- •А. В. Дудник
- •1. Поняття ентомології.
- •2. Історія розвитку ентомології.
- •3. Розділи ентомології.
- •4. План будови комах.
- •5. Голова та її придатки.
- •6. Грудний відділ та його придатки.
- •7. Черевце та його придатки.
- •8. Нервова система.
- •9. Дихальна система.
- •10. Травна та видільна системи.
- •11. Кровоносна система.
- •12. Статева система.
- •1. Біологія розмноження комах.
- •2. Біологія розвитку комах.
- •3. Екологія комах.
- •2) Мікроклімат та регуляція життєвих циклів.
- •3) Едафічні фактори.
- •4) Біотичні фактори.
- •5) Життєві форми комах.
- •1. Положення комах в системі органічного світу.
- •2. Характеристика основних рядів комах.
- •Клас ентогнатні (энтогнатные, entognatha)
- •1. Ряд протури, або безсяжкові (protura)
- •2. Ряд двохвостки (diplura)
- •3. Ряд ногохвостки (collembola)
- •Клас комахи (насекомые, insecta)
- •2. Ряд бабки (оdonata)
- •3. Ряд таргани (blattoptera)
- •4. Ряд богомоли (mantoptera)
- •5. Ряд терміти (isoptera)
- •6. Ряд веснянки (plecoptera)
- •7. Ряд ембії (embioptera)
- •8. Ряд грилоблатиди (grylloblattida)
- •9. Ряд паличники (phasmatoptera)
- •10. Ряд прямокрилі (orthoptera)
- •11. Ряд вуховертки (dermaptera)
- •12. Ряд гемімериди (hemimerida)
- •13. Ряд зораптери (zoraptera)
- •14. Ряд сіноїди (psocoptera)
- •15. Ряд пухоїди (mallophaga)
- •16. Ряд воші (anoplura)
- •17. Ряд рівнокрилі хоботні (homoptera)
- •18. Ряд напівтвердокрилі, або клопи (hemiptera)
- •19. Ряд трипси (thysanoptera)
- •20. Ряд твердокрилі, або жуки (coleoptera)
- •21. Ряд віялокрилі (strepsiptera)
- •22. Ряд сітчастокрилі (neuroptera)
- •23. Ряд верблюдки (raphidioptera)
- •24. Ряд великокрилі (megaloptera)
- •25. Ряд скорпіонові мухи (mecoptera)
- •26. Ряд волохокрильці (тrісhоptera)
- •27. Ряд лускокрилі, або метелики
- •28. Ряд перетинчастокрилі (hymenoptera)
- •29. Ряд блохи (блохи, aphaniptera)
- •30. Ряд двокрилі (diptera)
- •1.1. Шкідники ряду рівнокрилі хоботні (Ноmopterа).
- •1.2. Шкідники ряду напівтвердокрилі (Неmiptеrа).
- •1.3. Шкідники ряду трипси (Тhуsаnорtеrа).
- •1.4. Шкідники ряду твердокрилі (Соlеорtеrа).
- •1.5. Шкідники ряду лускокрилі (Lеріdорtеrа).
- •1.7. Шкідники ряду двокрилі (Dірtеrа).
- •2. Шкідники зерна та продуктів його переробки під час зберігання.
- •2.2. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera
- •1. Шкідники бобових культур.
- •2. Шкідники технічних культур.
- •2.1. Шкідники цукрових буряків.
- •2.2. Шкідники картоплі.
- •2.3. Шкідники соняшнику.
- •3. Шкідники овочевих культур
- •3.1. Шкідники овочевих з родини капустяних.
- •3.2. Шкідники овочевих з родини лілійних.
- •3.3. Шкідники овочевих з родини селерових.
- •3.4. Шкідники овочевих з родини гарбузових.
- •3. Шкідники ряду твердокрилі (Соleopterа).
- •3. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera
- •1. Шкідники суниці та малини.
- •2. Шкідники смородини та агрусу.
- •3. Шкідники виноградної лози.
- •Тема: «заходи захисту сільськогосподарських культур від шкідників»
1.1. Шкідники ряду рівнокрилі хоботні (Ноmopterа).
Родина цикадки – Сісаdellidае
1. Шестикрапкова цикадка – Масrоsteles laevis – поширена повсюдно. Тіло імаго струнке, завдовжки 3,2-4 мм, жовто-зеленого кольору, з чітким чорним рисунком на голові й щитку. Зимують яйця, відкладені в тканину піхви листка озимих злакових культур або в прикореневій частині стебел. Розвивається в 2-3 генераціях. Шкодять личинки та імаго.
2. Смугаста цикадка – Рsammotettis striatus – поширена повсюдно. Імаго розміром 3,5-5 мм, брудно-жовтого або буруватого кольору. Зимують яйця, відкладені самками в надрізи листя озимих. Розвивається в 1-3 поколіннях. Шкодять личинки та імаго.
Родина свинюшки – Dephaсіdае
3. Темна цикадка – Laodelphax striatella – поширена повсюдно. Імаго розміром 3,5-5 мм; самки жовтуваті, самці темні, майже чорні. Зимують личинки III-IV віків на посівах злакових культур, на межах і узбіччях доріг. Розвивається цей шкідник у двох генераціях. Шкодять личинки та імаго.
Родина афіди – Арhididае
4. Звичайна злакова попелиця – Schizaphis graminum. В Україні частіше трапляється на півдні лісостепової зони, у Степу і Криму. Безкрилі партеногенетичні самки-засновниці розміром 2,7-2,9 мм, світло-зелені, з поздовжньою зеленою смугою посередині спини. Життєвий цикл однодомний. Зимують яйця на листі сходів озимих культур і дикорослих злаків. Упродовж вегетаційного періоду може розвиватися в 10-12 генераціях. Шкодять личинки та імаго.
5. Велика злакова попелиця – Sitobion avenae – поширена повсюдно. Безкрилі засновниці розміром 2,5-3 мм, зеленуватого або жовто-бурого кольору. Життєвий цикл однодомний. Зимують яйця на озимих культурних або дикорослих злаках. Розвивається в кількох поколіннях за вегетаційний період. Шкодять личинки та імаго.
6. Ячмінна попелиця – Вrасhycolus noxius – поширена повсюдно.
Безкрила партеногенетична самка – завдовжки 2,5 мм, світло-жовтого кольору в білому пилку. У крилатої форми голова і вусики чорні, а черевце світло-зелене. Життєвий цикл однодомний. Зимують яйця на листках ячменю і пшениці. Тривалість розвитку личинки до імаго в середньому до 8 діб. У вересні – жовтні з'являється статеве покоління, запліднені самки якого відкладають зимуючі яйця. Шкодять личинки та імаго.
1.2. Шкідники ряду напівтвердокрилі (Неmiptеrа).
Родина щитники-черепашки – Scutellerіdае
У літературі під назвою «хлібні клопи» об'єднують кілька видів родини щитників-черепашок, які пошкоджують зернові культури. До цієї групи належать шкідлива, маврська, австрійська та вологолюбна черепашки. Для них характерна наявність великого широкого щитка, який прикриває крила і черевце.
1. Шкідлива черепашка – Еurygaster integriceps – в Україні поширена на південному сході Лісостепу і Степу. Дає одне покоління, зимує в дорослому стані під опалими листками, рештками різних рослин, у полезахисних смугах та лісах, рідше – в садах та інших деревних насадженнях. Тривалість розвитку личинок – 40-50 діб. Переліт шкідливої черепашки в місця зимівлі починається в період збирання озимих. Шкодять личинки та імаго.
2. Маврська черепашка – Еurygaster maurus – в Україні поширена повсюдно. Імаго і личинки зовні схожі на шкідливу черепашку; відрізняються від неї дещо меншими розмірами тіла (8-11 мм). В Україні маврська черепашка поширена дифузно, на полях зернових культур, як правило, трапляється в невеликій кількості. Упродовж року дає одне покоління. Період розвитку личинок триваліший, ніж личинок шкідливої черепашки. Відкладання яєць, відродження личинок і відліт клопів у місця зимівлі спостерігаються на 7-10 діб пізніше порівняно з шкідливою черепашкою.
Родина пентатоміди – Реntatomіdае
Зерновим культурам іноді значної шкоди завдають клопи родини пентатомід, особливо елія гостроголова і носата. Значно менш небезпечні – гостроплечий і ягідний щитники, паломена зелена та ін.
3. Елія гостроголова – Аеlіа асиminаta – в Україні поширена повсюдно. Клоп яйцеподібної форми, 7-10 мм завдовжки, сірувато-жовтого кольору. Зимують дорослі клопи в тих самих місцях, що й шкідлива черепашка. Відкладання яєць починається в середині травня і триває до кінця життя клопів, що збігається з фазою закінчення молочної й воскової стиглості пшениці. Тривалість розвитку яйця – 5-10, личинок – 45-55 діб. Шкодять личинки та імаго.
4. Елія носата – Аеlіа гоstгаtа – в Україні досить поширена в Лісостепу і Степу. Тіло жовтувате, завдовжки 10-12 мм, з рисунком із поздовжніх темних смуг і світлих, дещо піднятих ребрин; на задніх стегнах по одній цяточці. Упродовж року розвивається в одному поколінні. Зимують дорослі особини під рослинними рештками. Шкодять личинки та імаго.