2. Шкідники технічних культур.

2.1. Шкідники цукрових буряків.

Шкідники ряду рівнокрилі (Ноmорtеrа)

Родина циксіїди – Сіхііdае

1. Коренева цикадка – Реntastiridius leporinus – трапля­ється повсюдно.

Імаго розміром 6-9 мм, щиток чорний; крила світло-сірі. Зимують личинки III-IV віків у ґрунті на глибині 5-20 см. За рік розвивається одна генерація.

Родина попелиці – Арhіdіdае

2. Бурякова листкова попелиця – Арhis fabae – трапляється повсюдно, особливо численна в західних районах. Поліфаг. Безкрила партеногенетична самка 1,8-2,5 мм має овальне тіло, чорна з зеленувато-коричневим відтінком. Вид мігруючий. Зимують запліднені яйця на пагонах біля основи бруньок бересклету європейського, рідше – бородавчастого, калини і жасмину. На первинних кормових рослинах розвивається 3-4 покоління попелиць – доти, доки не за­вершиться приріст кущів. На буряках та інших трав'яних рослинах попелиця швидко партеногенетично розмножується до осені, даючи за цей час 8-10 і більше поколінь безкрилих і крилатих попелиць. Шкодять личинки та імаго.

Родина пемфіги – Реmрhіgіdае

3. Бурякова коренева попелиця – Реmphigus fuscicornis – трапляється повсюдно. Безкрила партеногенетична самка розміром 2,1-2,6 мм має тіло яйцеподібної форми, жовтувато-бурого або зелену­ватого кольору. Зимують безкрилі статевозрілі партеногенетичні самки особливої зимуючої форми у ґрунті на глибині 16-60 см. За період з травня по жовтень розвивається 8-10 поколінь. Шкодять личинки та імаго.

Шкідники ряду напівтвердокрилі (Неmірtеrа)

Родина сліпняки – Міrіdае

1. Буряковий клоп – Рolymerus cognatus – трап­ляється повсюдно. Імаго розміром 3,5-4,6 мм; надкрила жовто-бурі з чорною клиноподібною плямою. Зимують запліднені яйця у стеблах і черешках листків різних рослин – переважно багаторічних бобових трав (люцерна, еспарцет, конюшина). Упродовж сезону в Лісостепу розвивається два покоління, у Степу – три. Шкодять личинки та імаго.

Шкідники ряду твердокрилі (Соlеорtеrа)

Родина довгоносики – Сurсulіоnіdае

1. Звичайний буряковий довгоносик – Воthynoderes punctiventris. Зона високої шкідливості займає централь­ний і східний Лісостеп, а також північну частину Степу. Жук розміром 11-15 мм, чорний, густо вкритий короткими лу­сочками, що надають йому землисто-сірого кольору. Зимують статево недозрілі жуки переважно на бурячищах у ґрун­ті, на глибині від 5-10 до 50-60 см. Повний цикл розвитку довгоносика від яйця до імаго триває від 65 до 148 діб (у середньому 85). Роз­вивається в одному поколінні. Шкоди завдають жуки і личинки.

2. Смугастий буряковий довгоносик – Сhromoderus fasciatus – трапляється повсюдно. Жук розміром 7-11 мм, передньоспинка чорна, надкрила білуваті з темними плямами. Зимують статевонезрілі жуки у верхніх шарах ґрунту. Розвивається одна генерація за рік. Шкодять личинки та імаго.

3. Амарантовий стеблоїд – Lixus subtilis – трапляється повсюдно. Жук розміром 8-12 мм, тіло довгасте. Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці в лісосмугах, на посівах багаторічних трав, на полях, зарослих бур'янами. Розвивається одна генерація за рік. В окремі роки відмічається факультативний розвиток другого покоління. У цьому випадку зимують і личинки всередині стебел. Шкодять личинки та імаго.

4. Сірий буряковий довгоносик – Таnymecus palliatus – трапляється повсюдно. Поліфаг. Жук розміром 8-12 мм; верх однотонний у густих рудуватих волосках, боки та низ тіла світлі. Зимують у ґрунті, на глибині 15-20 см, статево недозрілі жуки і личинки різного віку двох суміжних поколінь.

Генерація дворічна, однак неве­лика частина личинок не встигає завершити розвиток і перезимовує вдруге, завершуючи біологічний цикл за три роки. Шкодять личинки та імаго.

5. Чорний довгоносик – Рsalidium maxillosum – поширений у Степу і південних районах Лісостепу. Поліфаг. Жук розміром 6-10 мм, блискучо-чорний. Зимують жуки нового покоління, а також жуки, що залишаються на другу зимівлю, й личинки, що не завершили розвиток до осені, у ґрунті на глибині 20-40 см. Жуки живуть два сезони. Генерація дворічна. Шкодять личинки та імаго.

Родина листоїди – Сhrysоmelіdае

6. Звичайна бурякова блішка – Сhaetocnema concinna – трапляється повсюдно. Жук розміром 1,9-2,4 мм, темно-бронзовий. Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці в лісосму­гах, деревно-чагарникових заростях, садах, на узбіччях доріг, полях багаторічних трав. Розви­вається одна генерація за рік. Шкодять імаго; личинки шкодять на гречишних.

7. Південна бурякова блішка – Сhaetocnema breviuscula – у значній кількості трапляється на південному сході України. Жук розміром 1,9-2,3 мм; мідно-бронзового кольору з фіолетовим або зеленим відтін­ком. Зимують статево недозрілі жуки під рослинними залишками і в поверхневому шарі ґрунту в придорожніх канавах, ярках, зарослих лободовими бур'янами, на полях, узліссях деревно-чагарникових насаджень. Розвивається в двох генераціях. Шкодять личинки та імаго.

8. Щитоноска бурякова – Саssida nebulosa – трапляється повсюдно. Жук розміром 6-7 мм, зверху іржаво-коричневий, іноді бурува­то-зелений з чорними плямами на надкрилах. Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці, найчас­тіше в чагарниках і розріджених деревних насадженнях. Розвивається у двох генераціях. Шкоди завдають жуки і личинки.

Родина скритноїди – Сrурtорhаgіdае

9. Бурякова крихітка – Аtomaria linearis – трапляється повсюдно. Жук розміром 1,2-1,8 мм, вкритою світлим тонким пушком; колір від червоно-бурого до буро-чорного. Зимують статево недозрілі жуки під рослинними рештками і в ґрунті на глибині 10-15 см на бурячищах, на полях з-під висадок, у пришляхових канавах, лісосмугах, схилах ярів. Розвивається одна генерація за рік. Шкодять личинки та імаго.

Родина мертвоїди – Sіlрhіdае

10. Мертвоїд матовий – Асlураеа ораса – трапляються повсюдно. Поліфаг. Жук розміром 10-12 мм, зверху чорний, у дрібних волосках, які надають йому жовто-коричневого відтінку. Зимують жуки в ґрунті, під грудочками ґрунту та в різних рос­линних рештках. Розвивається два покоління на рік. Шкодять личинки та імаго.

Шкідники ряду лускокрилі (Lepidopterа)

Родина виїмчастокрилі молі – Gelechiidае

1. Бурякова мінуюча міль – Scrobipalpa ocellatella – трапляється у степовій і лісостеповій зонах бурякосі­яння. Метелик з розмахом крил 12-14 мм; передні крила вузькі, заго­стрені, коричнево-сірі з жовтим малюнком і чорними плямами; зад­ні крила світло-сірі, з бахромою із довгих війок. Зимують у верхньому шарі грунту лялечки в коконах і гусениці різних віків у рештках після збирання врожаю. Розвивається в одному поколінні.

Шкідники ряду двокрилі (Dipterа)

Родина квіткарки – Аnthomyidае

1. Бурякова мінуюча муха – Реgomyia betae – поширена у всіх районах бурякосіяння. Імаго розміром 6-8 мм, черевце темно-сіре, з боків червонувате, вкрите темно-бурими короткими щетинками. Зимують личинки в пупарії в ґрунті, на глибині 3-10 см. Розвиток одного покоління триває 30-40 діб. Залежно від зони і погодного режиму року муха розвивається у двох – чотирьох поко­ліннях.