3 Можливості проективних методик

Сучасні проективні методики, з одного боку, вимагають незначних тимчасових витрат за проведення, з іншого боку — орієнтовані виявлення глибинних переживань, і відносин. Глибинна діагностика із застосуванням проективних методик (>Сонди, Люшер та інших.) варта виявлення прихованих чи приховуваних мотивів, відносин, структури свідомості людини та несвідомих переживань [9].Проективние методики дають можливість довідатися, що людина думає і відчуває насправді. Упрофконсультировании методи діагностики із застосуванням проективних методик можна використовувати визначення справжніх мотивів вибору професії, інтересів і захоплень, ставлення до та інших людям, провідних життєвих цінностей, планів і поглядів на майбутньому, змісту турбот, джерел страхів, проблем, витіснених комплексів тощо. буд. Комп'ютерні проективні методики колірних і портретних виборів поєднують у собі результати експрес-діагностики і глибинної діагностики, що зробила їх незамінними в практичну роботу. Усі проективні методики об'єднує здатність відбивати як у екрані найважливіші аспекти особистості їх взаємозалежності і цілісності функціонування [1,с.324]. Ці методики характеризує також спільність формального побудови і подібність в стратегії проективного експерименту: поведінціпсихолога-исследователя, доборістимульного матеріалу, постановці діагностичних завдань [4, з. 237]. Прийнято казати про наступних відмітних ознаках проективнихметодик:1) так звана невизначеністьстимульного матеріалу чи інструкції до завдання, завдяки чому випробовуваний має відносної свободою на виборі відповіді чи тактикиповедения;2) діяльність випробуваного відбувається у атмосфері доброзичливості і за повної відсутності оцінкової ставлення з боку експериментатора. Ця деталь, як і того, що випробовуваний звичайно знає, що у відповідяхдиагностически значимо, призводять до максимальної проекції особистості, необмежуваною соціальними нормами оцінками;

3) проективні методики вимірюють не той чи інший психічну функцію, а свого роду модус особистості її взаєминах із соціальним оточенням [2, З. 154].

4 Проблеми валідності і надійності проективних методів

Очевидна валідність — це уява про тест, сферу його використання, результативність та прогностичну цінність, що виникає у піддослідного або будь-якої іншої особи, яка не має спеціальних відомостей про характер використання та спрямованість методики. Власне кажучи, очевидна валідність не є компонентом об'єктивно встановлюваної валідності. Водночас висока очевидна валідність є здебільшого вельми бажаною. Вона є суттєвою детермінантою мотивованості піддослідних у обстежуванні, стимулює серйозніше та відповідальніше ставлення до роботи, до висновків психолога.

Достатній рівень очевидної валідності є особливо важливим для методик, призначених для обстеження дорослих. Якщо склад тестових завдань буде здаватися несерйозним, надмірно легким, таким, що не відповідає суті досліджуваної сутності, це може призвести до іронічного, негативно критичного або навіть ворожого ставлення піддослідних до ситуації обстеження. Навпаки, гіпертрофоване ставлення до можливостей методики, не зовсім адекватна уява про її спрямованість та прогностичну цінність можуть викликати надмірну мотивацію, небажану емоційну напруженість, тенденцію симулювати або дисимулювати відповіді. Зрозуміло, що у наведених прикладах за рахунок неадекватної очевидної валідності реальна валідність тесту різко знизиться.

Уява піддослідних та користувачів психодіагностичної інформації про очевидну валідність немалою мірою пов'язується з назвою методики, оскільки ця частина відомостей про тест найдоступніша неспеціалістам. Слід уникати туманних, надто загальних назв на бланках опитувальних листів, тестових зошитах, які можуть бути невірно витлумачені (наприклад, «Тест особистості», «Тест розумових здібностей», «Комплексна батарея оцінки досягнень» тощо). Адекватність уяви про валідність методики підвищується за рахунок введення в інструкцію для піддослідного короткої інформації про мету дослідження.

Очевидна валідність підвищує залучення до тексту завдань, які є найприроднішими з точки зору вдової, статевої, професійної специфіки піддослідних. З метою підвищення очевидної валідності слід уникати малозрозумілих формулювань та спеціальних термінів. Неадекватно завищена очевидна валідність спричинює більш виявлений феномен контамінації критерію.

Зауважимо, що очевидна валідність в англомовній психологічній діагностиці має назву «зовнішньої валідності» (face validity), а також «валідності довіри» (faith validity).