Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Київ_zaporozhec_o_i_bezpeka_zhittediyalnosti

.pdf
Скачиваний:
22
Добавлен:
02.06.2015
Размер:
2.11 Mб
Скачать

Ризик. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних...

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Назвіть основні законодавчі акти міжнародного гуманітарного права.

2.Діяльність яких міжнародних організацій направлена на забезпечення різноманітних аспектів безпеки людини?

3.Охарактеризуйте Україну в структурі Європейської та світової безпеки.

4.Які державні органи України розробляють та видають нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності людини?

5.Назвіть основні статті Конституції України, що гарантують безпеку життєдіяльності людини.

6.Назвіть основні законодавчі акти, які регламентують питання безпеки життєдіяльності.

7.Які організації здійснюють управління безпекою життєдіяльності в Україні?

8.Назвіть міністерства та відомства діяльність яких безпосередньо пов’язана з безпекою людей.

9.Перелічіть основні завдання та функції управління, в т.ч. безпекою.

10.Поясніть значення експертизи, стандартизації та нормування в галузі безпеки життєдіяльності людини.

11.Назвіть органи, що здійснюють державне управління безпекою життєдіяльності в Україні.

12.Які види контролю ви знаєте?

13.Назвіть види відповідальності за порушення законодавства.

14.Які організації в Україні опікуються питаннями безпеки життєдіяльності.

15.Назвіть основні проблеми, що стосуються глобальної безпеки людства.

16.Розкрийте зміст Концепції ООН про сталий людський розвиток.

17.Розкрийте суть соціальних, екологічних, економічних та інших глобальних проблем людства.

18.Якою повинна бути стратегія еволюції людства?

19.З чим пов’язаний розвиток глобальної екологічної кризи на планеті Земля?

421

РОЗДІЛ 6.

20.Головні екологічні проблеми та причини їх виникнення.

21.Вкажіть джерела забруднення навколишнього середовища.

22.Які наслідки має забруднення атмосфери для людини?

23.В чому небезпека забруднення гідросфери для людини?

24.До яких наслідків призводить руйнування та забруднення літосфери?

25.Оцініть прямі та непрямі економічні втрати від зниження рівня безпеки.

422

Розділ 7. Управління силами

та засобами ОГ

під час НС

7.1. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха

Організація і оперативне керівництво силами ЦО під час проведення рятувальних заходів, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру здійснюється надзвичайними комісіями і штабами, що створюються за рішенням Кабінету Міністрів, обласної або районної державних адміністрації. У випадку локальних, об’єктових чи місцевих надзвичайних ситуацій, що не мають катастрофічного характеру, всі заходи організовують керівники районів, населених пунктів, об’єктів, які за посадовими обов’язками виконують функції начальників цивільної оборони.

Організація і проведення рятувальних та інших невідклад-

них робіт полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров’ю населення.

Основним завданням під час надзвичайних ситуацій є порятунок людей і забезпечення їх життєдіяльності. Крім того до комплексу невідкладних робіт входить: порятунок тварин, матеріальних цінностей, створення умов для локалізації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Послідовність виконання невідкладних та аварійних робіт залежить від характеру надзвичайної ситуації, її наслідків, наявності і підготовки сил цивільної оборони та інших формувань, періоду року, погодних умов та інш их факторів.

Для проведення рятувальних та інших аварійних невідкладних робіт залучаються: невоєнізовані формування ЦО, військові частини і підрозділи медичні організації.

423

РОЗДІЛ 7.

Для проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт необхідно:

Організувати з робітників та службовців, працівників сільськогосподарських підприємств і учнів формування цивільної оборони та підготувати їх для роботи в осередках ураження.

Оснастити формування цивільної оборони індивідуальними засобами захисту, приладами, майном, технікою.

Завчасно спланувати дії формувань цивільної оборони як при загрозі нападу, так і під час проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт.

Перевірити та уточнити плани цивільної оборони на навчаннях, що проводяться на об’єктах.

Вивести в найкоротші строки формування цивільної оборони, створені в містах, в позаміську зону, розмістити їх в завчасно намічених районах і привести до готовності для проведення рятувальних робіт.

Організувати управління та керівництво формуваннями цивільної оборони під час проведення рятувальних робіт.

Заходи, що входять до рятувальних робіт: розвідка маршрутів для формувань ЦО, пошук і рятування людей з-під завалів та зруйнованих захисних споруд, санобробка людей та знезараження їх одягу, локалізація та гасіння пожеж, надання першої медичної допомоги та евакуація потерпілих, знезараження місцевості, споруд, техніки.

Невідкладні роботи в осередках ураження:

прокладання шляхів на заражених територіях і проїздів у завалах;

локалізація аварій;

ліквідація або укріплення аварійних споруд;

знешкодження боєприпасів, вогнета вибухонебезпечних предметів;

відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд. Прийняттю рішення про проведення рятувальних та невід-

кладних робіт передує ретельна розвідка місць аварій та катастроф. Основними завданнями розвідки є визначення характеру руйнувань і об’ємів рятувальних та інших невідкладних робіт, стану шляхів під’їзду, технологічного устаткування, будівельних конструкцій, необхідності застосування спеціальної техніки, об’єму матеріалів для аварійних робіт. На основі зібраних розвід-

424

Управління силами та засобами ОГ під час НС

кою даних про характер і обсяг майбутніх робіт приймається рішення про виконання конкретних заходів щодо їх проведення, а також визначається послідовність, необхідні сили та засоби. Для виконання робіт, які потребують спеціальної підготовки фахівців і залучення потужної техніки, залучають спеціальні формування цивільної оборони або організовують загони, створені на базі спеціальних будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-мон- тажних, шляхово-будівельних організацій і відділів комунального господарства.

Рятувальні та невідкладні аварійні роботи під час ліквідації наслідків НС здійснюються поетапно:

Перший етап — екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків надзвичайної ситуації.

Другий етап — ліквідація наслідків НС.

Третій етап — розв’язання проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації.

Обсяг рятувальних та невідкладних робіт залежить від ступеня ушкодження або руйнування будинків, споруд, устаткування та агрегатів, а також від стану комунально-енергетичних систем, тощо.

Співробітникам, що залучалися до проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт у складі формувань цивільної оборони, виплачується середній заробіток за місцем основної роботи.

Особовий склад невоєнізованих формувань ЦО на період участі

у боротьбі зі стихійними лихами і великими виробничими аваріями забезпечується безкоштовним харчуванням, житлом, спецодягом і транспортом для проїзду до місця робіт і назад до місця проживання.

Витрати, пов’язані з оплатою робіт, харчування, житла, спецодягу, а також інших видів забезпечення, необхідних для виконання рятувальних робіт, фінансуються за рахунок державних коштів або коштів міністерств (відомств), підприємств.

7.2. Особливості проведення

деяких невідкладних робіт у районах лиха

Гасіння природних пожеж. Для гасіння лісових пожеж застосовують наземну та авіаційну пожежну техніку, а з метою при-

425

РОЗДІЛ 7.

пинення поширення вогню — вирубку дерев, оборювання осередків пожеж. При гасінні торф’яних пожеж вогонь зупиняють, влаштовуючи канави шириною 0,7-1 м та глибиною до мінерального грунту або грунтових вод.

Ліквідація наслідків землетрусів передбачає:

інженерну розвідку об’єктів, що потрапили в зону руйнувань;

створення проїздів до об’єктів рятувальних робіт;

розборку завалів та рятувальні роботи;

укріплення або обвалення конструкцій, будинків та споруд, що загрожують обвалом;

забезпечення життєдіяльності потерпілого населення,

проведення аварійних робіт, в першу чергу, на комунально-

енергетичних мережах.

Розборка або обвалення стін та інших конструкцій будівель, що зазнали сильних руйнувань, проводиться під час рятувальних робіт або коли відновлення будівель недоцільне. Розборка та обвалення виконується вручну, за допомогою технічних засобів, методом підриву та комбінованим методом. Спосіб руйнування залежать від структури, матеріалів і характеру пошкоджень цих конструкцій, щільності забудови території, наявних сил, засобів тощо. Завали, під якими опинились люди, як правило, розбирають вручну або поєднують із застосуванням механізмів.

Аварії на газових мережах ліквідовують в першу чергу, адже через такі аварії можуть виникнути небезпечні отруєння людей, пожежі і вибухи. Небезпеку не складно усунути, відключивши ділянку газової мережі на газорозподільній станції, а в пошкоджених будинках — на стояку або на вході в будинок. Усі аварійні роботи на газових мережах виконуються в ізолюючих протигазах спеціалістами аварійно-технічних команд.

При аваріях на водопровідних та енергетичних мережах

також, в першу чергу, застосовують відключення.

Невідкладні роботи на гідротехнічних спорудах передбачають укріплення діючих або зведення тимчасових захисних споруд та боротьбу з утворенням заторів.

При аварії з викидом радіоактивних речовин необхідно чітко стежити за часом перебування людей на зараженій місцевості та захищеності від радіоактивного пилу. Населенню і формуванням ЦО рекомендується проводити йодну профілактику.

426

Управління силами та засобами ОГ під час НС

Аварії з викидом отруйних речовин в повітря інколи можна нейтралізувати осадивши газ водою або парою. Всі роботи виконуються у засобах захисту, а при високих концентраціях токсичних речовин у повітрі із застосуванням ізолюючих протигазів.

7.3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей

Забруднення радіоактивними та зараження отруйними і біологічнонебезпечними речовинами під час відповідних надзвичайних ситуацій вимагає проведення комплексу робіт щодо очищення споруд, техніки, товарів, в т.ч. харчових продуктів, обробки засобів індивідуального захисту, що використовувалися під час ліквідації наслідків аварії.

Обеззаражування проводиться за такою послідовністю:

1)Обеззаражування території об’єкту;

2)Обеззаражування будинків та приміщень;

3)Обеззаражування тари, технологічного устаткування, посуду;

4)Обеззаражування продовольчих товарів, води та непродовольчих товарів.

Для обеззараження використовуються технічні засоби для миття та видалення бруду з поверхні предметів, а також для видалення верхнього забрудненого шару, а саме:

• поливо-мийні машини, обприскувачі, пожежні машини;

• бульдозери, грейдери, спеціальні дорожні машини;

гідропульти;

ручні обприскувачі;

пилососи, щітки, скребки та ін.

Залежно від виду небезпечних речовин, які потрібно видалити та нейтралізувати, обеззараження поділяється на дезактивацію, дезінфекцію та дегазацію.

Дезактивація – видалення радіоактивних речовин.

Дезактивацію проводять, знімаючи верхній забруднений шар

поверхні, змітаючи забруднення, при цьому доцільно використовувати пилососи, змиваючи радіоактивні речовини. Для підвищення ефективності змивання використовують кислоти, луги, фосфат натрію, трилон Б, щавелеву та лимонну кислоти, солі цих кислот, аміачну воду (20-24%), водні розчини мила (50 г мила на

427

РОЗДІЛ 7.

10 л води), водні розчини (0,3%) синтетичних миючих засобів (пральні порошки).

Дегазація – видалення та нейтралізація отруйних та сильнодіючих речовин.

Дегазація може проводитись хімічним або механічним способом. Хімічний спосіб передбачає застосування дегазуючих розчинів, механічний – зрізання і видалення верхнього зараженого шару. До дегазуючих речовин відносяться хімічні сполуки, які вступають в реакцію з отруйними речовинами і перетворюють їх в нетоксичні сполуки. Для дегазації застосовують речовини окислювально-хлоруючої дії (гіпохлориди, хлораміни) і лужні (їдкі луги, соду, аміак, солі амонію тощо), а також такі спеціальні розчини як: дегазуючий розчин № 1, що містить 5% розчину гексахлормеламіну або 10% розчину дихлораміну в дихлоретані, він призначений для дегазації БОР типу іприт і V-газів; дегазуючий розчин № 2 — водний розчин 2% їдкого натру, 5% моноетамоламіну та 20% аміаку і призначений для дегазації БОР типу Зоман.

Дезінфекція – знищення хвороботворних мікробів та нейтралізація токсинів.

Дезінфекцію проводять хімічним, фізичним, механічним або комбінованим способом.

Хімічний спосіб передбачає застосування спеціальних дезінфікуючих речовин, що знищують хвороботворні мікроорганізми і руйнують біотоксини.

Для дезінфекції, а також часто і для дегазації, застосовують такі речовини та їх розчини:

хлорне вапно,

водний розчин хлорного вапна,

їдкий натр (каустична сода),

водний розчин їдкого натру (10%),

формальдегід (35-40% водний розчин),

перекис водню,

спеціальні препарати.

Фізичний спосіб дезінфекції використовується переважно для невеликих предметів, білизни, посуду. Він передбачає застосування тривалої дії високих температур (кип’ятіння, нагрівання в автоклаві, використання перегрітої пари, відкритого вогню тощо) з метою знищення мікроорганізмів та руйнування токсинів.

428

Управління силами та засобами ОГ під час НС

Механічний спосіб передбачає видалення мікроорганізмів та токсинів разом з верхнім шаром предметів або їх миття. Цей спосіб потребує утилізації забруднених речовин і води.

Для перевірки якості дезінфекції проводять бактеріологічні дослідження.

Під час проведення робіт з обеззараження необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

всі роботи повинні виконуватися в засобах індивідуального захисту;

в зоні РР зараження здійснювати контроль за одержаними дозами опромінення;

в зоні хімічного зараження уникати застою ОР, в приміщенні працювати з відчиненими дверима та вікнами;

в період роботи не пити води, не їсти, не палити і не знімати засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);

на відкритій місцевості під час проведення робіт знаходитись з навітряної сторони по відношенню до зараженого об’єкта (предмета);

для уникнення перегріву тіла необхідно дотримуватися гранично допустимого часу безперервної роботи в захисному одязі;

знімати ЗІЗ тільки у спеціально відведених місцях після спеціальної обробки;

після проведення робіт провести обеззараження інструмен-

ту, приладів.

Дезактивація території, приміщень, устаткування та інвентарю.

Територію з твердим покриттям дезактивують, змітаючи попередньо зволожений радіоактивний пил, після цього миють, як правило, застосовуючи спеціальну техніку.

Радіоактивний пил та забруднена вода повинні підлягати переробці на спеціальних комбінатах та подальшому захороненню.

Територію без твердого покриття дезактивують шляхом видалення верхнього шару грунту товщиною 5-10 см, а взимку верхнього шару снігу 5-20 см. Зрізаний грунт чи сніг відвозять в спеціально відведені місця для захоронення.

Дезактивацію зовнішніх стін будинків та дахів проводять, змиваючи радіоактивний пил водою або спеціальними розчинами.

Для дезактивації внутрішніх приміщень застосовують пилососи, проводять вологе прибирання тощо.

429

РОЗДІЛ 7.

Дегазація території, будинків, устаткування та інвентарю.

Територію з твердим покриттям дегазують сухим хлорним вапном, згодом поливаючи його водою, грунтові площадки після застосування хлорного вапна (0,2-0,3 кг/м2) перекопують на глибину 3-5 см або засипають шаром грунту 8-10 см. Зимою знімають верхній шар снігу товщиною 5-20 см.

Зовнішню поверхню будинків і споруд дегазують водою або дегазуючим розчином, внутрішні приміщення — шляхом розбризкування дегазуючих розчинів з наступним миттям водою і провітрюванням.

Обеззараження транспортних засобів і техніки проводиться на станціях обеззараження транспорту, які, переважно, організуються базі підприємств автосервісу.

На предметах отруйні речовини видаляють тампонами, змоченими в дегазуючих розчинах. Деколи для дегазації використовують відкритий вогонь.

Для дегазації дрібних металевих предметів застосовують кип’ятіння протягом 30-40 хвилин.

Дезінфекція. Територію, будинки дезінфікують 20%–м розчином хлорного вапна та іншими дезінфікуючими речовинами; устаткування та інвентар обробляють 6%–м розчином перекису водню; металевий інвентар та посуд — кип’ятять в 2%–му розчині кальцинованої соди протягом 1,5 год. після чого промивають водою.

Санітарна обробка передбачає комплекс заходів щодо знезараження населення та особового складу формувань цивільної оборони від радіоактивних, отруйних речовин та хвороботворних мікроорганізмів.

За правилами проводять повну та часткову санітарну обробку. Часткова санітарна обробка передбачає механічне очищення, миття та обробку засобами, що входять до індивідуальних протихімічних пакетів відкритих ділянок шкіри, зовнішніх поверхонь одягу, взуття, засобів індивідуального захисту. Як правило, част-

кову обробку проводять в зонах зараження та забруднення.

При повній санітарній обробці, крім загального обеззараження і миття тіла, замінюється одяг і білизна.

Санітарна обробка особового складу формувань та населення проводиться в санітарно-обмивних пунктах, що, як правило, формуються на базі бань, санперепускників, душових, можливе влаштування тимчасових пунктів в польових умовах.

430

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.