Лабораторна робота № 3

Тема: Затримка дихання

Мета і завдання: Вивчити тривалість затримки дихан­ня і проаналізувати механізми регуляції, що забезпечу­ють затримку дихання різної тривалості у людини.

Обладнання : секундомір.

Питання для теоретичної підготовки:

1. Нервова та гу­моральна регуляція дихання.

2. Дихальний центр, його структура, локалізація, зв'язок з дихальною мускулату­рою.

3. Залежність діяльності дихального центру і вентиля­ції легенів від напруги С0₂ в крові.

4. Шляхи впливу С0₂ і нестачі 0₂ на діяльність дихального центру.

5. Механізм виникнення першого вдиху новонародженого.

6. Захисні ре­флекси дихального апарату, їхній механізм.

Хід роботи:

Визначити тривалість затримки дихання при різних пробах:

1. Проба Штанге з максимальною затримкою дихання на вдиху. Після нормального вдиху і видиху зробити гли­бокий вдих і на висоті його затримати дихання, затулив­ши собі носа. Повторити 3—4 рази. Записати результати, обчислити середнє значення.

2. Проба Генча з максимальною затримкою дихання на видиху. Зробити видих, затримати дихання. Повтори­ти 3—4 рази. Записати результати.

3. Проба з затримкою дихання після глибокого вдиху, зробленого після гіпервентиляції. Після 20 с посиленого дихання (дихати максимально глибоко і часто) зробити глибокий вдих і затримати дихання. Записати результати.

4. Проба з затримкою дихання після вдихання повіт­ря з підвищеним вмістом С0₂. Досліджуваний дихає про­тягом 1 хв повітрям із дзвона спірометра (робота вико­нується на спірографі з виключеним поглиначем СОг). Після цього визначити тривалість затримки дихання на вдиху. Записати результати.

5. Вплив тренування на тривалість затримки дихання. На основі даних, одержаних при виконанні п. 1 і 2 побудувати графік, що показує залежність тривалості затримки дихання від номера вимірювання. З'ясуйте, чи довго триває покращання результатів.

Оформити протокол досліду. Пояснити одержані ре­зультати, проаналізувати механізми регуляції дихання. Зробити висновки.

Контрольні завдання:

1. Пояснити механізм регуляції дихання.

2. Пояснити відмінності у тривалості затримки дихання на вдиху, видиху, після гіпервентиляції, після вдихання повітря з підвищеним вмістом СО_2.

Лабораторна робота № 4

Тема: Спостереження моторики кишок та її змін при подразненні блукаючого нерва

Мета і завдання: Спостереження рухів кишок у тварин. Визначення характеру рухів і змін їх при подраз­ненні блукаючого нерва.

Матеріали та обладнання: набір хірургічних інстру­ментів та матеріалів, операційний столик для дрібних тварин, шприц, салфетки, підігрітий розчин Рінгера, нем­бутал для наркозу, бинти, електростимулятор.

Об'єкт дослідження: кріль або морська свинка.

Питання для теоретичної підготовки:

1. Рухова функція органів травлення.

2. Види рухів кишкової трубки, їхня роль.

3. Регуляція рухової функції травних органів.

Хід роботи

Наркотизованого нембуталом (40 мг/кг внутрібрюшинно) кроля (або морську свинку) фіксують на операційному столику на спині. Розрізують шкіру на шиї, відшукують і препарують блукаючий нерв, підводять під нього лігатуру. По білій лінії розрізують черевну по­рожнину, краї розрізу обкладають салфетками, змочени­ми підігрітим розчином Рінгера, на них викладають час­тину тонких кишок. Спостерігають 10—15 хв перисталь­тику кишок. Потім на блукаючий нерв (ближче до голо­ви) накладають лігатуру і перерізають нерв вище ліга­тури. Під периферичний кінець блукаючого нерва підво­дять електроди і подразнюють його серією електричних імпульсів від електростимулятора. Спостерігають рухи кишок, зазначають зміни їх.

Оформлюють протокол, роблять висновки.