- •Стратегічний менеджмент - Кіндрацька:1.1. Концепція управління організацією
- •1.2. Еволюція системи управління організацією
- •1.2.1. Основні етапи розвитку менеджменту в зарубіжних корпораціях
- •1.2.2. Розвиток вітчизняного управління підприємствами
- •1.3. Сутність і структура системи стратегічного менеджменту
- •1.3.1. Поняття стратегічного менеджменту
- •1.3.2. Елементи системи стратегічного менеджменту
- •1.3.3. Стадії процесу стратегічного управління
- •1.4. Особливості стратегічного менеджменту в сучасних умовах
- •1.4.1. Основні риси сучасної системи менеджменту
- •1.4.2. Доцільність і можливості розроблення стратегії організації
- •2.1. Роль планування в різних управлінських системах
- •2.2. Процес планування стратегії організації
- •2.3. Стадії розроблення загальної стратегії
- •2.4. Особливості формування бізнес-стратегії
- •2.5. Організування розроблення стратегії
- •3.1. Формулювання та характеристика елементів місії
- •3.2. Поняття, види та принципи формулювання цілей організації
- •3.3. Процес визначення цілей
- •3.4. Організування формування цілей
- •4.1. Методичний підхід до діагностики середовища
- •4.2. Попереднє дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища організації
- •4.2.1. Аналіз макрооточення
- •4.2.2. Аналіз безпосереднього оточення
- •4.2.3. Аналіз внутрішнього середовища
- •4.3. Методи ситуаційного аналізу
- •4.4. Прогнозування тенденцій зміни середовища організації
- •4.5. Інформаційне забезпечення аналізу середовища
- •5.1. Стратегічна сегментація ринку
- •5.2. Оцінка привабливості ринку
- •5.2.1. Метод оцінки перспектив сзг за критерієм "зростання ринку"
- •5.2.2. Багатокритеріальний метод оцінки привабливості ринку
- •5.3. Аналіз стратегічного потенціалу організації
- •5.4. Оцінка конкурентоспроможності організації
- •5.4.1. Аналіз позиції організації в конкурентній боротьбі за методом конкурентних переваг
- •5.4.2. Визначення конкурентного статусу організації за відносними показниками
- •5.4.3. Інформаційне забезпечення конкурентного аналізу
- •6.1. Методи генерації й аналізу альтернатив на бізнес-рівні
- •6.1.2. Модель "життєвий цикл попиту"
- •6.1.3. Метод pims
- •6.1.4. Модель "товар — ринок"
- •6.1.5. Модель м. Портера
- •6.2. Методи портфельного аналізу організації
- •6.2.1. Характеристика й основні етапи аналізу господарського портфеля
- •6.2.2. Аналіз темпів приросту та частки ринку за методом Бостонської консалтингової групи
- •6.2.3. Побудова матриці "привабливість — конкурентоспроможність", її переваги та недоліки
- •6.2.4. Аналіз галузевої привабливості — конкурентоспроможності за методом "Шелл"—dpm
- •6.2.5. Дослідження результатів портфельного аналізу
- •7.1. Типи стратегій організації
- •7.1.1. Типологія загальних стратегій
- •7.1.2. Основні класифікації конкурентних стратегій
- •7.2. Перегляд стратегічних альтернатив і вибір стратегії
- •7.2.1. Методи перегляду альтернативних стратегій
- •7.2.2. Основні чинники вибору стратеги
- •7.2.3. Принципи розроблення успішних стратегій
- •7.3. Оцінка вибраної стратегії
- •8.1. Розроблення стратегічного плану
- •8.2. Зміни на стадії реалізації стратегії
- •8.2.1. Завдання та рівні стратегічних змін
- •8.2.2. Організаційна структура як об'єкт стратегічних змін
- •8.2.3. Зміни в організаційній культурі
- •8.2.4. Типи стратегічних змін
- •8.2.5. Впровадження стратегічних змін в організації
- •.3. Контроль реалізації стратегічного плану
6.1.2. Модель "життєвий цикл попиту"
Потенціал ринку визначає рівень попиту в СЗГ. Цю першу кількісну міру привабливості доцільно доповнити динамічною оцінкою, яка характеризує еволюцію потенційного попиту в часі. Пере важно, щоб описати цю еволюцію, використовують модель "життєвий цикл попиту" (ЖЦП). На думку вчених, протягом перших трьох десятиліть XX ст. більшість СЗГ мали порівняно стійкі темпи зростання, що порушувалися періодичними спадами, після яких знову спостерігалося відновлення до передкризового стану. Ці обставини створювали можливості для порівняння галузей за темпами їхнього зростання та передбачення майбутнього методом екстраполяції існуючих тенденцій. Приблизно з 30-х pp. XX ст. характер зростання дещо змінився. Частина галузей процвітала, а в інших — темпи зростання знизилися та відбулося скорочення обсягу продажу в деяких СЗГ. Спочатку такі відхилення від загальної тенденції зростання сприймались як аномалії, їхні причини були невідомі, але з середини 70-х років XX ст. почало формуватися нове трактування економічного зростання, яке базувалось на ЖЦП. Слід зазначити, що важливим питанням при обговоренні ЖЦП є визначення товарів, для яких слід проводити цей аналіз: категорія товарів (наприклад, друкарські машинки), певний тип товару цієї категорії (електронні друкарські машинки), специфічні моделі (портативні електронні друкарські машинки) чи конкретна марка ("Кенон"). Вважають, що найчастіше аналіз ЖЦП здійснюють у межах ринку товару. При такому підході ЖЦП відображає еволюцію не тільки товару, але певною мірою й ринку. Розрізняють фази ЖЦП, кожна з яких має характерні особливості, які слід враховувати, розробляючи стратегію. Існує велика кількість модифікацій життєвих циклів залежних від типу товару. Доволі часто перебування товару на ринку не вкладається в рамки відомої кривої, яка отримала назву "крива зростання Гомпарта", а на практиці — ЖЦП. Крива ЖЦП демонструє, як відбувається типовий розвиток попиту з того моменту, коли потреба почала задовольнятися відповідними товарами (наприклад, в індивідуальному засобі транспорту, прийомі телевізійних зображень у домашніх умовах). ЖЦП (рис. 6.2) має декілька фаз: впровадження (В), зростання (Р), зрілість (3) і спад (С). Впровадження — фаза появи товару на ринку — характеризується високим рівнем невизначеності, тому що технологія тільки освоюється, конкуренти невідомі, ринок мало вивчений. Витрати виробництва також високі, що пояснюється малою кількістю випущеної продукції. Чим коротша ця стадія, тим краще. Зростання — фаза, яка охоплює дві стадії — пришвидшене й сповільнене зростання. На першій спостерігається швидке зростання продажу, систематичне зниження виробничих витрат унаслідок збільшення випуску продукції й "ефекту досвіду", який починає виявлятися. Ціни мають тенденцію до зниження, що дає змогу поступово охопити весь потенційний ринок. Стадію сповільненого зростання іноді називають періодом турбулентності. З'являються перші ознаки насичення попиту, пропозиція випереджає попит, що зумовлює зміну структури діяльності деяких організацій. Цей період може бути дуже коротким. Зрілість — фаза, початок якої збігається з моментом насичення попиту. У розвинутих країнах більшість галузей економіки перебувають у цій найтривалішій фазі. Спад або затухання пояснюється зниженням попиту (іноді до нуля), яке запрограмоване демографічними чи економічними умовами. Спостерігається також вихід з ринку окремих організацій унаслідок зниження обсягу продажу й прибутку. Детальнішу характеристику кожної фази ЖЦП і можливі дії організації подано в табл. 6.1.Модель ЖЦП має певні обмеження: вона є тавтологічною, тобто ґрунтується на темпах зростання продажу для визначення фази циклу, а потім використовує ці дані для передбачення продажу; життєвий цикл наперед визначає певну часову послідовність фаз, але на перебіг подій може активно вплинути організація або чинники зовнішнього середовища; ЖЦП не завжди має традиційний вигляд, наприклад, може бути відсутня фаза впровадження чи фаза зрілості, тобто спостерігається перехід від зростання до затухання. Все це ускладнює визначення фази, в якій перебуває попит на той чи інший товар. Наприклад, у 1960 р. більшість європейських виробників телевізійної техніки планували свої виробничі потужності для випуску кольорових телевізорів, які тоді були у фазі впровадження на ринок, виходячи з ЖЦП на кольорові телевізори у СІЛА. Однак виявилось, що на відміну від тривалої фази впровадження у США, в Європі проникнення на ринок відбулось дуже швидко. Модель ЖЦП, незважаючи на перелічені обмеження, широко застосовують для формування прогнозів еволюції первинного попиту в конкретній СЗГ.