5 Особливості інтерпретації результатів отриманих за допомогою проективної техніки.

1. Особливості стимульного матеріалу (його неоднозначність, невизначеність, малоструктурованість, що є необхідною умовою реалізації принципу проекції. В процесі взаємодії особистості із стимульним матеріалом відбувається його структуризація, в ході якої особистість проектує особливості свого внутрішнього світу: потреби, конфлікти, тривогу тощо). 2. Особливості поставленої перед респондентом задачі (відносно неструктурована задача, яка допускає необмежену різноманітність можливих відповідей, – одна з основних особливостей проективних методик. Тестування за допомогою проективних методик – замасковане тестування, оскільки респондент не може здогадатися, що саме в його відповіді є предметом інтерпретації експериментатора. Проективні методики менше містять фальсифікації, ніж опитувальники, побудовані на відомостях про індивіда). 3. Особливості обробки і інтерпретації результатів. (Деякі методики не містять математичного апарату для об'єктивної обробки отриманих результатів, не містять норм).  Ці методики перш за все характеризують якісний підхід до дослідження особистості, а не кількісний, як психометричні тести. І тому ще не розроблені адекватні методи перевірки їх надійності і надання їм валідності. В деяких методиках розроблені паралельні форми (Метод чорнильних плям Хольцмана як приклад рішення проблеми надійності). Для більш точного дослідження дані, отримані за допомогою проективных методик, слід співвідносити з даними, отриманими за допомогою інших методів. 

Класифікація проективних методик:

1. Методики доповнення. Стимульний матеріал:   Набір слів-стимулів. Від респондента вимагається назвати слова, які "спадають на думку у зв'язку з почутим словом (асоціативний тест К.Г. Юнга). 

Набір незакінчених речень або нескінчена розповідь, які вимагають завершення ("Незавершені речення "). 

Питання, на яке необхідно дати певну кількість відповідей ("Хто Я?"). 2. Методики інтерпретації . Стимульний матеріал – набір картинок, фотографій. Від респондента вимагається скласти розповідь (ТАТ, САТ) по запропонованих картинках; відповісти на питання на запропоновану ситуацію на картинках (Тест фрустрації Розенцвейга, Тест Шахраюючи); відібрати приємні-неприємні картинки-фотографії (Тест Сонді).  3. Методики структуризації . Малоструктурованний стимульний матеріал (Тлумачення випадкових форм Г.Роршаха). 

4. Методики вивчення експресії (аналіз почерку, особливостей мовної поведінки). 

5. Методики вивчення продуктів творчості . Предметом інтерпретації є малюнок, який малює респондент ("Будинок. Дерево. Людина", "Дерево", "Людина", "Два будинки", "Малюнок сім'ї", "Піктограма" " Автопортрет", "Картина світу", "Вільний малюнок", "Неіснуюча тварина").

6 Показники якості психологічного обстеження

Будь-яке психологічне дослідження або діагностика може проводитися добре або погано з різних причин. Для оцінки якості діагностичних процедур використовується ряд показників: Валідність, Достовірність, Надійність, Репрезентативність, Адаптованість методики до особливостей менталітету суспільства Валідність – це характеристика ступеню, в якому тест вимірює те, для чого він призначений. Наприклад, якщо тест орієнтований на вимірювання психічної стійкості, то він повинен вимірювати тільки цю особливість і ніяку іншу. Одним із способів встановлення валідності  є порівняння показників за психологічним тестом  з експертними оцінками даної якості (або якостей) у випробовуваних. Достовірність -  стійкість вимірювальної процедури. Вона відрізняється від валідності в ситуаціях, коли випробовуваний намагається навмисно спотворити  відповідь або характеристику, яку вимірюють, лінійно пов'язану з якою-небудь іншою характеристикою. Для підвищення достовірності використовуються різні прийоми  типу: введення додаткових шкал (брехні, корекції); використовування ознак, незалежних від діагнозу тощо. Достовірність – це стійкість вимірювальної процедури, зокрема, до фальсифікації, тобто навмисному спотворенню Надійність оцінює узгодженість показників, отриманих на тих самих випробовуваних при повторному тестуванні тим самим тестом або еквівалентною його формою. Іншими словами, тест повинен відтворювати через певний час один і той же результат на фіксованій вибірці випробовуваних за умови, що за цей час, згідно теоретичним уявленням, дана характеристика значно не змінюється. 

Існує три основні методи оцінки надійності:

–Повторне тестування (ретестова надійність);

–Паралельне тестування (еквівалентна надійність);

–Розщеплювання (узгодженість).В першому випадку проводиться повторне тестування тим самим тестом одних і тих самих випробовуваних. В другому – використовуються дві еквівалентні форми тесту. Для оцінки узгодженості тест розщеплюється на дві частини і проводиться обстеження однієї групи двома частинами тесту.

Репрезентативність – здатність вибірки випробовуваних бути представницькою, тобто достатньо точно (адекватно)відображати характеристики того контингенту випробовуваних, що був обстежений. Якщо ви маєте тестові норми, отримані на старшокласниках, то їх не можна застосовувати для оцінки (наприклад, особистісних особливостей) дорослих людей. Етапи психодіагностичного процесу за Й. Шванцаре 

1. Формулювання проблеми на підставі вивчення всіх відомостей про індивіда (анамнез, спеціальні медичні висновки, відомості про індивіда з погляду його успішності у навчальному закладі тощо.).

2. Формулювання гіпотез і вибір діагностичних методів.

3. Проведення тестування; аналіз отриманих даних.

4. Формулювання висновків (наприклад, про рівень психічного розвитку).

5. Відповіді на питання, поставлені на першому етапі.

6. Формулювання заходів, що є бажаними на підставі психологічного висновку.