Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
VNS_530 / методичка.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
210.94 Кб
Скачать

Робота № 9 дослідження фізіології заднього мозку черепно-мозкових нервів

Завдання І. Дослідження трійчатого нерва (У пара)

а) Роговичний (корнеальний) рефлекс —досліджуваний дивиться sropy і в бік. Дослідник тоненькою смужкою папірця доторкується до роговиці із нижньо-зовнішнього боку ока, не дотикається вій. Відповідна реакція змикання вій. Дуга рефлекса - орбітальний (очноямковий) нерв (гілка У пари), міст, лицевий нерв. Зниження чи відсутність роговичного рефлексу відмічається при ураженні трійчатого нерва, лицевого нерва, моста, при щоці, під час наркозу.

б) Кон'юктивальний рефлекс — викликається доторкуванням до кон'юктиви. Відповідна реакція — змикання вій. Рефлекторна дуга та, що і при роговичному рефлексі.

в) Надбрівний рефлекс — удар молоточка по краю надбрівної дуги викликає змикання вій. Дуга рефлекса - орбітальний (очноямковий) нерв, міст, лицевий нерв.

г) Нижньощелеповий рефлекс — досліджуваний злегенька відкриває рот. Ударом молоточка зверху вниз по підборіддю спочатку на одній, а потім на другій стороні викликають скорочення жувального м'язу. При цьому нижня щелепа піднімається доверху. В нормі даний рефлекс може бути відсутнім.

Завдання 2.Д,осліження лицевого нерва (VXI пара)

Для дослідження лицевого нерва проводять огляд обличчя: відмічають, чи немає ускладнення при жуванні, зменшення обсягу м'язів, асиметрії лобних, носогубних складок, перекошення кута рота. Прикладають палці до м'язів обличчя, просять зробити жувальні рухи.

Просять досліджуваного наморщити лоба, звести брови, закрити очі, наморщити носа, надути щоки, показати зуби, витягнути губи.

а) Визначення сили кругового м'яза ока — досліджуваного просять сильно зажмурити очі. Дослідник, прагне трохи підняти верхнє повіко, при цьому визначає силу опору. Зробити висновки.

Завдання 3. Дослідження язикокоВтального нерва (IX) — дослідження розпочинають із визначення тембра і звучності голосу

досліджуваного. При порушенні і нервації м'якого піднебіння (якщо воно не закриває повністю порожнину носоглотки) голос гугнявить. При ураженні голосових зв'язок — хрипота і афонія. Потім оглядають м'яке піднебіння. Просять сказати "А" (при ураженні на даній стороні м'яке піднебіння не підтягується).

Піднебінний і ковтковий рефлекси — папером, скатаним у довгу смужку, доторкнутися до слизової оболонки м'якого піднебіння І задньої стінки глотки. Відповідна реакцій — ковтальні і блювальні рухи.

Рефлекси здійснюються за допомогою язико-ковтального і блукаючого нервів. Зниження чи відсутність даних рефлексів можливе у здорових людей, а також при ураженні IX І X пар череповнх нервів чи їх ядер у довгастому мозку (бульбарний синдром).

Завдання 4.Дослідження додаткового нерва (XI пара)

Додатковий нерв — руховий, він Інервує груднино-ключинно-соскоподібнІ і трапециє видні м'язи. (Повернення голови в протилежний бік і "знизування плечами"). Досліджуваний повертає голову в бік і ледь вгору І утримує в цій позі. Дослідник намагається цьому протидіяти. По ступеню протидії судять про силу г-рудинно-ключинно-сосковидного м'яза. Трап є діє вид ний м'яз

досліджують підніманням і фіксацією в цьому положенні. При паралічі плечовий пояс спущений.

Завдання^ 5. Дослідження під'язичного нерва (ХП пара)

Цей нерв інервує язик. Проводять огляд язика, для чого просять витягнути його за лінію зубів. При односторонньому ураженні нерва — атрофія одноІменної половини язика, потоншання, складчатість слизової оболонки, орібрілярнІ смикання. Язик висовується у хвору сторону. Коли вражені обидва нерви — язик майже нерухомий, розладнується мова і протовкання харчового жмутка у роті.

Ураження У, IX, X, ХП пар призводять до розладнання ковтання (дисфагія), втрати звучного голосу (афонія), носовому відтінку мови (назолалІя), порушенню правильності вимови членороздільних звуків (дизартрія).

Контрольні питання:

  1. Центри довгастого мозку.

  2. Рефлекторна діяльність довгастого мозку.

  3. Бегетатйві рефлекси заднього мозку, А. Провідникова функція заднього мозку.

Література:

1, Конспект лекцій.

2, "фізіологія людини", Г.І.Косицький, М.,19Ь5, с. 124-129.

3, Боголепов Н.К., "Клінічні лекції по невропатології", М.,1980.

Соседние файлы в папке VNS_530