Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського

Біологічний факультет

Кафедра біохімії та фізіології

Методичні рекомендації для лабораторних робіт з

«Фізіології вегетативної нервової системи»

за європейською кредитно-трансферною системою

організації навчального процесу

для студентів V курсу

спеціальності -Біологія

денної форми навчання

Миколаїв – 2012

Робота № 1

РЕФЛЕКС ЯК ОСНОВНА ФОРМА ДІЯЛЬНОСТІ

ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Для роботи необхідні: препаровалький набір інструментів, метроном, штатив, набір кислот {0,1%, 0,3%, 0,5%, 1%, розчини сірчаної кислоти), розчин Рінгера, склянка, нитки, розчин новокаїну, жабка.

Завдання № І. Визначити рецептивне поле Рефлексу. Кожен рефлекс має своє рецептивне поле, тобто ділянку тіла, при подразненні якої цей рефлекс виникає. Характер відповідної реакції при подразненні рецептивного поля залежить не тільки від його місцезнаходження на тілі, але і від сили і тривалості подразнення.

У жабки видаляють головний мозок і одержують препарат спинальної жабки. Чекають 2-3 хвилини до зникнення явищ спІнального шоку, підвішують жабку за нижню щелепу до крючка, закріпленого на штативі. Шматочок фільтрувального наперу змочують в 0,1% розчині сірчаної кислоти і пінцетом переносять на зовнішню поверхню шкіри гомілки нижньої лапки. Спостерігають згинальну реакцію відповідної кінцівки. Змивають кислоту, занурюючи в склянку з водою. Проводять подразнення тієї ж лапки 0,3%, а потім 0,5 розчинами кислоти. Вибирають ту концентрацію, при якій виявляється найбільш чіткий згинальний рефлекс. Папірець, змочений кислотою, обраної концентації поміщають на бокові поверхні черева. Через деякий час спостерігають захисний рефлекс: жабка скидає подразник найближчою лапкою. Накладають папірець на зовнішню поверхню передньої лапки, на черевце, ближче до грудної частини, між передніми і задніми лапками.

При цьому кожен раз відмічають характер реакції, яка викликається подразником даного рецептивного поля. Інтервали між подразненнями повинні бути не менше 2-3 хв., після кожного подразнення жабку занурюють у склянку з водою і змивають залишки кислоти.

У другому досліді звертають увагу на залежність часу рефлексу від сили подразника — проводять досліди з усіма розчинами (час фіксують ударами метронома або годинника с секундною стрілкою).

Завдання 2. Провести аналіз рефлекторної дуги

Приготувати спінальну жабку І підвісити її за нижню щелепу на штативі. Занурити одну з лапок в 0,5% розчин сірчаної кислоти. Впевнитися s наявності рефлексу. Зробити круговий розріз шкіри нижче колінного суглобу і зняти шкірку із лапки. Знову подразнювати гомілку цієї лапки кислотою. Спостерігати.

Розрізати шкіру стегна другої задньої лапки тієї ж жабки і, знайшовши сідничний нерв, відпрепарувати його протягом 1,5-2 см. Підвести під нерв нитки, але не зав'язувати її. Викликати рефлекс згинання шляхом опущення кінцівок пальців цієї лапки в кислоту. Потім обережно підтягнути нерв за нитку З покласти під нього ватку, змочену новокаіном, щоб викликати блокаду проведення збудж.ення у волокні сідничного нерву. Перевірити наявності рефлексу.

Перевірити наявність рефлекторних реакцій на передніх лапках. Зруйнувати спинний мозок І спостерігати зникнення всіх рефлексів.

На оснозі проведення спостережень зробити висновки про будову рефлекторної дуги.

Контрольні запитання:

1. Поняття "рефлекс".

2. Рецепторна зона рефлексу.

3. Рефлекторна дуга та її будова.

А, Час рефлексу. Література:

1. Лекції.

2. "Фізіологія людини", Г.І.Косицький, М.,1985,с. 85-88, 108-Ш.

3. Саркїсов С.А. "Деякі теоретичні питаннябудови І діяльності мозку", М.,1960, с.8-10, 17-19.

А. Бабкін П.С. "Рефлекси, їх клінічне значення", М.,1978, с.5-8.