- •Стратегічний менеджмент - Кіндрацька:1.1. Концепція управління організацією
- •1.2. Еволюція системи управління організацією
- •1.2.1. Основні етапи розвитку менеджменту в зарубіжних корпораціях
- •1.2.2. Розвиток вітчизняного управління підприємствами
- •1.3. Сутність і структура системи стратегічного менеджменту
- •1.3.1. Поняття стратегічного менеджменту
- •1.3.2. Елементи системи стратегічного менеджменту
- •1.3.3. Стадії процесу стратегічного управління
- •1.4. Особливості стратегічного менеджменту в сучасних умовах
- •1.4.1. Основні риси сучасної системи менеджменту
- •1.4.2. Доцільність і можливості розроблення стратегії організації
- •2.1. Роль планування в різних управлінських системах
- •2.2. Процес планування стратегії організації
- •2.3. Стадії розроблення загальної стратегії
- •2.4. Особливості формування бізнес-стратегії
- •2.5. Організування розроблення стратегії
- •3.1. Формулювання та характеристика елементів місії
- •3.2. Поняття, види та принципи формулювання цілей організації
- •3.3. Процес визначення цілей
- •3.4. Організування формування цілей
- •4.1. Методичний підхід до діагностики середовища
- •4.2. Попереднє дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища організації
- •4.2.1. Аналіз макрооточення
- •4.2.2. Аналіз безпосереднього оточення
- •4.2.3. Аналіз внутрішнього середовища
- •4.3. Методи ситуаційного аналізу
- •4.4. Прогнозування тенденцій зміни середовища організації
- •4.5. Інформаційне забезпечення аналізу середовища
- •5.1. Стратегічна сегментація ринку
- •5.2. Оцінка привабливості ринку
- •5.2.1. Метод оцінки перспектив сзг за критерієм "зростання ринку"
- •5.2.2. Багатокритеріальний метод оцінки привабливості ринку
- •5.3. Аналіз стратегічного потенціалу організації
- •5.4. Оцінка конкурентоспроможності організації
- •5.4.1. Аналіз позиції організації в конкурентній боротьбі за методом конкурентних переваг
- •5.4.2. Визначення конкурентного статусу організації за відносними показниками
- •5.4.3. Інформаційне забезпечення конкурентного аналізу
- •6.1. Методи генерації й аналізу альтернатив на бізнес-рівні
- •6.1.2. Модель "життєвий цикл попиту"
- •6.1.3. Метод pims
- •6.1.4. Модель "товар — ринок"
- •6.1.5. Модель м. Портера
- •6.2. Методи портфельного аналізу організації
- •6.2.1. Характеристика й основні етапи аналізу господарського портфеля
- •6.2.2. Аналіз темпів приросту та частки ринку за методом Бостонської консалтингової групи
- •6.2.3. Побудова матриці "привабливість — конкурентоспроможність", її переваги та недоліки
- •6.2.4. Аналіз галузевої привабливості — конкурентоспроможності за методом "Шелл"—dpm
- •6.2.5. Дослідження результатів портфельного аналізу
- •7.1. Типи стратегій організації
- •7.1.1. Типологія загальних стратегій
- •7.1.2. Основні класифікації конкурентних стратегій
- •7.2. Перегляд стратегічних альтернатив і вибір стратегії
- •7.2.1. Методи перегляду альтернативних стратегій
- •7.2.2. Основні чинники вибору стратеги
- •7.2.3. Принципи розроблення успішних стратегій
- •7.3. Оцінка вибраної стратегії
- •8.1. Розроблення стратегічного плану
- •8.2. Зміни на стадії реалізації стратегії
- •8.2.1. Завдання та рівні стратегічних змін
- •8.2.2. Організаційна структура як об'єкт стратегічних змін
- •8.2.3. Зміни в організаційній культурі
- •8.2.4. Типи стратегічних змін
- •8.2.5. Впровадження стратегічних змін в організації
- •.3. Контроль реалізації стратегічного плану
6.2.4. Аналіз галузевої привабливості — конкурентоспроможності за методом "Шелл"—dpm
У середині 70-х pp. XX ст. з посиленням динамізму зовнішнього середовища, зокрема зростанням енергетичної кризи, традиційні методи прогнозування стратегічних позицій СГЦ втратили актуальність. У 1975 р. хімічна компанія "Шелл" розробила новий метод — "Шелл" — DPM (Direct Policy Matrix), який ґрунтується на матриці "галузева привабливість — конкурентоспроможність". Модель "Шелл" — DPM — це двовимірна матриця, яка складається з 9 квадрантів (3 х 3). Параметрами її є конкурентоспроможність СГЦ і галузева привабливість як загальний вимірник стану та перспектив галузі (рис. 6.11). На перший погляд, ця модель подібна на модель "Дженерал Електрік — "МакКінсі" і ґрунтується на добре відомому принципі позиціювання СГЦ, який використовувався ще в БКГ. Слід відзначити, що кожна з розглянутих матриць застосовує особливий критерій стратегічного вибору: матриця "зростання — частка ринку" базується на оцінці грошового потоку, який є індикатором доцільності в короткотерміновій перспективі; матриця "привабливість — конкурентоспроможність" — на віддачі інвестицій, тобто показнику більш далекої перспективи; матриця "галузева привабливість — конкурентоспроможність" — на двох зазначених критеріях одночасно. Другою особливістю моделі "Шелл" — DPM вважають можливість її використання в будь-якій фазі ЖЦП, як і матриці "привабливість — конкурентоспроможність". Кожний з дев'яти квадрантів матриці "галузева привабливість-конкурентоспроможність" відповідає специфічній стратегії. Вибір конкретної стратегії розвитку організації істотно залежить від цільових орієнтацій менеджера на життєвий цикл конкретного виду продукції чи грошовий потік. У першому випадку оптимальною вважають траєкторію розвитку організації, яка виражається напрямом 1 (див. рис. 6.11). При наданні переваги грошовому потоку під час вибору стратегії оптимальною вважають траєкторію 2. Грошові кошти, які отримують СГЦ — "генерування грошових коштів" та "часткового скорочення діяльності" — використовують для інвестицій у СГЦ, які розміщені в квадрантах "подвоєння обсягу виробництва" і "посилення конкурентних переваг". Таким чином, до переваг моделі "Шелл" — DPM належить: використання під час вироблення стратегії системи якісних і кількісних показників, які дають змогу побудувати єдину параметричну систему; застосування багатопараметричного підходу до побудови матриці (завдання моделі — об'єднати критерії стратегічного вибору: грошовий потік і віддача від інвестицій, підтримати баланс між надлишком і дефіцитом коштів шляхом розвитку перспективних видів СГЦ); позиціювання на матриці СГЦ, які перебувають у різних фазах ЖЦП. Незважаючи на перелічені переваги, сфера використання моделі "Шелл" — DPM здебільшого обмежена капіталомісткими галузями промисловості (хімія, нафтопереробка, металургія). До інших недоліків цієї моделі належать відсутність критерію відбору показників; суб'єктивність визначення вагових коефіцієнтів для оцінки показників; неточність результатів порівняння СГЦ, які належать до різних галузей, тому що показники враховують галузеві особливості тощо.