- •Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського
- •Лабораторна робота № 2
- •Лабораторна робота № 3
- •Контрольні завдання:
- •Лабораторна робота № 4
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 5
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 6
- •Хід роботи.
- •Робота № 7 клінічні методи дослідження функцій спинного мозку (спинно-мозкові рефлекси)
- •Робота № 8
- •Клінічні методи дослідження функцій
- •Спинного мозку
- •(Провідникова функція)
- •Робота № 9 дослідження фізіології заднього мозку черепно-мозкових нервів
- •Робота № 10. Середній мозок (дослідження рефлексів їз участю середнього мозку)
- •Робота № 11 фізіологія мозочку
- •Робота № 12 дослідження вегетативних функцій
Лабораторна робота № 5
Тема: Спостереження периферичного кровообігу жаби
Рух крові в периферичних судинах жаби (у плавальній перетинці, язику, брижі) можна спостерігати під мікроскопом.
Мета і завдання. Визначити різницю в швидкості руху крові в різних судинах і вплив на неї різних факторів.
Матеріали та обладнання: мікроскоп, препарувальний набір, дощечка з отворами, шпильки, вата, розчин Рінгера, ефір, бинт, скипидар, шматочки льоду.
Питания для теоретичної підготовки:
1. Види кровоносних судин, їхня функціональна характеристика.
2. Фактори, що впливають на швидкість руху крові в судинах.
3. Лінійна та об'ємна швидкість кровотоку, їхні відмінності.
4. Час кругообігу крові.
5. Лінійна швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла.
Хід роботи
Знерухомлену ефірним наркозом жабу кладуть спинкою вверх на дощечку з отворами (рис. 2). Над отвором шпильками розтягують плавальну перетинку (звичайно між II і III пальцями), язик або брижу (петлю тонкої кишки при цьому витягують через розріз бокової стінки живота); орган закріплюють шпильками до дощечки (див. рис. 1). Не слід надто розтягувати органи, щоб не перешкодити. кровообігу. Розтягнуту тканину треба періодично змочувати розчином Рінгера (ватним тампоном), щоб не висихала. Для роботи потрібне добре освітлення. При малому збільшенні знаходять судини, спостерігають рух крові в них. Спостерігаючи кровообіг у периферичних судинах, звертають увагу на безперервнтсть руху крові в них; швидшсть руху крові в різних відділах кровоносного русла (артеріях, венах, капілярах) різна; швидкість кровотоку різна по осі судини і біля стінки її; при проходженні еритроцитів по капілярах, які мають діаметр вужчий за еритроцит, форма останнього може зм1нюватися.

Провести спостереження руху крові в периферичних судинах за таких умов:
1. Без застосування будь-яких впливів.
2. При подразненш тканин досліджуваного органа нанесенням краплини скипидару.
3. При охолодженні тканин жаби шматочками льоду.
Оформити протокол. Зарисувати спостережувану картину руху крові в артеріях, капілярах, венах, а також при дії скипидару та холоду (льоду).
Контрольні запитання:
1. Як відрізняється рух крові в різних відділах периферичного судинного русла (артеріях, венах, капілярах)?
2. Як змінюється характер руху крові в судинах при охолодженні тканини, при подразненні?
Лабораторна робота № 6
Тема: Вплив температури на серцеві скорочення
Мета і завдання. З'ясувати, як впливає зниження та підвищення температури навколишнього середовища на діяльшсть серця жаби.
Матеріали та обладнання: препарувальний набір, дощечка, булавки, пишучий важілець (Енгельмана), серфін, кімограф, кювети, секундомір, гаряча вода, лід, розчин Рінгера, термометр.
Об'єкт дослідження: жаба.
Питання для теоретичної підготовки:
1. Регуляція серцевої діяльності.
2. Вплив різних факторів на діяльність серця.
Хід роботи.
Знерухомлюють жабу ефірним наркозом. Фіксують на дощечці у спинному положенні. Оголюють серце, верхівку його фіксують і з'єднують з важельцем Енгельмана. Записують вихідну кардіограму на стрічці кімографа. Охолоджують жабу, обкладаючи и шматочками льоду і провадячи при цьому термометрію поверхні шкіри. Записують кардіограму. Припиняють охолоджування і через 5 хв знову записують кардіограму.
Перед кожним записом підраховують кількість серцевих скорочень за хвилину.
Потім занурюють дощечку з жабою в кювету з підігрітою до 27 °С водою, але так, щоб серце лишалося над водою. Записують кардіограму, через 5 хв —другу, підраховують кількість серцевих скорочень за хвилину.
Після цих дослідів можна провести спостереження за дією тепла і холоду на ізолъовапе серце жаби. Видалити серце з організму, помістити у чашку Петрі (кювету) з розчином Рінгера і полічити кількість скорочень. Розчин мае бути підігрітим до 27—30 °С (шляхом доливання гарячого розчину); охолодженим—додаванням льоду.
Оформити протокол досліду. Вклеїти або нарисувати кардіограми. Записати підраховане в ході досліду кількість серцевих скорочень. Зробити висновки.
Контрольні запитання і завдання:
1.Як змінюється серцева діяльність жаби під дією тепла та холоду?
2. Поясніть механізм цього впливу.
