- •А. В. Дудник
- •1. Поняття ентомології.
- •2. Історія розвитку ентомології.
- •3. Розділи ентомології.
- •4. План будови комах.
- •5. Голова та її придатки.
- •6. Грудний відділ та його придатки.
- •7. Черевце та його придатки.
- •8. Нервова система.
- •9. Дихальна система.
- •10. Травна та видільна системи.
- •11. Кровоносна система.
- •12. Статева система.
- •1. Біологія розмноження комах.
- •2. Біологія розвитку комах.
- •3. Екологія комах.
- •2) Мікроклімат та регуляція життєвих циклів.
- •3) Едафічні фактори.
- •4) Біотичні фактори.
- •5) Життєві форми комах.
- •1. Положення комах в системі органічного світу.
- •2. Характеристика основних рядів комах.
- •Клас ентогнатні (энтогнатные, entognatha)
- •1. Ряд протури, або безсяжкові (protura)
- •2. Ряд двохвостки (diplura)
- •3. Ряд ногохвостки (collembola)
- •Клас комахи (насекомые, insecta)
- •2. Ряд бабки (оdonata)
- •3. Ряд таргани (blattoptera)
- •4. Ряд богомоли (mantoptera)
- •5. Ряд терміти (isoptera)
- •6. Ряд веснянки (plecoptera)
- •7. Ряд ембії (embioptera)
- •8. Ряд грилоблатиди (grylloblattida)
- •9. Ряд паличники (phasmatoptera)
- •10. Ряд прямокрилі (orthoptera)
- •11. Ряд вуховертки (dermaptera)
- •12. Ряд гемімериди (hemimerida)
- •13. Ряд зораптери (zoraptera)
- •14. Ряд сіноїди (psocoptera)
- •15. Ряд пухоїди (mallophaga)
- •16. Ряд воші (anoplura)
- •17. Ряд рівнокрилі хоботні (homoptera)
- •18. Ряд напівтвердокрилі, або клопи (hemiptera)
- •19. Ряд трипси (thysanoptera)
- •20. Ряд твердокрилі, або жуки (coleoptera)
- •21. Ряд віялокрилі (strepsiptera)
- •22. Ряд сітчастокрилі (neuroptera)
- •23. Ряд верблюдки (raphidioptera)
- •24. Ряд великокрилі (megaloptera)
- •25. Ряд скорпіонові мухи (mecoptera)
- •26. Ряд волохокрильці (тrісhоptera)
- •27. Ряд лускокрилі, або метелики
- •28. Ряд перетинчастокрилі (hymenoptera)
- •29. Ряд блохи (блохи, aphaniptera)
- •30. Ряд двокрилі (diptera)
- •1.1. Шкідники ряду рівнокрилі хоботні (Ноmopterа).
- •1.2. Шкідники ряду напівтвердокрилі (Неmiptеrа).
- •1.3. Шкідники ряду трипси (Тhуsаnорtеrа).
- •1.4. Шкідники ряду твердокрилі (Соlеорtеrа).
- •1.5. Шкідники ряду лускокрилі (Lеріdорtеrа).
- •1.7. Шкідники ряду двокрилі (Dірtеrа).
- •2. Шкідники зерна та продуктів його переробки під час зберігання.
- •2.2. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera
- •1. Шкідники бобових культур.
- •2. Шкідники технічних культур.
- •2.1. Шкідники цукрових буряків.
- •2.2. Шкідники картоплі.
- •2.3. Шкідники соняшнику.
- •3. Шкідники овочевих культур
- •3.1. Шкідники овочевих з родини капустяних.
- •3.2. Шкідники овочевих з родини лілійних.
- •3.3. Шкідники овочевих з родини селерових.
- •3.4. Шкідники овочевих з родини гарбузових.
- •3. Шкідники ряду твердокрилі (Соleopterа).
- •3. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera
- •1. Шкідники суниці та малини.
- •2. Шкідники смородини та агрусу.
- •3. Шкідники виноградної лози.
- •Тема: «заходи захисту сільськогосподарських культур від шкідників»
2. Шкідники смородини та агрусу.
Ряд рівнокрилі – Homoptera
Родина афіди – Aphididae
1. Аґрусова попелиця – Aphis grossulariae – трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, червону, золотисту, чорну та інші види смородини. Життєвий цикл однодомний. Зимують запліднені яйця на корі гілок біля основи бруньок. Упродовж вегетаційного періоду розвивається 8-12 поколінь. Шкодять личинки та імаго.
2. Листкова, або червоносмородинна, попелиця – Cryptomyzus rіbis – трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, чорну, червону, білу смородину, троянду. Зимують запліднені яйця на молодих пагонах смородини. Внаслідок живлення попелиць на верхньому боці пошкоджених листків утворюються вишнево-червоні гали.
Крім описаних видів смородину і аґрус можуть пошкоджувати: велика смородинна попелиця — HyperomyzuslactucaeL., смородинна листкова попелиця — CryptomyzusgaleopsidisKalt., смородинна пагонова попелиця — Aphis schneideri C. B. та ін.
Ряд твердокрилі – Coleoptera
Родина златки – Buprestidae
3. Смородинна вузькотіла златка – Agrilus ribesii – трапляється повсюдно. Пошкоджує чорну і червону смородину. Зимують личинки різних віків усередині пошкоджених пагонів, переважно в нижній їх частині. За рік розвивається одне покоління. Шкодять личинки та імаго.
Ряд лускокрилі – Lepidoptera
Родина п'ядуни – Geometridae
4. Аґрусовий п'ядун – Abraxas grossulariata L. – трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, смородину, рідше – сливу, абрикос, персик, черемху. Зимують гусениці II-ІІІ віку в павутинних коконах на опалому листі. За рік розвивається одна генерація.
Родина кутокрилі вогнівки – Pyraustidae
5. Аґрусова вогнівка – Zophodia grossulariella – поширена на Поліссі та в центральних районах Лісостепу. Пошкоджує аґрус і смородину. Зимують лялечки в павутинних папероподібних коконах у верхньому шарі та в тріщинах ґрунту під кущами аґрусу й смородини. За рік розвивається одна генерація.
Родина склівки – Sesiidae
6. Смородинна склівка – Aegeria tipuliformis – трапляється повсюдно. Пошкоджує всі види смородини, бересклет, аґрус, рідше ліщину, граб. Зимують гусениці всередині пагонів: молодших віків – у однорічних пагонах, останнього віку – в багаторічних гілках. Гусениці, які досягають до осені останнього віку, завершують розвиток за один рік, решта розвиваються за дворічним циклом, переживаючи дві зимівлі.
Родина міно-чохликові молі – Incurvariidae
7. Смородинна брунькова міль – Lampronia capitella – трапляється повсюдно. Зимують гусениці першого віку в щільних білих коконах під відсталою корою біля основи старих пагонів і пеньків. Генерація однорічна.
Ряд перетинчастокрилі – Hymenoptera
Родина справжні пильщики – Tenthredinidae
8. Червоносмородинний жовтий пильщик – Nematus leucotrochus – трапляється на Поліссі, в Лісостепу, Карпатах. Пошкоджує червону й білу смородину, аґрус. Зимують личинки-еонімфи в коконах у ґрунті на глибині 5-8 см біля основи кущів. В Україні розвивається три, рідше чотири покоління. З кожним новим поколінням частина особин залишається в стані діапаузи до 1-2 років.
9. Аґрусовий блідоногий пильщик – Prisfiphora pallipes Lеp. – трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, червону, білу й золотисту смородину. Зимують еонімфи в темно-бурих блискучих коконах у ґрунті глибині 2-3 см, найчастіше між товстим корінням біля основи куща. В Україні розвивається 3-4 покоління. У 2-3-му поколіннях частина личинок впадає в діапаузу.
Ряд двокрилі – Diptera
Родина галиці – Cecidomyiidae
10. Смородинна стеблова галиця – Thomasiniana ribis – трапляється на Поліссі та в Лісостепу. Пошкоджує смородину. Зимують личинки в коконі у поверхневому шарі ґрунту на глибині 1-8 см, рідше – під корою пагонів у місцях живлення. Розвивається у двох поколіннях.
11. Смородинна листкова галиця – Dasyneura tetensi – трапляється на Поліссі й у Лісостепу. Пошкоджує чор ну смородину. Імаго завдовжки 2 мм, жовтувато-буре. Зимують личинки в коконах у ґрунті під кущами смородини. За сезон розвивається три покоління.
12. Смородинна квіткова галиця – Dasyneura ribis – трапляється на Поліссі та в Лісостепу. Пошкоджує чорну смородину. Імаго завдовжки 1,6-1,7 мм, черевце жовто-рожеве. Зимують личинки в коконах у ґрунті. За рік розвивається одна генерація.