орг. химия / lex. 9
.pdf
м
а
ВУГЛЕВОДИ |
|
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Вуглеводи дуже поширені в природі і відіграють важливу роль у житті рослин, тварин і |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
м |
|
людини. Вони є одним з основних джерел енергії, яка утворюється в результаті обміну |
||||||||
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
речовин організму. З вуглеводів складаються найважливіші харчові речовини (цукор, |
||||||||
крохмалисті |
продукти та ін.); вони |
входять до складу меду, |
солодких |
|
фруктів тощо. |
|||
Вуглеводи |
широко застосовують у |
промисловості. Такий |
вуглевод, |
т |
|
|
|
|
|
як клітковина, |
|||||||
|
|
|
н |
|
|
|
|
|
використовують у виробництві різних видів штучного волокна, паперу, вибухових речовин |
||||||||
(піроксиліну), пластичних мас, фото- і кіноплівок. Спиртове бродіння вуглеводів лежить в |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
е |
|
|
|
основі виробництва багатьох галузей харчової промисловості (спиртового, пивоварного, |
|||||||||||
хлібопекарного, дріжджового та ін.). |
Багато |
вуглеводів |
та їх похідних застосовують |
у |
|||||||
медицині як фармацевтичні препарати. |
|
|
|
|
|
|
д |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
КЛАСИФІКАЦІЯ. Вуглеводи поділяють на дві групи: 1) моносахариди, або монози |
|||||||||||
(глюкоза, фруктоза і т. д.); 2) полісахариди, або поліози. |
|
|
|
|
|
|
|
||||
Останні в свою чергу поділяють на дві групи: а) цукроподібні кристалічні полісахариди, |
|||||||||||
або олігосахариди (буряковий або тростинний цукор, |
с |
молочнийу |
цукор |
та ін.); |
б) |
||||||
нецукроподібні полісахариди (целюлоза, крохмаль та ін.). |
|
т |
|
|
|
|
|
||||
МОНОСАХАРИДИ АБО МОНОЗИ |
|
|
н |
|
|
|
|
|
|
|
|
Будова моносахаридів. Найважливішими представниками моносахаридів є глюкоза |
|||||||||||
|
|
|
н |
|
|
|
|
|
|
|
|
(виноградний цукор) та фруктоза (плодовий цукор), якія мають однаковий склад C6Н12O6, |
|||||||||||
тобто є ізомерами. Тому з будовою моносахаридів ми познайомимося на прикладах саме цих |
|||||||||||
речовин. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У 1860 p. Бертло під час нагрівання глюкози з органічними кислотами добув складні |
|||||||||||
ефіри і в зв’язку з цим зробив висновок, що глюкоза є багатоатомним спиртом. |
|
|
|||||||||
|
|
с |
австановив, |
що при ацетилюванні глюкози |
|||||||
У 1869 p. А.А. Коллі експериментально |
|||||||||||
|
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
утворюється пентаацетильне похідне, тобто втмолекулі глюкози є п’ять гідроксильних груп. |
|||||||||||
Згодом було виявлено, що і фруктоза утворює пентаацетильне похідне. |
|
|
|
|
|||||||
р |
глюкози |
гідроген йодидом утворюється |
вторинний |
||||||||
При енергійному відновлюванні |
|||||||||||
йодистий гексил нормальної будови. Під час обережного відновлення глюкози та фруктози |
||||
|
|
о |
про |
те, що в молекулах |
утворюються нормальні шестиатомні спирти. Все це свідчить |
||||
|
к |
|
|
|
глюкози і фруктози є нормальний ланцюг з шести атомів карбону. |
|
|
||
и |
|
|
для |
карбонільної групи: |
Глюкоза і фруктоза вступають у деякі реакції, характерні |
||||
приєднують синильну кислоту, з гідроксиламіном утворюють оксими, з фенілгідразином – фенілгідразони. Отже, у молекулах глюкози і фруктози є карбонільна група.
При обережному окислюванні глюкози бромною водою утворюється одноосновна
глюкозова кислота з тією ж кількістю карбонових атомів, що й глюкоза. Це означає, що у |
|||||||||||||
|
|
в |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
молекулі глюкози є альдегідна група. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Таким чином, виходячи з того, що глюкоза має нерозгалужений ланцюг карбонових |
|||||||||||||
атомів, п’ять гідроксильнихя |
груп, альдегідну групу, а один атом карбону здатний утримати |
||||||||||||
лише одну гідроксильну групу, можна записати структурну формулу глюкози таким чином: |
|||||||||||||
д |
л |
CH OH |
|
CHOH |
|
CHOH |
|
CHOH |
|
CHOH |
|
C O |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
При енергійному окислюванні фруктози карбоновий ланцюг її молекули розривається і |
|||||||||||||
|
утворюється винна та щавлева кислоти. Цей факт та інші властивості фруктози дають |
|||||||||||||||||||||||
|
підставу припуститил |
, що фруктоза є багатоатомним кетоспиртом, причому кетонна група |
||||||||||||||||||||||
|
перебуває в положенні 2-нормального шести карбонового ланцюга: |
|||||||||||||||||||||||
|
е |
р |
і |
а |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C O |
|
|
|
CH OH |
|
CHOH |
|
|
CHOH |
|
|
CHOH |
|
|
CO |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
т |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
HOOC |
|
CH(OH) |
|
CH(OH) |
|
|
COOH HOOC |
|
COOH |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
винна кислота |
|
|
|
|
щавлева кислота |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
Наведені вище структурні формули глюкози не можуть пояснити деяких властивостей |
|||||||||||||||||||||||
моносахаридів. Глюкоза і фруктоза не виявляють усіх характерних для альдегідів і кетонів
м
а
|
|
|
2 |
|
|
|
и |
реакцій. Так, вони не приєднують бісульфіт натрію та не дають забарвлення з |
|||
фуксинсірчистою кислотою. |
|
м |
|
При нагріванні глюкози з метиловим спиртом у присутності хлористого водню один з |
|||
атомів водню гідроксильної групи заміщується метильною групою, і |
а |
утворюється |
|
|
|||
метилглюкозид, який не дає реакцій, властивих альдегідній групі; він легко гідролізується, |
|
причому знову утворюються глюкоза і метиловий спирт. |
т |
|
|
При взаємодії глюкози з йодистим метилом у присутності лугу всі п’ять атомів водню
гідроксильних груп заміщуються метильними групами, і утворюється пентаметильне |
|||
похідне, яке також не дає реакцій, властивих альдегідній групі. |
|
е |
|
Під час кислотного гідролізу цієї сполуки одна з метильних груп відщеплюєтьсян |
значно |
||
|
д |
|
|
легше від інших і утворюється тетраметилглюкоза, яка дає реакції, властиві альдегідній групі. Таким чином, з розглянутих вище властивостей глюкози можна зробити висновок, що в молекулі глюкози один з п’яти гідроксилів значно відрізняється від чотирьох інших. Цей
гідроксил, який відрізняється |
своєю |
|
|
реакційною |
здатністю, |
бере участь в утворенні |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
с |
|
|||||||
глюкозидів, тому його часто називають глюкозидним гідроксилому. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вказані явища знайшли пояснення після того, |
коли булот зроблено припущення, що |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
глюкоза має циклічну будову: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
н |
я |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
||||||||
CH OH |
|
|
CHOH |
|
|
CHOH |
|
CHOH |
|
|
|
CHOH |
|
C O |
|||||||||||||||||||||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
CH2OH |
|
|
CH |
|
|
CHOH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
CHOH |
|
|
CHOH |
|
|
C |
OH |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
||
Виходячи з властивостей глюкози, слід припуститин |
, що в розчинах глюкоза існує у двох |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
таутомерних формах – альдегідній та циклічній з перевагою останньої в рівноважному стані: |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
с |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|
CH OH |
|
|
CHOH |
|
|
CHOH |
|
|
CHOH |
|
CO |
|
C |
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
р |
|
и |
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
CH2 |
|
|
|
CH CHOH CHOH |
|
COH C OH |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фруктоза, як і глюкоза, може існувати в розчинах у двох таутомерних формах: |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Як було встановлено, глюкозаоі фруктоза у твердому стані мають оксидну форму. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
в |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таутомерні форми моносахаридівк |
|
здатні до взаємопереходу в залежності від |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
середовища, умов проведення реакції та реагентів, що вступають у реакцію. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Уявлення про циклічні форми моносахаридів та про їх таутомерію у водних розчинах |
|
|
я |
дозволило пояснити всі особливості моносахаридів, які раніше здавалися незрозумілими. |
|
л |
|
Хеуорс запропонував зображувати формули моносахаридів таким способом, щоб було видно взаємні просторові розташування атомів водню та гідроксильних груп у відношенні до площини кільця, наприклад:
|
|
л |
д |
|
|
|
|
|
CH2OH |
|
|
H |
|
|
CH2OH |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O H |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
C |
|
|
O |
H |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
OHH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
H C |
HO |
|
OH |
H |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|||||||||||||
|
|
|
|
OH |
C |
|
|
|
|
C |
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
OH |
|
|
або спрощено H |
|
|
|
OH |
||||||||||
|
Класифікаціяа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
глюкоза |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
. Моносахариди, що містять подібно до глюкози альдегідну групу, дістали |
|||||||||||||||||||||||||
|
і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
назву альдоз; моносахариди, що містять подібно до фруктози кетонну групу, назвали |
||||||||||||||||||||||||||
кетозамир . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
е |
За кількістю атомів кисню в молекулі розрізняють тетрози (C4H8О4), пентози (C5H10O5), |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
гептози (С7Н14О7), |
октози (С8Н16О8), |
нонози (C9H18O9) і, декози |
||||||||||||||||||||
гексози (С6Н12О6), |
||||||||||||||||||||||||||
т(С10Н20О10). У природі найбільш поширені гексози та пентози. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
Глюкозиди. Глюкозиди – це речовини, які складаються із залишків цукру (моно-, диабо |
|||||||||||||||||||||||||
м
а
|
3 |
|
и |
трисахариду) і якої-небудь іншої органічної сполуки – аглюкону. Містяться у рослинних і |
|
тваринних організмах і надзвичайно різноманітні за своїм складом. |
|
У залежності від положення у просторі заміщеного аглюконом глюкозидного гідроксилу глюкозиди поділяють на α і β, a від наявності 5- або 6-членного циклу – на фуранозиди та
зображення, і є оптичними антиподами. Один з них повертає площину поляризації світла
піранозиди: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
CH2OH |
|
м |
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
|
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
H |
|
O |
|
|
H |
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
C OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
C OH |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
OCH3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
H |
|
|
|
|
т |
O |
|
|
|
OCH3 |
||||
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
OH |
H |
|
|
|
|
|
OH |
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
HO |
|
|
|
HO |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
H |
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OCH3 |
|
|
|
|
H |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
H |
|
|
|
OCH3 |
|
|
|
H |
|
|
|
|
H |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
OH |
|
|
|||||||||||
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
α- метилглюкопіранозид β-метилглюкопіранозид |
α- метилглюкофуранозид |
|
β-метилглюкофуранозиде |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У природі найчастіше зустрічаються β-піранозиди. Під час нагрівання з розведеними |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
д |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кислотами або під впливом особливих ензимів глюкозиди розщеплюються на вуглевод та |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
аглюкон. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Стереохімія моносахаридів. Серед моносахаридів дуже поширена оптична ізомерія, |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
тому що їх молекули мають кілька асиметричних атомів вуглецю. Це видно з формул: |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Hс |
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
я |
|
|
|
* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
CH2OH |
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
CHOH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* |
|
|
CHOH |
|
|
|
|
|
|
|
* |
|
|
н |
|
|
|
* |
|
CHOH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
O |
|
CHOH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*CHOH |
|
*CHOH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
н |
CHOH |
|
|
|
|
CHOH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
Формули |
|
свідчать, |
|
|
|
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
CH2OHа |
є |
|
|
CH2OH |
|
|
|
|
|
CH2OH. |
атоми |
вуглецю, в |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
що в |
альдотетрозах |
два |
|
|
|
асиметричних |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
альдопентозах – три, в альдогексозах – чотири, а в ряді кетоз кількість асиметричних атомів |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
с |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вуглецю в кожній кетозі на один менша, ніж у відповідній за складом альдозі. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Представники кожної групи альдоз (а також кетоз) |
з тією чи іншою обумовленою |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кількістю вуглецевих атомів, відрізняються просторовим положенням Н- і ОН-груп. Так, для |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
альдогексоз у відповідності з формулоюр |
N=2n можливе існування 24=16 стереоізомерів, які |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
поділяються на вісім пар, а для кетогексоз 23=8 стереоізомерів, які поділяються на чотири |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
о |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пари. Члени кожної пари відносяться один до одного, як предмет до свого дзеркального |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
к |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
вправо, другий – на такий же кут вліво. Наприклад: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
я |
|
в |
|
|
|
|
H |
|
|
O |
H |
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
H |
|
|
|
O |
|
|
|
|
O |
|
|
C |
|
|
C |
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
|
CH2OH |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
C |
H |
|
C |
|
OH HO |
|
C |
|
H |
C |
|
O |
|
|
C |
|
O |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
HO |
|
|
|
|
|
|
H |
HO |
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
C |
|
HO |
|
C |
|
H |
H |
|
C |
|
|
OH HO |
|
C |
|
H |
H |
|
C |
|
OH |
||||||||||||
H |
|
|
|
|
|
|
л |
HO |
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
OH |
|
C |
|
H |
|
C |
|
OH HO |
|
C |
|
H H |
|
C |
|
OH HO |
|
C |
|
H |
||||||||||||||
H |
|
л |
|
|
|
д |
HO |
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
C |
|
|
OH |
|
C |
|
H |
|
C |
|
OH HO |
|
C |
|
H H |
|
C |
|
OH HO |
|
C |
|
H |
||||||||||||||
а |
|
|
CH2OH |
|
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
CH2OH |
|
CH2OH |
|
|
|
|
CH2OH |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
D-арабіноза |
L-арабіноза |
D-глюкоза |
L-глюкоза |
D-фруктоза |
L-фруктоза |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
α- і β-Форми моносахаридів. При переході окисної форми у циклічну з’являється |
|
новийіасиметричний атом вуглецю. Внаслідок цього циклічна форма повинна існувати в |
|
е |
|
двох стерео-ізомерних модифікаціях, які називаються α- і β-формами і відрізняються |
|
т |
|
просторовимр |
положенням гідроксилу і атома водню при напівацетальному атомі вуглецю: |
м
а
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
м |
и |
||
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
HO |
|
C |
|
H |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
C |
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*C |
|
|
|
|
HO |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
OH |
|
C |
|
H |
|
|
|
а |
||||||||
C |
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
HO |
|
|
C |
|
H |
|
|
|
HO |
|
*C |
|
|
H |
|
H |
|
C |
|
OH |
|
|
т |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*C |
|
|
|
|
HO |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
OH |
|
C |
|
H |
|
|
|
|
|||||||||
C |
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*C |
|
|
|
|
HO |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
OH |
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
н |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
CH OH |
|
|
|
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
α-D-глюкоза |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
β-D- глюкоза. |
|
|
|
|
|||||||||||||
Якщо гідроксильна група при напівацетальному атомі вуглецю має таке саме просторове |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
е |
положення, як і гідроксильна група “ключової” частини молекули, така форма називається α- |
|||||||
формою, а якщо положення зворотне – β-формою. |
|
|
|
|
д |
|
|
Таутомерні форми α- і β-глюкози відрізняються одна від одної різною розчинністю (β- |
|||||||
|
|
|
|
т |
у |
|
|
глюкоза розчиняється найкраще) і неоднаковим питомим обертанням площини поляризації |
|||||||
світла: для α-D-глюкози воно дорівнює +109°8; для β-D-глюкози +19°,1. Від існування двох |
|||||||
|
|
|
я |
|
|
|
|
таких модифікацій залежить явище, яке дістало назву мутаротаціїс |
(або мультиротації); воно |
||||||
полягає в тому, що при стоянні свіжовиготовлених водних розчинів моносахаридів їх питоме |
|||||||
обертання площини поляризованого світла змінюється до деякої постійної величини. |
|||||||
|
|
н |
|
|
|
|
|
У твердому стані α- і β-глюкози можуть існувати самостійно, але у водному розчині |
|||||||
|
а |
|
|
|
|
|
|
відбувається, очевидно, взаємне перетворення обохн |
|
форм та встановлюється рухома |
|||||
рівновага, границя якої відповідає постійному куту обертання. Мутаротація властива всім |
|||||||
т |
|
|
|
|
|
|
|
монозам, а також окремим дита трисахаридам, що мають альдегідну або кетонну групи. |
|||||||
Добування моносахаридів. Головним способом добування моносахаридів є гідроліз
полісахаридів. Так, глюкозу добувають у промисловості гідролізом крохмалю: |
||
|
и |
|
(С6Н10О5)х +хН2О = хС6Н12О6. |
||
р |
|
|
Моносахариди можна добути також синтетичнимис |
методами. |
|
1. Альдольна конденсація. Вперше синтез моносахаридів (і вуглеводів взагалі) здійснив О.М. Бутлеров, який у 1861 p. добув суміш цукристих речовин альдольною конденсацією формальдегіду в присутності вапняної води. Гліколевий та гліцериновий альдегіди можуть
|
вступати у |
реакції |
конденсації. |
|
|
Наприклад, при |
конденсації |
|
двох |
чи трьох |
молекул |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
гліколевого альдегіду можна добутио |
тетрози та гексози: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в |
|
|
кH2C |
|
|
|
|
|
|
|
CH |
|
|
|
H2C |
|
|
|
|
|
|
|
CH |
|
|
|
|
|
|
|
CH |
|
|
|
|
|
|
CH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
я |
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
OH |
OH |
|
|
|
|
OH |
|
|
|
|
|
O , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 H2C |
|
|
|
CH H2C |
|
|
|
|
|
CH |
|
|
|
|
|
CH |
|
|
|
|
|
|
|
CH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CH |
|
|
|
|
|
CH |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|
OH |
|
|
|
|
|
OH |
|
|
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O . |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
При конденсації двох молекул гліцеринового альдегіду можуть утворитися гексози: |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
д |
л |
|
|
|
H C |
|
|
HC |
|
|
|
|
|
CH |
|
H C |
|
|
|
|
|
CH |
|
|
|
|
|
CH |
|
|
|
|
|
|
CH |
|
|
|
|
|
CH |
|
|
CH |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
2OH |
|
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
OH OH OH OH OH O . |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Таким чином, при альдольній конденсації добувають складну суміш цукристих речовин. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Альдольна конденсація відіграє важливу роль у біологічних процесах. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
2. Окислення багатоатомних спиртів. Наприклад, при окисленні шестиатомного спирту |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
маніту добуваютьл |
альдогексозу та кетогексозу: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
CH |
OH (CHOH) |
C |
CH2OH |
|
|
|
|
|
[O]+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+[O] |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
е |
3.р |
іа 2 |
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CH OH(CHOH) CH OH |
|
CH2OH |
|
|
(CHOH)4 |
|
C |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
т |
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- H2O |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
2 - H2O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Оксинітрильний синтез. Цей метод має можливість добувати з нижчих моносахаридів |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
вищі. Наприклад, перетворення альдопентози на альдогексозу можна здійснити за схемою:
м
а
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CO |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
м |
и |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(CHOH) |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
H |
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
H |
C |
O |
а |
||||||||
|
C |
C |
|
N |
COOH |
|
|
|
CH |
|
|
|
|
|
|
т |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
+ HCN |
|
|
|
+ 2H2O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+H2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
(CHOH)3 |
|
(CHOH)4 -NH3 |
|
(CHOH)4 - H2O |
|
|
CHOH |
|
|
|
|
|
|
|
(CHOH)4 |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
CH2OH |
|
CH2OH |
|
CH2OH |
|
|
CH2OH |
|
|
|
|
|
|
|
CH2OH . |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
н |
|
|
|
|
||
Фізичні властивості. Моносахариди являють собою безбарвні кристалічні речовини; вони добре розчиняються у воді, погано – у спирті і зовсім нерозчинні в ефірі. Більшість з
них солодкі на смак. |
При нагріванні плавляться, |
|
потім буріють і розкладаються. Розчини |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
моносахаридів оптично активні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
д |
|
еу |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Хімічні властивості. У розчинах моносахариди існують |
|
вигляді |
кількох |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
напівацетальних |
|
|
циклічних таутомерних |
|
форм та у вигляді |
|
ациклічної альдегідної або |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кетонної форми. Ці форми перебувають у стані рухомої рівноваги і при вступі у реакцію |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
с |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
якої-небудь таутомерної форми інші форми відразу ж перетворюватимутьсяу |
у цю форму, |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
доки знову не встановиться рівновага. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Найбільш здатна до багатьох реакцій ациклічна альдегідна (або кетонна) форма. При |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
написанні реакцій ми будемо наводити формули лише тієї форми, яка вступає в реакцію. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
1. Утворення сахаратів. Моносахариди, що містять у молекулі кілька гідроксильних |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
груп, утворюють з лугами та гідроокисами багатьох металівя |
алкоголяти, які називаються |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
сахаратами. Наприклад, діючи на спиртовий розчин глюкози спиртовим розчином |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
гідроксиду калію, добувають білий осад сахарату калію: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
H2C |
|
|
|
CH |
|
|
CH |
|
|
CH |
|
|
CH |
|
C |
H +5KOH |
|
|
H2C |
|
|
|
CH |
|
|
|
|
CH |
|
|
|
CH |
|
|
CH |
|
|
C |
H |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
OH |
|
OH |
|
OH |
|
OH |
|
OH |
с |
а |
|
|
|
OK |
|
OK |
|
|
|
OK |
|
OK |
|
OK |
|
|
. |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
2. Алкілування. Атоми водню в гідроксильнихт |
|
групах моноз досить легко заміщуються |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
на алкільні групи. |
Особливо |
реакційноздатний |
|
|
напівацетальнии |
|
гідроксил. |
Так, при |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
нагріванні глюкози з метиловим спиртом і невеликою кількістю хлористого водню |
||||||||||||||||||||
утворюються метилглюкозиди, один з якихи |
є похідним α-глюкози, а другий – β-глюкози: |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
|
|
|
CH2OH |
||||||||
|
|
к |
|
|
р O OCH |
H |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
H |
|
|
|
O H |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
OHоH |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
H |
|
|
3 |
|
|
|
OHH |
H |
|
|
||||||
в |
HO |
|
|
|
|
HO |
|
|
|
|||||||||||
|
H |
|||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
OCH3 |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
H |
|
|
OH |
|
|
|
|
H |
OH |
|||||||||
|
α-глюкопіранозиди |
|
|
|
β- глюкопіранозид |
|||||||||||||||
Глюкозиди часто зустрічаються в рослинному світі. При алкілуванні в більш жорстких |
||||||||||||||||||||
умовах усі атоми водню в гідроксильних групах моноз можуть бути заміщені вуглеводними |
|||
радикалами. |
д |
л |
|
|
|
||
3. Ацилування моносахаридівя |
. При дії на моносахариди ангідридів кислот утворюються |
||
складні ефіри. До цієї реакції моносахариди вступають в першу чергу за рахунок більш |
|||
реакційноздатного напівацетального гідроксилу з утворенням сполук глюкозидного типу – ацилглюкозидів.
|
|
і |
а |
л |
H |
|
|
CH2OCOCH3 |
|
|
|
CH2OCOCH3 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
O H |
H |
|
|
|
O |
|
OCOCH3 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
р |
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|||||||||||
|
|
O OCOCH3H |
|
|
|
OCOCH |
H |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
3HCOC |
|
|
|
OCOCH3 |
3HCOCO |
3 |
|
|
H |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
H |
|
|
OCOCH3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
OCOCH3 |
|||||||||||
|
|
|
|
пентаацетил-α-глюкоза |
пентаацетил-β-глюкоза |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Потім кислотними залишками заміщуються атоми водню і спиртових гідроксильних |
|||||||||||||||||||||
групе |
. Наприклад, при нагріванні глюкози з оцтовим ангідридом у присутності хлористого |
||||||||||||||||||||
тцинку утворюється пентаацетилглюкоза, яка перебуває в двох стереоізомерних формах (див. |
|||||||||||||||||||||
вище). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
м
а
6
4.Окислення. Моносахариди дуже легко окислюються; вони відновлюють аміачнийи розчин оксиду срібла, гідроксид міді та фелінгову рідину. При обережному окисленні у нейтральному та кислому середовищі хлором, бромом, гіпохлоритом альдозим дають одноосновні альдонові кислоти з тією ж кількістю атомів вуглецю. Приаенергійному окисленні альдоз концентрованою азотною кислотою утворюються двоосновні цукрові кислоти. При окисленні моносахаридів у лужному середовищі відбуваєтьсят розрив вуглецевого ланцюга з утворенням ряду продуктів (мурашиної, молочної кислотн та ін.).
5.Відновлення. При обережному відновленні моносахаридів утворюються відповідні
уетO
|
|
|
|
|
|
|
с |
|
|
|
|
|
CH OH |
|
(CHOH) |
|
C + HCN |
|
CH2OH |
|
(CHOH)4 |
|
C |
|
CN |
2 |
|
4 |
|
H |
|
|
|
|
|
|
H . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
7. Реакція з гідроксиламіном. При взаємодії з гідроксиламіном моносахариди утворюють |
|||||||||||||||||
оксими моноз, наприклад: |
|
|
|
|
|
|
|
CH OHя |
(CHOH) |
C |
CH2OH + H2O |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
н |
||||||||
CH OH (CHOH) |
C CH2OH + NH2OH |
|
н |
2 |
3 |
|
|
|
|
|
|||||||
|
2 |
3 |
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
|
|
NOH |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
. |
||||||
8. Реакція |
з |
фенілгідразином. |
Реакція взаємодії з фенілгідразином має дуже велике |
||||||||||||||
значення для |
виявлення |
складу |
т |
|
|
їх виділення |
у |
чистому |
вигляді. З |
||||||||
вуглеводів та |
|||||||||||||||||
фенілгідразином взаємодіють і альдозисі кетози, утворюючи озазони моноз. Реакція проходить у три стадії: а) утворення фенілгідразони; б) окислення спиртової групи, суміжної з карбонільною, при дії другої молекули фенілгідразину; в) взаємодія утвореної карбонільної групи з третьою молекулою фенілгідразину – утворення дифенілгідразину, або озазону:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O H N |
|
|
NHC H |
о |
|
CH2OHи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H N |
|
|
|
NHC H |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
CH2OH |
|
|
(CHOH)4 |
|
C |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
5 |
|
|
|
(CHOH)3 |
|
CHOH |
|
CH |
|
N |
|
NHC6H5 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
6 |
5 |
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
- H |
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-C |
H |
NH |
-NH |
3 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
к |
|
|
NHCр6H5 H2N |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
5 |
|
2 |
|
|
|||||||||||||||
|
|
CH2OH |
|
(CHOH)3 |
|
|
|
C |
|
|
CH |
|
|
|
N |
|
|
|
NHC6H5 CH2OH |
|
|
(CHOH)3 |
|
|
C |
|
|
|
|
CH |
|
|
N |
|
|
NHC6H5 |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- H2O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
Дія |
кислот. |
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
N |
|
NHC6H5 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
9. |
|
|
|
|
|
Під |
|
|
дією |
|
сильних |
|
мінеральних |
кислот |
|
гексози |
|
|
|
|
утворюють |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
оксиметилфурфурол. Оксиметилфурфурол під дальшим впливом мінеральних кислот |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
утворює левулінову і мурашинуи |
кислоти. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
я |
|
|
C6H12O6 |
|
|
|
2C |
2 |
H |
OH + 2CO |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
2) |
молочнокисле: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
. |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
д |
л |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C H O |
6 |
|
|
|
2 H3C |
|
|
|
C |
|
COOH |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
. |
||||||||
|
|
3) |
маслянокисле: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
іа |
л |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
C |
H |
|
O |
|
|
|
|
|
CH3 |
|
|
CH2 |
|
|
|
CH2 |
|
|
|
C |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH. |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
4) |
лимоннокисле: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
т |
е |
р |
|
|
|
|
|
|
C6H12O6 |
|
|
|
H2C |
|
|
|
COH |
|
|
|
|
CH2 |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
COOH COOH |
|
COOH. |
||||||||||||||||||||||
|
Найважливіші представники |
|
моносахаридів. Пентози C5H10O5 в залежності від |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
10. Бродіння моносахаридів. Під впливом мікроорганізмів або виділених з них ферментів
моносахариди піддають бродінню. У залежності від кінцевого продукту бродіння поділяють на такі види: 1) спиртове:
характеру карбонільної групи поділяють на альдопентози і кетопентози. Природні пентози є альдопентозами. Вони зустрічаються в природі найчастіше у вигляді полісахаридів-
м
а
7
пентозанів, які у великих кількостях містяться в деревині, соломі, оболонках насінняи ,
соняшниковій лузгі і т. ін. Пентози дають усі реакції моносахаридів, які описані вище. |
||||||
|
|
|
|
|
м |
|
Найцікавішими є пентози, що належать до групи альдопентоз: L(+)-apaбінозаa, D (+)-ксилоза |
||||||
і D(+)-рибоза. |
|
|
|
а |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L(+)-Apaбiноза. Арабіноза поширена в природі; залишок L-арабінози бере |
участь у |
|||||
|
|
|
т |
|
|
|
побудові молекул деяких дисахаридів, глюкозидів і багатьох складних цукрів рослинного |
||||||
походження. Природна L-арабіноза – біла кристалічна речовина, солодка на смак, добре |
||||||
розчинна у воді, повертає площу поляризації світла вправо і показує мутаротацію. |
|
|
||||
L(+)-Ксилоза |
|
е |
|
|
|
|
міститься в багатьох рослинах у вигляді пентозанів – ксиланів. Добувають |
||||||
її кип’ятінням із кислотами соломи, висівок лузги насіння бавовнику, соняшниковоїн |
лузги і т. |
|||||
|
д |
|
|
|
|
|
ін. Природна або D (+)-ксилоза – кристалічна речовина, повертає площину поляризації світла вправо і показує мутаротацію. Застосовують ксилозу для добування фурфуролу і
триоксиглутарової кислоти. |
|
|
|
|
||
D(–)-рибоза |
входить |
до |
складу нуклеопротеїдів, |
вірніше нуклеїнових |
кислот як |
|
рослинних, так і тваринних клітин. |
с |
у |
|
|||
Гексози разом із своїми похідними – найбільша група тмоносахаридів. За наявністю |
||||||
альдегідної або |
кетонної |
груп |
розрізняють альдогексози і кетогексози. З 16 |
можливих |
||
ізомерів альдогексоз у природі зустрічається лише три: глюкоза, галактоза і маноза. З усіх |
|||
|
|
|
н |
ізомерів кетогексоз у тваринних і рослинних тканинах виявлена лише фруктоза. |
|||
|
|
н |
|
Добувають гексози з природних джерел, головнимячином гідролізом полісахаридів і |
|||
глікозидів. Гексози – безколірні кристалічні речовини, солодкі на смак, добре розчинні у |
|||
воді. |
а |
|
|
|
|
|
|
D(+)-Глюкоза, або виноградний цукор, у вільному стані міститься у винограді та інших |
|||
плодах, а також у тваринних тканинах (у крові, мозку та ін.); разом з фруктозою входить до |
||||
|
|
|
с |
|
складу меду. У зв’язаному стані глюкоза міститься у складних цукрах: сахарозі, клітковині, |
||||
|
|
и |
|
|
крохмалі, а також глюкозидах, дубильних речовинахт |
та ін. |
|||
D(+)-Глюкоза – безколірні кристали, солодкі на смак, з температурою плавлення 146°. |
||||
|
р |
|
|
|
Глюкоза – найважливіший продукт харчової промисловості. її вживають у кулінарії і |
||||
о |
|
|
|
|
хлібопеченні. Застосовують як вихідний продукт у виробництві аскорбінової і глюконових |
||||
кислот, для синтезу ряду похідних цукрів і т.д., а також при фарбуванні і апретуванні тканин. |
||||
|
|
|
к |
|
Широко використовують у медицині. |
|
|||
D-Маноза |
|
и |
|
|
у вільному стані міститься в плодах цитрусових; у зв’язаному (в складних |
||||
вуглеводах – манах) – у шкаралупі кам’яного горіха, зернах пшениці та ячменю і т. |
ін. |
|||
Добувають її |
в |
|
|
– |
кип’ятінням кам’яного горіха з кислотами. Природна або D-маноза |
||||
кристалічна речовина; водний розчин повертає поляризований промінь вправо, виявляє мутаротацію. При окисленні спочатку утворює манозу, а потім маноцукрову кислоту. При відновленні утворює шестиатомний спирт D-маніт.
D-Галактоза відрізняється від глюкози розміщенням Н- і ОН-груп біля четвертого |
||
вуглецевого атома. D-ягалактоза зустрічається в природі у вільному стані або у вигляді ди- і |
||
|
д |
|
трисахаридів, глюкозидів-галактозидів і вищих полісахаридів. Добувають її гідролізом |
||
лактози. |
|
л |
D-Галактоза – кристалічна речовина, добре розчинна у воді; водний розчин повертає |
||
поляризований промінь вправо, виявляє мутаротацію. При окисленні утворює галактонову, |
||||||
|
а |
|
|
|
|
|
галактуронову та слизову кислоти. При відновленні переходить у шестиатомний спирт |
||||||
дульцит. |
л |
|
|
|
|
|
D-фруктоза, або плодовий цукор, міститься разом з D-глюкозою в багатьох солодких |
||||||
плодахі; |
|
вона є головною складовою частиною меду і входить до складу дисахариду – |
||||
е |
|
|
цукру |
та |
полісахариду – інуліну. Добувають D-фруктозу |
нагріванням |
тростинного |
||||||
т |
|
|
інуліну |
з |
розведеною сірчаною кислотою. Розчиняється у |
воді; обертає |
полісахаридур |
||||||
площину поляризації світла вліво. При відновленні фруктози добувають стереоізомерні шестиатомні спирти: маніт та сорбіт. Фруктозу застосовують у харчовій промисловості.
Вітамін С. Вітамін С дуже поширений у природі, він є у свіжих овочах, плодах та ягодах. Добувають його із шипшини, незрілого грецького горіха та чорної смородини, а
м |
а |
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
и |
також синтетичне з шестиатомного спирту сорбіту. Вітамін С запобігає захворюванню на |
||||
цингу і тому називається ще протицинготним вітаміном. |
|
|
м |
|
Дисахариди або біози |
|
а |
|
|
Дисахариди являють собою ангідриди двох молекул моносахаридів. Усі вони побудовані |
||||
|
т |
|
|
|
за типом глюкозидів: водневий атом глюкозидного гідроксилу однієї молекули моносахариду заміщений залишком другої молекули того ж самого або іншого моносахариду. Якщо в утворенні ангідриду, наприклад у мальтозі, бере участь лише один
напівацетальний гідроксил, то в дисахариді залишається вільним другий напівацетальний |
|||
гідроксил і такий дисахарид має відновні властивості. Якщо ж зв’язок двохн |
моносахаридів |
||
(наприклад, у сахарозі) утворюється двома напівацетальними гідроксилами, то дисахарид не |
|||
має відновних властивостей. |
|
е |
|
|
|
|
|
Під дією кислот або ферментів дисахариди легко гідролізуються. |
|
|
|
|
д |
|
|
Класифікація дисахаридів. У залежності від того, чи міститься в дисахаридах вільний |
|||
напівацетальний гідроксил або напівацетальні гідроксили обох умоносахарних компонентів |
|||
беруть участь в утворенні глюкозидного зв’язку, дисахаридитподіляють на дві групи: з |
|||
відновними і невідновними властивостями. |
с |
|
|
Дисахариди з відновними властивостями |
|
|
|
|
|
|
|
Відновні дисахариди типу мальтози, глікозидо-глікози, глюкозидо-альдози або |
|||
глікозидо-кетози – сполуки, компоненти яких зв’язанія |
глікозидним зв’язком (α або β), |
||
|
утвореним за |
рахунок |
|
відщеплення |
води |
|
від |
|
|
напівацетального |
гідроксилу |
одного |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
н |
|
|
|
|
|
|
|
|
моносахариду і якого-небудь із спиртових гідроксилів іншого моносахариду. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Представниками дисахаридів, що відновлюються, єн |
мальтоза, лактоза, целобіоза. |
у листі |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Мальтоза, |
або солодкий цукор, міститься у проростаючому насінні зернових, |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
буряків, сої та ін. Вона утворюється при неповному гідролізі крохмалю під дією рослинного |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ферменту діастази. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
т |
гідролізом |
– “осахарюванням” крохмалю. |
|||||||||||||||||||
|
|
Добувають |
мальтозу |
ферментативним |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
с |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Синтетична мальтоза добута з D-глюкози. Мальтоза кристалізується з однією молекулою |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
води, яку втрачає при нагріванні до 100°.и |
Добре розчиняється у воді, погано – в спирті і |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ефірі. У водних розчинах внаслідок мутаротації утворюється рівноважна суміш різних форм |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
мальтози. Мальтоза відновлює фелінгову рідину і з фенілгідразином утворює озазон. Будову |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
мальтози за Хеуорсом виражають формулою: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
к |
|
|
о |
|
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O H |
|
|
H |
|
O |
H |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
в |
и HO |
|
|
OHH |
H |
|
|
|
O |
|
|
OHH |
H |
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
OH . |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
Застосовують мальтозу у виноробстві та пивоварінні, а також у харчовій промисловості |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
я |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
у вигляді мальтозної меляси. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
Лактоза, або молочнийл |
цукор, міститься в молоці (у коров’ячому 4–6%, у жіночому – |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
5,5–8,4%). У промисловості її добувають з молочної сироватки випаровуванням та |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
кристалізацією. дЛактоза – біла кристалічна речовина, солодкувата на смак. Оптично діяльна, |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
при гідролізі розведеними кислотами та під дією ферменту лактози розщеплюється на D- |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
глюкозу та D-галактозу. Лактоза відновлює фелінгову рідину і з фенілгідразино утворює |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
л |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
озазон. Будову її за Хеуорсом виражають формулою: |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
е |
р |
і |
а |
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CH2OH |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O H |
|
|
|
|
|
|
|
|
O H |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
H |
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
HO |
|
OH |
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
OH |
H |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
OH |
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
OH |
|
|
|
|
H |
OH . |
|
|
|||||||||||||||
|
Лактоза – важлива харчова речовина, особливо для дітей. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Целобіозу |
добувають |
|
при обережному |
|
|
гідролізі |
целюлози. |
Вона являє |
собою |
|||||||||||||||||||||||||||||
м
а
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
и |
кристалічний порошок, який розчиняється у воді, майже несолодкий на смак. При гідролізі, |
|||||||
як і мальтоза, розщеплюється на дві молекули глюкози |
і відновлює фелінгову рідину. |
||||||
|
|
|
|
|
|
м |
|
Різниця в будові мальтози і целобіози полягає в тому, що мальтоза побудована із залишків α- |
|||||||
глюкози, а целобіоза – із залишків β-глюкози. |
|
|
|
т |
|
|
|
Дисахариди з невідновними властивостями |
|
|
|
|
|
|
|
До дисахаридів, які не відновлюються (типу тригалози, глікозидо-глікозиди) належать |
|||||||
дисахариди, що мають глюкозидний зв’язок (α,α-, β,β-, α,β- або β,α-), утворенийа |
за рахунок |
||||||
відщеплення води від напівацетальних гідроксилів обох |
моносахаридних компонентів. |
||||||
Типовим представником цих дисахаридів є сахароза. |
|
д |
е |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Цукрова тростина або буряковий цукор. Сахароза є найважливішимн |
представником |
||||||
дисахаридів, її широко застосовують як харчовий продукт. Вона міститься |
в багатьох |
||||||
|
у |
|
|
|
|
|
|
рослинах. Найбільш багаті на неї цукрова тростина (14–25%) та цукровий буряк (14–20%), з яких її добувають. Сахароза являє собою безбарвну кристалічну речовину, солодку на смак,
яка легко розчиняється у воді та погано у спирті. При нагріванні до 170° переходить у |
||
|
с |
|
склоподібну буру – карамель. Оптично діяльна у водному розчині. При гідролізі під впливом |
||
слабких кислот або ензиму інвертази сахароза розпадаєтьсят |
на глюкозу та фруктозу. |
|
я |
|
|
Молекула D-фруктози обертає площину поляризації світла вліво, молекула D-глюкози – |
||
вправо. Оскільки кут обертання фруктози більший за кут обертання глюкози, то розчин, що його одержують під час гідролізу сахарози, обертає площину поляризації світла вліво. Таким
маючи, очевидно, жодного вільного напівацетального гідроксилу. Таким чином, будову
чином, гідроліз сахарози супроводжується змінами напряму обертання площини поляризації |
|||
світла, внаслідок чого гідроліз сахарози та інших дисахаридів називають інверсією. |
|||
|
|
|
н |
Цукри найчастіше інвертуються специфічними для кожного з них ферментами. Так, |
|||
фермент дріжджів гідролізує сахарозу, але не діє нна лактозу. Ензим мальтоза недіяльний у |
|||
відношенні до сахарози, але гідролізує мальтозу. При гідролізі сахароза розпадається на D- |
|||
|
|
а |
|
глюкозу і D-фруктозу. Отже, сахароза складається із сполучених залишків D-глюкози і D- |
|||
фруктози. Сахароза не відновлює фелінговутрідину і не взаємодіє з фелінгідразином, не |
|||
2 и |
с |
|
|
сахарози можна зобразити формулою:
|
H |
|
|
CH OH |
|
|
|
|
|
|
|
O |
CH2OH |
||||||
|
|
|
|
|
O |
H |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
OHH р |
H |
O |
|
|
H |
|
OH |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
||||||||||
HO |
|
о |
|
|
|
|
|
|
HO2H |
|
|
|
|
H |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OH H |
|
|
|||
|
|
кH |
|
|
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|||
Полісахариди або вищі вуглеводи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
речовини, |
|
|
які складаються з кількох тисяч |
|||||
Полісахариди – високомолекулярні |
|
|
|
|
|||||||||||||||
однакових або різних залишків моносахаридів. Усі вони побудовані за типом глюкозидів. |
||
|
|
в |
Полісахариди надзвичайно поширені в природі, особливо в рослинному світі, і відіграють |
||
л |
я |
|
роль або запасних поживних речовин (крохмаль, інулін, глікоген, геміцелюлоза), або речовин, які йдуть безпосередньо на утворення тканин (клітковина, геміцелюлози,
пентозани).
|
Нецукроподібні полісахариди несолодкі на смак, здебільшого, нерозчинні у воді. Вони |
||
піддаються гідролізуд . |
|||
|
Найважливішими представниками нецукроподібних полісахаридів є крохмаль і |
||
клітковина. |
|||
|
|
|
л |
|
Крохмаль (C6Н10О5)n є важливим запасним вуглеводом більшості рослин і поживною |
||
речовиноюа |
для людини та тварин. Утворюється під впливом хлорофілу з вуглекислоти, що |
||
|
|
і |
|
поглинається рослинами, і потрапляє в різні частини рослин, де й відкладається. Найбільше |
|||
його |
р |
накопичується в бульбах і зернах. У промисловості крохмаль добувають головним |
|
|
|
|
|
чином з картоплі, кукурудзи, пшениці і рису. |
|||
е |
Крохмаль – позбавлений смаку, білий порошок, що нагадує борошно, нерозчинний у |
||
тхолодній воді, спирті, ефірі. У теплій воді набухає і утворює клейстер, який з розчином йоду |
|||
дає |
інтенсивне синє забарвлення. При нагріванні рідини забарвлення зникає, а при |
||
охолодженні з’являється знов. Розчин крохмалю обертає площину поляризації світла вправо.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
Крохмаль широко використовують як харчову речовину, застосовують у текстильному, |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
паперовому, поліграфічному, пластмасовому та багатьох інших виробництвах. |
|
м |
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
Клітковина, |
або |
|
целюлоза, |
|
(C6H10O5)n входить |
|
до складу |
більшості рослинних |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
|
|
організмів, становлячи основу клітинних стінок. У сухій деревині міститься близько 60% |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
клітковини, у волокнах бавовни та льону – 85–90%. Майже чистою клітковиною є вата і |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
т |
|
|
|
|
|
|
фільтрувальний папір. У природі клітковина ніколи не зустрічається в чистому вигляді, а |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
завжди супроводжується так званими геміцелюлозами та лігніном. Клітковина не |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
розчиняється у воді і |
звичайних |
розчинниках. |
Однак |
вона може розчинятися |
|
в деяких |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
е |
|
|
|
|
|
|
|
спеціальних розчинниках, наприклад у солянокислих розчинах солей ZnCl2, SnC12, SbCl2. |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Найбільш поширеним |
розчинником клітковини |
є аміачний розчин |
гідратун |
оксиду міді, |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
д |
|
|
|
|
|
|
|
|
(реактив Швейцера), з яким клітковина утворює комплексну сполуку типу гліцерату міді. |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
При звичайній температурі клітковина розчиняється в концентрованій сірчаній і соляній |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
кислотах, але при цьому піддається гідролізу. При недовгій дії на клітковину сильної |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
сірчаної кислоти |
утворюється амілоїд. Це використовують у техніці |
для |
виготовлення |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
с |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пергаменту. Клітковина майже не виявляє відновних властивостейу. Вона дає реакції, властиві |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
багатоатомним спиртам. Целюлозу використовують для виготовленнят |
паперу, |
|
штучного |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
я |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
волокна, пластичних мас, вибухових речовин. лаків, штучної шкіри, целофану та ін. |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
т |
а |
н |
н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
с |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
к |
о |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
я |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
л |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
д |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
л |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
іа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
е |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
а |
т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
