1.5. Шкідники ряду лускокрилі (Lеріdорtеrа).

Родина совки – Nосtuіdае

1. Південна стеблова совка – Огіа musculosа – поширена і шкодить у степовій зоні України. Метелик 25-38 мм завдовжки, передні крила білувато-жовті зі світлою поздовжньою смугою. Зимує сформована гусениця усередині яйцевої оболонки. Літ метеликів у червні – липні. Упродовж року розвивається в одному по­колінні.

Родина листовійки – Тогtгісіdае

2. Злакова листовійка – Сnephasіа pascuana – поши­рена в Україні повсюдно. Метелик 16-18 мм завдовжки. Передні крила попелясто-сірі, задні – сіро-коричневі або попелясто-сірі. Зимують гусениці. Метелики літають у червні – липні. Відродження гусениць спостерігається впродовж третьої декади липня – першої декади серпня. Розвивається в одній генерації.

1.6. Шкідники ряду перетинчастокрилі (Нуmenoptега). Родина стеблові пильщики – Серhіdае

1. Пильщик хлібний звичайний – Сephus pygmeus – в Україні поширений повсюдно. Імаго 6-10 мм завдовжки, основне забарвлення чорне. Зимують личинки останнього віку в довгастих прозо­рих коконах усередині «пеньків» стерні пшениці, ячменю, жита. Розвивається в одній генерації.

2. Пильщик хлібний чорний – Тrасhelus tabidus – поширений у Криму та на півдні України. Розмірами і формою тіла нагадує пильщика звичайного, від якого відрізняється дещо стрункішим тілом і відсутністю на черевці поперечних жовтих кілець. Зимують дорослі личинки в коконах усередині «пеньків» стерні, найчастіше після пшениці. Розвивається в одній генерації.

1.7. Шкідники ряду двокрилі (Dірtеrа).

Родина галиці – Сесіdоmуііdае

1. Гессенська муха – Мауеtіоlа dеstruсtог – по­ширена повсюдно. Зовні нагадує дрібного комарика, з темно-сірим або буруватим забарвленням. У самок черевце часто з червонуватим відтінком. Довжина тіла становить 2,5-3,5 мм. Зимують личинки. Заляльковування відбувається навесні. Календарні строки льоту мух зазвичай припадають на другу половину квітня – травень. Самка живе 2-7 діб. Ембріональний розвиток триває 4-8 діб. В Україні розвивається 4-5 гене­рацій.

2. Просяний комарик – Stenodiplosis раnісі – в Україні повсюдно. Пошкоджує просо. Зовні подібний до гессенської мухи. Забарвлення тіла темне, черев­це яскраво-червоне, кіноварного відтінку. Самка розміром 2-3, са­мець – 2 мм. Зимують личинки в післязбиральних рештках і в зерні, яке об­сипалося, а також у насінні бур'янів. За сприятливих умов упро­довж вегетаційного періоду розвивається 3-4 генерації. Літ імаго першого покоління – в другій декаді червня. Літ четвертого покоління – у першій декаді вересня.

Родина опомізиди – Ороmуzіdае

3. Опоміза пшенична – Ороmуzа flоrum – поширена повсюд­но. Тіло завдовжки 3,5-4 мм, іржаво-жовтого кольору. Зимують яйця, відкладені у верхній шар ґрунту завтовшки до 3 см на посівах озимих. Вилітають мухи на­прикінці червня. Упродовж літніх місяців мухи живляться на квітуючих зонтичних, айстрових, бобових і тільки у вересні – жовтні спарюються і відкладають яйця. Відкладання яєць триває до на­стання морозів. Розвивається в одному поколінні. Шкодить личинка.

Родина злакові мухи – Сhlогоріdае

4. Шведські мухи — Оsсіnеllа L.: вівсяна – Оsсіnеllа frit, ячмінна – О. рusillа – в Україні поширені повсю­дно. Ячмінна муха відрізняється жовтими гомілками передніх та середніх ніг. Зимують личинки або пупарії всередині пагонів озимих, бага­торічних злакових трав і бур'янів. Виліт мух другого покоління збігається, як правило, з фазою виколошування – цвітіння колосових культур. Розвиток личинок цьо­го покоління відбувається переважно на плівчастих культурах (яч­мінь, овес). Третє й четверте покоління розвиваються на падалиці колосових, сходах озимих, отаві злакових трав. Іноді можливий розвиток личи­нок п'ятої генерації. Друге й третє покоління розвиваються зазвичай факультативно (частково), а в більшості районів Степу та Лісостепу України в по­сушливі роки вони зовсім не з'являються. Вівсяна муха пошкоджує жито, овес, пшеницю, кукурудзу, яч­мінь та злакові трави, а ячмінна – пшеницю, ячмінь, кукурудзу, багаторічні злаки та бур'яни.

5. Зеленоочка – Сhlоrорs рumilionis – поши­рена в Україні повсюдно.

Імаго розміром 2-5 мм, основний колір тіла жовтий з чорною трикутною плямою на голові. Шкодять личинки. Зимують личинки всередині стебел озимих (пшениці, жита), багаторічних і дикорослих злакових (пирію та ін.). Розвивається у двох поколіннях на рік.

Родина квіткарки (сновигові) – Аnthоmуіdае

6. Пшенична (чорна злакова) муха – Рhоrbіа securis – в Україні поширена повсюдно. Часто трапляється разом з дуже по­дібною за морфологічними й біологічними ознаками ярою мухою – Рhоrbіа genitalis. Деякі дослідники ярою називають саме пшеничну муху. Імаго 4-5,2 мм завдовжки, оксамитово-чорна. Зимує в стадії пупарія в ґрунті на глибині 2-3 см або в стеблах озимих злаків. Виліт мух розпочинається дуже рано, впродовж першої половини квітня. Розвиток личинки триває 20-30 діб, після чого вона утворює пупарій у поверхневому шарі ґрунту, зрідка – в пошкоджених стеб­лах. Наприкінці серпня – впродовж вересня з більшості пупаріїв вилітають мухи другого покоління. Розвивається у 2-х поколіннях. Шкодить личинка.

7. Муха яра – Рhоrbіа genitalis – поширена повсюд­но. Зимує в стадії пупарія в ґрунті на глибині до 3 см. Літ почина­ється в середині квітня – на початку травня і триває 30-40 діб. Розвивається у 2-х поколіннях на рік. Шкодить личинка.

8. Озима муха – Leptohylemуа соаrсtаtа – поширена в Лі­состепу, прилеглих районах Степу та в Поліссі. Імаго розміром 8-10 мм, іржаво-сірого кольору. Ноги червоно-жовті з чорними лапками, тіло в чорних щетинках і волосинках. Зимують личинки в оболонках яєць, у поверхневому шарі ґрунту на посівах озимих культур. Виліт мух відбува­ється зазвичай упродовж червня. Розвивається 1 генерація на рік. Шкодить личинка.