- •В. В. Бедь
- •§ 1. Предмет ізавдання юридичної психології
- •§ 2. Історія розвитку юридичної психології2
- •§ 3. Система юридичної психології
- •§ 1. Методологічні принципи в юридичній психології
- •§ 2. Методи пізнання в юридичній психології
- •§3. Методи психологічного впливу на особистість
- •§ 1. Поняття про психіку ісвідомість особистості
- •§ 2. Психічні процеси
- •Середні значення абсолютних порогів відчуттів для різних органів відчуття людини
- •§3. Психічні властивостіособистості
- •Співвідношення темпераменту і типу нервової системи
- •§ 4. Психічністаниособистості
- •§ 1. Правова соціалізація
- •§ 2. Правова соціалізація
- •§ 3. Психологічніумовидієвостіправових норм
- •§ 1. Поняттяособистостізлочинця ітипологіязлочинців
- •§ 2. Соціально-демографічна характеристика особистостізлочинця
- •§ 3. Психологія неповнолітніхзлочинців
- •§ 4. Психологіяорганізованоїзлочинності
- •§ 1. Психологічні причинизлочинної поведінки
- •§ 2. Психологічна структура злочинного діяння
- •§ 3. Психологічні наслідкискоєногозлочину
- •§ 1. Психологіяогляду місця події
- •§ 2. Психологіяобшукуі вилучення
- •§ 3. Психологія впізнання
- •§ 4. Відтворенняобстановки іобставин події
- •§5. Психологія перевірки свідчень на місці
- •§6. Судово-психологічна експертиза
- •§ 1. Психологіяформування показань
- •§2. Психологіядопиту потерпілого
- •§3. Психологіядопиту підозрюваного іобвинуваченого
- •§4. Психологіядопиту свідків
- •§5. Психологічніособливості допиту неповнолітніх
- •§6. Психологіяочної ставки
- •§ 1. Психологічна характеристика судової діяльності(при розгляді кримінальних справ)
- •§2. Психологіясудді
- •§3. Психологічні особливостісудового допиту
- •Психологічні особливості допиту
- •Підсудного, який на попередньому слідстві визнавав себе винним, а в суді провину заперечує
- •§4. Психологіясудових суперечок і винесення вироку
- •§ 1. Психологія прокурорської діяльності
- •§2. Психологічніособливостідіяльностіадвоката
- •Характеристика різноманітних тактичних варіантів захисту підсудного1
- •§3. Психологічніаспекти відносинадвоката і прокуроравсуді
- •§4. Судова етика в діяльності прокурора й адвоката
- •§ 1. Загальна характеристика психологічних засобів мови юриста
- •§2. Психотехніка судової промови
- •§3. Психологічніособливості промовисудді, прокурорайадвокатавсуді
- •§2. Психологічна характеристика цивільного процесу
- •§3. Психологічніособливостідіяльності господарськогосуду
- •§ 1. Психологічна консультація в кримінальному процесі
- •§2. Судово-психологічна експертиза в кримінальному процесі
- •§3. Судово-психологічна експертиза в цивільному та адміністративному праві
- •§ 1. Психологіязасудженого, завдання іумови ресоціалізації
- •§2. Психологічніаспекти організації життєдіяльностізасуджених
- •§3. Методи вивчення особистостізасудженого і психологічного впливу на нього впроцесі перевиховання
- •Типи акцентуацій характеру
- •Психологічні правила забезпечення інтенсивності, осмисленості і стійкості спостереження при огляді місця події
- •Підготовка слідчого до обшуку1
- •Психодіагностика причетності особи до правопорушення за відсутності доказів1
- •Рекомендації для подолання психологічного бар'єра у спілкуванні захисника і підзахисного1
- •Засоби вираження юристом психолого-педагогічного такту в спілкуванніз людьми
- •Структура судової промови
- •1 Вступна частина
- •Логічні помилки в доказі висунутого юристом положення1
- •Психологічні елементи підготовки до привселюдного виступу1
- •Типи професійної мотивації
- •Списоквикористаної та рекомендованої літератури
- •§1. Предмет і завдання юридичної психології 5
- •Юридична психологія
- •Psychology of law
Логічні помилки в доказі висунутого юристом положення1
Помилка щодо слідства — ігнорування можливості існування багатьох причин. Якщо встановлюється багато причин, то з них виявляється конкретна, що обумовила цю подію.
Помилка поспішного узагальнення — не враховуються всі обставини, що є причиною явища (події), із приводу якого робиться узагальнення.
Помилка спірної підстави: як аргумент, що підтверджує тезу, висувається таке положення, що саме по собі потребує доказу (є спірним).
Порочне коло або коло в доказі: теза виводиться з посилань, а посилання, у свою чергу, виводяться із тези (утворюється коло, що не доказує ні тези, ні посилань).
При роботі над цим додатком автор спирався на такі джерела: Ивин А. А. Основы теории аргументации. — М.: Владос, 1997; Кондаков Н. И. Логический словарь. — М.: Наука, 1971.
Підміна тези: почавши доказувати одне положення (тезу), через якийсь час заміняють його іншим положенням (тезою), порушуючи тим самим закон тотожності.
Аргументація до людини — замість аргументів посилаються на людину, авторитет якої підтримує висунуту тезу (замість обґрунтування помилкової тези посилаються на людину, яка підтримує її і має негативну характеристику).
Аргументація до публіки — прагнучи довести висунуту тезу, юрист вдається не до об'єктивних аргументів, а намагається впливати на почуття людей.
Додаток 12
Характерні жести, знання яких важливе для судового оратора
Жести руками
Відкриті долоні - чесність, відвертість.
Долоня, повернена вгору - прохальний жест. З такою позицією легше домогтися виконання прохання, тому що вона не демонструє тиску від того, хто просить.
Долоня, повернена униз (дивиться в підлогу) - владність. З боку того, хто використовує подібну позицію, відчувається психологічний тиск. Руки, перехрещені на грудях, - спроба сховатися, відсторонитися від ситуації. Негативна реакція.
Схрещені на грудях руки зі стиснутими в кулаки долонями - посилений жест схрещених рук. Вороже ставлення. Можливість психічної атаки. Схрещені руки з пальцями, що щільно обіймають передпліччя (охоплення рук) - негативно-придушене ставлення до ситуації.
Схрещені руки з позицією великих пальців вертикально спрямованих вгору -почуття захисту (перехрещені руки), упевненість (демонстрація великих пальців).
Одна рука перехоплює другу, що вертикально йде вздовж тіла, в ділянці передпліччя, ліктя або плеча: більш легка форма перехрещених рук. Руки вільно опущені, але одна ніби потискує другу - спроба зберегти емоційний спокій.
Одною рукою робить жест ніби поправляє гудзик на рукаві другої, браслет годинника, манжету - прихована знервованість. Руки за спиною:
Одна рука охоплює другу в ділянці долоні - самовпевненість, владність, почуття переваги.
Одна рука охоплює зап'ястя іншої - спроба самоконтролю. Одна рука перехоплює верхню зону передпліччя другої - спроба самоконтролю, але виражена сильніше, ніж у попередньому випадку. Роль великого пальця - демонстрація агресивності, сили, напористості, почуття переваги.
Руки в кишенях, великі пальці зовні - упевненість, зарозумілість, що атакує жест. У жінок - агресія, панівний характер.
Великі пальці, що стирчать із задніх кишень - панівний характер.
Закінчення додатка 12
Жести ногами |
Носки ноги - показник зацікавленості - своїм напрямком показує на того, в кому людина зацікавлена або знаходить його привабливим. Широко розставлені ноги: У позиції стоячи - агресія, впевненість, готовність до дій, активність. У позиції сидячи - упевненість, внутрішня розслабленість. Перехрещування ніг (жест нога за ногу) - захист, тенденція до замкнутості. У цілому жест інтерпретується залежно від контексту ситуації. Перехрещені ноги і перехрещені руки - несхвалення, несприйняття, посилений захист. Американська позиція "шістка" (щиколотка однієї ноги лежить на коліні другої) - активність, упевненість самовпевненість. Перехрещені ноги і сплетені пальці навколішках - самозосередження, замкнутість. Перехрещені щиколотки - захист, напруження, негативне ставлення, знервованість, страх. |
Жести біля щоки або біля підборіддя |
Рука як опора підтримує голову - нудьга, співрозмовнику не цікаво те, про що ви говорите. Долоня зімкнута, вказівний палець спрямований вгору - жест оцінки інформації, що надходить. Рука на щоці, але не тримає голову - інтерес. Погладжування підборіддя - ухвалення рішення. Проведення пальцями по губах (або під носом) - ознака можливої брехні. Почухування підборіддя - міркування й оцінка. Захоплення носа в пучки трохи нижче перенісся в поєднанні з закритими очима - зосередження. Рука біля щоки - щока упирається на складені в кулак пальці, а вказівний палець випрямлений у напрямку до вилиці - міркування, замисленість. Вказівний палець торкається носа, інші прикривають рот - підозріливість, скритність, недовіра. Торкання або потирання носа - брехливість того, хто це робить. Вказівний палець торкається щоки, а інші розташовуються під підборіддям - критична оцінка. Рука погладжує шию - невдоволення, заперечення, гнів. Потирання вуха - нетерпіння, бажання перервати, знервованість. Особа ледве схилена вбік і спирається на долоню або кулак - "телефонна поза" - внутрішній монолог, нудьга. |
Рухи головою |
Голова трохи нахилена вбік - інтерес. Голова опущена - негативне, критичне ставлення. Обидві руки закинуті за голову - почуття впевненості або переваги в усьому. Голова тримається прямо або трохи піднята - нейтральна позиція. Голова трохи піднята, повіки трохи прикриті або куточки очей примружені, погляд спрямований униз - зарозумілість, зневага, перевага. Голова ледь опущена, погляд з-під лоба - несхвальне ставлення до ситуації, настороженість. Руки за голову в поєднанні з позицією ніг у вигляді "четвірки " - прагнення демонструвати володіння ситуацією, самовпевненість, почуття переваги. |