну цінність видання і дають читачам можливість підібрати додаткову літературу з даної тематики.

Якщо видання включає велике число матеріалів, орієнтуватися в них допомагають спеціальні покажчики.

Науково-довідковий апарат, при вмілому його використанні, сприяє більш глибокому засвоєнню змісту книги.

Окремий етап вивчення книги - ведення запису прочитаного. Існує кілька форм ведення записів - план (простий та розгорнутий), виписки, тези, анотація, резюме, конспект.

План являє собою перелік питань, розглянутих у книзі або статті. Планом, особливо розгорнутим, зручно користуватися при підготовці тексту власного виступу або статті на яку-небудь тему. Кожен пункт плану розкриває одну зі сторін обраної теми, а всі пункти в сукупності охоплюють її цілком. Більш складною формою записів є тези - стислий виклад основних положень тексту у формі твердження або заперечення. Тези складаються після попереднього знайомства з текстом, при повторному прочитанні. Вони служать для збереження інформації в пам'яті і є основою для дискусії.

Анотація - короткий виклад змісту - дає загальне уявлення про книгу, брошуру, статтю. Резюме коротко характеризує висновки, головні підсумки добутку.

Найбільш розповсюдженою формою записів є конспект. Бажано починати конспектування після того, як все джерело прочитане і складено його план. Основну тканину конспекту складають тези, доповнені міркуваннями і доказами. Конспект може бути текстуальним, вільним або тематичним. Текстуальний конспект створюється і уривків оригіналу - цитат, зі збереженням логіки і структури тексту. Вільний конспект ґрунтується на викладі матеріалу в зручному для читача порядку (наприклад, думки, розкидані по всій книзі, зводяться воєдино). У тематичному конспекті за основу береться тема або проблема, він може бути складений по декількох джерелах.

Економію часу при конспектуванні дає використання різного роду скорочень, абревіатури і т.п.