
- •Передмова
- •МЕХАНІКА
- •1. КІНЕМАТИКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •1.1. Основні поняття
- •1.4. Прямолінійний рух
- •1.5. Криволінійний рух. Рівномірний рух по колу
- •2. ДИНАМІКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •2.1. Основні закони динаміки. Сила. Рівнодійна сила
- •2.2. Сили в механіці
- •2.4. Алгоритм розв’язання кількісних задач із фізики
- •2.5. Методичні рекомендації щодо розв’язання задач з динаміки
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ В МЕХАНІЦІ
- •3.1. Імпульс тіла. Імпульс сили
- •3.2. Закон збереження імпульсу
- •3.3. Реактивний рух
- •3.4. Енергія. Закон збереження енергії. Види енергії
- •3.5. Види механічної енергії та їх зв’язок з роботою
- •3.6. Механічна робота і потужність
- •3.7. Механічний удар
- •3.8. Прості механізми
- •4. МЕХАНІКА ТВЕРДОГО ТІЛА
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Умови і види рівноваги твердого тіла
- •4.3. Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- •4.4. Зіставлення рівнянь механіки поступального й обертального рухів (табл. 2)
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ГІДРОСТАТИКА І АЕРОСТАТИКА
- •5.1. Тиск
- •5.2. Закон Паскаля
- •5.3. Гідростатичний тиск
- •5.4. Сполучені посудини
- •5.5. Гідростатичний парадокс
- •5.6. Гідравлічна машина
- •5.7. Закон Архімеда
- •5.8. Умови плавання тіл (табл. 3)
- •5.9. Атмосферний тиск, його вимірювання
- •5.10. Приклади розв’язання задач
- •6. ГІДРОДИНАМІКА І АЕРОДИНАМІКА
- •6.1. Струминна течія рідин і газів
- •6.2. Рівняння Бернуллі
- •6.3. Підйомна сила крила літака
- •6.4. Коефіцієнт лобового опору для тіл різної форми (табл. 4)
- •1. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНО-КІНЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ БУДОВИ РЕЧОВИНИ
- •1.1. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії та їх дослідне обґрунтування
- •2. ВЛАСТИВОСТІ ГАЗІВ (ГАЗОВІ ЗАКОНИ)
- •2.2. Газові закони
- •2.3. Закон Дальтона
- •2.5. Середня довжина вільного пробігу молекул
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ВЛАСТИВОСТІ ПАРИ
- •3.1. Пара. Випаровування і конденсація
- •3.2. Насичена і ненасичена пара
- •3.3. Вологість повітря (відносна й абсолютна). Точка роси
- •3.4. Кипіння. Перегріта рідина
- •3.5. Приклади розв’язання задач
- •4.2. Поверхнева енергія. Поверхневий натяг
- •4.3. Явище змочування. Капілярні явища
- •4.4. Формула Лапласа
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ
- •5.1. Кристалічні та аморфні тіла. Їхні властивості
- •5.2. Типи твердих кристалів
- •5.3. Рідкі кристали
- •5.4. Дефекти кристалічних ґраток
- •5.5. Механічні властивості твердих тіл
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •6. ТЕПЛОВЕ РОЗШИРЕННЯ ТВЕРДИХ І РІДКИХ ТІЛ
- •6.1. Графік залежності потенціальної енергії взаємодії найпростіших молекул від відстані між ними (потенціальна яма)
- •6.2. Лінійне й об’ємне розширення твердих і рідких тіл
- •6.3. Особливості теплового розширення води
- •6.4. Приклади розв’язання задач
- •1.1. Внутрішня енергія ідеального газу
- •1.2. Робота ідеального газу. Її геометричне тлумачення
- •1.5. Питома теплоємність речовини
- •1.6. Питома теплота згоряння палива. ККД нагрівача
- •1.7. Змінювання агрегатного стану речовини
- •2. ПЕРШИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. АДІАБАТИЧНИЙ ПРОЦЕС
- •3. ДРУГИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. ЕНТРОПІЯ
- •4. ТЕПЛОВІ ДВИГУНИ
- •ЕЛЕКТРОДИНАМІКА
- •1. ЕЛЕКТРОСТАТИКА
- •1.1. Електричний заряд. Закон збереження заряду
- •1.7. Електризація тіл
- •2. ПОСТІЙНИЙ СТРУМ
- •2.1. Електричний струм. Сила струму. Густина струму
- •2.3. Послідовне і паралельне з’єднання провідників
- •2.4. ЕРС. Закон Ома для повного кола. З’єднання елементів
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. СТРУМИ ПРОВІДНОСТІ
- •3.2. Струм в електролітах
- •3.4. Струм у напівпровідниках
- •3.5. Струм у вакуумі (струм переносу)
- •3.6. Приклади розв’язання задач
- •4. МАГНЕТИЗМ
- •4.1. Магнітне поле. Магнітна індукція поля
- •4.2. Магнітне поле струму
- •4.3. Дія магнітного поля на рухомий заряд (сила Лоренца) і провідник зі струмом (сила Ампера). Правило лівої руки
- •4.4. Дія магнітного поля на рамку зі струмом. Магнітний потік
- •4.5. Закон взаємодії паралельних струмів
- •4.6. Магнітне поле у речовині
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ІНДУКЦІЯ
- •5.1. Явище електромагнітної індукції. Вихрове електричне поле
- •5.3. Індукційні струми в суцільних провідниках
- •5.4. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля
- •5.5. Електромагнітне поле. Теорія Максвелла в якісному вигляді
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •ФІЗИКА КОЛИВАНЬ
- •1. КОЛИВАЛЬНИЙ РУХ
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Гармонічні коливання
- •2. ЗМІННИЙ СТРУМ
- •2.1. Одержання змінного синусоїдного струму. Закономірності змінного струму
- •2.2. Діюче значення змінного струму
- •2.3. Опір змінному струму. Закон Ома для змінного струму
- •2.4. Електричний резонанс. Резонанс напруг. Резонанс струмів
- •2.5. Випрямлення змінного струму
- •2.6. Трансформація змінного струму
- •2.7. Змінний струм високої частоти
- •2.8. Приклади розв’язання задач
- •3. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КОЛИВАННЯ
- •3.2. Закономірності вільних електромагнітних коливань. Згасаючі коливання
- •3.3. Отримання незгасаючих електромагнітних коливань
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. МЕХАНІЧНІ ХВИЛІ. ЗВУК
- •4.1. Поздовжні і поперечні хвилі. Промінь. Довжина хвилі. Фронт хвилі
- •4.2. Принцип Гюйгенса
- •4.3. Інтерференція хвиль
- •4.4. Дифракція хвиль
- •4.5. Звук. Звукові хвилі. Інтенсивність, висота і тембр звуку
- •4.6. Луна. Звуковий резонанс
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ
- •5.1. Випромінювання електромагнітних хвиль відкритим коливальним контуром
- •5.3. Принцип радіозв’язку. Модуляція і детектування (демодуляція)
- •5.4. Класифікація радіохвиль і особливості їх поширення
- •5.5. Приклади розв’язання задач
- •ОПТИКА
- •1. ХВИЛЬОВА ОПТИКА
- •1.1. Монохроматичне світло. Заломлення світла
- •1.2. Дисперсія світла
- •1.4. Інтерференція білого світла за Френелем
- •1.5. Інтерференція білого світла за Ньютоном. Кільця Ньютона
- •1.6. Дифракція білого світла
- •1.7. Поляризація світла
- •2. ГЕОМЕТРИЧНА ОПТИКА
- •2.2. Закони відбивання світла
- •2.3. Закони заломлення світла. Повне відбивання світла
- •2.4. Хід променів через плоскопаралельну пластинку, призму
- •2.5. Сферичні лінзи
- •2.6. Око як оптична система
- •2.8. Сферичні дзеркала
- •2.9. Приклади розв’язання задач
- •3. ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА СПЕКТРИ
- •3.1. Люмінесценція
- •3.2. Інфрачервоні та ультрафіолетові промені
- •3.3. Рентгенівські промені
- •3.4. Спектри випромінювання. Спектри поглинання
- •3.5. Спектральний аналіз
- •1.1. Поняття про простір і час
- •1.2. Постулати СТВ. Перетворення Лоренца
- •1.4. Приклади розв’язання задач
- •2. КВАНТОВА ОПТИКА
- •2.1. Теорія Планка. Імпульс фотона
- •2.2. Фотоефект
- •2.3. Фотоелементи та їх застосування
- •2.4. Світловий тиск
- •2.5. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •2.6. Хімічний вплив світла. Чорно-біла фотографія. Фотосинтез. Ланцюгові реакції
- •2.7. Приклади розв’язання задач
- •3. ФІЗИКА АТОМА
- •3.1. Планетарна модель атома Резерфорда
- •3.2. Постулати Бора. Борівські орбіти
- •3.3. Атом Гідрогену за Н. Бором
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА
- •4.1. Відкриття протона і нейтрона
- •4.2. Теорія будови ядра
- •4.3. Енергія зв’язку ядра. Дефект маси
- •4.4. Природна радіоактивність
- •4.6. Часткове звільнення внутрішньоядерної енергії при екзотермічних ядерних реакціях
- •4.7. Закон радіоактивного розпаду
- •4.8. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ
- •5.1. Фізика елементарних частинок
- •5.2. Приклади розв’язання задач
- •Предметний покажчик

2. Геометрична оптика
Рис. 326 |
Рис. 327 |
2.6. Око як оптична система
Око являє собою оптичну систему, яка дає зображення на світочутливій сітчастій оболонці очного яблука — сітківці.
Око як оптичний прилад складається з чотир ьох лінз
(рис. 328):
1)рогова оболонка — основна за оптичною силою лінза;
2)опукло-ввігнута рідка лінза (передня камера ) — розсіювальна лінза, основний компенсатор аберації в оп тичній системі ока;
3)кришталик — лінза, яка забезпечує акомодацію ока;
4)скловидне тіло.
Оптичний центр ока 5 міс-
титься біля задньої стінки кри- |
|
шталика. Перед кришталиком |
|
є так звана райдужна оболонка |
|
7, в якій посередині є отвір — зі- |
|
ниця; він може змінювати свій |
|
діаметр залежно від того, яка |
|
кількість світла потрапляє в око. |
|
При більшій інтенсивності світ- |
|
ла зіниця звужується (≈ 2 мм), |
Рис. 328 |
при малій (0,01 лк) — розширю- |
ється (≈ 8 мм). За кришталиком міститься очне яблуко, заповне-
не скловидним тілом (4). На дні очного яблука розташована сітківка 6, яка сприймає зображення. Через оболонку ока в задній його частині входить зоровий нерв.
341

Оптика
Акомодація ока — фокусування зображення різновіддалених предметів на сітківці ока. Відбувається за допомогою стиснення чи розтягування кришталика очними м’язами (змінювання фокусної відстані ока).
Межі акомодації для нормального ока від 15—20 см до u .
Здатність ока до акомодації забезпечує зображення
предметів на поверхні сітківки.
Відстань найкращого зору (L0) — це відстань до предме-
та, що розглядається, коли око акомодує при ненапруженому кришталику. Для нормального зору L0 = 25—30 см.
До вад ока належить короткозорість (зображення отримуємо перед сітківкою) і далекозорість (зображення отримуємо за сітківкою). Для компенсації короткозорості застосовують окуляри із розсіювальних лінз, а далекозорос-
ті — окуляри із збиральних лінз.
Оптична вісь ока — пряма, що проходить через оптич-
ний центр ока і центр жовтої плями сітківки.
Редуковане око — схематично зображене око із здійсненою акомодацією (без дотримання масштабів) (рис. 329):
h = atg ϕ, h tgϕ
де ϕ — кут зору на предмет;
a — оптична база ока (стала величина).
Лінійні розміри зображення на сітківці ока прямо пропорційні тангенсу кута зору.
|
O a |
|
h
Рис. 329
2.7.Оптичні прилади. Кутове збільшення
Оптичні прилади, що збільшують кут зору на розглядуваний предмет:
342

2. Геометрична оптика
—лупа, мікроскоп — на мікрооб’єкти;
—бінокль, телескоп — на віддалені предмети.
Лупа — збиральна лінза з певною фокусною відстанню f; предмет розташовують відразу за фокусом (d = f):
Γлупи = Lf0 .
л
Застосовують лупи, що дають збільшення від 2,5 до 25 разів.
Фотоапарати, проекційні апарати — це прилади для отримання дійсних зображень: фотоапарати — зменшеного, проекційні апарати — збільшеного.
Об’єктиви — системи із кількох лінз, які компенсують аберації; тому об’єктиви еквівалентні тонким лінзам.
Зображення у фотоапараті: предмет розташований далеко за фокусом об’єктива (d f) , зображення — одразу за фокусом (d1 ≈ f) , дійсне, обернене (рис. 330, а). У цій площині розміщують фотоплівку (фотопластинку).
а |
б |
Рис. 330
Зображення в проекційному апараті: предмет П розміщений відразу за фокусом об’єктива (d ≈ f), зображення З — далеко за 2f, дійсне, збільшене, обернене. Між просвічуваним предметом і джерелом світла I розташований конденсор К, який збільшує світловий потік від джерела світла на предмет і перетворює пучок світла, який розходиться від джерела, в паралельний пучок, який рівномірно освітлює предмет П. Зображення З на екрані утворюється за допомогою об’єктива (рис. 330, б).
343

Оптика
Мікроскоп — прилад, який складається з двох основних оптичних систем: об’єктива (об.) і окуляра (ок.). Об’єктив створює збільшене зображення, а окуляр збільшує кут зору на це зображення (рис. 331, а).
∆ — відстань між фокусами об’єктива і окуляра:
Γм = fL0f∆ .
об ок
Збільшення мікроскопа дорівнює добутку збільшення окуляра на збільшення об’єктива. Сучасні оптичні мікро-
скопи дають збільшення до 1500—2000 разів.
Телескоп (зорова труба Кеплера) — прилад для збіль-
шення кута зору на віддалені предмети (d → u, d1 = fоб'єктива ) (рис. 331, б):
Γт |
= |
fоб . |
|
|
f |
|
|
ок |
а |
|
б |
Рис. 331 |
Залежно від будови телескопи поділяються на теле скопи -рефрактори і телескопи-рефлектори. У телескопірефракторі збільшення кута зору досягається за допомогою системи лінз, а головною частиною телескопа-рефлектора
є параболічне дзеркало.
Бінокль призмовий — це зорова труба Кеплера, між об’єктивоміокуляромякоїрозташованідвівзаємноперпендикулярні призми повного відбивання, що збільшують оптичну базу об’єктива (fоб ) і перевертають хід променів у двох взаєм
344