2. Переваги та недоліки тестового контролю під час перевірки досягнень учнів з географії

Від строку виконання завдань тесту істотно залежить якість його результатів. Так, кожен тест має оптимальний строк виконання, зменшення чи перевищення якого знижує якісні показники результатів тесту. Такий оптимальний строк тестування можна визначити емпірично, у тому числі за показником дисперсії (розсіювання) тестових результатів.

Основними показниками, що характеризують тест, є валідність, об’єктивність, надійність і точність.

Валідність означає придатність тестових результатів для тієї мети, заради якої проводилося тестування. Валідність залежить від якості завдань, їхньої кількості, від ступеня повноти і глибини охоплення змісту навчальної дисципліни у завданнях тесту. Крім того, валідність залежить також від балансу і розподілу завдань за складністю, від методу добору завдань у тест із загального банку завдань, від інтерпретації тестових результатів, від організації збору даних, від підбору вибіркової сукупності випробуваних.

Виміри вважаються об’єктивними, якщо вплив суб’єктивних дій тих, хто вимірює, є мінімальним, тобто результати є максимально незалежними від дослідників. Щоб звести до мінімуму вплив суб’єктивних чинників, необхідною є максимальна стандартизація умов проведення вимірювання та аналізу його результатів. До стандартизації умов діагностики ставляться такі вимоги:

• об’єктивність проведення вимірювання;

• об’єктивність обробки даних;

• об’єктивність інтерпретації результатів.

Надійність — показник стійкості результатів, що впливає на точність, з якою можна виміряти ту чи іншу конкретну ознаку. Тест вважають надійним, якщо різні вчителі однаково оцінюють його виконання учнем.

Точність — визначення мінімальної помилки, з якою можна провести вимірювання даним методом. У сучасній педагогіці використовують кілька методів вимірювання рівня знаньтестування:

• усне опитування;

• письмова форма перевірки;

• співбесіда у формі інтерв’ю;

Окремі автори відносять до методів вимірювання рівня знань також анкетування, але воно не є самостійним методом, оскільки виконує функцію діагностики, а не контролю.

Залежно від того, які завдання за способом побудови складають тест, озрізняють: симплексний, комбінований та інтегрований тести з географії. Симплексний (однорідний за складом завдань) тест поєднує однакові за способом побудови тестові завдання; комбінований тест ґрунтується, відповідно, на поєднанні певних розглянутих вище різновидів тестових завдань, а інтегрований тест має містити всі різновиди тестових завдань - закритих, відкритих, зіставно-порівняльних і рангувальних.

Найбільш дидактично корисним і тим, що рекомендується до застосування при тестовому контролі результатів навчання з географії, є саме інтегрований тест, хоч при цьому не виключається можливість використання у певних дидактичних організаційно зумовлених випадках й інших різновидів тесту з географії. У всіх випадках тестовий контроль має беззаперечні переваги над іншими прийомами контролю результатів навчання з географії. Це метод, який дає можливість забезпечити об’єктивність процесу вимірювання, обробки даних та їхньої інтерпретації — тестування. Його надійність за коефіцієнтом надійності варіює від 0,7 до 0,9. Це є досить високим показником при вимірюванні якісних характеристик. Тестування дає змогу забезпечити вимірювання знань, підходячи до цього питання системно. А саме: оцінити знання за обсягом та повнотою, їх системністю, узагальненням та мобільністю. Характеристики системності, узагальнення та мобільності знань визначаються за допомогою тесту відповідної складності, тоді як обсяг знань визначається за допомогою відповідей на певну кількість запитань, яку отримує учень. Таким чином, основними перевагами тестового контролю є:

а) об’єктивність оцінювання;

б) технологічність перевірки робіт, можливість здійснити педагогічні виміри одночасно значної кількості учнів;

в) висока точність отриманих результатів;

г) перевіряється великий обсяг вивченого матеріалу за порівняно короткий проміжок часу.

Слід зазначити також, що крім вже розглянутої диференціації тетових завдань за їх мірою складності, ці завдання можна розподілити за способом їх побудови. Відповідно до цього тестові завдання з географії можуть бути:

• закриті (альтернативні);

• відкриті;

• зіставно-порівняльні;

• рангувальні;

Закрите (альтернативне) тестове завдання має альтернативний характер з можливістю вибору однієї чи кількох правильних відповідей з числа запропонованих. При цьому учням пропонується або підкреслити правильну відповідь (відповіді), або обвести її (їх) кружечком, або поставити «+» чи «-», або написати «так» чи «ні» тощо.

У закритому завданні кількість правильних відповідей може бути як визначеною за умовами (одна відповідь, два розв’язки тощо), так і невизначеною, коли учням пропонується на вибір 3, 4 чи більше відповідей без зазначення кількості правильних, які їм треба обрати.

Відкрите тестове завдання передбачає дописування відповідей у веденому для цього місці. Крім того, до відкритих завдань належать вдання з пропусками слів у реченнях, де на місці таких пропусків мають записати потрібне слово (географічний термін, назву чи атри' графічного об’єкта тощо), а також географічні задачі з однією відповіде яку треба відшукати.

Зіставно-порівняльне тестове завдання спрямоване на встановлення відповідності елементів однієї множини елементам іншої, у тому числі систематизацію, а рангувальне тестове завдання - на визначення правильної послідовності відповідей.

Поряд з перевагами тестового контролю слід відмітити, що серед педагогів існують і думки про те, що тести не дають об’єктивного уявлення про якість засвоєного учнями змісту навчального предмета. Таке ставлення до тестового контролю насамперед можна пояснити великою імовірністю вгадування правильної відповіді (близько 25—35%). Особливо це характерно для найпоширеніших завдань закритої форми, а серед них — завдання з альтернативними відповідями: «так — ні». За таких умов імовірність вгадування правильної відповіді справді недопустимо висока. Подолати цей недолік можна, збільшивши кількість варіантів відповідей: при трьох відповідях можливість вгадування становить 33 %; при чотирьох — 25 %; при п’яти — лише 20 %. Тому питання повинно бути чітким, лаконічним, зрозумілим, не перевантаженим зайвими словами.

1. Починати завдання з дієслова (допустимим є використання наказової форми цих дієслів: «назви», «зазнач», «виокреми», «встанови», «вилучи зайве», «розстав», «співвіднеси», «вибери»,«трансформуй», «вкажи», «доведи», «прийми рішення», «уточни» та ін.), яке чітко спрямовує учня на те, що він повинен робити.

2. Подавати основу запитання в позитивній формі там, де це можливо.

3. Уникати повторення однакових слів і фраз в основі запитання та в кожній з альтернатив.

4. Питання не повинно містити двозначних слів, некоректних висловів, термінів, що не відповідають програмовим вимогам.

5. Не включати у зміст запитання інформацію з довідкової літератури, енциклопедій (допускається лише для роботи з обдарованими дітьми, в класах поглибленого вивчення, профільних класах, для індивідуальної роботи).

6. Не використовувати прикладів з підручника чи лекцій як

тестове завдання.

7. Недопустимо використовувати «дріб’язкові» питання, які стосуються географічних об’єктів, що не вивчаються в шкільній програмі.

Запропоновані варіанти відповідей до завдань мають відповідати таким вимогам:

1. Бути гомогенними (однорідними).

2. Дистрактори — правдоподібними.

3. Правильна відповідь — короткою.

4. Не рекомендується використовувати як правильну відповідь чи дистрактор фрази «нічого з вищезазначеного», «все з вищезазначеного» або «не знаю».

5. Усі відповіді — наближеними до правильної.

Можливість угадування також знижується при роботі із завданнями , які передбачають вибір кількох варіантів правильних відповідей (2 із 5,3 із 6 тощо), наприклад:

Виокремте із вказаного переліку тектонічні структури:

а) плоскогір’я;

б) платформи;

в) гори;

г) плити;

ґ) складчасті пояси;

Імовірність угадування в наведеному прикладі становить 4%. Незначна ймовірність угадування також характерна для завдань на встановлення відповідностей і правильної послідовності. Вгадати правильну відповідь у завданнях такої форми практично неможливо. Наприклад:

1. Встановіть відповідність між колонкам

Озера

1.Донузлав

2. Телігул

3.Ялпуг

4. Слов янські

5. Синє

Типи озерних улоговин

а) дельтові

б) залишкові

в) лиманні

г) вулканічні

д)карстов

2. Розмістіть ґрунти рівнинної частини України у послідовності їх зміни з півночі на південь:

а) чорноземи;

б) сірі лісові;

в) каштанові;

г) дерново-підзолисті.

Як бачимо, розглянутий недолік можна звести до мінімуму, якщо грамотно формулювати завдання і конструювати варіанти відповідей.

Другим істотним недоліком тестового контролю вважають списування. Звичайно, списати в однокласника цифру або букву правильної відповіді значно легше, ніж відповідь на питання при традиційній контрольній роботі. Лише правильно організована тестова перевірка дає змогу уникнути цього недоліку. Кожен учень повинен працювати з індивідуальним листом тестових завдань, складених у 2—4-х варіантах. Завдання у різних варіантах можуть бути однаковими, але розміщуватись у різній послідовності, правильний варіант відповіді — позначатися різними буквами (цифрами).

Ще одним недоліком тестів є неможливість розвивати усну або писемну мову, оскільки учні обмежуються лише правильною розстановкою букв і цифр. Вихід є і з цієї ситуації. Тестові завдання можна скласти таким чином, щоб учні, попередньо не знаючи правильної відповіді, могли визначити її, міркуючи, аналізуючи причини і наслідки певних процесів і явищ, встановлюючи між ними взаємозв’язки, інтегруючи знання з фізичної і економічної географії та інших предметів. Наприклад:

Назвіть напрям сільського господарства, характерний для зони Українського Полісся:

а) вирощування зернових;

б) вівчарство;

в)молочно-м’ясне тваринництво;

г)баштанництво і виноградарство.

Для того, щоб правильно відповісти на поставлене питання, необхідно знати, як клімат і грунти впливають на спеціалізацію сільського господарства певної території, як впливає вегетаційний період на розвиток рослинництва, який зв’язок існує між кормовою базою і напрямом тваринництва тощо. Аналізуючи, встановлюючи залежність, використовуючи набуті знання з інших курсів і предметів, школярі в будь-якому випадку використовують слова. Таким чином, розвивається внутрішня мова. Отже, цей недолік тестових завдань не є абсолютним.

На жаль, учитель не в змозі прослідкувати логіку міркування учнів під час виконання таких завдань. Це один з багатьох недоліків завдань тестової форми,оскільки у ряді випадків важливий не стільки результат, скільки процес його досягнення. Тестові завдання також мають недоліки, пов’язані зі змістом матеріалу, що контролюється. В програмових вимогах чітко прописані знання, вміння, навички і ставлення, які необхідно формувати під час вивчення тієї чи іншої теми. Під час їх перевірки тестові завдання добре з цим справляються. Але досвід показує, що тестовими завданнями неможливо контролювати творчу діяльність школярів, емоційно ціннісне відношення до навколишнього. Необхідно сформулювати завдання так, щоб його зміст базувався на перенесенні знань у нові нестандартні умови, наприклад:

За допомогою схеми встановіть, між якими країнами вірогідніше будуть укладені угоди з охорони навколишнього середовища при виникненні джерела забруднення повітря в точках 1, 2, 3.

Д Б А Д Г		Сх Пн Зх Роза вітрів
Відповідь
А
Б
Д

Завдання контролює розуміння учнями головних особливостей циркуляції атмосфери, впливу атмосферних викидів на стан здоров’я населення, регулювання міжнародних питань з навколишнього середовища, має практичну спрямованість. Дискусійним є питання, пов’язане з неможливістю перевірки причинно-наслідкових зв’язків. Не можна погодитись з тим, що у навчально-методичній літературі домінують завдання на перевірку емпіричних знань (факти, номенклатура, статистика, яка є дуже динамічною), проте, мало уваги приділяється теоретичним знанням (закономірності, поняття, причинно-наслідкові зв’язки). Ось приклади завдань, які допоможуть частково вирішити вищезазначений недолік тестової форми контролю.

1. Побудуйте причинно-наслідковий ланцюг із таких ланок:

1) повноводдя на гірських річках;

2) танення льодовиків;

3)збільшення живлення гірських річок;

4)підвищення температури по-вітря.

(Відповідь:4—2—3—1)

2. Відновіть ланцюг причинно-наслідкових зв’язків:

1) високі темпи розвитку трудомісткого машинобудування в країнах Східної і Південно-Східної Азії;

2) високий природний приріст населення;

3) наявність великої кількості дешевої робочої сили.

(Відповідь: 2 — 1 — 3)

Наявність дешевої робочої сили, що зумовлена високим приростом населення, є причиною високих темпів розвитку трудомісткого машинобудування. Таким чином, грамотно склавши завдання тестової форми, можна певною мірою уникнути зазначених недоліків. У навчальному процесі доцільно поєднувати тестову перевірку навчальних досягнень учнів з іншими формами контролю.

Отже, тестовий контроль дає змогу за короткий час перевірити рівень засвоєння учнями всього класу певного навчального матеріалу. Зручним є тест і для статистичної обробки результатів перевірки й оцінювання. Крім того, застосування тестів дає змогу урізноманітнювати інші прийоми контролю навчальних досягнень школярів, водночас забезпечуючи створення умов для постійного зворотного зв’язку між учнями та вчителем.

Одним з перспективних шляхів розвитку прийому тестового контролю знань і вмінь є його поєднання з прийомом комп’ютеризованого інтегрованого контролю у вигляді комп’ютеризованого тестування, оскільки воно дає змогу:

• ефективно здійснювати й індивідуальний, і фронтальний тестовий контроль;

• оптимізовувати й прискорювати процес тестового контролю;

• автоматизовано виставляти оцінки за тест відповідно до кількості правильних, неправильних і пропущених відповідей до будь-яких різновидів тестових завдань різного рівня складності;

• автоматизувати процес підбиття підсумків тестування та їх повідомлення учням.

Підвищення популярності тестового контролю знань зумовлено організацією Державної підсумкової атестації учнів у системі загальної середньої освіти, яка проводиться з 2009 р. як зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з географії за допомогою тестів.