Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

орг. химия / Organika_ lab. praktkum

.pdf
Скачиваний:
42
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
3.59 Mб
Скачать

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Сайкс П.

Механизмы

реакций

в органической

химии.-М.,:

 

 

 

 

Химия,1976.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

 

 

 

2.

Кусаинова К.М. Нет ни кислот, ни оснований!//Химия и жизньа,№6,

 

 

 

 

2004,С.40-44.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е

н

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д

 

 

 

Тема 5. Номенклатурні системи в органічній хімії.

 

 

 

 

 

 

 

1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Етапи розвитку хімічної номенклатури ( тривіальна, раціональна,

 

 

 

 

систематична номенклатури);

 

 

 

 

т

у

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Номенклатурна система IUPAC, її основні поняття: головний

 

 

 

 

ланцюг, функція, функціональна група, старшас

 

функціональна

 

 

 

 

група, система локантів;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Система правил знаходження головного ланцюгая ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

Розв’язування задач.

 

 

 

 

 

 

н

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Номенклатурные правила ИЮПАКт

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

по химии. Органическая химия.-

 

 

 

 

Т.2- Полутом 1,2.-М.,: ВИНИТИ, 1979.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кан Р., Дермер О. Введение в химическую номенклатуру.- М.,:

 

 

 

 

Химия, 1983.

 

 

к

о

р

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Визначення

 

ароматичностіи

. Три критерії ароматичності:

 

 

 

 

структурний, енергетичний, магнітний;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правило Хюккеля «4n + 2»;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Будова молекули бензену;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

 

 

 

я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Небензоїдні ароматичні сполуки: циклопропенілій катіон,

 

 

 

 

циклопентадієнілл

аніон, тропілій катіон;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

Графічний метод оцінки ароматичності;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

 

 

д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язування задач.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

іа

л

 

 

 

 

 

Література:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т

рКиприанов А.И. Введение в электронную теорию органических

 

а

2.е

соединений.- К.,: Наукова думка, 1975.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Симкин Б.Я.,Глуховцев М.Н. Ароматичность –

 

теория или

м

 

миф?//Химия и жизнь.- 1984,№9.-С.16-21.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

101

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

3. Шиян

С.М.,Самусенко Ю.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

 

 

 

 

Ароматичність (електронний

 

 

 

 

підручник), Полтава, 2004.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т

а

 

 

Тема 7. Гетероцикли з двома гетероатомами.

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Гетероцикли

групи

азолів:

представники,

електронна

будова

 

 

 

 

молекул, кислотні і основні властивості;

 

 

 

 

у

д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

Природні і синтетичні біологічно активні

речовини,едо

складу

 

 

 

 

молекул яких входять фрагменти азолів;

 

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Гетероцикли

групи

діазинів: представники, електронна

будова

 

 

 

 

молекул, основні властивості;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Азотисті

 

основи, що

входять

до

 

складу

нуклеїнових

 

кислот,

 

 

 

 

алкалоїди ряду пурину, сечова кислота;

н

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

Синтетичні лікарські препарати,

до складу молекул яких входять

 

 

 

6.

фрагменти діазинів;

 

 

 

 

 

а

н

 

я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язування задач.

 

 

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Самусенко Ю.В.,Шиян

Н.І.

Гетероциклічні

сполуки.(навчальний

 

 

 

 

посібник), Полтава, 2005.

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р

и________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

о

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

л

я

в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

л

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

іа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

102

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

м

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

т

 

м

1.Приготування деяких реактивів для проведення

практичних робіт з органічної хімії

н

 

а

 

Амоніачний розчин хлориду купруму (І) а) 10 г хлориду купруму (І)

струшують з 15-20

мл

 

д

 

 

потім

концентрованого розчину амоніаку,

 

 

 

у

 

 

 

 

 

розбавляють його 100

мл

води. Після відстоювання безбарвнийе

розчин

зливають з осаду і зберігають його в щільно закритій склянці над мідним дротом, очищеним від ізоляції. Якщо розчин забарвлений в синій колір (від

домішок іонів

двовалентного купруму), то його злегка

підігрівають і

 

 

т

 

додають по краплям 2%-й розчин хлориду (або сульфату) гідроксиламіну до

знебарвлення.

б) 12,5 г кристалічного сульфату купрумус

(ІІ) розчиняють

при нагріванні у 40 мл води. До розчину додають 7 г

хлориду натрію. До

суміші повільно при перемішуванні доливають розчиня

7 г

кристалічного

купруму (І) відфільтровують на лійці Бюхнера і на лійці промивають

сульфіту натрію в 10 мл води. Суміші дають охолонути. Білий осад хлориду

н

н

декілька разів водою. Потім осад розчиняють в 15-20 мл концентрованого

розчину амоніаку і додають 100 мл

 

с

 

розчин зберігають в

води. Безбарвнийа

щільно закритій склянці над мідним дротомт, очищеним від ізоляції.

Анілін (розчин в хлоридній кислоті). 18,2 мл

свіжоперегнаного аніліну

розчиняють в 44 мл

 

 

 

р

 

 

 

 

 

концентрованої хлоридної кислоти. Розбавляють

одержаний розчин до 100 мл

 

о

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Баритова вода (насичений розчин). 35 г

кристалічного

гідроксиду

барію розчиняють при

 

к

 

 

в 100 мл

води. Потім

розводять

кип’ятінні

одержаний розчин до 500 мл і дають відстоятись. Через декілька годин

 

 

в

прозорий розчин обережно зливають.

Бром (3%-й розчин в CClи4). В колбу наливають 3 мл брому ( Обережно!

 

я

 

Тяга!) і дуже обережно приливають при перемішуванні 97 мл тетрахлориду

карбону.

 

 

Бромна вода (насичений розчин). Бромну воду готують таким чином,

 

д

 

щоб на дні склянки залишалось трошки рідкого брому. В колбу (1 л )

наливають 6 мл бромул

(Обережно! Тяга!) і при енергійному перемішуванні

л

 

 

додають воду до 500 мл. (В 1 л насиченого розчину брому міститься 28-30 г

брому – приблизно 10 мл ). Одержану бромну воду обережно переливають в

 

 

а

 

 

 

склянку з притертою пробкою. Зберігають у витяжній шафі.

 

р

 

 

 

 

Вапно натронне. Негашене вапно (оксид кальцію) у вигляді порошку

змішуютьіз насиченим розчином гідроксиду натрію (у співвідношенні 2:1),

випаровують і прожарюють.

 

 

Вуглеводні насичені

рідкі. Зразком суміші

рідких насичених

а

 

 

може бути петролейний етер (Т.кип.

+60оС), який являє

вуглеводніве

собоют

 

суміш вуглеводнів,

головним чином суміш пентану і гексану. В

 

 

 

 

103

 

и

м

якості представника насичених вуглеводнів можна використати газовий конденсат. Перед роботою рідкі вуглеводні перевіряють на відсутність

ненасичених вуглеводнів реакціями

з бромною водою і

з розчином

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

перманганату калію. Насичені рідкі вуглеводні можна виділити з бензину

або керосину (гасу). Для відокремлення насичених вуглеводніва

від

ненасичених (і від інших домішок) бензин (або керосин) обробляютьт

3-4

рази концентрованою сульфатною кислотою в ділильній лійці (на 100 мл

суміші вуглеводнів беруть 10 мл

 

 

 

 

 

н

 

 

сульфатної кислоти). Спочатку

вуглеводні з сульфатною кислотою

струшують обережно,

потіме

, коли

 

 

 

 

 

у

д

 

 

 

суміш перестане розігріватися, сильно. Пари і гази випускають, як завжди,

відкриваючи злегка кран (додільна лійка в цей час повинна бути

перевернута догори

краном). Обробку

вуглеводнів

кожною порцією

сульфатної кислоти проводять протягом 5-10 хвилин.

т

Після сульфатної

кислоти вуглеводні

обробляють у

цій

же лійціс

1%-м

розчином

кальцію. Приготовлена таким способом суміш вуглеводнів складається з

перманганату калію, до якого додають

5%-й розчин карбонату натрію. На

закінчення вуглеводні промивають водою. Після відділенняя

води (нижній

шар) вуглеводні зливають в колбу і

сушать гранульованим хлоридом

 

н

н

 

алканів і циклоалканів (нафтенів), які за багатьма властивостями схожі з

 

 

 

с

 

 

присутність циклоалканів

алканами; в приведених у практикумі дослідаха

не виявляється.

 

 

 

т

 

з рідкими ненасиченими

Вуглеводні ненасичені рідкі.

р

Для дослідів

вуглеводнями можна використовувати бензин або керосин (гас): до складу

 

о

 

 

 

(до 50%) алкени. Найбільше

цих продуктів входять в достатній кількостіи

к

 

 

 

 

 

 

алкенів містить крекінг-бензин. Якщо бензин (керосин) не безбарвні, його перегоняють, збираючи безбарвний дистилят в широких температурних

межах.

 

в

 

Глюкоза (0,5%-й розчин). 0,5 г кристалічної глюкози розчиняють в

99,5 мл води. Для запобіганняи

псування розчин необхідно прокип’ятити.

 

я

 

 

Діетиловий етер (абсолютний). У великій ділильній лійці струшують

діетиловий етер з водним розчином сульфату феруму (ІІ) для видалення

пероксидів. Потім промивають водою, сушать гранульованим хлоридом

 

 

 

 

 

д

 

 

кальцію і перегоняють над металевим натрієм. Зберігають в склянці з

темного скла над металевимл

натрієм.

 

 

 

 

л

 

 

 

 

Діетиловий етер, що містить пероксиди. В склянку з білого скла

поміщають

100 мл

діетилового етеру. Додають приблизно 10 мл

 

 

 

а

 

 

 

 

концентрованої сульфатної кислоти, збовтують суміш і ставлять в світле

 

 

р

 

 

 

 

 

місце (на підвіконня). Щоденно струшують склянку і відкривають пробку

для доступуі

повітря. Через 8-10 днів в етері можна виявити гідропероксид і

оцтовий альдегід. На склянці роблять надпис «Діетиловий етер,

забруднений пероксидом. Обережно!».

а

Йодкрохмальнийе

папір.

1 г сухого крохмалю збовтують з 5 мл води і

післят

відстоювання суміші протягом 1-2 хвилин воду зливають. Операцію

 

 

 

 

 

 

 

104

и

м

повторюють ще два рази. Потім крохмаль скаламучують в невеликому об’ємі води і вливають при енергійному перемішуванні скляною паличкою

в 50 мл

киплячої води. Одержаний крохмальний клейстер розводять до

200 мл

киплячою водою. До охолодженого розчину додають 1 г

м

йодиду

калію (при перемішуванні). Йодид калію повинен бути абсолютноа

безбарвним, його розчин не повинен жовтіти при додаванні розведеноїт

сульфатної кислоти.

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

Стрічки фільтрувального паперу завширшки 8-10 см просочують

розчином клейстеру з йодидом калію і висушують в темному місціе

. Потім

 

 

 

у

д

 

 

їх розрізають на смушки довжиною 4-5 см і шириною 1 см. Зберігають

йодкрохмальний папір в щільно закритій склянці.

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Крохмаль (1%-й розчин). 1 г сухого крохмалю збовтують з 5 мл води,

після відстоювання воду зливають. Промивання крохмалю повторюють 2-3

рази. Потім додають 10 мл води, суміш скаламучуютьс

і виливають при

перемішуванні в 90 мл киплячої води.

н

н

 

 

 

Купрум сульфат (безводний). Кристалічнийясульфат купруму (ІІ)

нагрівають в фарфоровій чашці на пісочній бані при безперервному

перемішуванні. Температура бані не повинна перевищувати 220оС.

Одержаний порошок білого кольору розтирають у ступці і зберігають в

щільно закритій склянці.

 

 

с

а

 

 

 

Купрум-амоніачний реактив (реактивт

Швейцера). 10 г кристалічного

сульфату купруму розчиняють в 200 мл

води і приливають 100 мл

 

 

р

гідроксиду купруму

(ІІ)

промивають

розчину гідроксиду натрію. Осад

 

о

 

 

сульфат-іонів,

після

чого

водою (декантацією) до видаленняи

к

 

 

 

 

 

 

 

відфільтровують на лійці Бюхнера. Одержаний осад гідроксиду купруму

(ІІ) розчиняють в 25%-ному

 

розчині амоніаку.

Розчин амоніаку

приливають поступово при постійному перемішуванні вмісту колби; на дні

 

 

 

в

колби повинно залишитися небагато осаду гідроксиду купруму (ІІ).

Розчину дають відстоятисяи , потім його зливають декантацією або

 

 

я

 

фільтрують через фільтр Шотта. Зберігають реактив Швейцера в щільно

закритій склянці.

 

 

Натрія ацетат (безводний). Кристалічну сіль CH3COONa · 3H2O

 

д

 

 

обережно (щоб запобігти обвуглювання) нагрівають в фарфоровій чашці

на азбестовій сітці.лСпочатку сіль легко плавиться, потім по мірі видалення

л

 

 

 

кристалізаційної води стає твердою, спучуючись. Гарячу сіль переносять в

фарфорову ступку і розтирають в порошок, знову нагрівають до початку

 

 

а

 

 

плавлення вже безводної солі. В цей момент нагрівання припиняють, сіль

 

р

 

 

 

охолоджують при перемішуванні скляною паличкою і поміщають в банку з

притертоюі

пробкою.

(спиртовий розчин). 30 г гідроксиду натрію

Натрія

 

гідроксид

т

 

 

 

води Після охолодження розчину додають етанол

розчиняють в 30 мл

а

 

 

 

 

(ректифікате ) до 200 мл.

 

 

 

 

 

105

и

м

Натрія гідросульфіт (насичений водний розчин).

м

Для виготовлення

насиченого розчину гідросульфіту натрію заливають невеликим об’ємом води сухий гідрокарбонат натрію (або кристалічний карбонат натрію). Сіль

повинна бути покрита невеликим шаром води. В суміш пропускають оксид

 

 

 

 

 

н

 

-

сірки (IV) до майже повного розчинення кристалів. Розчин має блідоа

зелене забарвлення.

насичений водний

розчин

 

 

 

т

 

Можна використовувати

 

метабісульфіту

натрію Na2S2O5, якщо ця сіль зберігалася не дуже довго.

у

д

 

 

 

 

 

 

 

п-Нітрофенілдіазонійхлорид (розчин). В стакані змішуютье

 

12,5 мл

концентрованої хлоридної

кислоти і 150 мл

води і

розчиняють при

 

 

т

 

 

 

 

 

нагріванні 7 г п-нітроаніліну. Розчин охолоджують у воді з льодом до 0оС і

потім швидко при енергійному перемішуванні приливають охолоджений

розчин 3,5 г нітриту натрію в 20 мл води. Реакцій ну суміш залишають в

охолоджувальній

бані

на

30-40

 

хвилинс.

Розчин

п-

 

 

 

 

 

н

 

 

 

нітрофенілдіазонійхлориду повинен бути прозорим. В холодильнику він

може зберігатися протягом 10-12 днів.

 

н

 

я

 

 

Реактив Лукаса. 110 г

безводного хлориду цинку розчиняють в 100 мл

концентрованої хлоридної кислоти.

 

 

 

 

 

 

Реактив Селіванова на кетогексози. 50 мл концентрованої хлоридної

кислоти змішують з 50 мл

 

 

 

с

води. В 100 мл аодержаного розчину хлоридної

кислоти (1:1) розчиняють 0,5 г резорцинут.

Реактив Толленса. До 20 мл 5% -го розчину нітрату аргентуму

додають 10 мл 10%-го

 

 

р

 

розчину гідроксиду натрію. До осаду оксиду

 

 

о

 

 

аргентуму, що випав, додають 5 мл ирозведеного розчину амоніаку (10 мл

 

к

 

 

 

концентрованого розчину амоніаку розводять 100 мл дистильованої води). Колбу закривають пробкою і струшують. Повторяють операцію до повного

розчинення осаду, уникаючи надлишку амоніаку. Потім додають воду до

об’єму 100 мл.

 

в

 

 

Реактив Фелінга (Фелінговаи

рідина). Готують два розчини: а) 34,6 г

 

я

 

 

-1); б) 173 г

кристалічного сульфату купруму в 500 мл води (Фелінг

сегнетової солі (змішаної натрієво-калієвої солі винної кислоти), 70 г

гідроксиду натрію в

500 мл води (Фелінг-2). Перед застосуванням

 

 

 

д

 

змішують рівні об’єми цих двох розчинів.

Розчин йоду влйодиді калію (розчин Люголя). 30 г йодиду калію

 

 

л

 

води. До одержаного розчину додають 10 г йоду.

розчиняють в 30 мл

Після розчинення йоду доливають воду до 500 мл.

 

а

 

 

 

Розчин конго-червоного (для фарбування). Розчиняють 1 г конго -

р

 

 

 

 

червоного, 1 г карбонату натрію і 10 г сульфату натрію в 400 мл води.

Скипидарі

озонований. В склянку з прозорого скла (1 л) поміщають 300

мл скипидару і, не

закриваючи пробку, ставлять на підвіконня між

подвійними рамами на 2-3 дні. Протягом дня вміст склянки декілька разів

а

 

збовтують. Коли проба скипидару дасть з крохмалем і йодидом

енергійное

каліют

темно-фіолетове забарвлення (поява пероксиду), скипидар можна

 

 

106

и

 

застосовувати для лабораторної роботи. Його слід зберігати в склянці

м

з

 

 

 

притертою пробкою, зробивши надпис: «Скипидар озонований.

 

Обережно!».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фенілгідразин

оцтовокислий

(розчин). 10

г

 

хлористоводневого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

фенілгідразину і 20 г ацетату натрію розчиняють при невеликомуа

 

нагріванні

в

200

мл води.

Теплий

розчин

фільтрують.

(Обережнот

!

 

Фенілгідразин викликає екзему. Дотримуйтесь правил техніки безпеки!)

 

 

 

 

 

Феруму

(ІІІ) хлорид

(3%-й

 

розчин). 3

г

хлориду

д

феруму (ІІІ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розчиняють в 97

мл

 

води. Якщо розчин непрозорий, до ньогое

 

додають

 

декілька крапель концентрованої хлоридної кислоти.

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Флороглюцин (розчин). 0,4 г флороглюцину розчиняють в 200 мл

 

30%-ної хлоридної кислоти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формалін (нейтралізований розчин). До 50 мл

40%-го

 

розчину

 

формальдегіду (формаліну) додають 1 мл 0,5%-го розчинус

фенолфталеїну

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в 50%-му етанолі і потім по краплям при перемішуванні приливають 1%-й

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розчин гідроксиду натрію до появи блідо-рожевогоязабарвлення.

 

 

 

 

 

 

 

Фуксиносірчиста кислота (розчин). а) 0,2 г фуксину розчиняють в 200

 

мл

 

дистильованої

води

і додають 2

г

гідросульфіту

натрію

і 2 мл

 

концентрованої хлоридної кислоти. Якщо через 15-20 хвилин рідина не

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

вугілля,

струшують

 

знебарвиться, то додають небагато активованогоа

 

 

суміш до знебарвлення і потім фільтруютьт

. Чим менший надлишок оксиду

 

сірки

(IV)

в

реактивові,

тим

більш

чутливим

він

буде;

 

б)

В

200 мл

 

дистильованої води

розчиняють

р

0,2

г

 

фуксину

і

пропускають через

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

о

 

 

знебарвлення розчину. Оксид сірки

 

одержаний розчин оксид сірки (IV) дои

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

одержують нагріванням в колбі В’юрца 63 г металевої міді з 110 мл

 

 

 

 

концентрованої сульфатної кислоти, або іншим доступним методом.

 

 

 

 

 

Реактив зберігають в щільно закритій склянці з темного скла.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хромова суміш. 100 мл концентрованої сульфатної кислоти змішують з

 

400 мл води і в одержанійи

розведеній кислоті розчиняють розтертий в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

порошок дихромат калію до насичення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

л

д

л

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

іа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

107

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

Густина

розчину

ρ 415

1,00

1,01

1,02

1,03

1,04

1,05

1,06

1,07

1,08

1,09

1,10

1,11

1,12

1,13

1,14

1,15

1,16

1,17

1,18

1,19

1,20

1,21

1,22

1,23

1,24

1,25

1,26

1,27

1,28

м

а

т

е

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

Густина розчинів мінеральних кислот

 

а

 

м

и

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Густина

 

 

 

 

 

 

 

Масова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Густина

 

 

 

 

Масова доля, %

 

розчину

 

Масова доля, %

 

розчину

 

 

доля,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ 415

 

 

 

 

 

д

е

ρн415

 

 

 

%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HCl

 

 

HNO3

H2SO4

 

 

 

 

HNO3

 

H2SO4

 

 

 

H2SO4

 

 

0,16

 

 

0,10

 

 

0,09

 

 

1,30

 

 

47,49

 

у

1,60

 

 

68,51

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39,19

 

 

 

 

 

2,14

 

 

1,90

 

 

1,57

 

 

1,31

 

 

49,07

 

40,35

 

1,61

 

 

68,43

 

 

4,13

 

 

3,70

 

 

3,03

 

 

1,32

 

 

50,71

 

41,50

 

1,62

 

 

70,32

 

 

6,15

 

 

5,50

 

 

4,49

 

 

1,33

 

 

52,37

я

42,66т

 

1,63

 

 

71,16

 

 

9,16

 

 

7,26

 

 

5,96

 

 

1,34

 

 

54,07

43,74с

 

1,64

 

 

71,99

 

 

10,17

 

9,99

 

 

7,37

 

 

1,35

 

 

н

 

44,82

 

1,65

 

 

72,82

 

 

 

 

 

 

 

 

 

55,79

 

 

 

 

 

 

12,18

 

10,68

 

8,77

 

 

1,36

 

 

57,57

 

45,88

 

1,66

 

 

73,64

 

 

14,17

 

12,33

10,19

 

 

1,37

 

а

59,39

 

45,94

 

1,67

 

 

74,51

 

 

16,15

 

13,95

11,60

 

 

1,38

т

61,27

 

48,03

 

1,68

 

 

75,42

 

 

18,11

 

15,53

12,99

 

 

1,39

 

63,23н

 

49,06

 

1,69

 

 

76,30

 

 

20,01

 

17,11

14,35

 

 

с

 

 

65,30

 

50,11

 

1,70

 

 

77,17

 

 

 

 

 

1,40

 

 

 

 

 

 

 

 

21,92

 

18,67

15,71

 

 

1,41

 

 

67,50

 

51,15

 

1,71

 

 

78,04

 

 

23,82

 

20,23

17,01

 

р

1,42

 

 

69,80

 

52,15

 

1,72

 

 

78,92

 

 

25,75

 

21,77

18,31

 

1,43

 

 

72,17

 

53,11

 

1,73

 

 

79,80

 

 

27,66

 

23,31

19,61

о

 

1,44и

 

 

74,68

 

54,07

 

1,74

 

 

80,68

 

 

29,57

 

24,84

20,91

 

1,45

 

 

77,29

 

55,03

 

1,75

 

 

81,52

 

 

31,52

 

26,36

22,19

 

1,46

 

 

79,98

 

55,97

 

1,76

 

 

82,44

 

 

33,46

 

27,80

 

и

 

1,47

 

 

82,90

 

56,90

 

1,77

 

 

83,51

 

 

 

23,47

 

 

 

 

 

 

 

 

 

35,39

 

29,38

в

 

 

 

1,48

 

 

86,05

 

57,83

 

1,78

 

 

84,50

 

 

 

24,76к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

37,22

 

30,88

26,04

 

 

1,49

 

 

89,60

 

58,74

 

1,79

 

 

85,70

 

 

39,11

 

 

я

27,32

 

 

1,50

 

 

94,09

 

59,70

 

1,80

 

 

86,92

 

 

 

32,36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

33,82

28,58

 

 

1,51

 

 

98,10

 

60,65

 

1,81

 

 

88,30

 

 

 

 

 

35,28

29,84

 

 

1,52

 

 

99,67

 

61,59

 

1,82

 

 

90,05

 

 

 

 

 

д

 

31,11

 

 

1,53

 

 

 

 

62,53

 

1,83

 

 

92,10

 

 

 

 

 

36,78

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

л

 

38,29л

32,28

 

 

1,54

 

 

 

 

63,43

 

1,84

 

 

95,60

 

 

іа

 

39,82

33,43

 

 

1,55

 

 

 

 

64,26

 

1,842

 

 

97,70

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

41,34

34,57

 

 

1,56

 

 

 

 

65,08

 

 

 

 

 

 

 

 

р

 

 

42,87

35,71

 

 

1,57

 

 

 

 

66,09

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

44,41

36,87

 

 

1,58

 

 

 

 

66,71

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

108

 

 

 

 

 

3.

Густина розчинів гідроксиду натрію (при 15

0

С)

а

м

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Густина,

 

 

Вміст NaOH

 

 

 

Густина,

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вміст NaOH

 

 

 

 

 

 

г/см3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

г/см3

 

 

 

 

 

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

%

 

 

 

г/л

 

 

 

 

 

%

 

д

 

 

г/л

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,01

 

 

0,85

 

 

 

 

8,7

 

 

 

1,28

 

 

25,03

 

е

 

320,6

 

 

 

 

 

 

1,02

 

 

1,70

 

 

 

17,3

 

 

 

1,29

 

 

25,95

 

 

 

335,0

 

 

 

 

 

 

1,03

 

 

2,57

 

 

 

26,4

 

 

 

1,30

 

 

т

 

 

 

 

349,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26,83

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,04

 

 

3,46

 

 

 

36,1

 

 

 

1,31

 

 

27,48

 

 

 

364,7

 

 

 

 

 

 

1,05

 

 

4,35

 

 

 

45,5

 

 

 

1,32

 

 

28,83

 

 

 

380,6

 

 

 

 

 

 

1,06

 

 

5,23

 

 

 

56,0

 

 

 

1,33

н

я

29,80с

 

 

 

397,0

 

 

 

 

 

 

1,07

 

 

6,10

 

 

 

65,0

 

 

 

1,34

30,78

 

 

 

413,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,08

 

 

6,95

 

 

 

75,5

 

 

 

1,35

 

31,79

 

 

 

429,3

 

 

 

 

 

 

1,09

 

 

7,88

 

 

 

86,0

 

 

 

1,36

 

 

32,75

 

 

 

446,0

 

 

 

 

 

 

1,10

 

 

8,78

 

 

 

96,0

 

 

 

1,37

 

 

33,73

 

 

 

462,1

 

 

 

 

 

 

1,11

 

 

9,65

 

 

 

108,5

 

с

1,38

 

 

34,70

 

 

 

479,2

 

 

 

 

 

 

1,12

 

10,58

 

 

 

119,2

 

1,39а

 

 

35,70

 

 

 

495,6

 

 

 

 

 

 

1,13

 

11,50

 

 

 

130,0

и

 

т1,40

 

 

36,68

 

 

 

512,6

 

 

 

 

 

 

1,14

 

12,40

 

 

 

142,0

 

1,41

 

 

37,65

 

 

 

530,9

 

 

 

 

 

 

1,15

 

13,20

 

 

 

 

 

р

 

1,42

 

 

38,68

 

 

 

549,4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

153,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,16

 

14,20

 

 

 

 

о

 

 

1,43

 

 

39,69

 

 

 

567,2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

165,2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,17

 

15,10

 

 

 

к

 

 

 

 

1,44

 

 

40,71

 

 

 

584,7

 

 

 

 

 

 

1,18

 

16,00

 

 

и

188,8

 

 

1,45

 

 

41,76

 

 

 

604,8

 

 

 

 

 

 

1,19

 

16,91

в

202,2

 

 

1,46

 

 

42,77

 

 

 

623,8

 

 

 

 

 

 

1,20

 

17,81

218,7

 

 

1,47

 

 

43,81

 

 

 

644,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,21

 

18,71

 

 

226,4

 

 

1,48

 

 

44,86

 

 

 

664,5

 

 

 

 

 

 

1,22

 

 

я

 

 

 

239,7

 

 

1,49

 

 

45,87

 

 

 

684,0

 

 

 

 

 

 

 

19,65

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,23

 

20,54

 

 

 

252,6

 

 

1,50

 

 

46,92

 

 

 

704,0

 

 

 

 

 

 

1,24

 

21,23

 

 

 

265,7

 

 

1,51

 

 

47,96

 

 

 

724,5

 

 

 

 

 

 

1,25

 

д

 

 

 

 

279,5

 

 

1,52

 

 

49,02

 

 

 

745,4

 

 

 

 

 

 

 

22,34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,26

л

23,22л

 

 

 

292,8

 

 

1,53

 

 

50,10

 

 

 

766,5

 

 

 

 

 

 

1,27

24,16

 

 

 

306,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е

р

іа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

109

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

м

и

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

Осушувачі та їх застосування

 

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Осушувач

 

 

 

Можна сушити

 

 

 

 

 

 

е

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Не можна сушити

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оксид фосфору (V)

 

Нейтральні і кислі гази,

 

 

 

т

у

 

, етери,

 

 

 

 

 

Основи, спиртид

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вуглеводні та їх гало-

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

хлороводень,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

генпохідні, розчини

 

фтороводень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кислот

 

 

 

 

 

 

 

 

я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сульфатна кислота

 

Нейтральні і кислі гази

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ненасичені вуглеводні,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

спирти, кетони, основи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гідроксид калію,

 

 

 

 

 

 

 

 

т

 

Альдегіди, кетони

 

 

 

 

 

 

 

 

Амоніак, аміни, етери,н

 

 

 

 

 

 

гідроксид натрію

 

 

вуглеводні

 

 

и

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Карбонат калію

 

 

 

 

 

 

 

 

Речовини з кислими

 

 

 

 

 

 

 

Аміни, кетони

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

о

р

 

 

 

 

властивостями

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Металевий натрій

 

к

 

 

 

 

 

 

Хлорпохідні вуглеводнів

 

 

 

 

Вуглеводні, третинні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

(можливий вибух!),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аміни, етери

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вуглеводнів

 

 

 

 

 

спирти, кислоти

 

 

 

 

 

 

 

Хлорид кальцію

л

я

, етери,

 

Спирти, амоніак,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д

нейтральні гази,

 

 

альдегіди, кетони

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

галогенпохідні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

л

 

 

вуглеводнів,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нітросполуки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

 

Вуглеводні та їх

 

 

Спирти, амоніак,

 

 

 

 

 

 

 

Сульфат магнію,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р

 

 

 

 

 

галогенпохідні, кетони,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сульфат натрію

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е

і

 

 

 

 

 

альдегіди, кислоти,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

естери, етери

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

а

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

110

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соседние файлы в папке орг. химия