Розділ 1. Перевірка й оцінювання навчальних досягнень учнів з географії

1. Сутність та функції контролю

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне отримання учителем об'єктивної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію він отримує завдяки контролю за навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

Поняття «контроль» (франц. controle) має декілька значень. У дидактиці — це нагляд, спостереження і перевірка успішності учнів. Контроль — ширше поняття, ніж перевірка. Спостереження за учнями під час занять, перевірка їх знань, навичок і вмінь, зошитів, інших продуктів навчальної і практичної діяльності учнів є засобами контролю. Облік успішності передбачає фіксацію результатів контролю у вигляді оцінного судження або числового бала з метою аналізу стану навчально-виховного процесу за певний період, прийняття рішень про необхідність удосконалення уроку, інших форм та методики організації навчання. Навчання є процесом управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, а контроль — обов'язковим засобом одержання зворотної інформації.

Контроль знань учнів дає можливість: дізнатися про наявність прогалин у знаннях учнів (оскільки вони є і прогалинами в діяльності викладача, то він має можливість дізнаватися про свої особисті недоліки); виявити помилкове або неточне розуміння вивченого; перевірити повноту знань, усвідомленість і міцність їх засвоєння, уміння їх застосовувати; засвоїти динаміку успішності; привчити учнів до самоконтролю і раціональної організації праці; стимулювати розумову активність учнів; виробити в них навички синтезування і систематизації навчального матеріалу; привчити учнів до наполегливості й відповідальності в навчальній діяльності; забезпечити оперативний зовнішній і внутрішній зворотний зв'язок у навчанні; визначити продуктивність використання викладачем навчального посібника, методу чи прийому навчання; зіставити ефективність праці викладачів, оцінити роботу навчального закладу за якістю навчання і підготовки спеціалістів.

Основними функціями контролю за успішністю є:

• освітня — полягає в систематичному спостереженні вчителем за навчальною діяльністю учнів, виявляє її результати і коригує її;

• діагностична — учитель виявляє успіхи і недоліки в знаннях, навичках та уміннях, з'ясовує їх причини і визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності;

• виховна — систематичний контроль та оцінювання успішності виховують в учнів свідому дисципліну, наполегливість у роботі, працьовитість, почуття відповідальності, обов'язку; залучення їх до взаємоконтролю сприяє формуванню в них принциповості, справедливості, взаємоповаги;

• розвиваюча — обґрунтування оцінки вчителем, самооцінки і взаємооцінки сприяє розвитку в учнів логічного мислення, пам'яті, мисленнєвої діяльності, мови тощо;

• стимулююча — добре вмотивоване і справедливе оцінювання успішності учнів є важливим стимулом у навчальній діяльності, який переростає в стійкий мотив обов'язку і відповідальності;

• управлінська — на основі контролю вчитель одержує інформацію про стан успішності, успіхи і недоліки кожного учня, і це дає йому змогу правильно скоригувати роботу учнів і свою.

• мотиваційна – сприяє усвідомленому налаштуванню на виконання навчально-пізнавальних дій;

• коригуючи – дає змогу визначити недоліки навчального процесу з географії й усувати їх з виправленням помилок і заповнення прогалин у знаннях та вміннях учнів;

• власне контрольна – дає змогу вчителю виявити та оцінити рівень навчальних досягнень учнів у певний момент;

• поточно-інформаційна – забезпечує отримання вчителем та учнями інформації щодо реального рівня досягнення кінцевого результату навчання на різних етапах його здійснення;

Усі ці функції взаємопов'язані та мають комплексний характер.

Таким чином, контроль результатів навчання географії - це перевірка (виявлення й встановлення рівня сформованості) та оцінювання навчальних досягнень учнів, тобто визначення обсягу, рівня і якості засвоєння школярами географічного навчального матеріалу та виявлення успіхів у навчанні й прогалин у знаннях, уміннях і навичках окремих учнів і всього класу для внесення необхідних коректив у процес навчання з метою вдосконалення його змісту, методів, методичних прийомів, засобів і форм організації.

Корекція (від англ. correction - виправлення, поліпшення) результатів навчання географії - це часткове або повне виправлення недоліків раніше сформованих знань і вмінь учнів. Корекція знань і вмінь школярів є нео-дмінною умовою процесу контролю їх навчально-пізнавальної діяльності та навчальних досягнень. Утім, вона має здійснюватись на будь-якому етапі навчання географії.

До основних завдань контролю навчальних досягнень учнів з географії належать:

• виявлення рівня правильності (коректності), обсягу, глибини й міцності засвоєних учнями географічних знань і вмінь;

• отримання інформації щодо характеру навчально-пізнавальної ді-яльності учнів і рівня їх самостійності й активності у навчальному процесі;

• визначення ефективності методів, методичних прийомів, засобів і форм організації навчання, які застосовано вчителем.

Отже, контроль є органічною складовою у процесі навчання географії та складається з перевірки й оцінювання навчально-пізнавальної діяльності та навчальних досягнень учнів.

Перевірка навчальних досягнень учнів є складником контролю, за-вдання якого полягає у виявленні рівня знань, умінь і навичок учнів, досвіду їхньої творчої діяльності й емоційно-ціннісного ставлення до довкілля та порівняння цього рівня з вимогами навчальної програми з географії.

Зазначимо, що і перевірка, і оцінювання навчальних досягнень учнів мають здійснюватися за допомогою контрольних запитань і завдань, які створюються саме на основі врахування міри навченості учнів, тобто:

1) репродуктивних запитань і завдань, що використовуються для контролю сприйняття, розпізнавання, запам’ятовування й відтворення учнями географічної навчальної інформації та застосування ними знань і вмінь у знайомій ситуації;

2) продуктивних запитань і завдань, що мають на меті контроль розуміння і застосування учнями відомих алгоритмів діяльності під час вирішення стандартних завдань і оволодіння учнями елементарними вміннями й навичками. А отже, за допомогою запитань і завдань цього рівня перевіряється та оцінюється ступінь навченості учнів: визначати, характеризувати, пояснювати і порівнювати з виявленням відмінностей географічні об’єкти вивчання; добирати й користуватися географічною інформацією з різних джерел; готувати повідомлення; орієнтуватися у довкіллі; спостерігати, фіксувати й виокремлювати основні риси об’єктів вивчання; вимірювати певні параметри цих об’єктів і графічно-знаково ілюструвати отримані результати; наносити на карту вибіркову інформацію тощо;

3) проблемних запитань і завдань, що використовуються для контролю перенесення і самостійного вибудовування учнями низки міркувань і доведень, виконання ними нестандартних завдань та продуктивного застосування географічних знань і вмінь;

4) творчих запитань і завдань, що націлені на контроль наявності в учнів досвіду застосування знань і вмінь у новій, зміненій ситуації та вміння їх трансформувати з метою здобування нових знань і визначення оригінальних способів дій.

Учитель, який організовує та проводить перевірку й оцінювання на-вчальних досягнень учнів з географії, має дотримуватися низки дидактичних вимог. По-перше, це врахування учнівських вікових та індивідуальних особливостей, на підставі аналізу яких учитель має своєчасно виявляти відставання окремих учнів чи груп школярів і надавати їм необхідну допомогу. По-друге, це те, що перевірка й оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності школярів має бути систематичною, всебічною й об'єктивною. По-третє, при оцінювані учнів учитель мусить дотримуватися принципу відкритих перспектив, тобто, школярі повинні за будь-яких умов мати можливість поліпшити свої навчальні ре-зультати. Нарешті, по-четверте, вчителю важливо пам’ятати, що виставляння оцінок учням має носити вмотивований і відкритий характер. До того ж, при оцінюванні вчитель має виявляти педагогічну тактовність і культуру.

Отже, заключним актом контролю має бути виставлення вчителем певної оцінки (бала). При цьому оцінювання визначає вельми важливий аспект контролю навчальних досягнень, оскільки характеризує рівень засвоєння та якості знань і вмінь, здобутих учнями у процесі навчання, а також їхню готовність до застосування цих знань і вмінь на практиці.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів учитель географії зазвичай керується кількома групами критеріїв, серед яких:

а) нормативні критерії, які регламентують оцінювання з огляду на від-повідність знань нормам, що встановлюються чинними шкільними програмами з географії та на основі рекомендацій з оцінювання за дванадцятибальною системою, які надаються відповідними державними установами;

б) порівняльні критерії, які спираються на оцінювання на основі порівняння навчальних досягнень одного учня з аналогічними результатами інших учнів; 

в) особистісні критерії, які відповідають таким принципам оцінювання, за яких результат перевірки навчальних досягнень певного учня зіставляється з його минулими результатами й у такий спосіб установлюється динаміка успішності навчально-пізнавальної діяльності школяра.

У практиці навчання географії оцінювання результатів навчання учнів доволі часто здійснюється саме на основі порівняльного критерію, але найдоцільніше поєднувати нормативний критерій оцінювання з особистісним.

У цілому під час оцінювання навчальних результатів з географії пере-дусім ураховуються такі ознаки, як: правильність і науковість викладання географічного матеріалу учнем; повнота розкриття географічних понять і закономірностей; точність вживання географічної, термінології; ступінь самостійності відповіді; логічність і доказовість у викладанні матеріалу; рівень сформованості інтелектуальних умінь і прийомів самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

Додаткові вимоги ставляться до виконання учнями письмових і графічно-знакових робіт, під час оцінювання яких враховується: дотримання планів і алгоритмів характеристик географічних об’єктів вивчання; грамотність написання географічних назв і термінів; відповідність і акуратність записів; дотримання вимог до заповнення контурних карт; точність, логічність і акуратність використання та створення графічно-знакових моделей; своєчасність виконання завдань.

Дотримання вчителем дидактичних вимог до проведення контролю навчально-пізнавальної діяльності й навчальних досягнень учнів сприяє формуванню навичок самоконтролю навчальної діяльності й навчальних досягнень учнями, який реалізується як самоперевірка ними ступеня засвоєння вивченого географічного матеріалу і правильності виконання вправ шляхом зворотних дій, самооцінки реальності отриманих відповідей у задачах тощо.

Самоконтроль навчальної діяльності й навчальних досягнень учнями теж можна умовно поділити на два відповідні та взаємопоєднані складники: самоперевірку навчальної діяльності й самооцінку навчальних досягнень. При цьому самоперевірка навчальної діяльності учнями буде полягати в усвідомленому регулюванні ними своєї діяльності задля забезпечення таких її результатів, які відповідали б поставленим цілям, вимогам, нормам, правилам і зразкам. А отже метою такої самоперевірки буде запобігання помилкам і їх виправлення.

Отже, контроль і корекція навчальної діяльності, знань і навичок Учнів є невід’ємним структурно-функціональним складником навчального процесу з географії у цілому. Виходячи з логіки цього процесу, зазначені контроль і корекція можуть бути, з одного боку, завершальним компонентом оволодіння учнями певним змістовим блоком, а з другого - своєрідною ланкою, що об’єднує навчально-пізнавальну діяльність школярів в єдину систему.